Вирок № 83410884, 31.07.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/4238/18

1-кп/311/93/2019

31.07.2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Четвертак Л.М.

за участю:

прокурора Петренка В.О.

представника потерпілого адвоката Самофала Ю.В.

потерпілої ОСОБА_1

захисника адвоката Ганюкова В.Д.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сиваське Новотроїцького району Херсонської області, ромської національності, громадянина України, не маючого освіти, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше у силу ст. 89 КК України, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01 травня 2018 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух зі швидкістю керованого ним транспортного засобу не менше 50.6-54.1 км/год по автодорозі «Енергодар-Василівка-Бердянськ» з боку м. Бердянськ у напрямку м. Василівка, перевозячи на передньому пасажирському сидінні у якості пасажира ОСОБА_3 .

Під час руху, поблизу с. Широке Василівського району Запорізької області, водій ОСОБА_2 , у зв`язку зі зниженням уваги та реакції та порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, не переконавшись, що це буде безпечним, на 84 км вказаної автодороги змінив напрямок руху автомобіля вліво, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив занос керованого ним транспортного засобу, виїзд на ліве по ходу свого руху узбіччя та здійснив наїзд на металевий відбійник з подальшим перекиданням автомобіля, у результаті чого, пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран, саден обличчя, голови та кінцівок, інфільруючого крововиливу в м`яких тканинах потиличної ділянки, лінійного переламу потиличної кісті зліва, субарахноїдальних крововиливів, забою головного мозку в правій лобній частці, закритого переламу ребер справа, забою правої легені, крововиливу в при нирковій клітковині справа, переламу горизонтальної гілки правої лобкової кістки, закритого переламу лівої стегнової кістки у середній третині, відкритого переламу правої стегнової кістки з розміченням м`яких тканин і судинно-нервових пучків, які утворились від дії тупих предметів.

Смерть ОСОБА_3 настала о 01 годині 40 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_4 р. у результаті сполученої тупої травми голови, тулубу та кінцівок у вигляді множинних переламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, які супроводжувалися розвитком шоку, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння, в даному випадку, що спричинили смерть.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.9 а), 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами та доповненнями № 883 від 10.11.2017 р., відповідно до яких: п. 2.9 «Водію забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»; п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням і будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією ДТП і її наслідками у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_3 .

У ході судового слідства потерпілою ОСОБА_1 було заявлено цивільний позов (а.с. 27-28) про стягнення матеріальної шкоди у сумі 16 554, 00 грн. і моральної шкоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн., оскільки внаслідок тяжкої втрати сина вона перенесли сильні душевні страждання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав повністю та суду пояснив, що він товаришував з ОСОБА_3 . 01.05.2018 р. вони з ОСОБА_3 святкували, вживали пиво та спиртне, потім на автомобілі ЗАЗ 1103 НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , зустрічали його тітку на залізничній станції, яка приїхала з м. Запоріжжя. Потім ОСОБА_3 запропонував поїхати у с. Широке Василівського р-ну до його знайомої, управляв автомобілем ОСОБА_3 . В с. Широке до вечора були у ОСОБА_7 , де вживали разом із ОСОБА_3 горілку та пиво, вирішили їхати додому в с. Любимівка, Михайлівського р-ну. В машині були вдвох. Нічого не може пригадати про дорожньо-транспортну пригоду, але заперечує, що він був за кермом. У результаті ДТП він отримав перелом правої руки, ОСОБА_3 не бачив і тільки через декілька днів співмешканка ОСОБА_9 повідомила, що ОСОБА_3 помер. У цей день автомобілем керували по черзі, то він, то ОСОБА_3 . Заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 не визнає, хоча намагався у ході досудового розслідування сплатити їй певну суму коштів, але потерпіла відмовилась.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході слідства та дослідженими у судовому засіданні у ході судового слідства доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка суду пояснила, що загиблий у ДТП ОСОБА_3 є її сином. Автомобіль марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить сестрі чоловіка ОСОБА_12 . Син іноді брав машину та керував нею. 01.05.2018 р. син відпочивав з ОСОБА_2 у останнього вдома. Близько 14-00 години ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 приїхали додому. ОСОБА_2 був у нетверезому стані, а син випивши. За кермом автомобіля був син, він із залізничної станції зустрічав сестру чоловіка - ОСОБА_12 та доньку. Потім син повіз доньку ОСОБА_15 до бабусі, так як вона допомагала їй по господарству. ОСОБА_2 сидів на передньому пасажирському сидінні у автомобілі. В 18 год. 30 хв. вона спілкувалась із сином по телефону та просила його поставити автомобіль вдома. Після 21-00 години їй зателефонувала співмешканка ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та повідомила, щоб приїхали у лікарню м. Василівка. В лікарні вона побачила ОСОБА_2 , який був в неадекватному стані та говорив, що він не винуватий і за кермом автомобіля не був. Вона бачила, що права рука ОСОБА_2 була перев`язана та пошкоджена. Пізніше їй повідомили, що коли ОСОБА_2 з ОСОБА_3 виїжджали на автомобілі з с. Широке, то за кермом автомобіля був ОСОБА_2 . Від отриманих результаті ДТП тілесних пошкоджень син помер. У позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 16 554 грн. - це витрати, понесені на поховання сина, а також моральну шкоду 100 000 грн., оскільки внаслідок тяжкої втрати сина вона перенесла сильні душевні страждання;

- показаннями свідка ОСОБА_18 , яка суду пояснила, що одного дня ввечері 2018 року, місяць не пам`ятає, вона почула звук машини, яка їхала швидко, а потім грохот і

зрозуміла, що щось трапилось. На велосипеді поїхала до траси та побачила автомобіль вишневого кольору марки «Таврія Славута», у салоні якого на пасажирському передньому сидінні був постраждалий чоловік, дверці з боку водійського сидіння були відчинені. Постраждалий дихав, вона викликала швидку допомогу, поліцію та поїхала додому. На місці аварії були люди;

- показаннями свідка ОСОБА_19 , який суду пояснив, що 01.05.2018 року ввечері він почув зі сторони траси спочатку звук гальм, а потім хлопок як від удару та звук розбитого скла, через 10 хвилин він приїхав на місце та побачив на обочині стояв автомобіль вишневого кольору, переднє скло розбито, дорожнє огородження - відбійник був відірваний зі сторони пасажирського сидіння та пасажир, який був на передньому пасажирському сидінні був зажатий частиною металевого відбійника. Швидка допомога не змогла його дістати, тому була викликана служба МЧС. Двері з боку водія були відчинені і там нікого не було. Крім нього на місці ДТП були ще жінки;

- показаннями свідка ОСОБА_20 , який суду пояснив, що він працював у 2018 р. начальником караула 15 ДПРч ГУ ДСНС України в Запорізькій обл. у м. Василівка. 01.05.2018 р. поступив сигнал про надання допомоги у с. Широке Василівського р-ну Запорізької обл. Коли він з бригадою прибув на місце, то побачив, що відірвалась металева частина огорожі (відбійник) і ввійшла у салон автомобіля, зажала пасажира, який був на передньому пасажирському сидінні в автомобілі - його нога була зажата дверми. Щоб дістати пасажира, вони зрізали частину відбійника, зняли двері автомобіля та тільки після цього постраждалого забрала швидка допомога. На водійському сидінні нікого не було;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , яка суду пояснила, що 01.05.2018 р. вона ввечері почула грохот машини та побігла на трасу, де побачила, що стояв автомобіль червоного кольору, з якого, з переднього водійського сидіння, відчинивши дверці, вилазив чоловік і вказала на обвинуваченого ОСОБА_2 , який знаходився у залі судового засідання. Він був у крові. На передньому пасажирському сидінні сидів потерпілий, у якого ноги були зажаті залізною стійкою та стогнав. Як вона зрозуміла, автомобіль зіткнувся з металевою огорожею, яка пройшла через салон автомобіля ближче до пасажирського переднього сидіння. Працівники швидкої не змогли дістати постраждалого, так як його ноги були затиснуті, тому викликали службу МЧС. Куди подівся ОСОБА_2 не бачила, але стверджує, що чула від нього запах спиртного;

- показаннями свідка ОСОБА_22 , яка суду пояснила, що вона 01.05.2018 р. близько 20 години 00 хвилин почула грохот машини на трасі та коли туди прийшла, там вже була ОСОБА_21 , побачила ОСОБА_2 (вказала на нього у залі суду), який бігав по трасі мабуть в шоковому стані, а потім зник. Машина стояла на колесах. У салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні був хлопець, обличчя його було в крові та ноги здавлені металевим відбійником. Потерпілий стогнав, хрипів, але не розмовляв. Через деякий час приїхала швидка допомога, але так як не змогли витягти постраждалого, викликали МЧС, і тільки після цього дістали хлопця з салону. В постраждалого була права нога закинута на ліву та він лежав головою на водійське сидіння;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який суду пояснив, що з ОСОБА_2 у нього дружні стосунки, він спів мешкає з його донькою - ОСОБА_9 . 01.05.2018 р. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 (постраждалим) до обіду приїздили до нього на автомобілі «Славута» темно-вишневого кольору. Хто був за кермом не бачив. Він разом з ОСОБА_2 і потерпілим вживали спиртні напої, а під вечір вони поїхали. Хто сідав за кермо автомобіля він не бачив. Про те, що сталась дорожньо-транспорта пригода йому повідомили односельці на телефон;

- показаннями свідка ОСОБА_25 , яка суду пояснила, що її сестра ОСОБА_9 співмешкає з ОСОБА_2 01.05.2018 р. ввечері близько 21 години 00 хвилин до них зайшов ОСОБА_2 весь у крові, на руці були порізи та повідомив, що попав в аварію. Він був в шоці. Сказав, що з ним був хлопець, але хто керував автомобілем, не повідомив. Через 30 хвилин його забрали працівники швидкої допомоги. Чи знаходився ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, пояснити не може, так як сама у той день вживала спиртні напої;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка суду повідомила, що вона вже 7 років співмешкає з ОСОБА_2 , спільних дітей не мають, але разом з чоловіком виховують її двох дітей. 01.05.2018 р. її співмешканець ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відпочивали та вживали домашнє вино та водку. Близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_3 зателефонувала його знайома ОСОБА_1 із с. Широке, про що вони говорили, їй не відомо. О 12-00 годині вона поїхала, чоловіки були вдома, більше їх не бачила. О 21-00 годині їй зателефонувала сестра - ОСОБА_30 , яка проживає у с. Широке та повідомила, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 потрапили в ДТП і знаходяться у лікарні м. Василівка, куди вона зразу ж поїхала на таксі;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка суду пояснила, що загиблий ОСОБА_3 є її племінником. Автомобіль «ЗАЗ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить їй, але ним іноді користувався племінник ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 відвіз її з племінницею ОСОБА_15 на електропоїзд до станції, а по обіді зустрічав на залізничній станції. За водійським сидінням сидів ОСОБА_2 , а на пасажирському - ОСОБА_3 , вона почала сваритися на ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_2 сів спереду на місце пасажира та вони поїхали до неї додому. Чи був ОСОБА_3 у нетверезому стані, не знає, але ОСОБА_2 був п`яним, так як вона чула від нього запах алкоголю. Коли від`зжали від її двору, вона бачила, як за кермом автомобіля був ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 сів поряд на пасажирське сидіння. Близько 02-00 години ночі її на телефон повідомили, що сталася аварія та вона разом з невісткою поїхали у м. Василівка до лікарні. Там їм повідомили, що племінник помер. Автомобіль після ДТП не придатний до експлуатації;

- показаннями свідка ОСОБА_35 , яка суду пояснила, що ОСОБА_3 є її рідним братом. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона разом з тіткою ОСОБА_12 була в м. Запоріжжя на ринку. На станції у с. Садове Михайлівського р-ну о 14 год. 15 хв. їх зустрічав брат ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на автомобілі. Вона бачила, що за кермом автомобіля був брат ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 сидів збоку. З тіткою вони сіли на заднє сидіння та поїхали до неї додому. ОСОБА_2 був в нетверезому стані та емоційним. Після тітки поїхали до них додому, а потім до бабусі. Весь цей час керував автомобілем її брат ОСОБА_3 . Після 21-00 години зателефонувала батькові співмешканка ОСОБА_2 і сказала, щоб батьки приїхали у лікарню м. Василівка. Вона бачила у лікарні ОСОБА_2 , у нього була поламана рука. Бачила ОСОБА_3 , він був без свідомості, а потім помер. Вона впевнена, що керував автомобілем у момент ДТП ОСОБА_2 ;

- фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 01.05.2018 р., згідно якого слідчим у присутності понятих було проведено огляд ділянки а/д Р37 «Енергодар-Василівка-Бердянськ» поблизу с. Широке, км 84 і встановлено, що автомобіль ЗАЗ 1103 червоного кольору, НОМЕР_1 має механічні пошкодження кузова та передня права шина знята частково з диска (а/с 89-94);

- фактичними даними, що містяться у схемі до протоколу місця ДТП від 01.05.2018 р. і фотоілюстраційною таблицею до ОМП, якою зафіксовано розташування транспортного засобу, дорожня розмітка, металеве огородження, сліди шин, сліди перекидання транспортного засобу ЗАЗ 1103, д.р.н. НОМЕР_1 (а.с. 94-97);

- фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 02.05.2018 р. і фототаблицею, відповідно до якого у приміщенні моргу Василівської районної лікарні було оглянуто тіло померлого ОСОБА_3 та зафіксовані наявні на його тілі пошкодження (а.с. 99-103);

- постановами про визнання речовими доказами від 02.05.2018 р. (а.с. 104-106);

- квитанціями про зберігання речових доказів № 1666 (а.с. 107);

- ухвалами слідчого судді від 02.05.2018 р., згідно з якими слідчому надавався дозвіл на проведення огляду автомобіля марки ЗАЗ 1103 червоного кольору НОМЕР_1 з метою виявлення слідів кримінального правопорушення, речових доказів (а/с 109-113);

- фактичними даними, що містяться у висновку експерта № 130 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , відповідно до якого смерть г-на ОСОБА_3 настала у результаті сполученої тупої травми голови, тулубу та кінцівок у вигляді множинних переламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, які супроводжувалися розвитком шоку; пошкодження, виявлені при експертизі трупу, утворилися напередодні смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, у даному випадку потягли за собою смерть і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті; при дослідженні трупу виявлені: забійні рани, садна на обличчі, голові та кінцівках, інфільруючий крововилив у м`яких тканинах потиличної ділянки, лінійний перелам потиличної кістки зліва, субарахноїдальні крововиливи, вогнища забою головного мозку в правій лобній частці, закриті перелами ребер справа, забій правої легені, крововилив у при нирковій клітковині справа, перелам горизонтальної гілки правої лобкової кістки, закритий перелам лівої стегнової кістки у середній третині, відкритий перелам правої стегнової кістки з розміченням м`яких тканин і судинно-нервових пучків, які утворилися від дії тупих предметів; весь комплекс вищеописаних пошкоджень міг утворитися в умовах ДТП, а саме, від виступаючих деталей салону автомобіля при зіткненні автомобіля, який рухався з перешкодою (автомобілем). Вірогідніше всього має місце здавлення між тупими предметами у салоні автомобіля. Направлення травмуючої сили - справа наліво по відношенню до осі потерпілого; при судово-токсикологічній експертизі крові від трупу ОСОБА_3 виявлений етиловий алкоголь у кількості 1,4 %о. Вказана концентрація етилового алкоголю у крові у живих осіб відповідає легкому алкогольному сп`янінню (а/с 114-118);

- фактичними даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2018 р., згідно з яким свідок ОСОБА_21 впізнала особу під фотознімком № 1 на ім`я « ОСОБА_37 », який 01.05.2018 р. близько 20 години 20 хвилин вилазив з водійського місця автомобіля «ЗАЗ Славута», що знаходився у кюветі після аварії, коли у той час на передньому пасажирському сидінні перебував у зажатому положенні невідомий молодий хлопець (а/с 119-121);

- фактичними даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2018 р., згідно з яким свідок ОСОБА_21 не впізнала нікого (під № 4 на фото був фотознімок ОСОБА_3 ) (а/с 123-124);

- даними спостережень метеорологічної ст. Пришиб Запорізької обл. Центру з гідрометеорології від 03.05.2018 р., згідно якого на 18-00 годину - 21-00 годину опадів не зареєстровано (а/с 125;

- фактичними даними, що містяться у протоколі огляду речей від 03.05.2018 р. і ілюстративній таблиці до нього, а саме: одягу (бриджі), в який був одягнений ОСОБА_2 01.05.2018 р. (а/с 126-128) і постанові про визнання та долучення речових доказів від 03.05.2018 р., згідно якої бриджі чорного кольору з двома білими смугами по бокам і чорна футболка «Поло», були вилучені у ОСОБА_2 (а/с 129-130);

- висновком експерта судово-інженерно-транспортної експертизи № 9-306 від 13.06.2018 р., відповідно до якого на момент експертного дослідження рульове управління (керування), робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля ЗАЗ-1103 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходяться у непрацездатному стані; виявлені під час дослідження відмови рульового управління (керування), робочої гальмівної системи та ходової частини автомобіля ЗАЗ-1103 реєстраційний номер НОМЕР_1 виникли у момент дорожньо-транспортної пригоди; вирішення питання стосовно виявлених під час дослідження відмов рульового управління (керування), робочої гальмівної системи та ходової частини автомобіля ЗАЗ-1103 реєстраційний номер НОМЕР_1 позбавлене логічного сенсу, тому що вони виникли у момент дорожньо-транспортної пригоди (а/с 132-139);

- постановою про речові докази від 13.06.2018 р. (а/с 140-141);

- висновком експерта судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № 6-269 від 16.08.2018 р. та ілюстративною таблицею до нього, згідно з яким волокна виявлені на фрагментах обшивки водійського та переднього пасажирського сидінь автомобіля не мають спільної родової

(групової) належності з волокнами, які входять до складу одягу пасажира ОСОБА_3 та водія ОСОБА_2 ;

- постановою про речові докази від 17.08.2018 р. і квитанції про їх зберігання № 1739 (а/с 149-151);

- висновком експерта судово медичної експертизи № 55 від 07.06.2018 р. ОСОБА_2 , відповідно до якого у останнього виявлений закритий уламковий перелам правої плечової кістки зі зміщенням уламків, який ускладнився розвитком контрактури в ліктьовому суглобі, невриту правого променевого нерву з порізом кисті. Дане пошкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я більш ніж 21 добу; вищеописане пошкодження могло утворитися в результаті однократної ударної травматичної дії тупого предмета в область правого плеча. Не виключена можливість утворення вищеописаного пошкодження в умовах ДТП, а саме, від виступаючих деталей салону автомобіля у результаті зіткнення автомобіля, який рухався з перешкодою, або у момент перекидання автомобіля; давність утворення пошкодження не суперечить строкам та обставинам, вказаним в ухвалі (а/с 152-154);

- довідкою про схід і захід сонця з 01.05.2018 р. - 16.08.2018 р. з тривалістю дня (а/с 155-157);

- протоколом слідчого експерименту від 08.08.2018 р., згідно з яким з метою визначення видимості елементів проїзної частини дороги для водія автомобіля ЗАЗ у місці ДТП і у ході експерименту встановлено, що загальна видимість елементу проїзної частини для водія складала більше 100 м (а/с 158);

- висновком експерта комплексної судово-медичної та інженерно-транспортної експертизи з дослідженням обставин і механізму ДТП за матеріалами кримінального провадження № 446/447/к-9-676 від 17.08.2018 р., згідно якого характер і латеральність тілесних ушкоджень є важливими елементами аналізу механізму утворення тілесних ушкоджень. Всі виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 утворилися внаслідок дії тупих твердих предметів, індивідуалізуючі ознаки яких в ушкодженнях не відобразилися. Відповідно, специфічних для травми у середині салону тілесних ушкоджень при судово-медичній експертизі ОСОБА_2 і при експертизі трупу ОСОБА_3 , виявлено не було. З матеріалів кримінального провадження відомо, що у момент остаточної зупинки транспортного засобу водій змінив напрямок свого руху вліво та допустив занос транспортного засобу, де скоїв наїзд на металевий відбійник правою бічною поверхнею транспортного засобу з ушкодження правих передніх дверей і перегорнувся. Первинний контакт із транспортним засобом «ЗАЗ-1103», реєстраційний номер НОМЕР_1 відбувся в ділянку лівої бічної його поверхні у провідному напрямку спереду назад, справа наліво. Відповідно усі особи, що знаходилися в автомобілі «ЗАЗ-1103» у первинний момент травмування зміщувалися ззаду наперед (за рахунок втрати транспортним засобом швидкості) та переважно зліва направо. Провідну роль при травмуванні осіб, що знаходилися на водійському та передньому пасажирському сидіннях відіграли елементи салону розташовані спереду, ззаду та ліворуч від них. У пасажирів переднього сидіння, зазвичай, травма голови домінує над іншими ушкодженнями через те, що у момент дорожньо-транспортної пригоди на них діє досить висока кінетична енергія, але при цьому вони фактично не фіксовані. У момент стрімкого переміщення у напрямку ззаду наперед, зазвичай, травмуються кінцівки, але найбільш тяжкі травми виникають у ділянці голови через удар її передньою частиною об розташовані спереду від пасажира елементи транспортного засобу. При експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено ушкодження в потиличній ділянці ліворуч (рана, перелом), лівої ключиці (перелом) і лівої нижньої кінцівки (перелом і садна), що за механізмом їх виникнення характерно для травматичних впливів деталей салону автомобіля у ділянку голови ліворуч, лівої ключиці та нижньої кінцівки, тобто провідний травматичний вплив у тіло освідуваного прийшлося в ліву ділянку голови та тулуба. В результаті первинного контакту травмування транспортного засобу (в ліву бічну

ділянку) тіло потерпілого почало переміщуватись ззаду наперед справа наліво, та призвело до травматичного впливу ділянкою голови ліворуч, лівою ключицею та нижньою кінцівкою об розташовані спереду та ліворуч від пасажира елементи транспортного засобу. Враховуючи механізм і правобічну локалізацію тілесних ушкоджень в ділянці обличчя праворуч (перелом з крововиливом, садно), правої верхньої та нижньої кінцівок (перелом, рани, садно), грудної клітини праворуч (переломи з крововиливами), кісток тазу праворуч (перелам), згідно матеріалів кримінального провадження (після первинного контакту транспортний засіб скоїв наїзд на металевий відбійник і перекинувся) та свідків, комісія вважає, що ушкодження могли утворитися в результаті переміщення тіла потерпілого зліва направо ззаду наперед з травматичним впливом правою бічною поверхнею тіла потерпілого об деталі транспортного засобу, розташовані праворуч і травматичним впливом металевого відбійника у ділянку правої нижньої кінцівки (відкритий осколковий перелом правої стегнової кістки з розміченням всіх груп м`язів стегна з відривом сідничного нерва, всіх судинно-нервових пучків правої нижньої кінцівки). Таким чином, враховуючи локалізацію та механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого, комісія вважає, що найімовірніше, ОСОБА_3 при ДТП знаходився на передньому пасажирському сидінні «ЗАЗ-1103». У даному випадку механізм травмування ОСОБА_2 , виходячи із механізму ДТП, характеру та локалізації тілесних ушкоджень видається наступним. Для водія транспортного засобу характерними є наступні ушкодження - травми груднини (від контакту із верхнім на півколом рульового колеса), травми печінки та передньої поверхні легенів (від контакту із нижнім на півколом рульового колеса, або торпедою при переміщенні ззаду наперед і справа наліво), ушкодження в ділянці кистей і стоп (відповідно внаслідок контакту із рульовим колесом, лобовим склом і педалями). Крім того, для водія не є характерним тяжкі травми голови через те, що він досить добре фіксований руками до органів керування транспортного засобу. Жодної із характерних для водія травм при експертизі трупа ОСОБА_3 не виявлено. При освідуванні ОСОБА_2 виявлені ушкодження в ділянці правої верхньої кінцівки (перелом і рани), вони утворилися внаслідок провідного травматичного впливу ззаду наперед, зліва направо та найбільш ймовірно, вже після первинного переміщення тіла під час первинного контакту транспортного засобу. Механізм виникнення тілесних ушкоджень характерний для травматичного впливу деталями інтер`єру салону автомобіля у ділянку правої верхньої кінцівки, тобто, провідні травматичні впливи у тіло освідуваного прийшлися у праву верхню кінцівку. Враховуючи механізм і локалізацію тілесних ушкоджень в ділянці правої верхньої кінцівки, комісія вважає, що ушкодження могли утворитися в результаті перекидання транспортного засобу (згідно матеріалів кримінального провадження). Перекидання автомобілю створює переумови для переміщення всередині салону потерпілих. Виходячи із характеру та локалізації тілесних ушкоджень, відсутності на потерпілому ОСОБА_2 повного комплексу тілесних ушкоджень, характерних для водія, комісія вважає, що у даному випадку, виходячи з прийнятої в судово-медичній експертизі практики на тілі потерпілого ОСОБА_3 відсутні ушкодження, які зустрічаються у осіб, що здійснюють керування транспортним засобом (тобто, перебувають на водійському сидінні). Для ОСОБА_2 фактично єдиною ознакою, що може вказувати на перебування на водійському сидінні є значно менша загальна тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, але будь-яких специфічних чи характерних для водія тілесних ушкоджень при його експертизі виявлено не було; показання ОСОБА_2 щодо його розташування в салоні автомобіля на момент події (на передньому пасажирському сидінні), суперечить результатам проведеної судово-медичної експертизи. Так, як враховуючи локалізацію та механізм виникнення тілесних ушкоджень, виходячи із механізму дорожньо-транспортної пригоди, на передньому пасажирському сидінні у момент події, найімовірніше, знаходився ОСОБА_3 Швидкість руху автомобіля «ЗАЗ-1103» реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зафіксованого на проїзній частині найбільшого сліду бічного ковзання, складала не менше 50.6+54.1 км/год. Водій автомобіля

«ЗАЗ -1103», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами п. 10.1, 12.2 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля «ЗАЗ-1103», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідають вимозі п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв`язку з подією ДТП. Технічна можливість водія автомобіля «ЗАЗ-1103», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 уникнути ДТП залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України (а/с 159-186).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 , що у момент ДТП 01.05.2018 р. за кермом автомобіля він не був, спростовуються дослідженим у судовому засіданні протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком свідком ОСОБА_21 , яка вказала на ОСОБА_2 , як на особу, який 01.05.2018 р. близько 20 год. 20 хв. вилазив з водійського місця автомобіля «ЗАЗ Славута», який знаходився у кюветі після аварії.

Даючи показання у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 вказала на ОСОБА_2 і пояснила, що саме ОСОБА_2 , відчинивши дверці автомобіля, вилазив з водійського сидіння автомобіля червоного кольору після ДТП.

Крім того, всі допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які були на місці ДТП, підтвердили, що дверці автомобіля «ЗАЗ Славута» з водійської сторони були відчинені, на місці водія нікого не було, а на передньому пасажирському сидінні знаходився постраждалий хлопець, який був зажатий у салоні автомобіля частиною металевого відбійника.

Суд повністю довіряє показанням всіх свідків, які були допитані у судовому засіданні, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та всіма дослідженими судом доказами.

Той факт, що саме ОСОБА_2 був за кермом транспортного засобу в момент ДТП, підтверджується також висновком експерта від 17.08.2018 р. № 446/447/к-9-676 комплексної судово-хімічної та інженерно-транспортної експертизи з дослідженням обставин і механізму ДТП за матеріалами кримінального провадженнями, відповідно до висновків якої: жодної із характерних для водія травм при експертизі трупа ОСОБА_3 не виявлено.

Виходячи із характеру та локалізації тілесних ушкоджень, відсутності на потерпілому ОСОБА_2 повного комплексу тілесних ушкоджень, характерних для водія, комісія вважає, що у даному випадку, виходячи з прийнятої у судово-медичній експертизі практики, на тілі потерпілого ОСОБА_3 відсутні ушкодження, які зустрічаються у осіб, що здійснюють керування транспортним засобом (тобто перебувають на водійському сидінні). Показання ОСОБА_2 щодо його розташування в салоні автомобіля на момент події (на передньому пасажирському сидінні) суперечить результатам проведеної судово-медичної експертизи. Більше того, свідок ОСОБА_20 підтвердив, що наряд ДСНС виїзжав на ДТП у с. Широке 01.05.2018 р. І за допомогою спеціального обладнання зрізали частину відбійника, знімали двері автомобіля та тільки після цього змогли дістати пасажира та передати лікарям швидкої, який сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля ЗАЗ і був зажатий дверима авто.

За таких обставин, версія обвинуваченого та його захисника адвоката Ганюкова В.Д., що у момент ДТП за кермом автомобіля ЗАЗ-1103» реєстраційний номер НОМЕР_1 був не він, є неспроможною, спростовується матеріалами даного кримінального провадження та зібраними по справі доказами, ґрунтується лише на поясненнях обвинуваченого та являється його способом захисту. Показання, надані обвинуваченим під час судового слідства, на думку суду не є повністю правдивими, надані з метою зменшення ступеня своєї вини уникнути кримінального покарання за скоєне ним правопорушення. При цьому, слід зазначити, що стороною захисту не надано суду такі належні та допустимі докази, сукупність яких би свідчила про те, що дійсно у момент ДТП 01.05.2018 р. обвинувачений ОСОБА_2 не знаходився за кермом автомобіля «ЗАЗ Славута - 1103» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог КПК України, судом було розглянуто дане кримінальне провадження повно, всебічно, об`єктивно, були створені всі необхідні умови для рівного виконання сторонами їх процесуальних обов`язків та здійснення процесуальних прав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, та лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Із роз`яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», вбачається, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Суд, відповідно до ст.ст. 84-86, 91, 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження, дослідженими у судовому засіданні доказами, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому, суд вважає, що зібрані відповідно до вимог КПК України в ході досудового розслідування процесуальні докази є належними та допустимими для підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_2 .

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд також враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом`якшуючі та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх характеризуючи матеріалів, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Суд також враховує, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_2 вчинив з необережності, але був за кермом у стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання. За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, він співмешкає з ОСОБА_9 і виховує разом з нею її двох неповнолітніх дітей, раніше у силу ст. 89 КК України, не судимий.

Також, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину загинула молода людина - ОСОБА_3 , отже наступив невідворотний наслідок для потерпілої - його матері.

Крім того, суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного, який не визнає свою вину, що є його правом, однак, разом з тим, він не розкаюється у скоєному, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став. В своєму останньому слові обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що шкодує, що так сталося. Скоєний ним злочин віднесений до категорії тяжких злочинів. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі, у межах, передбачених санкцій ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому не встановлено.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування на її користь моральної шкоди, завданої злочином у розмірі 100000 (сто тисяч) грн. і матеріальної шкоди у сумі 16 554 грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Згідно ст.ст. 127, 129 КПК України обов`язок відшкодування матеріальної шкоди вироком покладається на обвинуваченого або на фізичну чи юридичну особу, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 у частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 16 554 грн. 00 коп., в зв`язку з похованням загиблого сина ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі, так як він підтверджується документами, наявними у матеріалах кримінального провадження (а/с 27-30).

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також, суд приймає до уваги п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» та виходить із характеру та обсягу страждань, які понесла потерпіла внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися у душевних стражданнях потерпілої, яких вона зазнала, у зв`язку зі смертю сина, її морально-психологічних

переживаннях, пов`язаних з позбавленням можливості вести нормальне повноцінне існування, а також змінами у її нормальному режимі життя.

В обґрунтування своїх позовних вимог потерпіла зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув її син, вона до теперішнього часу не може оговтатись від пережитого, знаходиться у сильному стресовому стані, її спосіб життя, у зв`язку з втратою рідної людини повністю змінився.

Обвинувачений ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, але пояснив, що намагався відшкодувати потерпілій частково матеріальну шкоду та ОСОБА_1 відмовилась її отримати.

В зв`язку з цим, виходячи з глибини тривалості та обсягу фізичних і душевних страждань потерпілої, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги потерпілої у повному обсязі та стягнути на її користь з обвинуваченого 100 000 грн., у якості відшкодування за завдану моральну шкоду.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення наступних експертиз: за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 9-306 від 13.06.2018 року 1144 гривні 00 копійок (а.с. 131); судової хімічної експертизи № 6-269 від 18.08.2018 року 3289 гривень 00 копійок (а.с. 142), а всього процесуальних витрат на загальну суму - 4 433 (чотири тисячі чотириста тридцять три) гривні 00 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає необхідним скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької обл. від 04.05.2018 р., а саме на: змив нашарування речовини бурого кольору з поверхні водійського сидіння; змив нашарування речовини бурого кольору з поверхні від`єднаних правих передніх дверцят; змив з поверхні керма та контроль до нього; змив з поверхні важелю КПП і контроль до нього; дві гумові накладки з педаль (щеплення та гальма); жіночий рюкзак вишневого кольору з поверхні заднього сидіння; частину обшивки пасажирського переднього сидіння; частину обшивки водійського сидіння; резинові черевики синьо-зеленого кольорів з поверхні підлоги напроти водійського та переднього пасажирського місця; резинові черевики червоно-чорного кольорів з поверхні підлоги напроти водійського місця; фрагмент дорожнього огородження із затиснутим фрагментом передньої правої двері поблизу та автомобіля, автомобіль марки «ЗАЗ 1103», червоного кольору, державний реєстраційний номерний НОМЕР_1 , який відповідно до витягу з АДІС «Автомобіль», зареєстрований на ОСОБА_12 , в зв`язку з тим, що належить їй, як свідку.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 100, 128, 129, 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6-ти років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 3 роки.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 тис. грн. і матеріальну в сумі 16554 грн. 00 коп., а всього 116 554 тис. грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/ Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) процесуальні витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи у розмірі 1144,00 грн. і судової хімічної експертизи (платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31112115008009; одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; код банку (МФО): 899998; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: Казначейство України (ЕАП) у розмірі 3289,00 грн. по даному кримінальному провадженню у загальній сумі 4 433 грн. 00 коп.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_2 затримати та строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Арешт на: змив нашарування речовини бурого кольору з поверхні водійського сидіння; змив нашарування речовини бурого кольору з поверхні від`єднаних правих передніх дверцят; змив з поверхні керма та контроль до нього; змив з поверхні важелю КПП і контроль до нього; дві гумові накладки з педаль (щеплення та гальма); жіночий рюкзак вишневого кольору з поверхні заднього сидіння; частину обшивки пасажирського переднього сидіння; частину обшивки водійського сидіння; резинові черевики синьо-зеленого кольорів з поверхні підлоги напроти водійського та переднього пасажирського місця; резинові черевики червоно-чорного кольорів з поверхні підлоги напроти водійського місця; фрагмент дорожнього огородження із затиснутим фрагментом передньої правої двері поблизу автомобіля, автомобіль марки «ЗАЗ 1103», червоного кольору, державний реєстраційний номерний НОМЕР_1 , який відповідно до витягу з АДІС «Автомобіль», зареєстрований на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_12 , накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 04.05.2018 року - скасувати.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:

-автомобіль марки «ЗАЗ 1103», державний реєстраційний номерний НОМЕР_1 , залишений на зберігання на майданчику для транспортних засобів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути власнику ОСОБА_12 ;

-змив нашарування речовини бурого кольору з поверхні водійського сидіння; змив нашарування речовини бурого кольору з поверхні від`єднаних правих передніх дверцят; змив з поверхні керма та контроль до нього; змив з поверхні важелю КПП і контроль до нього; дві гумові накладки з педаль (щеплення та гальма); жіночий рюкзак вишневого кольору з поверхні заднього сидіння; частину обшивки пасажирського переднього сидіння; частину обшивки водійського сидіння; резинові черевики синьо-зеленого кольорів з поверхні підлоги напроти водійського та переднього пасажирського місця; резинові черевики червоно-чорного кольорів з поверхні підлоги напроти водійського місця; фрагмент дорожнього огородження із затиснутим фрагментом передньої правої двері поблизу автомобіля, поліетиленовий пакет з корінцем, на якому мався надпис « ОСОБА_3 » і одягом трупа ОСОБА_3 , а саме: футболкою зеленого кольору, синіми бриджами та трусами, поміщені до камери схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

-бриджі чорного кольору з двома білими смугами по бокам і чорну футболку «поло», поміщені до камери схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, повернути власнику ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова