Рішення № 83409190, 02.08.2019, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1160/19

Провадження № 2/349/397/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 серпня 2019 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря судового засідання Сірко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

АТ КБ "Приватбанк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2013 року в розмірі 21568,22 гривень.

У позовній заяві зазначено, що відповідно до анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка є частиною укладеного договору № б/н від 16 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Банк відповідно до умов договору виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, однак відповідачем належним чином умови договору не виконувались, були порушені строки повернення кредиту та сплати відсотків.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 23 червня 2019 року має заборгованість по кредиту в розмірі 21568,22 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 8202,83 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту 4448,65 грн., нарахована пеня за прострочене зобов`язання - 6779,99 грн., нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гри. – 633,50 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. – фіксована частина та 1003,25 грн. процентна складова.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю із підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, не повідомила суд про причини своєї неявки, не подала клопотання про відкладення розгляду справи, чи слухання справи без її участі, не подала відзиву на позов, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена в установленому законом порядку.

Участь у судових засіданнях це право, а не обов`язок сторін по справі. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір відповідно до якого відповідачка по справі отримала кредит у розмірі 3000,00 грн, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та встановлений кредитний ліміт на картковий рахунок.

У позовній заяві зазначено, що заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку становить між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а також, те, що відповідачка ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 526 ЦК України, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З долученої до матеріалів справи заяви позичальника підписаній сторонами 16 жовтня 2013 року вбачається, що процентна ставка не зазначена, а також у ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) (заборгованість за тілом кредиту), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату зобов`язання.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16 жовтня 2013 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не підтверджено позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 7413.49 грн. (6779,99+633,5) нарахованої пені та штрафу у розмірі 1503,25 грн (500+1003,25) за невиконання умов кредитного договору не підлягають до задоволення.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 16 жовтня 2013 року з 05 червня 2014 року у ОСОБА_1 виникла поточна заборгованість за наданим кредитом, яка змінювалась, частково погашалась та періодично зростала, що дає підстави для висновку про те, що позивачка дійсно отримала кредитні кошти та використала їх на власний розсуд. Останні платіж було внесено позичальником 02 квітня 2019 року в сумі 216,50 грн.

Згідно наданого розрахунку заборгованості станом на 23 червня 2019 року позичальником погашено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3171,03 гривень. Таким чином, враховуючи зміст позовної заяви, відповідно до якої позичальнику було надано кредит у розмірі 3000,00 грн., яка фактично була повернута позичальником, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту. У цій частині позовних вимог слід відмовити.

За наявності даних про фактичне отримання кредитної картки та перерахування банком власних грошових коштів на картковий рахунок відповідача, які були ним використані, що підтверджено випискою по картковому рахунку, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ОСОБА_1 прострочене тіло кредиту у розмірі 4448,65 грн.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265, 283-284 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позов АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2013 року станом на 23 червня 2019 року в сумі 4448,65 гривень (чотири тисячі чотириста сорок вісім грн. 65 коп.) заборгованість за простроченим тілом кредита, а також 395,73 грн. (триста дев`яносто п`ять грн. 73 коп.) сплаченого судового збору. Всього на загальну суму 4842,38 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок дві грн. 38 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, буд. № 50, рахунок № НОМЕР_1 МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 02 серпня 2019 року.

Суддя О.О.Лошак