Ухвала суду № 83405696, 31.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6923/19

Провадження № 2/185/3653/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2019 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання згоди профспілкового органу такою, що не має юридичного значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до управління освіти Чернівецької міської ради про визнання згоди профспілкового органу такою, що не має юридичного значення, в якій просить суд визнати такою, що не має юридичного значення, згоду профспілкового комітету профспілкової організації управління освіти Чернівецької міської ради на звільнення з посади провідного фахівця з правових питань групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради Померанського Ігоря Валентиновича, яка дана на засіданні, що відбулося 04.06.2019 року.

Однак, позовна заява ОСОБА_1 до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання згоди профспілкового органу такою, що не має юридичного значення підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України: позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може подати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації.

Підстави звернення позивача до суду, не відповідають положенням Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" щодо оскарження в судовому порядку рішення профспілкового органу.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п.1-5,7 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцяти денний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власник або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Якщо працівник або його представник не з`явилися на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного ч. 2 цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутністю.

Статтею 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Вищезазначені норми чинного законодавства дають підстави стверджувати, що згода профспілкового комітету на звільнення працівника - це колегіальне рішення профспілкового комітету підприємства, установи, організації, винесене на прохання власника або уповноваженого ним органу, в якій виражено волю профспілкового комітету щодо звільнення з роботи працівника за однією з передбачених законом підстав, яке при вирішенні питання про звільнення працівника з роботи має рекомендаційний характер, а правова оцінка зазначеного рішення надається при вирішенні цивільної справи щодо правомірності звільнення.

Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення до суду стало порушення трудового законодавства, а саме порядку звільнення позивача з посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання згоди профспілкового органу такою, що не має юридичного значення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: десять днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Бондаренко