Ухвала суду № 83406593, 02.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/394

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 серпня 2019 року м. Київ № 640/10214/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про розгляд справи у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі №640/10214/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційний дім «Прожектор»

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційний дім «Прожектор» (надалі - позивач), адреса: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00002791402 від 07 березня 2019 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

19 липня 2019 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві також просив розглянути справу у відкритому судовому засіданні та викликати в судове засідання свідків.

Розглянувши вказану заяву, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадженняЗгідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення підготовчого та судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у судовому засіданні, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Крім того, суд звертає увагу, що представником відповідача не зазначено, які саме пояснення ОСОБА_1 , як свідка, щодо фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Батіаль Груп» будуть мати значення при вирішенні даної адміністративної справи та які саме відомості такі пояснення можуть підтвердити або спростувати.

За таких підстав, а також враховуючи, що будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його заяви.

Керуючись статтями 257, 258, 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про розгляд справи в відкритому судовому засіданні залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова