Рішення № 83408124, 23.07.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2019 р. Cправа № 902/11/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Бі.Ем.Джі.", м.Жмеринка Жмеринського району Вінницької області

про стягнення 21024,77 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

за участю представників сторін:

позивача: Гончаренка І.В., діє на підставі довіреності;

відповідача: Бардіної О.О., діє на підставі ордера.

та прокурора Самборської Я.А.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 03.01.2019 надійшов позов Чернігівської місцевої прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Бі.Ем.Джі." плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 21024,77 грн, що еквівалентно на час проведення розрахунків сумі 653,80 євро.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області виявлено факт перевезення відповідачем вантажу з перевищенням вагових обмежень установлених Правилами дорожнього руху України без дозволу Державної автомобільної інспекції. Вказане стало підставою для нарахування відповідачу плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

За вказаним позовом ухвалою суду від 08.01.2019 відкрито провадження у справі №902/11/19; вирішено її розгляд здійснити за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання.

05.02.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №02.1-34/997/19), в якому останній зазначає, що проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свою процесуальну позицію відповідач вказує, що на час розгляду даної справи в суді, визначений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування адміністративних санкцій до відповідача сплив. Окрім того, на переконання відповідача, позивач не наводить жодних доказів, які передбачені чинними нормативно-правовим актом та не містить дані про засіб на якому проводилося зважування. Додатково останній вказує, що у Керівника Чернігівської місцевої прокуратури відсутні повноваження для здійснення представництва держави у суді за зверненням суб`єкта владних повноважень.

У відповідь на вказаний відзив, 22.02.2019, від прокурора надійшли пояснення, в яких останніх додаткового обґрунтовує наявність повноважень на представництво інтересів держави в особі Державної служби України безпеки на транспорті. Також прокурор вказує, що відповідач не був позбавлений права на оскарження дій посадових осіб Управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області, однак не скористався таким правом.

26.02.2019 відповідачем до суду подано пояснення (вх.№ 02.1-34/1723/19) з додатковою мотивацією підстав заперечення проти позовних вимог. Так, останній вказує, що в розумінні п.22.5 ПДР видача дозволу на перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами, в т.ч. фактичною масою понад 40 т, є неможливою. Отже, відповідач не може нести відповідальність за рух без дозволу, який він позбавлений можливості отримати.

За результатами судового засідання, 26.02.2019, судом постановлено увалу про перехід до розгляду справи №902/11/19 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2019 по даній справі закрито підготовче провадження у справі №902/11/19 та призначено її до судового розгляду по суті.

25.06.2019 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі. Обґрунтовуючи вказану заяву, останній зазначає, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа №640/10810/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та не чинною постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" №879 від 27.06.2007 у визначених відповідачем частинах. При цьому, відповідач вказує, що предметом названого позову є положення постанови Уряду України №879 від 27.06.2006, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог та проти яких заперечує відповідач.

Під час судового засідання, 25.06.2019, прокурор заявив про відкладення розгляду справи, просив надати можливість ознайомитися із змістом поданого відповідачем клопотання. Задовольнивши клопотання прокурора, суд оголосив перерву в засіданні до 11.07.2019.

11.07.2019 від представника відповідача надійшла заява про поновлення строків на звернення з клопотанням про зупинення провадження у справі. Обґрунтовуючи дану заяву останній зазначає, що провадження у справі №640/10810/19 було відкрито 19.06.2019, тобто після закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/11/19 для судового розгляду по суті, що унеможливлювало відповідача звернутися з клопотанням про зупинення провадження у даній справі раніше.

В судовому засіданні, 11.07.2019, судом було з`ясовано процесуальну позицію учасників процесу щодо поданої відповідачем заяви та клопотання. Так, представник відповідача підтримав раніше подані клопотання та заяву, просив суд їх задовольнити, натомість прокурор та представник позивача проти задоволення клопотання та заяви заперечили.

При розгляді клопотання відповідача суд враховує положення ч.3 ст.195 ГПК України, відповідно до якого: провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Враховуючи, що визначена відповідачем в клопотанні підстава для зупинення провадження у справі не входить до переліку обставин, які дають можливість суду зупинити провадження у справі на стадії судового розгляду справи по суті, суд відмовляє в його задоволенні.

Одночасно суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості, у разі наявності підстав, звернутися до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку визначеному ст.320 ГПК України.

Під час судового засідання, 11.07.2019, судом оголошено перерву до 22.07.2019, з метою забезпечення прокурору та сторонам можливості реалізувати надані їм ГПК України права (підготовки до судових дебатів).

22.07.2019 надійшла заява, якою відповідач узагальнив доводи та аргументи проти позовних вимог, зокрема останній зазначає наступні підстави невизнання позовної вимог: нормативно передбачена неможливість отримання дозволу на проїзд зі збільшенням на вісь; безпідставність вимог про стягнення плати за проїзд; неналежні докази позивача; відсутність свідоцтва про атестацію вагів; протиправність зважування автомобіля; безпідставність та необґрунтованість розрахунку плати за проїзд; недостовірність інформації позивача про засіб зважування; відсутність доказів відповідності майданчика, де проводилося зважування, нормативними вимогам; нормативні заборони проведення вантажних робіт водіям вантажних автомобілів; неможливість оскарження актів та довідок; відсутність вини відповідача у зміні навантаження на вісі автомобіля; прострочення покладення на відповідача відповідальності; протиправність звернення прокурора з позовом.

В судовому засіданні, 22.07.2019, судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та орієнтовний час проголошення його вступної та резолютивної частин.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду представники сторін та прокурор не з`явились.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказів Державної служби України з безпеки на транспорті №333 від 05.04.2018 та №352 від 11.04.2018 затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у періоди з 09.04.2018 по 15.07.2018 та з 16.04.2018 по 22.04.2018 ( т.1, а.с.41-44).

Згідно вказаного графіку, Управлінням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області видано направлення на перевірку № 018585 від 10.04.2018 з 10.04.2018 до 14.04.2018 на автодорогах: "М-01 "Київ-Чернігів-м.Яриловичі" 124 км та Н-28 "Чернігів - Городня - Семківка" 60км" та направлення № 018591 від 16.04.2018 на автодорогу М-01 "Київ-Чернігів-Нові Яриловичі" 124 км.. Окрім того, видано направлення на перевірку № 018591 від 16.04.2018 з 16.04.2018 до 30.04.2018 на автодорозі М-01 "Київ-Чернігів-Нові Яриловичі" 124 км.

На підставі наведених розпорядчих документів Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області було проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів, які згідно відомостей наданих Регіональним сервісним центром в Чернігівській області належать на праві власності ТОВ "Вантаж Бі.Ем.Джі" (І том, а.с. 52-58).

При цьому, як було встановлено в ході судового розгляду справи, зважування транспортних засобів відповідача проводилося на пунктах габаритно-вагового контролю в Чернігівській області з використанням приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA (серійні номери 433, 434, 435) введені в експлуатацію в 20.12.2017 про що свідчить декларація про відповідність №6 від 20.12.2017 (а.с.60, том2).

Так, 12.04.2018, на автодорозі М-01, Київ-Чернігів - Нові Яриловичі, 124 км було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля (тягач) марки SCANIA (контейнеровоз), модель R 420, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки Велмаш, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті здійснення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу складено Довідку № 0015106 від 12.04.2019.

На підставі одержаних показників посадовою особою Укртрансінспекції оформлено Акт № 0020608 від 12.04.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. При цьому, вказано, що осьові навантаження фактично становлять: 6,85т; 11,90т: 7,10т; 8,35т; 10,15т; повна маса транспортного засобу 44,35 тонн. Тоді як нормативно допустимі границі наступні: 11т; 9,0т; 9,0 т;11т; 11т; повна маса транспортного засобу 44,0 тонн (а.с.23; 1 том).

Таким чином, навантаження на здвоєну вісь перевищило нормативно встановлені параметри допустимих вагових параметрів на 5.5 %.

До вказаного Акту Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0020608 від 12.04.2018 р. на суму 145,6 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 12.04.2018 складає 32,106649 грн. В розрахунку також вказано пройдену відстань транспортного засобу, яка становить 728 км по маршруту: м.Чернігів - порт "Южний" Одеська обл. (а. с. 25, том 1).

14.04.2019 на автодорозі М-01, Київ-Чернігів - Нові Яриловичі, 124 км було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля (тягач) марки SCANIA (контейнеровоз), модель R 420, реєстраційний номер НОМЕР_3 з причіпом марки Велмаш, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

В результаті здійснення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу складено Довідку № 0015142 від 14.04.2019.

На підставі одержаних показників посадовою особою Укртрансінспекції складено Акт № 0020644 від 14.04.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. При цьому, вказано, що осьові навантаження фактично становлять: 7,205т; 11,78т: 7,005т; 9,68т; 10,59т; повна маса транспортного засобу 46,26 тонн. Тоді як нормативно допустимі границі наступні: 11т; 8,0т; 8,0 т;11т; 11т; повна маса транспортного засобу 44,0 тонн (а.с. 35; 1 том).

Таким чином, перевантаження по загальній масі склало 5,65 %, навантаження на здвоєну вісь перевищило нормативно встановлені параметри допустимих вагових параметрів на 4,91 %.

До вказаного Акту Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0020644 від 14.04.2018 р. на суму 300,00 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 14.04.2018 складає 32,022979 грн. В розрахунку також вказано пройдену відстань транспортного засобу, яка становить 600 км по маршруту: м.Чернігів - с.Визирка, Лиманського району, Одеської області (а. с. 37, том 1).

17.04.2019 на автодорозі М-01, Київ-Чернігів - Нові Яриловичі, 124 км було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля (тягач) марки SCANIA (контейнеровоз), модель R 124, реєстраційний номер НОМЕР_5 з причіпом марки Bodex, модель KIS 33, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

В результаті здійснення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу складено Довідку № 0015119 від 17.04.2019.

На підставі одержаних показників посадовою особою Укртрансінспекції складено Акт № 0020621 від 17.04.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. При цьому, вказано, що осьові навантаження фактично становлять: 7,05т; 11,758т: 7,90т; 7,70т; 7,75т; повна маса транспортного засобу 42,15 тонн. Тоді як нормативно допустимі границі наступні: 11т; 11т; 8,0т; 8,0т; 8,0т; повна маса транспортного засобу 44,0 тонн (а.с. 27; 1 том).

Таким чином, перевантаження по загальній масі склало 5,65 %, навантаження на здвоєну вісь перевищило нормативно встановлені параметри допустимих вагових параметрів на 6,82 %.

До вказаного Акту Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0020621 від 17.04.2018 р. на суму 7,0 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 17.04.2018 складає 32,272438 грн. В розрахунку також вказано пройдену відстань транспортного засобу, яка становить 35 км по маршруту м.Чернігів - с.Красне, Чернігівський район (а. с. 29, том 1).

19.04.2019 на автодорозі М-01, Київ-Чернігів - Нові Яриловичі, 124 км було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля (тягач) марки SCANIA (контейнеровоз), модель R 420, реєстраційний номер НОМЕР_7 з причіпом марки Bodex, модель KIS 3WS, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

В результаті здійснення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу складено Довідку № 0015117 від 19.04.2019.

На підставі одержаних показників посадовою особою Укртрансінспекції складено Акт № 0020631 від 19.04.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. При цьому, вказано, що осьові навантаження фактично становлять: 6,875т; 11,915т: 8,255т; 7,465т; 9,070т; повна маса транспортного засобу 43,580 тонн. Тоді як нормативно допустимі границі наступні: 11т; 11т; 8,0т; 8,0т; 8,0т; повна маса транспортного засобу 44,0 тонн (а.с. 31; 1 том).

Таким чином, навантаження на одиничну вісь перевищило нормативно встановлені параметри допустимих вагових параметрів на 8,3 %, а на здвоєну на 3,2%.

До вказаного Акту Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0020631 від 19.04.2018 р. на суму 201,2 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 12.04.2018 складає 32,391860 грн. В розрахунку також вказано пройдену відстань транспортного засобу, яка становить 728 км по маршруту м.Чернігів - порт "Южний" Одеська обл. (а. с. 33, том 1).

Враховуючи, що ТОВ "Вантаж Бі.Ем.Джі" нарахована плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового/великогабаритного транспортного засобу, Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області, на адресу відповідача було направлено лист № 682/40-18 від 23.04.2018 з вимогою сплатити визначену суму.

Разом з тим, відповідач на вказаний лист не відреагував, визначену до сплати суму за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не сплатив.

21.06.2019 Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області звернулося з листом № 1069/40-18 до Прокурора Чернігівської області з проханням розглянути можливість представництва інтересів держави в особі Укртрансбезпеки в суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Обґрунтовуючи вказане звернення останній зазначає, про відсутність у нього адміністративної процесуальної дієздатності для подання даного позову, про що зазначено в відповідних ухвалах адміністративних судів про повернення позовної заяви без розгляду (а.с. 19-21).

В подальшому прокурором було направлено лист № 11504 вих18 від 27.12.2018 до Державної служби України з безпеки на транспорті з повідомленням про підготовлення позовної заяви в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 21 024,77 грн.

У відповідь на лист прокуратури, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області відреагувало листом № 2031/40-18 від 25.09.2018, в якому повідомило, що в судовому порядку дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо складання актів, розрахунку плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" не оскаржувались. Окрім того, вказало, що повідомлення про сплату нарахованих платежів не надходило.

З урахуванням вищевикладеного, Чернігівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернулася до суду з даним позовом.

При цьому, слід зазначити, що в ухвалі суду від 03.06.2019, при вирішенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду, судом надано оцінку наявності у прокурора підстав для звернення з даним позовом в інтересах позивача до суду.

Так, судом встановлено, що до моменту звернення Прокурора з даним позовом до Господарського суду Вінницької області, а також після подання Прокурором позову, Державна служба України з безпеки на транспорті, в особі якої звернувся Прокурор - Позивач, не звертався до суду з позовом про стягнення з Відповідача на користь держави плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні периметри, яких перевищують нормативні. Окрім того, останнім не вживалися заходи направлені на врегулювання, будь-яким іншим чином, питання щодо стимулювання відповідача до виплати нарахованої плати.

Таким чином, дії позивача свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів Держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.

При цьому, як зазначено прокурором у відповіді на відзив № 1672 вих-19 від 20.02.2019, визначена контролюючим органом плата за проїзд, несплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а не сплата суб`єктом господарювання у встановлені строки коштів до Державного бюджету України суттєво порушує інтереси держави.

Викладене дає підстави для обґрунтованого висновку, що прокурор у цій справі звернувся до суду за захистом інтересів держави Україна, а не конкретного органу державної влади, яким є Позивач.

Додатково варто зазначити, що в судовому засіданні, 03.06.2019, представником позивача надано пояснення про неможливість самостійного належного захисту майнових інтересів держави, обґрунтовуючи це відсутністю відповідного фінансування на сплату судового збору для звернення до суду з даним позовом.

За вказаних обставин, господарський суд прийшов до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення.

Враховуючи встановлені обставини суд зазначає наступне.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”).

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Як вже зазначалось, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів, в т.ч. належних ТОВ "Вантаж Бі.Ем.Джі", було проведено на підставі наказів Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.04.2018 № 333 та від 11.04.2018 № 352, яким затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до ст.1 З.У. "Про автомобільний транспорт", рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частиною 17 ст.6 З.У. "Про автомобільний транспорт", рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

При цьому, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі по тексту також - Порядок № 879).

Так, відповідно до п. 4 Порядку № 879, робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).

Пунктом 7 Порядку № 879 визначено, що місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно до п.12 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Так, в матеріалах справи міститься Акт спільного обстеження майданчиків для здійснення габаритно - вагового контролю у Чернігівській області від 02.04.2018, складений комісією в складі: т.в.о. начальника Служби автодоріг, голови комісії - Мартинова Ю.В., провідного інженеру відділу з ремонту, експлуатаційного утримання та безпеки руху автомобільних доріг Служби автодоріг - ОСОБА_2 , начальника відділу ремонтів та експлуатаційного утримання ДП "Чернігівський облавтодор" - Стариш В.Ф ОСОБА_3 , інженера І категорії відділу ремонтів та експлуатаційного утримання ДП "Чернігівський облавтодор" - Хоменко Г.Б., інженера І категорії філії ПВФ ДП "Чернігівський облавтодор" - Пасько В.О., головного спеціаліста відділу державного контролю на нагляду за безпекою на транспорті - Шевченко Ю.П., старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті - Рублевський Ю.В..

Згідно вказаного Акту комісія провела обстеження майданчиків для здійснення габаритно-вагового контролю у Чернігівській області та встановила, що майданчик, який розташований на автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі км 124 (с.Красне) знаходиться в задовільному стані. В`їзд та виїзд до майданчика забезпечує рух транспорту . Реставрований в 2016 році згідно ряду вимог, а саме: ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво" та Наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування" від 28.07.2016 № 255.

Також, суд зауважує, в матеріалах справи міститься сертифікат перевірки типу - приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA, виданий 27.11.2017, зареєстрований реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.TR.002.CT.0115-17Rev.0

При цьому, згідно сертифікату відповідності зареєстрованого в реєстрі органу оцінки відповідності за № UA.TR.002.CВ.0310-17 відповідність приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA ( в т.ч. із серійними номерами 433, 434, 435) вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювання техніки та Сертифікату перевірки типу № UA.TR.002.CT.0115-17Rev.0 підтверджена шляхом перевірки їх відповідності вимогам п.5.2 ДСТУ ОІМL. R 134-1:2010. Прилади автоматичні для зважування дорожних транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування ( ОІМL.R 134-1:2006, IDT).

Окрім того, суд зазначає, що відповідність приладів, якими було проведено перевірку (зокрема із серійними номерами 433, 434, 435) транспортних засобів ТОВ "Вантаж Бі.Ем.Джі", вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювання техніки та Сертифікату перевірки типу № UA.TR.002.CT.0115-17Rev.0 підтверджується Декларацією про відповідність № 6 від 20.12.2017.

Таким чином, суд констатує, що на момент здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів відповідача ваги відповідали всім законодавчо визначених вимогам.

Враховуючи наведене, спростовуються твердження відповідача про невідповідність майданчика, де проводилося зважування, нормативним вимогам, а також щодо відсутності свідоцтва про атестацію вагів.

Щодо проведеного габаритно-вагового контролю суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Правил № 879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Пунктом 21 Правил № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, з наступними змінами), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Разом з тим, відповідачем не дотримано вимоги вказаного нормативного акту, що відображено у складених відносно відповідача документах: довідках про результати здійснення габаритно - вагового контролю, актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

При цьому, суд враховує, що Акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, за виключенням № 0020644 від 14.04.2018, підписані водіями транспортних засобів ТОВ "Вантаж Бі.Ем.Джі." без зазначення зауважень щодо відомостей зазначений в Актах, а також щодо процедури проведення габаритно-вагового контролю. Також, суд зауважує, що в Акті № 0020644 від 14.04.2018 також не зазначено водієм вказаних зауважень.

Щодо тверджень відповідача про нормативно передбачену неможливість отримання дозволу на проїзд із збільшеним навантаженням на вісь суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У статті 33 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 2 статті 29 Закону України “Про дорожній рух” встановлює, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Водночас, як вірно зазначено відповідачем, відповідно до п.22.5 Правил, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Зазначене положення виключає можливість одержання дозволу на рух транспортного засобу та його составу з наведеним вище навантаженням.

Водночас, суд зауважує, що неможливість одержання вказаного дозволу не наділяє перевізника правом його здійснення без такого дозволу, а імперативно забороняє рух транспортного засобу та його составу з вказаним навантаженням. При цьому, особа не звільняється від відповідальності за завдані державі збитки внаслідок руйнування автомобільних доріг.

Також суд оцінює критично твердження відповідача про відсутність у нього вини у зміні навантаження на вісі автомобіля.

Відповідно до п.п.8.1, 8.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень. Перевізник зобов`язаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового замовлення) та такого, що відповідає санітарним нормам.

З викладеного слідує, що саме на перевізника покладено відповідальність щодо здійснення розрахунку ваги вантажу, з дотриманням відповідних законодавчо встановлених вимог, для визначення кількості рухомого складу потрібного для його перевезення.

Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості вжити заходів направлених на попередження обставин щодо перевантаження в т.ч. на вісь , шляхом зменшення загальної кількості вантажу в транспортному засобу та його составі, збільшивши при цьому кількість рухомого складу.

Щодо розміру плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, суд бере до уваги наступне.

Згідно із п.27 Порядку № 897 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір", який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які, в установленому порядку, не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку №879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

За правилами пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Розмір плати за проїзд визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, та становить, зокрема, для великовагових транспортних засобів (за загальну масу), від 40 до 44 тонн включно - за ставкою 0,10 Євро за кожен кілометр відстані; від 44 до 52 тон включно - за ставкою 0,20 Євро за кожен кілометр відстані.

Перевіривши розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №№: 0020608 від 12.04.2018, № 0020621 від 17.04.2018, № 0020631 від 19.04.2018, № 00200644 від 14.04.2018, суд констатує, що він є арифметично вірним.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 27 Порядку № 879, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 28 Правил № 879 визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Статтею 1 З.У. "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

З викладеного слідує, що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в загальній сумі 21024,77 грн, що еквівалентно на час проведення розрахунків в сумі 653,80 євро.

Судом береться до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 06.06.2018 р. у справі № 820/1203/17, а саме, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговими транспортними засобами є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Таким чином, оскільки нарахована позивачем до стягнення плата не є штрафною санкцією, виключається можливість врахування положень ст. 250 Господарського кодексу України, яка визначає строки застосування адміністративно-господарської санкції до суб`єкта господарювання, який порушив встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З наведено слідує, що суд не зобов`язаний надавати оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення нарахування.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Бі.Ем.Джі." (вул.Соборна, буд.1, приміщення 3, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 38328431) на користь держави (отримувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів, призначення платежу - 22160100, р/р 31217216025002, МФО 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 21024,77 грн, що еквівалентно 653,80 євро.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Бі.Ем.Джі." (вул.Соборна, буд.1, приміщення 3, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 38328431) на користь прокуратури Чернігівської області (рахунок 35215093006008, банк - Держава казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, одержувач - прокуратура Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у розмірі 1762, 00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02 серпня 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - прокурору (вул.Шевченка, 1, м.Чернігів, 14000);

3 - позивачу (пр.Перемоги, буд.14, м.Київ, 03135);

4 - відповідачу (вул.Соборна, буд.1, приміщення 3, м.Жмеринка, Віницька область, 23100)