Рішення № 83405915, 23.07.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/6490/18

2/206/217/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23.07.2019 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Восковець Оксана Олександрівна та Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участі: представника позивача ОСОБА_5 ., -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в результаті приватизації ОСОБА_1 стала власницею Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Інша частина квартири була у власності її сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, позивач прийняла спадщину після його смерті та продовжила проживати в квартирі сама. До позивача часто почали навідуватись відповідач разом зі своїм чоловіком, які проживали неподалік та допомагали їй по господарству. В 2016 році за ініціативою ОСОБА_2 до позивача приїхав нотаріус з метою оформлення довіреності на ім`я ОСОБА_7 – сина відповідача, за його словами, довіреність оформлена для допомоги позивачу по оформленню пенсії та соціальних виплат. В лютому 2018 року від свого онука ОСОБА_8 позивач дізналась про те, що її квартира вже їй не належить, після чого вона виявила у себе відсутність документів, а саме: паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду, пенсійного посвідчення, документів, що підтверджують право власності на квартиру АДРЕСА_1 , амбулаторної картки, трудової книжки, банківської картки для перерахування пенсії. За даним фактом позивач звернулась до Самарського відділу поліції. За результатами перевірок у відповідача було знайдено паспорт громадянина України, інших документів по сьогодні не знайдено. За даним фактом було внесено відомості до ЄРДР за №12017040700001219 від 22.03.2018 року за попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.190 КК України. Т.ч. ОСОБА_9 , діючи від імені та начебто в інтересах ОСОБА_1 , використовуючи вищевказану довіреність уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_2 . Вказаний договір було посвідчено 17.08.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. та зареєстровано в реєстрі за №1359. Факт укладення договору підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №140783281 від 09.10.2018 року. Сама позивач не мала наміру будь-яким чином відчужувати квартиру. Просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений від імені ОСОБА_1 за довіреністю представником ОСОБА_7 з покупцем ОСОБА_2 , стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

06.12.2018 року ухвалою суду провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.21-22).

Після уточнення позовних вимог, позивачем було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якості третьої особи Сьому Дніпровську державну нотаріальну контору, відповідно позивач просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь позивача квартиру АДРЕСА_1 , стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 1857 грн. 40 коп.

10.06.2019 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача позовні вимоги було забезпечено шляхом встановлення заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 (а.с.73-74).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що поки онук позивача був в зоні АТО, ОСОБА_10 увійшли в довіру до ОСОБА_11 та під виглядом допомоги по господарству оформили довіреність, за допомогою якої в подальшому переоформили квартиру на ім`я ОСОБА_12 Просив суд задовольнити позовні вимоги та витребувати квартиру з володіння відповідачів.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі. Від відповідачів відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає можливим застосувати положення ст.280 ЦПК України та розглянути справу заочно.

Третя особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. в судове засідання не з`явилась, на адресу суду від неї надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності.

Представник третьої особи – Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 належала Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 , інша Ѕ частина належала її сину, після смерті якого позивач прийняла спадщину та стала власницею всієї квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 06.11.1998 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.31-35).

10.08.2016 року позивачем було видано довіреність на право розпорядження належної їй квартири на ім`я ОСОБА_4 (а.с.180).

17.08.2016 року ОСОБА_4 від імені позивача було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 , де покупцем виступила ОСОБА_2 Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1359 (т.1 а.с.84-85).

Позивач посилається на ті обставини, що про продаж квартири їй стало відомо в лютому 2018 році та вона особисто не виявляла бажання здійснювати будь-які дії по відчуженню квартири. Також після цього нею було виявлено пропажу правовстановлюючих документів на квартиру, паспорта громадянина України на її ім`я, пенсійного посвідчення,ідентифікаційного коду.

За даним фактом позивач звернулась до Самарського відділу поліції, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.13) та листом за підписом начальника Самарського ВП ДВП в Дніпропетровській області (а.с. 12).

За вказаною заявою було внесено відомості до ЄРДР за № 12017040700001219 за попередньою кваліфікацією за ч.3 ст. 190 КК України ( а.с. 11).

Відповідач ОСОБА_2 16.01.2019 року ознайомилася з матеріалами справи в повному обсязі, що підтверджується відповідною заявою (а.с. 24), будь-яких заперечень з приводу заявлених вимог до суду від неї або від інших відповідачів не надходило.

22.01.2019 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, відповідно до якого ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 спірну квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.44-45, 144.)

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.244 ЦК України довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ч.3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Стаття містить конкретизоване у законах України право на звернення до суду, захист передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У відповідності з п.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, ЗУ № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка, відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначення її громадських прав і обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безпосереднім судом.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та приймаючи до уваги похилий вік позивачки, в наслідок якого вона могла не в повній мірі розуміти зміст виданої нею довіреності та добросовісно помилятися в змісті та обсязі наданих нею у довіреності повноважень, суд приходить до висновку, що відчуження належної позивачу квартири не відповідало її внутрішній волі.

Про недобросовісність дій відповідачів при вчиненні оскаржуваних правочинів на думку суду також свідчить і той факт, що достовірно знаючи про наявність цієї цивільної справи та ознайомившись з її матеріалами, відповідач ОСОБА_2 не подала до суду будь-яких заперечень проти позову та доказів на спростування зазначених у позові обставин, а негайно відчужила спірну квартиру на користь ОСОБА_3 .

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати в рівних частках.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 8, 9, 55, 128 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 238, 244 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-84, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_4 ), треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Восковець Оксана Олександрівна (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.68, прим.1) та Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора (м. Дніпро, вул. Шевченко, 57) про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 436632812101, укладений між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , посвідчений 17.08.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець Оксаною Олександрівною, за реєстраційним №1359.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 436632812101.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1857,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 01 серпня 2019 року.

Суддя О.П.Румянцев