Вирок № 83415499, 02.08.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1830/19

Номер провадження1-кп/473/230/2019

ЄРДР № 12019150190000335.

Категорія: ч.3 ст.135 КК України

ВИРОК

іменем України

"02" серпня 2019 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, сімейний стан – не одружений, на утриманні дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.135 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Луценко С.В.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

захисник Вишневський А.В.,

обвинувачений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

18 лютого 2019 року біля 19 години в місті Вознесенську Миколаївської області на розі вулиць Кузнєчна та Плавнева обвинувачений ОСОБА_3 зустрів свою знайому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою вони присіли на лавці біля дитячого майданчика та почали розмовляти.

Після закінчення розмови обвинувачений ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 провести її додому, на що остання відмовила, і після чого обвинувачений ОСОБА_3 направився до свого фактичного місця проживання в місті Вознесенську за адресою: АДРЕСА_2 .

Через деякий час, а саме 18 лютого 2019 року біля 21 години обвинувачений ОСОБА_3 вирішив вигуляти свою собаку на прізвисько «Жора» породи ротвейлер, чорного окрасу та одягнувши на собаку нашийник з повідцем направився по вулиці Чкалова в бік перехрестя вулиць Радянської та Бош. На перехресті вулиць Бош та Плавнева собака зняла нашийник з повідцем та побігла по вулиці Плавнева. Після чого обвинувачений ОСОБА_3 почув крики та побачив, як його собака почала кусати за ноги а також за голову ОСОБА_4 , яка залишалася на міці їх вечірньої зустрічі. Спроби обвинуваченого ОСОБА_3 відтягнути собаку від ОСОБА_4 у нього виявилися невдалими, і зробити це йому не вдалося, після чого обвинувачений ОСОБА_3 направився до свого фактичного місця помешкання.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 маючи умисел на залишення ОСОБА_4 в небезпеці, не вжив заходів для надання допомоги останній, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 перебуває в небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, залишив ОСОБА_4 без допомоги, залишивши її лежати на землі.

Після чого обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлюючи, що він своїми діями поставив ОСОБА_4 в небезпечний для життя стан, що остання явно потребує допомоги, не вжив всіх можливих заходів для надання їй допомоги, хоча міг і повинен був це зробити. Смерть ОСОБА_4 настала від гострої крововтрати внаслідок дефекту /мінус тканина/ м`яких тканин в ділянці волосистої частини голови, багато чисельних ран голови, тулубу, кінцівок, саден та крововиливів в ділянці голови, шиї, тулуба та кінцівок, на що вказує малокров`я внутрішніх органів, ознаки шунтованого кровоточу у нирках, виявлених при судово – гістологічному дослідженні нирок.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю та підтвердив факт скоєння ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він погодився, що своїми діями він поставив ОСОБА_4 в небезпечний для життя стан, що остання явно потребувала допомоги, але він не вжив всіх можливих заходів для надання їй допомоги, хоча міг і повинен був це зробити та залишив її на місці, де відбувся на неї напад його собаки породи ротвейлер, який мав місце на території дитячого майданчика по вулиці Плавнева в місті Вознесенську Миколаївської області 18 лютого 2019 року біля 21 години.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 є її онукою та вони мешкали разом в центральній частині міста Вознесенська в квартирі АДРЕСА_3 Ввечері 18 лютого 2019 року ОСОБА_4 пішла гуляти на вулицю, але до квартири не повернулася. Вранці наступного дня 19 лютого 2019 року вона дізналася, що на ОСОБА_4 ввечері 18 лютого 2019 року на вулиці Плавнева в центральній частині міста стався напад собаки ротвейлера, яку вигулював обвинувачений ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 від укусів собаки отримала тяжкі тілесні ушкодження, вона була госпіталізована до Вознесенської центральної лікарні, де померла в ніч на 19 лютого 2019 року.

Підстав для сумнівів в показаннях потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними, допустимими та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду трупа 19 лютого 2019 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в період часу з 08 годин 10 хвилин до 08 годин 45 хвилин в приміщенні моргу Вознесенської центральної районної лікарні оглянуто труп ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому маються чисельні поранення м`яких тканин в ділянці волосистої частини голови, чисельні рани голови, тулубу, кінцівок, саден та крововиливів в ділянці голови, шиї, тулуба та кінцівок, а також оглянутий та вилучений одяг в виді куртки, жилетки, светра, шкарпетки. /а.к.п. 29 – 32/.

Висновком судової медичної експертизи №62 від 20 лютого 2019 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_4 1991 року народження настала від гострої крововтрати внаслідок дефекту /мінус тканина/ м`яких тканин в ділянці волосистої частини голови, багато чисельних ран голови, тулуба, кінцівок, саден та крововиливів в ділянці голови, шиї, тулуба та кінцівок, на що вказує малокров`я внутрішніх органів, ознаки шунтованого кровоточу у нирках, виявлених при судово – гістологічному дослідженні нирок. Враховуючи ступінь вираженості трупного заклякання, відсутність зміни кольору трупних плям, причину смерті, смерть могла наступити за 24 – 72 години до розтину трупа, що не суперечить даним медичної карти стаціонарного хворого, де вказано, що смерть наступила в 4.00 години 19 лютого 2019 року. При судово – медичній експертизі трупа виявлені дефект /мінус тканина/ в ділянці волосистої частини голови, багато чисельні рани, садна та крововиливи в ділянці обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Враховуючи данні медичної карти стаціонарного хворого, розтину трупа, тілесні ушкодження виникли від дії твердого /твердих/ предмета /предметів/ з обмеженою контактуючою поверхнею. Тілесні ушкодження виникли до госпіталізації в лікарню, куди ОСОБА_4 поступила 18 лютого 2019 року в 22 години 08 хвилин. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року пункту 2.1.3 О тілесні ушкодження носять ознаки тяжких. При судово – токсикологічному дослідженні крові від трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 3,13 %, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння по даним таблиці комплексної оцінки судово – медичних данних при діагностиці гострого смертельного отруєння етиловим спиртом. /а.к.п. 36 – 40/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 21 лютого 2019 року, з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в період часу з 11 годин 30 хвилин до 12 годин 00 хвилин оглянуто територію дитячого майданчика по вулиці Плавнева в місті Вознесенську Миколаївської області, та під час огляду місця події оглянуто територію біля однієї із лавок, де на землі виявлені плями бурого кольору, зовні схожі на кров. /а.к.п. 42 – 44/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 21 лютого 2019 року, з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в період часу з 17 годин 00 хвилин до 17 годин 20 хвилин оглянуто територію домоволодіння житлового будинку АДРЕСА_2 , та під час огляду місця події оглянуто територію воль`єру в якому утримується собака чорного окрасу породи ротвейлер, яка відкликається на прізвисько «Жора», а також вилучено спортивну кофту, в якій обвинувачений ОСОБА_3 вигулював дану собаку. /а.к.п. 48 – 49/.

Відповідно до копії міжнародного ветеринарного паспорта обвинувачений ОСОБА_3 є власником собаки кобеля на прізвисько «Жора» породи ротвейлер чорного окрасу, ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.к.п. 50 – 51/.

Відповідно до висновку судово – психіатричної експертизи №93 від 30 березня 2019 року обвинувачений ОСОБА_3 страждав в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, та страждає на теперішній час психічним розладом – легкої розумової відсталості, ускладнене зловживанням алкоголем. В період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, в теперішній час він може усвідомлювати свої дії та керувати ними, і застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує. /а.к.п. 54 – 58/

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11 березня 2019 року, з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в період часу з 12 годин 05 хвилин до 12 годин 40 хвилин оглянуто територію домоволодіння житлового будинку АДРЕСА_2 , та під час огляду місця події оглянуто територію воль`єру в якому утримувався собака чорного окрасу породи ротвейлер та вилучено частини хутра собаки. /а.к.п. 59 – 62/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 14 березня 2019 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано спортивну кофту, яка була запакована до сейф – пакунку № 3195445, а також частини хутра собаки, які запаковано до паперового конверту. /а.к.п. 63/.

Висновком судової біологічної експертизи №251 від 17 квітня 2019 року, відповідно до якого при дослідженні речей ОСОБА_4 на фрагментах куртки, жилетки, светра виявлено волосся у кількості чотири волосини /об`єкти №1 – 4/, які є волоссям тварини. Дане волосся є остьовим волоссям тварини виду собака /загін хижаків, сімейство вовчих, роду вовків/. /а.к.п. 69 – 73/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 24 квітня 2019 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: чотири волосини собаки, куртку, два фрагмента жилетки, два фрагмента тканини та шкарпетки, які були запаковані до полімерного пакунку чорного кольору з написом «ВМW» за допомогою пломби з номером 7619670. /а.к.п. 74/.

Висновком судової медичної експертизи №118 від 11 квітня 2019 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_4 1991 року народження настала від гострої крововтрати внаслідок дефекту /мінус тканина/ м`яких тканин в ділянці волосистої частини голови, багато чисельних ран голови, тулуба, кінцівок, саден та крововиливів в ділянці голови, шиї, тулуба та кінцівок, на що вказує малокров`я внутрішніх органів, ознаки шунтованого кровоточу у нирках, виявлених при судово – гістологічному дослідженні нирок. Враховуючи ступінь вираженості трупного заклякання, відсутність зміни кольору трупних плям, причину смерті, смерть могла наступити за 24 – 72 години до розтину трупа, що не суперечить даним медичної карти стаціонарного хворого, де вказано, що смерть наступила в 4.00 години 19 лютого 2019 року. При судово – медичній експертизі трупа виявлені дефект /мінус тканина/ в ділянці волосистої частини голови, багато чисельні рани, садна та крововиливи в ділянці обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Враховуючи данні медичної карти стаціонарного хворого, розтину трупа, тілесні ушкодження виникли від дії твердого /твердих/ предмета /предметів/ з обмеженою контактуючою поверхнею. Тілесні ушкодження виникли до госпіталізації в лікарню, куди ОСОБА_4 поступила 18 лютого 2019 року в 22 години 08 хвилин. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року пункту 2.1.3 О тілесні ушкодження носять ознаки тяжких. Враховуючи форму, розміри ран та саден не виключається вірогідність утворення ран та саден від дії зубів тварини /тварин/ собаки /собак/. Не виключається вірогідність утворення ран, саден та крововиливів при обставинах вказаних в ході слідчого експеримента від 22 лютого 2019 року. /а.к.п. 78 – 82/.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 16 квітня 2019 року, з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в період часу з 10 годин 00 хвилин до 10 годин 40 хвилин оглянуто собачий нашийник червоного кольору та повідець у вигляді канатної мотузки. /а.к.п. 88 – 92/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 24 квітня 2019 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано собачий нашийник червоного кольору та повідець у вигляді канатної мотузки, які поміщені до сейф – пакунку № ЕХР 0336841. /а.к.п. 93/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 22 лютого 2019 року з відеофайлом до нього, зафіксованого на флеш – накопичувачу моделі «Micro SD» об`ємом 16 Гб, з участю обвинуваченого ОСОБА_3 , ним відтворені обставини вчинення ним кримінального правопорушення, коли він своїми діями поставив ОСОБА_4 в небезпечний для життя стан, і коли вона явно потребувала допомоги, але він не вжив всіх можливих заходів для надання їй допомоги, хоча міг і повинен був це зробити та залишив її на місці, де відбувся на неї напад його собаки породи ротвейлер, який мав місце на території дитячого майданчика по вулиці Плавнева в місті Вознесенську Миколаївської області 18 лютого 2019 року біля 21 години. /а.к.п. 106 – 107/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 22 лютого 2019 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано флеш – накопичувач моделі «Micro SD» об`ємом 16 Гб, з відео файлом на ньому, на якому зафіксований слідчий експеримент від 22 лютого 2019 року з участю обвинуваченого ОСОБА_3 /а.к.п. 108/.

Дані докази за кримінальним провадженням суд знаходить належними та допустимими, так як вони підтверджують існування обставин, щодо вчинення даного злочину обвинуваченим ОСОБА_3 ..

Аналіз та оцінка приведених належних та допустимих доказів за кримінальним провадженням в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 ..

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи.

При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 , в судовому засіданні з врахуванням висновків судово – медичних експертиз за кримінальним провадженням №62 від 20 лютого 2019 року та №118 від 11 квітня 2019 року, відповідно до яких смерть ОСОБА_4 1991 року народження настала від гострої крововтрати внаслідок дефекту /мінус тканина/ м`яких тканин в ділянці волосистої частини голови, багато чисельних ран голови, тулуба, кінцівок, саден та крововиливів в ділянці голови, шиї, тулуба та кінцівок, на що вказує малокров`я внутрішніх органів, ознаки шунтованого кровоточу у нирках, виявлених при судово – гістологічному дослідженні нирок, встановлено що потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, але які не були смертельними, які неминуче б призводили її до смерті, що свідчить про наявність причинного зв`язку між залишенням її у небезпеці обвинуваченим ОСОБА_3 і смертю ОСОБА_4 , що дає правові підстави для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 саме за ч.3 ст.135 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які б відповідно до ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не виявлено.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та відповідно до розділу ІІ Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти життя та здоров`я особи.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_3 , його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_3 , який задовільно характеризуються за місцем проживання є не судимим. /а.к.п. 99 – 105/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує висновок досудової доповіді органу пробації, відповідно до якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе становити небезпеку для суспільства, в тому числі окремих осіб. Виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. /а.к.п. 25 – 26/.

При наявності кількох пом`якшуючих покарання обставини та відсутності обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчиненого ним злочину, з врахуванням позиції прокурора та потерпілої, які просили суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основний вид покарання в виді позбавлення волі з іспитовим строком випробування, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 63 – 64, 74 – 75, 93 – 94, 108/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. /а.к.п. 68/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.135 КК України, та призначити йому покарання в виді 05 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 02 /два/ роки, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: спортивну кофту, яка належить обвинуваченому ОСОБА_3 , яка поміщена до сейф – пакунку № 3195445 та зберігається в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції з порядковим номером 2/52 від 14 березня 2019 року, без відповідного рішення слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, відповідно до ч.9 ст.170 КПК України – негайно повернути обвинуваченому ОСОБА_3 , як законному власнику даної спортивної кофти. /а.к.п. 63, 64/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: хутро собаки, яке поміщено до паперового пакету та зберігається в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції з порядковим номером 2/52 від 14 березня 2019 року – знищити. /а.к.п. 63, 64/.

Речові докази за кримінальним провадженням: чотири волосини собаки, два фрагмента жилетки, два фрагмента тканини, які поміщені до полімерного пакунку чорного кольору з написом «ВМW» з пломбою під номером 7619670, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції з порядковим номером 2/40 від 24 квітня 2019 року – знищити. /а.к.п. 74, 75/.

Речові докази за кримінальним провадженням: куртку, светр, шкарпетки, які поміщені до полімерного пакунку чорного кольору з написом «ВМW» з пломбою під номером 7619670, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції з порядковим номером 2/40 від 24 квітня 2019 року – повернути потерпілій ОСОБА_2 . /а.к.п. 74, 75/.

Речові докази за кримінальним провадженням: нашийник червоного кольору для собаки та повідець у вигляді канатної мотузки, власником яких є обвинувачений ОСОБА_3 , які поміщені до сейф – пакунку № ЕХР 0336841 та зберігаються в камері зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції з порядковим номером 2/41 від 24 квітня 2019 року, без відповідного рішення слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, відповідно до ч.9 ст.170 КПК України – негайно повернути обвинуваченому ОСОБА_3 , як законному власнику даних речей. /а.к.п. 93, 94/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: флеш – накопичувач моделі «Micro SD» об`ємом 16 Гб, з відео файлом на ньому, на якому зафіксований слідчий експеримент від 22 лютого 2019 року з участю обвинуваченого ОСОБА_3 зберігати при матеріалах кримінального провадження. /а.к.п. 108/.

Судові витрати, які документально підтверджено в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі Вознесенського УК, р/р 31117106014007, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100:

-2871 /дві тисячі вісімсот сімдесят одну/ гривню 02 копійки за проведення судової біологічної експертизи. /висновок експерта №251 від 17 квітня 2019 року, а.к.п. 68/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський