Ухвала суду № 83411455, 03.08.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8565/19 1-кс/335/5315/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя – Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., слідчого Тимохіна Д.О., прокурора Крючкової О.П., власника майна ОСОБА_1 , захисника Гуцал Т.О., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції Тимохіна Дениса Олександровича погоджене із прокурором відділу прокуратури Запорізької області Крючковою Оленою Петрівною про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, надійшло клопотання слідчого старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції Тимохіна Дениса Олександровича погоджене із прокурором відділу прокуратури Запорізької області Крючковою Оленою Петрівною.

У клопотанні зазначено, що в провадженні СУ Головного управління Національної поліції у Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000328 від 23.07.2019, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в липні 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи узгоджено та за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи на території Хортицького району м. Запоріжжя, маючи умисел на вимагання з корисливих мотивів під вигаданим приводом та з погрозою фізичного насильства, висунули ОСОБА_5 незаконні вимоги про погашення боргового зобов`язання на суму 1500 доларів США, якого у дійсності не існувало.

23.07.2019 ОСОБА_4 , реалізуючи спільний умисел та діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , отримав від ОСОБА_5 частину грошових коштів – предмет вимагання у сумі 500 доларів США, які передав співучасникам.

31.07.2019 приблизно о 15 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , реалізуючи спільний умисел та діючи за попередньою змовою групою осіб, з відома ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , виконуючи вказівки ОСОБА_2 , застосовуючи фізичне насильство до ОСОБА_5 , яке супроводжувалось залякуванням фізичною розправою, обмеженням останнього у свободі, доставили його проти волі на автомобілі «Hyundai Sonata» з іноземним реєстраційним номером « НОМЕР_1 » на межу Хортицького району м. Запоріжжя та Запорізького району Запорізької області, у ході чого, застосовуючи фізичне та психічне насильство, що супроводжувалось нанесенням тілесних ушкоджень (різаних ран рук) та висловлювань погроз фізичної розправи, продовжували висувати ОСОБА_5 незаконні вимоги про передачу їм грошових коштів.

01.08.2019 о 05 годині 17 хвилин на відкритій ділянці місцевості поряд з проїжджою частиною неподалік будинку № 3 по вулиці Героїв АДРЕСА_1 бригади у м. Запоріжжі, у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.189 КК України, був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час проведення обшуку затриманої особи на підставі ч.3 ст.208 КПК України у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено наступне майно: наплічна сумка чоловіча матерчата чорного кольору з наступним вмістом: мобільний телефон “Айфон” в корпусі білого кольору імей НОМЕР_2 , з сімкарткою оператора “Водафон” № НОМЕР_3 ; силіконовий чохол від телефону червоного кольору; електричний дріт до телефону в обмотці білого кольору; ключ від замка запалювання автомобілю з логотипом “Ford” з металевим кільцем, до якого прикріплений брелок; ключ з металевим кільцем до якого прикріплений магнітний домофонний ключ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 від 28.11.2017; картка “Монобанку” № НОМЕР_4 ; Одяг який знаходився на ОСОБА_1 , а саме: кросівки чорного кольору зі шкарпетками, футболка чорного кольору; кофта чорного кольору; шорти джинсові темно - синього кольору.

01.08.2019 вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами та визначено місце його зберігання.

У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, зазначивши, що вищезазначені вилучені речі мають істотне значення для проведення досудового розслідування, оскільки можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, у тому числі містять на собі сліди злочину, у тому числі і крові потерпілого, відбитки пальців, тощо а тому за вказаними речами будуть проводитися судові експертизи, слідчий просив накласти на них арешт.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_1 та представник власника майна – адвокат Гуцал Т.О. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про накладення арешту слідчий не вказав мету арешту, а також не довів, що майно це має значення речових доказів.

Заслухавши слідчого, який підтримав доводи клопотання та надав суду пояснення, аналогічні тим, що викладені ним у клопотанні, а також заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та вважав за необхідне його задовольнити, вислухавши думку представника власника майна та власника майна, дослідивши надані матеріали кримінального провадження і подані докази у його обґрунтування, слідчий суддя дійшов таких висновків.

В силу положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка передбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання про накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчий суддя погоджується із заявником в частині того, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст.170 КПК України, а саме на наплічну сумку чоловічу матерчату чорного кольору з наступним вмістом: мобільним телефоном “Айфон” в корпусі білого кольору імей НОМЕР_2 , з сімкарткою оператора “Водафон” № НОМЕР_3 ; силіконовий чохол від телефону червоного кольору;електричний дріт до телефону в обмотці білого кольору; ключ з металевим кільцем до якого прикріплений магнітний домофонний ключ; картка “Монобанку” № НОМЕР_4 ; ключ від замка запалювання автомобілю з логотипом “Ford” з металевим кільцем, до якого прикріплений брелок, одяг який знаходився на ОСОБА_1 , а саме: кросівки чорного кольору зі шкарпетками; футболка чорного кольору; кофта чорного кольору; шорти джинсові темно - синього кольору, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у даній статті цього Кодексу, тобто має ознаки речових доказів та зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому для забезпечення кримінального провадження та виконання завдань у запобіганні можливості пошкодити, знищити інформацію, проведення експертних досліджень необхідних для встановлення істини по справі, з метою збереження доказів та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вищезазначене майно, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, що унеможливить проведення слідчим повного та об`єктивного досудового розслідування по кримінальному провадженню.

Слідчим суддею не приймається до уваги посилання представника власника майна на те, що вилучені речі та предмети, не мають відношення до цього кримінального провадження, оскільки на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не може надавати оцінку доказам на предмет їх належності та допустимості.

Поряд із цим, на думку слідчого судді, відсутні достатні підстави вважати, що вилучене посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 від 28.11.2017 відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Враховуючи викладене, слідчий суддя, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 від 28.11.2017.

Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий судя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції Тимохіна Дениса Олександровича погоджене із прокурором відділу прокуратури Запорізької області Крючковою Оленою Петрівною про накладення арешту на майно –задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене майно під час обшуку, а саме: на наплічну сумку чоловічу матерчата чорного кольору з наступним вмістом: мобільним телефоном “Айфон” в корпусі білого кольору імей НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора “Водафон” № НОМЕР_3 ; силіконовий чохол від телефону червоного кольору; електричний дріт до телефону в обмотці білого кольору;ключ від замка запалювання автомобілю з логотипом “Ford” з металевим кільцем, до якого прикріплений брелок; ключ з металевим кільцем до якого прикріплений магнітний домофонний ключ; картка “Монобанку” № НОМЕР_4 ;одяг який знаходився на ОСОБА_1 , а саме:кросівки чорного кольору зі шкарпетками; футболку чорного кольору; кофту чорного кольору;шорти джинсові темно - синього кольору.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення. Арешт майна може бути скасований у порядку встановленому КПК України.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова