Рішення № 83412624, 02.08.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1824/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766, адреса: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 25614660, адреса: 61010, м. Харків, Нетіченська набережна, 8) до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районного державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196529, адреса: 63202, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Воскресінська, 3) про стягнення 100 962,63грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районного державної адміністрації 100 962,63грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідач, за рахунок видатків з місцевого бюджету не відшкодував понесені позивачем витрати на вищевказані послуги, у зв`язку із чим виникла заборгованість в розмірі 100 962,63грн. Матеріально-правовою підставою позову визначено ст.ст.509, 525-527, 617 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.48, 91 Бюджетного кодексу України та ст.63 Закону України "Про телекомунікації".

Ухвалою суду від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду у встановлені законом строки від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у нього заборгованості перед позивачем за 2018 рік. Також відповідач зазначив про наявність договору № 17 про відшкодування витрат пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги за 2018 рік, укладеного між позивачем та відповідачем, за умовами якого (п.2.1) передбачено проведення відшкодування витрат Підприємства позивача пільговим категоріям громадян, які проживають на території Нововодолазького району, за виключенням громадян, які проживають на території Нововодолазької об`єднаної територіальної громади. Як зазначив відповідач у відзиві на позов головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є також і виконавчі органи об`єднаних територіальних громад до якої входить Нововодолазька селищна рада.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка залишається судом без розгляду, виходячи з наступного.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 12.06.2019 позивачу було встановлено строк для подання до суду відповіді на відзив - 5 календарних днів з дня його отримання.

За відстеженням поштового пересилання № 6320201717422 з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" судом вбачається, що копію відзиву та доданих до нього документів позивач отримав 01.07.2019. Даний відзив відповідачем було направлено на юридичну адресу позивача.

Отже, відповідь на відзив на позовну заяву позивач мав подати не пізніше 06.07.2019, проте відповідь на відзив була надана позивачем до суду 18.07.2019, тобто із пропуском встановленого судом строку.

Відповідно до ч.2 ст.251 Господарського процесуального кодексу України позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідь на відзив надана позивачем до суду з пропуском строку встановленого судом для її подання, суд вважає за необхідне відповідь на відзив залишити без розгляду.

24.07.2019 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які приймаються судом до розгляду як такі, що подані у встановлений судом строк для їх подання.

Як зазначив відповідач у запереченнях він, як виконавчий орган державної влади, не відповідає за зобов`язаннями Нововодолазької селищної ради та Старовірівської сільської ради, а тому, на думку відповідача, з вимогами щодо сплати заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення позивач має звертатися саме до Нововодолазької селищної ради (об`єднаної територіальної громади).

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, інших законодавчих актів України.

Як вказує позивач, у період з січня 2018 року по грудень 2018 року (включно) позивач надавав телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах населенню смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус і соціальний захист ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства". Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) на суму 100 962,63грн. відповідачем не відшкодовані до теперішнього часу.

На підтвердження надання послуг зв`язку пільговим категоріям споживачів з 01.01.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 100 962,63грн. позивач надав розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня 2018 року по грудень 2018 року (форма № 2-пільга).

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуги зв`язку) на пільгових умовах в сумі 100 962,63грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

При вирішенні даного спору суд враховує, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України). Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання (ч.2 ст.173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

Отже, для виникнення господарських зобов`язань, цивільних прав та обов`язків не є обов`язковим укладення договору, та вони можуть виникати безпосередньо з норм чинного законодавства.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно із п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету міністрів України від 11 квітня 2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

За змістом ст.87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно із пп.б п.4 ч.1 ст.89 та ст.102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 2 даної Постанови визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п.3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення № 117) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.

Пунктом 11 Положення № 117 передбачено, що Уповноважений орган, зокрема, зобов`язаний звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, уточнювати інформацію про виявлені розбіжності, проводити розрахунки, складати та подавати фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння за формою “3-пільга”.

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1789-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" було внесено зміни до ст. 91 Бюджетного кодексу та доповнено її пунктом 20-4, згідно із яким до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів належать видатки на пільги з послуг зв`язку.

Відповідно до п.29 Положення про управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що затверджене розпорядженням голови районної державної адміністрації від 09.11.2015 № 338, Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області послуг зв`язку на пільгових умовах повинен здійснювати саме відповідач та незалежно від наявності чи відсутності відповідного договору, оскільки зазначений обов`язок встановлений законом. Відповідно, суд не приймає заперечення відповідача з посиланням на відсутність укладеного між сторонами договору, за яким відповідач повинен компенсувати позивачу відповідні витрати та, що саме на територіальну громаду покладено обов`язок по здійсненню відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами, що саме територіальна громада повинна відшкодовувати витрати, понесені позивачем внаслідок надання населенню смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області послуг зв`язку на пільгових умовах.

Рішення щодо розподілу повноважень між відповідачем та об`єднаною територіальною громадою, у даному випадку Нововодолазькою селищною радою, по відшкодуванню витрат за надання населенню смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області послуг зв`язку на пільгових умовах відповідачем суду надано не було, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено обов`язок держави відшкодовувати відповідні витрати та відсутність чіткого розмежування компетенції щодо відшкодування таких витрат між органами місцевого самоврядування не повинна негативно відображатись на особах, право яких на отримання відшкодування гарантовано державою.

Суд зауважує, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Нововодолазького району державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач, відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено суду факт надання телекомунікаційних послуг споживачам, які мають пільги з оплати цих послуг в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 100 962,63грн., які відповідач не відшкодував.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем належним чином та в повному обсязі зобов`язань по відшкодуванню витрат, понесених позивачем з січня 2018 року по грудень 2018 року, внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення № 9153 від 06.06.2019, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 921,00грн.

Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено повністю, суд відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати за сплати судового збору покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації (63202, Харківська обл., Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Воскресінська, 3, код ЄДРПОУ 03196529) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м.Харків, Нетіченська набережна, 8, код ЄДРПОУ 25614660) 100 962,63грн. заборгованості, 1 921,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст.256,257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "02" серпня 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк