Рішення № 83412652, 01.08.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2019 Справа № 920/530/19м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/530/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», м. Шостка Сумської області

про стягнення 14 172,16 грн.,

встановив:

28.05.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 14172,16 грн. (з яких: 4911,70 основна сума боргу, 5088,69 грн. пеня, 643,53 грн. 3% річних, 3528,24 грн. інфляційні втрати) за неналежне виконання Договору купівлі-продажу природного газу № 3066/15-РО-29 від 26.11.2014, а також 1921,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.05.2019 відкрито провадження у справі № 920/530/19; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов до 20.06.2019; встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив до 30.09.2019; а також встановлено відповідачу строк для подання до суду заперечення до 10.07.2019.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання його представник не прибув, ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Заяв по суті спору від сторін до суду не надходило.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

26.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 3066/15-РО-29, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача протягом 2015 року природний газ, ввезений на митну територію України позивачем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до умов пункту 1.2 розділу 1 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем (відповідачем у справі) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями.

Пунктом 2.1 укладеного договору встановлено, що позивач передає відповідачеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 14,00 тис. куб.м, у тому числі по місяцях кварталів за графіком, наведеним у цьому пункті.

Відповідно до пункту 3.3 цього договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до пункту 6.1 договору купівлі-продажу природного газу № 3066/15-РО-29 оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (пункт 7.1 договору купівлі-продажу).

За змістом пункту 7.2 договору купівлі-продажу природного газу у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (пункт 9.3 договору).

Строк дії договору купівлі-продажу природного газу відповідно до пункту 11.1 визначається з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін; і діє в частині поставки газу до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Протягом 2015 року між сторонами у справі були укладені додаткові угоди до договору № 3066/15-РО-29, у яких до даного договору сторонами вносились зміни в частині визначення вартості природного газу, переданого відповідачеві за умовами договору купівлі-продажу (Додаткова угода № 1 від 26.01.2015, Додаткова угода № 2 від 06.02.2015, Додаткова угода № 3 від 20.03.2015, Додаткова угода № 4 від 15.04.2015, Додаткова угода № 5 від 15.05.2015, Додаткова угода № 6 від 22.06.2015, Додаткова угода № 7 від 21.07.2015, Додаткова угода № 8 від 30.07.2015, Додаткова угода № 9 від 19.10.2015, Додаткова угода № 10 від 22.10.2015, Додаткова угода № 11 від 24.11.2015).

Судом було встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу позивач протягом січня-квітня та листопада-грудня 2015 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 37481,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за зазначений період (копії відповідних актів приймання-передачі додані до матеріалів справи).

Однак відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого природного газу належним чином не виконав.

Факт порушення договірних зобов`язань відповідачем не оспорений.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст. 655 вищевказаного Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 договору, що призвело до виникнення заборгованості на суму 4911,70 грн.

Враховуючи, що відповідачем договірні зобов`язання не виконані, оплата за отриманий природний газ у повному обсязі не проведена, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині примусового стягнення з відповідача на користь позивача 4911,70 грн. основного боргу та про задоволення позову в цій частині.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасні розрахунки у розмірі 5088,69 грн., 3% річних у сумі 643,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 3528,24 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Право позивача на стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та суми 3% річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом здійснений перерахунок нарахованих сум допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2018. На підставі проведених розрахунків суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5088,69 грн. пені, 643,53 грн. суми 3% річних та 3528,24 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 185, 231-233, 236, 237, 238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (41107, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1; код ЄДРПОУ 34113412) на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 4911,70 грн. заборгованості за договором № 3066/15-РО-29 від 26.11.2014, 5088,69 грн. пені, 643,53 грн. – суму 3% річних, 3528,24 грн. інфляційних втрат; 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 01.08.2019.

Суддя В.Л. Котельницька