Рішення № 83412533, 02.08.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02.08.2019 Справа № 920/558/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув заяву № 22/5619 від 25.07.2019 Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про ухвалення додаткового судового рішення по справі

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради

до відповідача - Приватного підприємства «Автоцентр Камаз»,

про стягнення 22203 грн 03 коп.

Стислий виклад прийнятого судового рішення та заяви позивача.

Позивач у червні 2019 року звернувся з позовом до суду, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 21761 грн 33 коп. боргу, 407 грн 80 коп. пені, 33 грн 90 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 01.09.2014 договору № 2733 на водопостачання та водовідведення (надалі – Договір). Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1921 грн витрат по сплаті судового збору. Рішенням господарського суду Сумської області від 12.07.2019 позовні вимоги було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 21761 грн 33 коп. основного боргу, 407 грн 80 коп пені, 33 грн 90 коп. 3% ріних, 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

25.07.2019 до суду звернувся позивач з заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення по справі № 920/558/19 про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення відповідних відсотків та пені на користь позивача з відповідача до моменту виконання рішення господарського суду Сумської області по справі № 920/558/19 від 12.07.2019. Позивач обґрунтовує заяву тим, що у позовній заяві від 04.06.2019 позивачем зазначалось про вищезазначену вимогу, однак судом вказана вимога задоволена не була.

Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з п. 3 ч. 1. ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду.

Як вже зазначалось, рішенням суду від 12.07.2019 з відповідача на користь позивача, в тому числі, було стягнено пеню та 3% річних. Періодом, за який стягувались пеня та 3% річних, був період з 13.05.2019 по 31.05.2019, оскільки саме з 13.05.2019 було встановлено порушення грошового зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 21761 грн 33 коп.

Суд погоджується з доводами позивача, що при ухваленні рішення по справі судом не було вирішено питання про зазначення в рішення про нарахування особою, яка буде виконувати рішення суду, відповідних 3% відсотків річних та пені на користь позивача з відповідача до моменту виконання рішення суду.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми. До стягнення 3% річних застосовується позовна давність – 3 роки.

Згідно з ст.ст. 230, 231, 232 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п.3.4.20 п.3.4 Договору відповідач зобов`язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати позивачу пеню, 3% річних. Розмір пені встановлений п. 5.3 Договору – подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення.

Тому, суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що особою, що буде здійснювати примусове виконання рішення пеня повинна бути розрахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення та суми боргу в розмірі 21761 грн 33 коп. і за період з 01.06.2019, враховуючи те, що пеня за період з 13.05.2019 по 31.05.2019 вже була стягнута судом, а починаючи з 13.05.2019 пеня може бути нарахована лише протягом 6 місяців.

Крім того, 3% річних можуть бути розраховані виходячи з суми боргу в розмірі 21761 грн 33 коп. і за період з 01.06.2019 враховуючи те, що 3% річних за період з 13.05.2019 по 31.05.2019 вже були стягнуті судом, а починаючи з 13.05.2019 3% річних можуть бути нараховані не більше ніж за три роки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 238, 240, 241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Заяву № 22/5619 від 25.07.2019 Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 920/558/19 – задовольнити.

2. Органу (особі), що буде здійснювати примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 12.07.2019 по справі № 920/558/19остаточну суму 3 % річних та пені, які підлягають стягненню з Приватного підприємства «Автоцентр Камаз» на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, розраховувати за правилами, визначеними у мотивувальній частині додаткового рішенні суду від 02.08.2019 по справі № 920/558/19 та до моменту виконання рішення суду від 12.07.2019.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 02.08.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко