Рішення № 83412703, 03.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/479/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи,24) про стягнення 1248310,80 грн. за участю представників:

від позивача - Шевцов О.М., згідно договору про надання правової допомоги №01/18

від 07.11.2018

від відповідача - Савві Л.Є., довіреність №3 від 20.12.2018

ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" про стягнення 1248310,80 грн. пені за несвоєчасну поставку 4-х корпусів В1318Е.01сб-2. Позов обґрунтовано фактичним невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 236-2-ХКБМ від 27.04.2018 в частині своєчасного постачання продукції позивачу. До стягнення заявлені також судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову до господарського суду у розмірі 18724,66 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/479/19, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 18.03.2019 об 11:00.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 02.04.2019 об 11:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2019 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та на підставі п. 2 ч. 3 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 24.04.2019 об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2019 задоволено клопотання відповідача про продовження строку проведення підготовчого провадження та продовжено строк підготовчого провадження до 25.05.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 20.05.2019 о 09:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2019 задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 27.05.2019 о 09:45.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2019 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019 о 15:00.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2019 о 12:00, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні 03.07.2019 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь 1248310,80 грн. пені за несвоєчасну поставку 4-х корпусів В1318Е.01сб-2.

Відповідач в судовому засіданні 03.07.2019 проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у наданих раніше відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив (т.с. І а.с. 37-42, 101-104), просить суд в позові відмовити повністю.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 03.07.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне:

Обставини справи.

27.04.2018 між позивачем - Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (покупець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (постачальник) було укладено договір поставки № 236-2- ХКБМ (далі – Договір) (т.с. І а.с. 16-22), відповідно до умов пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується виготовити по конструкторській документації покупця, поставити і передати у власність покупця 4 корпуси В1318Е.01сб-2 з комплектом складальних одиниць і деталей, стандартних виробів, які постачаються розсипом і матеріалів (далі - продукція), в номенклатурі та кількості, що зазначена у Відомості комплектувальній (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору (т.с. І а.с. 24-27).

Відповідно до п. 1.7. Договору, продукція, що поставляється за цим договором використовується у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної відповідно до Закону України "Про державне оборонне замовлення" в інтересах Міністерства Оборони України.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року) на склад покупця, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Харків, вул. Плеханівська, 126, до 31 жовтня 2018 року, але не раніше 90 (дев`яносто) робочих днів після отримання Постачальником авансового платежу згідно п. 5.1.1, передачі покупцем спецсталі згідно п. 1.2., виконання зобов`язання, що передбачені п. 1.2.1 та передачі необхідного комплекту КД або підтвердження придатності раніш переданого відповідно до п. 3.5 Договору.

Договірна вартість одиниці продукції, що поставляється за цим договором, становить 3 152300,00 грн. без ПДВ (пільга згідно Закону України від 02.09.2014 № 1658-VII), тобто загальна вартість 4-х корпусів В1318Е.01сб-2 становить 12609200,00 грн.

Відповідно до п. 9.2 Договору, у разі порушення термінів поставки продукції, постачальник за кожен день прострочення зобов`язується сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості продукції, по якій допущено прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що з огляду на умов пункту п. 5.1.1 Договору, позивачем, платіжним дорученням №2587 від 18.06.2018 було перераховано на рахунок відповідача 50 % авансовий платіж від загальної орієнтовної вартості Продукції, що постачається за цим Договором на загальну суму 6304600,00 грн. (т.с. І а.с. 30).

Листом від 19.06.2018р. за вих. № 3542/20 на виконання п. 3.5 договору підтверджено придатність раніш переданого комплекту конструкторської документації для подальшого використання (т.с. І а.с. 32).

З матеріалів справи також убачається, що Актом приймання-передачі давальницької сировини № 7 від 22.06.2018 на виконання п. 1.2 Договору відповідачу у повному обсязі передано спецсталь марки 71(т.с. І а.с. 31).

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що з огляду на те, що Актом приймання-передачі давальницької сировини № 7 від 22.06.2018 у відповідності до п. 1.2 Договору відповідачу у повному обсязі передано спец сталь марки 71, з рахуванням чого, починаючи з 23.06.2018р. у відповідача згідно п. 3.1 Договору виникло зобов`язання з поставки 4-х корпусів В1318Е.01сб-2 з комплектом складальних одиниць і деталей, з кінцевою датою поставки 31.10.2018 р.

Разом з тим, в порушення строків, обумовлених Договором, з 4-х корпусів ВІЗІ8Е.01 сб-2 станом на час звернення з даним позовом до суду, відповідачем поставлено лише два корпуси ВІЗ 18Е.01 сб-2 загальною ціною 6304600,00 грн., згідно видаткової накладної № ЗТ-01 від 30.01.2019 (т.с. І а.с. 33), з запізненням на 91 календарний день (з 01.11.18 по 30.01.19). Інші два корпуси ВІЗ 18Е.01сб-2 позивачу відповідачем так і не поставлено.

Із врахуванням вищенаведеного, позивачем наголошено про те, що не виконання відповідачем своїх зобов`язань та не постачання позивачу в повному обсязі продукцію (корпуси В1318Е.01сб-2) за Договором поставки № 236-2-ХКБМ від 27.04.2018, яка використовується у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної відповідно до Закону України "Про державне оборонне замовлення" в інтересах Міністерства оборони України, призводить до порушення позивачем взятих на себе зобов`язань перед Міністерством оборони України в рамках виконання державного оборонного замовлення.

Заперечення відповідача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю з наступних підстав:

За змістом п. 1.2 договору для виготовлення продукції позивач зобов`язаний передати відповідачу давальницьку сировину (спецсталь марки 71) у кількості, яка забезпечила б можливість виготовлення у повному обсязі (усієї кількості) Продукції погодженої до поставки п. 1.1 Договору. Як на доказ виконання зазначеного обов`язку позивач посилається на Акт № 7 від 22.06.2018р. Співвідношення погодженої Додатком № 3 до договору кількості давальницької спецсталі за товщинами з фактично переданою за Актом № 7 від 22.06.18 свідчить про відсутність факту передачі спецсталі товщиною 14 та 20 міліметрів, що на думку відповідача, не може слугувати належним доказом виконання позивачем у повному обсязі покладених на нього п. 1.2 Договору обов`язків.

Також, в своєму відзиві на позов відповідач зазначив, що надана позивачем копія листа № 3542/20 від 19.06.18р. як доказ виконання п. 3.5 Договору, а саме підтвердження придатності раніш переданого КД, не може вважатися належним доказом встановлення та/або підтвердження дати вручення такого листа безпосередньо відповідачу, оскільки дата внутрішньої реєстрації позивача своєї вхідної кореспонденції не може слугувати доказом самого факту вручення указаного листа відповідачеві.

Окрім того, відповідач вважає, що вимоги п. 3.5 Договору в частині забезпечення його актуальним комплектом КД позивачем не дотримано, оскільки ним, як розробником, починаючи з 05.07.18 до відповідача надіслано 12 сповіщень про внесення змін до конструкторської документації.

На підтвердження несвоєчасного виконання позивачем умов п. 1.2.1 Договору, а саме проведення в продовж 10 робочих днів за окремою угодою службових характеристик партій броньованих деталей товщиною 16 мм. та, як наслідок, відсутність прострочення поставки продукції, відповідач посилається на лист позивача від 04.10.18 за вих. № 5804/21.

Оцінка суду.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося судом вище, згідно з пунктом 3.1 Договору, поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року) на склад Покупця, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, до 31 жовтня 2018 року, але не раніше 90 (дев`яносто) робочих днів після отримання Постачальником авансового платежу згідно п. 5.1.1, передачі Покупцем спецсталі згідно п. 1.2., виконання зобов`язання, що передбачені п. 1.2.1 та передачі необхідного комплекту КД або підтвердження придатності раніш переданого відповідно до п. 3.5 Договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У даному разі, укладаючи Договір, його умовами сторонами чітко було погоджено, що термін поставки визначено календарною датою (до 31 жовтня 2018 року) та вказівками на події, які мають неминуче настати, та передбачені п. 5.1.1, 1.2, 1.2.1 та 3.5 Договору, а саме:

- пунктом п. 5.1.1 Договору передбачено проведення авансового платежу в розмірі 50 % від загальної вартості Продукції, що поставляється за цим Договором;

- пунктом 1.2 Договору передбачено, що Продукція виготовляється з спецсталі Покупця і матеріалів постачальника. Для виконання зазначених умов покупець за Актом приймання – передачі давальницької сировини передає постачальнику сталь марки 71 по ТУ У 27.1-14313056-001-2009 з твердістю не більше НВ 321 та у кількості, що необхідна для виконання Постачальником своїх зобов`язань за цим Договором у повному обсязі;

- пунктом 1.2.1 Договору передбачено, що за окремою угодою з постачальником покупець повинен здійснювати перевірку службових характеристик партій броньованих деталей товщиною 16 мм упродовж 10 робочих днів з моменту передачі вказаних деталей Постачальником.

- пунктом 3.5 Договору передбачено, що для забезпечення виготовлення продукції покупець по Акту приймання – передачі передає постачальнику обліковий комплект конструкторської документації (КД), достатній для виготовлення продукції, яка постачається по цьому Договору або підтверджує придатність раніш переданого комплекту конструкторської документації для подальшого використання.

Будь-яких змін до вказаного Договору, зокрема, щодо зміни умов, погоджених сторонами щодо терміну здійснення поставки, сторонами до матеріалів справи не надано та суду представлені під час розгляду справи не були.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У даному разі, позивачем на виконання п. 3.1 договору, з метою виникнення у відповідача обов`язку до 31.10.2018 виготовити та поставити 4-ри корпуси В1318Е.01сб-2, були виконані наступні зобов`язання:

- Платіжним дорученням №2587 від 18.06.2018, згідно з п. 5.1.1 Договору перераховано відповідачу авансовий платіж в розмірі 50 % від загальної орієнтовної вартості Продукції, що становить 6 304 600,00 грн.;

- у відповідності до п. 3.5 Договору листом від 19.06.2018 № 3542/20 позивачем підтверджена придатність для подальшого використання раніш переданого комплекту конструкторської документації, отримання якого відповідачем, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.06.2018 р. (т.с. І а.с. 87), що, у свою чергу спростовує твердження відповідача про неотримання ним даного листа, та як наслідок спростовує невиконання позивачем п. 3.5 Договору в частині підтвердження придатності раніш переданого комплекту конструкторської документації.

У своїх запереченнях відповідачем неодноразово було наголошено на невиконанні позивачем п. 3.5 Договору в частині забезпечення відповідача актуальним комплектом конструкторської документації з посиланням на 12 сповіщень (від 11.07.18 за вих. № 4015/47; від 21.07.18 за вих. № 4284/47; від 08.08.2018 за вих. № 4647/47; від 20.08.2018 за вих. № 4882/47; від 20.09.2018 за вих. № 5500/47; від 06.10.2018 за вих. № 5921/47; від 26.10.2018 за вих. № 6398/47; від 16.10.2018 за вих. № 6153/47; від 02.11.2018 за вих. № 6540/47; від 14.12.2018 за вих. № 7502/47; від 28.12.2018 за вих. № 7150/47; від 06.11.2018 за вих. № 6622/47) отриманих ним від позивача про внесення змін до конструкторської документації.

На зазначені вище твердження відповідача, суд звертає увагу останнього на те, що передача актуального комплекту конструкторської документації змістом спірного договору не передбачена, натомість абз. 2 пункту 3.5 Договору передбачено, що випуск продукції по скоригованій конструкторській документації (кресленням) по конструкторським сповіщенням у процесі виконання цього Договору допускається лише за умови підписання окремої угоди між сторонами. Постачальник за цим Договором може погодитися на виготовлення Продукції по скоригованій конструкторській документації (кресленням) або на доопрацювання (переробку) вже готової Продукції, за умови проведення необхідної підготовки виробництва.

У такому разі покупець повинен компенсувати постачальнику його витрати на проведену підготовку виробництва Продукції за скоригованою документацією (кресленнями) та/або на підготовку виробництва по доопрацюванню (переробці) вже виготовленої Продукції, а також витрати за роботи по фактичному доопрацюванню (переробці) продукції, що була вже виготовлена за цим Договором.

Конкретні строки проведення підготовки виробництва, виконання робіт з доопрацювання (переробки) готової Продукції, компенсації витрат постачальника на підготовку виробництва та за роботи з доопрацювання (переробки) готової Продукції, відтермінування поставки Продукції, що буде виготовлятися за скоригованою конструкторською документацією, погоджуються Сторонами додатковими угодами до цього Договору (абз. 3 та 4 п. 3.5 Договору).

Таким чином, сторонами погоджено, що випуск Продукції за скоригованою конструкторською документацією, а також підготовка та налагодження виробництва за такою документацією допускається лише за умови підписання окремої угоди до Договору.

Аргументи відповідача з приводу того, що надіслані позивачем сповіщення про внесення змін до конструкторської документації мають наслідком зміни кількості, вигляду/розміру складових готового корпусу, зварювальних швів тощо, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначеними сповіщеннями лише повідомлялось про внесення уточнень в обліковані копії конструкторської документації.

Вимог про зміну випуску продукції по скоригованій конструкторській документації (кресленням), в тому числі за спірним Договором, в сповіщеннях не міститься, а тому посилання відповідача на ці листи, як на підставу не забезпечення відповідача актуальним комплектом конструкторської документації, є безпідставними.

Більш того, будь-яких внесення змін до спірного Договору з питань зміни кількості, вигляду/розміру складових готового корпусу, зварювальних швів тощо, до матеріалів справи не надано та під час розгляду справи представниками сторін суду не представлені.

При цьому, суд вважає за необхідне вдруге зазначити, що у відповідності до умов п. 1.2 Договору позивачем передано відповідачу за Актом приймання-передачі давальницької сировини від 22.06.2018 № 7, спецсталь марки 71.

Відповідний Акт було підписано та погоджено уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплено їх печатками без будь - яких претензій (т.с. І а.с. 31).

З урахуванням наведеного, сторонами було чітко погоджено та підтверджено наявність необхідної кількості давальницької сировини, необхідної для виготовлення за спірним договором 4-х корпусів В1318Е.01сб-2.

Також, у своїх запереченнях відповідачем неодноразово було наголошено про відсутність за Актом приймання-передачі давальницької сировини від 22.06.2018 № 7 факту передачі спецсталі товщиною 14 та 20 мм.

Однак, під час дослідження доказів, що містяться в матеріалах господарської справи, судом було встановлено, що позивачем надано докази наявності у відповідача на момент укладання спірного договору, залишків спецсталі марки 71 (товщиною 14 та 20 мм) в такому обсязі, який з урахуванням норм витрат, дозволяв виготовити 4 корпуси В1318Е.сб-2, про що суд посилається на наступне.

Зазначена спецсталь була передана Постачальнику в рамках виконання інших раніше укладених договорів, а саме:

- Предметом договору № 236-2-ХКБМ від 27.04.2018 є виготовлення за конструкторською документацією позивача поставка і передача у власність 4-х корпусів В1318Е.сб-2.

- Предметом інших договорів 3838-ХКБМ, 3835-ХКБМ від 22.01.2018; 235-2-ХКБМ від 27.04.2018 на які йдеться посилання в актах № 1,3,4 приймання-передавання давальницької сировини, на момент укладання спірного договору, є виготовлення за конструкторською документацією позивача поставка і передача у власність 28-ми корпусів В1318Е.сб-2., а саме:

за договором 3838-ХКБМ від 22.01.2018р. – 4 -ри корпуси В1318Е.сб-2.;

за договором 3835-ХКБМ від 22.01.2018р. – 7-м корпусів В1318Е.сб-2.;

за договором 235-2-ХКБМ від 27.04.2018р. – 17-ть корпусів В1318Е.сб-2.;

Тобто, загальна кількість корпусів, які відповідач зобов`язаний був поставити за вищезазначеними договорами складає 32 корпуси В1318Е.сб-2, а давальницької сировини - спецсталі марки 71 товщиною 14 та 20мм. було передано у кількості:

- за Актом № 1 приймання-передавання давальницької сировини Відповідачу в рамках виконання Договорів № 3835-ХКБМ та № 3838 від 22.01.2018 було передано спец сталі: товщиною 14мм. – 3 126,263 кг.; товщиною 20 мм. – 1 465,988 кг.;

- за Актом № 3 приймання-передавання давальницької сировини від 18.05.18 Відповідачу в рамках виконання Договору 232-2 від 27.04.18 було передано спец сталі: товщиною 14мм. – 1 042,088 кг.; товщиною 20 мм. – 1 465,988 кг.;

- за Актом № 4 приймання-передавання давальницької сировини від 18.05.18 Відповідачу в рамках виконання Договору 232-2 від 27.04.18 було передано спец сталі: товщиною 14мм. – 3 126,26 кг; товщиною 20 мм. – 1 465,988 кг.

Тобто, беручи до уваги норму витрат, яка є додатком № 3 до спірного договору, відповідач мав можливість виготовити з використанням товщин 14 та 20 мм спецсталі марки 71:

14мм – (3126,263 + 1042,088 + 3126,26) = 7 294,61 кг. : 207,214 норма витрат = 35 корпуси В1318Е.01сб-2;

20мм – (1465,988 + 1465,988 + 1465,988) = 4 397,96 кг. : 118,260 норма витрат = 37 корпуси В1318Е.01сб-2.

Таким чином, станом на 18.05.2018, тобто станом на дату передачі спец сталі за Актом № 4, у відповідача була в належній кількості спец сталь марки 71 товщинами 14 та 20 мм. для виготовлення понад 35-ти корпуса В1318Е.01сб-2., в рамках укладених на той час договорів.

При цьому, будь-якої заборони щодо використання відповідачем залишку спец сталі марки 71, переданої за іншими раніш укладеними договорами, спірний Договір поставки № 236-2-ХКБМ від 27.04.2018 не містить, тому аргументи відповідача про те, що він не мав права в рамках спірного договору використовувати залишки спецсталі марки 71, судом визнаються необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та умовами самого Договору № 236-2-ХКБМ від 27.04.2018.

Щодо аргументів відповідача про порушення позивачем умов п. 1.2.1 договору, за яким позивач за окремою угодою з відповідачем, повинен здійснювати перевірку службових характеристик партій броньованих деталей товщиною 16 мм. у продовж 10 робочих днів з моменту передачі вказаних деталей, суд зазначає про наступне.

Згідно з умовами зазначеного вище п. 1.2.1 Договору перевірка службових характеристик партій броньованих деталей товщиною 16 мм., здійснюється за окремою угодою.

Позивачем до матеріалів справи разом із відповіддю на відзив було надано договір № 1579-ХКБМ від 21.06.16р., укладений з відповідачем, предметом якого є обов`язок позивача, провести перевірки службових характеристик (періодичні випробування) деталей, вироблених відповідачем з металопрокату броньованих сталей, та надання відповідачу у продовж 30 робочих днів з дати завершення випробувань за кожною партією звіт за результатами роботи (т.с. І а.с. 89-92).

Для проведення перевірки службових характеристик партій броньованих деталей товщиною 16 мм., Відповідач за умовами даного договору передає Позивачу відповідно Специфікації повну партію деталей для перевірки.

Після перевірки службових характеристик кожної партії деталей, ця партія у такому вигляді в якому вона залишилася після перевірки, забирається Відповідачем у Позивача за актом здачі приймання (п. 3.6. договору 1579-ХКБМ від 21.06.16р.)

У відзиві на позовну заяву, відповідач, як на підставу несвоєчасного виконання позивачем умов п. 1.2.1 спірного договору, посилається на лист позивача від 04.10.2018 за вих. № 5804/21.

Однак на підставі цього листа неможливо зробити висновок про порушення позивачем умов п. 1.2.1 договору.

Суд зауважує, що даний лист є лише супровідним, за яким позивачем надсилається відповідачу результати проведених робіт з перевірки службових характеристик партій броньованих деталей товщиною 16 мм. згідно протоколів № 54/21 від 31.08.18; № 55/21 від 12.09.18; № 56/21 від 12.09.18.

При цьому, будь - яких посилань про те, що ці роботи проводилися в рамках спірного договору в даному листі не міститься.

Таким чином, з урахуванням п. 3.1 Договору, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконані зобов`язання з метою своєчасного здійснення відповідачем виготовлення Продукції з кінцевою датою поставки 31.10.2018р.

Проте, відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконано свого зобов`язання щодо поставки 4-х корпусів В1318Е.01сб-2.

Так, згідно видаткової накладної № ЗТ-01 від 30.01.2019 з запізненням на 91 календарний день відповідачем, на момент відкриття провадження у справі, поставлено лише два корпуси В1318Е.01сб-2 загальною вартістю 6304600,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вже після відкриття провадження у даній справі, відповідачем разом із запереченнями на відповідь на відзив було надано видаткову накладну № ЗТ-02 від 27.02.19 як доказ повного виконання спірного договору, за якою ним було поставлено ще два корпуси В1318Е.01сб-2 загальною вартістю 6304600,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частиною першою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

У даному разі, вирішуючи спір, надавши об`єктивну оцінку обставинам справи що розглядається, суд встановив наявність порушеного права Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова".

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з умовами пункту 9.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків поставки Продукції, постачальник за кожен день прострочки зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості Продукції, по якій допущена прострочка.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно з вимогами ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов 3.1 Договору, у відповідності до умов п. 9.2 Договору за розрахунком позивача, пеня становить 1248310,80 грн.

Так, згідно розрахунку позивача:

Вартість одного корпусу В1318Е.01сб-2 становить: 3152300,00 грн. без ПДВ.

Загальна вартість 4-х корпусів В1318Е.01сб-2 становить: 12609200,00 грн. без ПДВ

Кінцева дата поставки 4-х корпусів В131 8Е.01сб-2: 31.10.2018 р.

Пеня за порушення строку поставки Продукції згідно п. 9.2 Договору: (за кожен день прострочення 0,1% вартості продукції, по якій допущена прострочка).

Період порушення строку поставки 4-х корпусів В1318Е.01сб-2 та розрахунок пені:

- Два корпуси В1318Е.01сб-2 загальною ціною 6304600,00 грн. поставлено 30.01.2019, тобто із запізненням на 91 календарних днів (з 01.11.18 по 30. 01.19);

Пеня складає: 6 304 600,00 грн. х 0,1% х 91 кал. дн. = 573718,60 грн.

- Два корпуси В131Е.01сб-2. загальною ціною 6304600,00 грн. не поставлено, на дату підготовки позову 15.02.2019 термін прострочення становить 107 календарних днів (з 31.10.18 по 15.02.19);

Пеня складає: 6304600,00 грн. х 0,1% х 107 кал. дн. = 674592,20 грн.

Загальний розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки № 236-2-ХКБМ від 27.04.2018 становить 1248310,80 грн.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені у розмірі 1248310,80 грн., суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, нараховані вірно, у зв`язку із чим, позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, Судом ретельно досліджувалися обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду належних та переконливих доказів на спростування позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у справі № 922/479/19.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України та враховуючи висновки господарського суду про повну відмову в задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, 24, код ЄДРПОУ 32565419) на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14310299, рахунок № НОМЕР_1 в філії ПАТ "Державний експертно - імпортний банк України" в м. Харкові, МФО 322313, індивідуальний податковий номер 143102920397) - 1248310,80 грн. пеню за несвоєчасну поставку 4-х корпусів В1318Е.01сб-2 та витрати зі сплати судового збору в розмірі 18724,66 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" липня 2019 р.

Суддя Г.І. Сальнікова