Рішення № 83412765, 31.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1887/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколендс", 49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, оф. 110, код 40838977 до Фізична особа - підприємець Кашина Лариса Йосипівна , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 про стягнення 177 021,45 грн. за участю представників сторін:

позивача - Іванова О.І. адвокат за довіреністю від 26.06.2019

відповідача - Балон І.Д. адвокат за довіреністю від 15.03.2018

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколендс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Кашиної Лариси Йосипівни 177 021,45 грн. в якості виконання Компанією "The Natural Element for General Trading" (Катар) зобов`язань за Контрактом купівлі-продажу № 1/17 від 13.04.2017р., посилаючись на те, що відповідно до п. 1.1. Договору Поруки від 13.04.2017 р. ФОП Кашина Лариса Йосипівна зобов`язалася відповідати перед Позивачем за виконання зобов`язань Компанією "The Natural Element for General Trading" (Катар) нерезидентом України (далі Боржник), що виникли з Контракту купівлі-продажу № 1/17 від 13.04.2017 р., який був укладені між Позивачем та Боржником.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 19.06.2019 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

15.07.2019 відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 16951) в якому відповідач частково заперечує проти вимог позивача, вказує, що розмір заборгованості становить 125 054,72 грн., а не 177 021,45 грн. як було заявлено до стягнення.

Ухвалою суду від 15.07.2019 було закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 31.07.2019.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті за наявними в ній матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13.04.2017 між позивачем (постачальник) та Компанію «The Natural Element for General Trading» (покупець) було укладено контракт №1/17, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця визначений цим контрактом товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно п. п. 11.1., контракту, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

19.09.2017 р. Позивачем було виставлено Компанії «The Natural Element for General Trading» (Катар) Інвойс № 1/17 на суму 13 226,00 (Тринадцять тисяч двісті двадцять шість) доларів США, на підставі Додатку №1 до Контракту купівлі-продажу № 1/17 від 13.04.2017 р.

Компанія «The Natural Element for General Trading» (Катар) відповідно до п. 2 Додатку № 1 повинна була сплатити Позивачу за отриманий товар протягом 90 календарних діб з дати його отримання.

Товар на Компанію «The Natural Element for General Trading» (Катар) відправлений «28» вересня 2017р., що підтверджується ВМД № 413006, але свої зобов`язання, як вказує позивач в своїй позовній заяві, по сплаті за отриманий товар виконала частково у розмірі 6 613,00 (Шість тисяч шістсот тринадцять) доларів США.

У зв`язку з порушення вимог діючого законодавства, щодо виконання зовнішньоекономічних контрактів та валютного контролю Позивач звернувся з вимогою до Компанії «The Natural Element for General Trading» (Катар), шляхом надіслання електронного листа. Електронний лист було отримано Компанією «The Natural Element for General Trading» (Катар), але відповіді Позивач на цей лист не отримав.

Факт виконання Позивачем свого обов`язку по передачі товару на загальну суму 13 226,00 (Тринадцять тисяч двісті двадцять шість) доларів США підтверджується ВМД № 413006 від 28.09.2017 р.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2017 р. між відповідачем та позивачем було укладено договір поруки.

Відповідно до п. 1.1. Договору Поруки від 13.04.2017 р. Відповідач (ФОП К Лариса Йосипівна ) зобов`язався відповідати перед Позивачем за виконання зобов`язань Компанією «The Natural Element for General Trading» (Катар) нерезидентом України (далі Боржник), що виникли з Контракту купівлі-продажу № 1/17 від 13.04.2017 р., який був укладені між Позивачем та Боржником.

У відповідності до п. 3.1. Договору Поруки від 13.04.2017 р. та ст. 543, ст. 554 ЦК України поручитель - Відповідач відповідає перед кредитором ТОВ «ЕКОЛЕНДС» як солідарний боржник у розмірі встановленому у п. 3.2. Договору Поруки.

10.01.2018 р. Позивач направив Відповідачу вимогу виконати зобов`язання за Договором Поруки від 13.04.2017 р. відповідно до умов п. 4.1.1. Договору Поруки Позивач надав також Відповідачу докази направлення Компанії «The Natural Element for General Trading» (Катар) вимоги виконати зобов`язання.

08.04.2019 р. позивач направив відповідачу повторно вимогу виконати зобов`язання за Договором Поруки від 13.04.2017 р. відповідно до умов п. 4.1.1. Договору Поруки у розмірі суми заборгованість на суму 6 613,00 (Шість тисяч шістсот тринадцять) доларів США, що еквівалентно 177 021,45 (Сто сімдесят сім тисяч двадцять одна грн. 45 коп.) грн. за курсом НБУ на час виставлення вимоги.

Але, відповідач свої зобов`язання не виконав та не погасив заборгованість перед позивачем, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву було подано до господарського суду Харківської області засобами поштового зв`язку 13.06.2019 р.

Відповідачем було подано до суду банківську виписку, згідно якої вбачається, що 12.06.2019, тобто до подання позивачем позовної заяви, на виконання зобов`язань щодо погашення заборгованості за контрактом № 1/17 від 13.04.2017, боржником було сплачено на користь позивача 51 966,17 грн.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом до відповідача (13.06.2019), заборгованість Компанії «The Natural Element for General Trading» перед позивачем за отриманий товар згідно контракту №1/17 від 13.04.2019 становила 125 054,72 грн., у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення 51 966,73 грн. основного боргу є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню в сумі 125 054,72 грн.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 185, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколендс" до Фізичної особи - підприємця Кашиної Лариси Йосипівни задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кашина Лариса Йосипівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколендс" (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, оф. 110, код 40838977) - 125 054,72 грн. заборгованості.

В решті позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кашина Лариса Йосипівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколендс" (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, оф. 110, код 40838977) - 1 875,82 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколендс" (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, оф. 110, код 40838977).

Відповідач - Фізична особа - підприємець Кашина Лариса Йосипівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "02" серпня 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров