Рішення № 83405073, 22.07.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1124/19

Провадженя№ 2-а/266/31/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Циганкової М.М., представника позивача адвоката Коваленка О.П., представника відповідача Несмеянова О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецькій митниці ДФС про скасування постанови -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він 21.01.2018 року через пункт пропуску "Виступовичі – Нова Рудня" митного поста "Північний" Житомирської області ДФС ввіз на митну територію Україну транспортний засіб "Volkswagen Golf", транзитний номер НОМЕР_1 KFG286, VIN-номер НОМЕР_2 . Постановою Донецької митниці ДФС від 24.04.2018 року за перевищення строків режиму транзит, встановлених ст. 95 МК України у справі про порушення митних правил № 0052/70000/18, згідно ч. 3 ст. 470 МК України ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 8500,00 гривень. Вказаний штраф було сплачено позивачем у повному обсязі. Так, 26.07.2018 року ОСОБА_1 вивіз автомобіль з митної території України через пункт пропуску Славутич Чернігівської області. При цьому, 31.07.2018 року вже після вивезення вказаного транспортного засобу з митної території України, Донецькою митницею ДФС відносно ОСОБА_1 без належного повідомлення та за його відсутності винесено постанову про порушення митних правил ст. 485 МК України та накладено на нього штраф у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 720678,27 гривень. При цьому зазначив, що вивезення автомобіля до дати винесення постанови вказує власне на відсутність у ОСОБА_1 умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або ухилення від їх сплати, або на незаконне використання товарів, стосовно яких надано пільгу на сплату митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Крім того зазначив, що положення ст. 485 МК України передбачає саме умисні дії, спрямовані на перелічені в диспозиції статті конкретні порушення митних правил. Також зазначив, що він не був повідомлений про розгляд адміністративної справи щодо порушення митних правил, що призвело до того, що він був позбавлений можливості реалізувати свої права, зокрема дати пояснення, подати докази, заявити клопотання про допит свідків, користуватися допомогою захисника, що власне призвело до пропущення строку оскарження незаконної постанови. До того ж, строк оскарження постанови був також пропущений позивачем з інших поважних причин. Так з травня 2014 року позивач ОСОБА_1 мешкав в м. Києві та був офіційно працевлаштований там. В період притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 також проходив курс лікування. Крім того зазначив, що поштові відправлення серед яких була і постанова Донецької митниці ДФС працівниками пошти було залишено матері позивача, яка не повідомляла його про це. Про існування вказаної постанови позивачу стало відомо лише у листопаді 2018 року після відкриття виконавчого провадження, а також після того, як мати позивача привезла йому вказані документи в м. Київ. Так позивач звернувся зі скаргою до ДФС України, проте 16.01.2019 року за результатами розгляду його скаргу було залишено без розгляду. Просив суд вважати поважними причини пропуску процесуальних строків на оскарження постанови та поновити їх; постанову Донецької митниці ДФС України від 31.07.2018 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 720678,27 гривень визнати протиправною та скасувати повністю як таку, що не відповідає вимогам Закону, а провадження у адміністративній справі за № 0122/70000/18 про порушення митних правил – закрити; на підставі ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні Волноваського районного відділу ДВС у Донецькій області № 57082538 про примусове стягнення штрафу у суму 720678,27 гривень.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року позивачу ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду із позовом, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови, справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 28.03.2019 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Судове повідомлення, яке направлялося відповідачу отримано, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачу надіслана ухвала про відкриття провадження у справі.

Відзив від відповідача надійшов на адресу суду 27.03.2019 року.

Відповідач – Донецька митниця ДФС в особі начальника митниці Пасюк С., скористався правом на подачу відзиву. У своєму відзиві зазначив, що вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, 31.07.2018 року Донецькою митницею дійсно винесено постанову у адміністративний справі про порушення митних правил № 0122/70000/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 720678,27 гривень. Так, при винесенні вказаної постанови повно було з`ясовано всі обставини справи, що призвело до вірних висновків та прийнято законне та обґрунтоване рішення. 21.01.2018 року ОСОБА_1 ввезено на митну територію України товар - транспортний засіб "Volkswagen Golf" по смузі руху "зеленого коридору" у митному режимі транзиту. 27.03.2018 року в результаті опрацювання листа Житомирської митниці ДФС від 05.02.2018 року за № 242/7/06-70-20 щодо порушення строків, визначених ст. 95 МК України, Донецькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0052/70000/18 відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 470 МК України. Пільги у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування товару – транспортного засобу "Volkswagen Golf", який переміщується в митному режимі транзиту, надані громадянину ОСОБА_1 виключно у разі дотримання ним вимог та обмежень, встановлених главою 17 МК України, та виключно з метою переміщення цього транспортного засобу між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів, без будь-якого його використання, в термін, визначений ст. 95 МК України. Постановою Донецької митниці ДФС від 24.04.2018 року в справі про порушення митних правил № 0052/70000/18 громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу "Volkswagen Golf" більше ніж десять діб. Згідно інформаційної бази вказаний транспортний засіб з митної території України після 24.04.2018 року не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Перевіркою встановлено, що від ОСОБА_1 заяв до митниць ДФС не надходило, крім того автомобіль в розшуку не перебуває. Тобто ОСОБА_1 порушуючи вимоги та обмеження, встановлені главою 17 МК України, та використовує товар – транспортний засіб "Volkswagen Golf" стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів на загальну суму 225401,30 гривень, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. Стосовно отримання постанови матір`ю позивача зазначив, що ОСОБА_1 під час митного оформлення у зоні діяльності Житомирської митниці особисто зазначив адресу своєї реєстрації – АДРЕСА_1 . Крім того зазначено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. ОСОБА_1 був не тільки повідомлений про складання протоколу про порушення митних правил, а й також неодноразово повідомлявся повісткою про призначену дату розгляду справи, що підтверджується наявним підписом отримувача на відповідних рекомендованих повідомленнях. При цьому отримання вказаних повісток здійснювалося фактичною матір`ю позивача, при цьому останнім не оскаржено дії працівників поштового зв`язку які видавали вказані повідомлення адресовані на його ім`я іншій особі. До того ж, зазначив, що посилання позивача про отримання ним копії постанови лише у листопаді 2018 року не можна вважати належним доказом у справі, оскільки даний факт належним чином не підтверджується. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом. На підставі вищевикладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 на постанову Донецької митниці ДФС від 31.07.2018 року у справі № 0122/70000/18, а постанову Донецької митниці ДФС від 31.07.2018 року в справі № 0122/70000/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України залишити без змін.

У своїй відповіді на відзив представник позивача Коваленко О.П., який діє на підставі ордеру, зазначив, що ухвалою суду від 11.03.2019 року процесуальний строк звернення до суду із позовом судом позивачу було поновлено. Так звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 особисто не отримував жодних повідомлень і на рекомендованих повідомленнях не може бути його підпису, оскільки позивач на той час не перебував за місце реєстрації, тобто позивач фактично не був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи щодо порушення ним митних правил за ст. 485 МК України. При тому протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та постанова від 31.07.2018 року були складені та розглянуті без його належного повідомлення та без його участі. Притягнення до адміністративної відповідальності та розгляд адміністративної справи Донецької митниці ДФС без належного повідомлення і за відсутності особи – є безпідставним недопущенням до участі в розгляді справи особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, або її представника, всупереч вимогам ст.ст. 498,526 МК України та ст. 268 КУпАП. Також звернув увагу суду на те, що 26.07.2018 року ОСОБА_1 до притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил постановою Донецької митниці ДФС від 31.07.2018 року за ст. 485 МК України вже вивіз автомобіль за межі митної території України і, відповідно до ст. 102 МК України, режим транзиту було закінчено. На підставі вищевикладеного вважає, що доводи наведені відповідачем у відзиві є необґрунтованими та непереконливими.

В судовому засідання представник позивача Коваленко О.П., який діє на підставі ордеру, підтримав доводи позову з підстав зазначених у ньому, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Несмеянов О.Г., який діє на підставі довіреності, в судовому засідання підтримав доводи викладені у відзиві проти позову, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, повно та об`єктивно дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою ст. 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так судом встановлено, що 31.07.2018 року заступником начальника Донецької митниці – начальника Управління ПМП та МВ Тарнавським Ю.М. було розглянуто матеріали справи про порушення ОСОБА_1 митних правил, про що винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 485 МК України, в справі про порушення митних правил № 0122/70000/18 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 720678,27 гривень. (а.с.9-10)

Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 497 МК України у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь:1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи);3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення);4) захисники;5) представники органів доходів і зборів;6) свідки;7) експерти;8) перекладачі;9) поняті.

Згідно із ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Частиною 4 ст. 526 МК України визначено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Доказів тому, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил відповідачем в порушення ч. 2 ст. 526 МК України, до суду не надано.

З наданих суду поштових повідомлень слід, що Донецькою митницею ДФС дійсно спрямовувалися виклики на ім`я ОСОБА_1 , проте вказані виклики не отримувалися саме позивачем ОСОБА_2 , що не може свідчити про його належне, своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи. (а.с.58,59,101,136)

З оскаржуваної постанови слід, що 21.01.2018 року громадянином України ОСОБА_1 через пункт пропуску "Виступовичі - Нова Рудня" митного поста "Північний" Житомирської митниці ДФС ввезено на митну територію України товар – транспортний засіб "Volkswagen Golf", транзитний номер НОМЕР_1 KFG286, VIN-номер НОМЕР_2 , по смузі "зелений коридор", у митному режимі транзиту.

27.03.2018 року в результаті опрацювання листа Житомирської митниці ДФС від 05.02.2018 року № 242/7/06-70-20 щодо порушення строків, визначених ст. 95 МК України, Донецькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0052/70000/18 у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 470 МК України.

Пільги у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування товару - транспортного засобу "Volkswagen Golf", транзитний номер НОМЕР_1 KFG286, VIN-номер НОМЕР_2 , який переміщується в митному режимі транзиту, надані громадянину ОСОБА_1 включно, у разі дотримання ним вимог та обмежень, встановлених главою 17 МК України, та виключно з метою переміщення цього транспортного засобу між двома органами доходів і зборів України або в межах зоні діяльності одного органу доходів і зборів, без будь-якого його використання, в термін, визначений ст. 95 МК України.

Постановою Донецької митниці ДФС від 24.04.2018 року в справі про порушення митних правил № 0052/70000/18 громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу "Volkswagen Golf", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_2 , більше ніж на десять діб.

При цьому, громадянин ОСОБА_1 , використовуючи товар - транспортний засіб "Volkswagen Golf", транзитний номер НОМЕР_4 , VIN-номер НОМЕР_2 , стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів на загальну суму 225401,30 гривень, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Отже, законодавець зобов`язує посадову особу Митниці, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, з`ясовувати під час провадження такої справи, крім іншого, винність особи в його вчиненні, а також чи підлягає вона адміністративній відповідальності з урахуванням її пояснень та наданих документів в обґрунтування таких пояснень.

Разом із тим, згідно інформації у АСМО "Інспектор" транспортний засіб марки -"Volkswagen Golf", транзитний номер НОМЕР_4 , VIN-номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 був вивезений з митної території України в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС 26.07.2018 року, о 13:25 год. (а.с.12)

Зі спірної постанови вбачається, що оскільки ОСОБА_1 використовував транспортний засіб, стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів на загальну суму 225401,30 гривень, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, а відтак позивачем вчинено дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Відповідно до цієї норми, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

В свою чергу, у статті 70 МК України наводяться види митних режимів, згідно частини 1 якої з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

При цьому з положень до п. 4 ч. 1 ст. 4 МК України вбачається, що автомобіль, як транспортний засіб, охоплюється поняттям товар.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

При цьому згідно абз. 1-3 ч. 4 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Разом з тим, в абз. 1 ч. 3 ст. 380 МК України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (ч. 5 ст. 380 МК України).

Тобто ввезення на митну територію України громадянами-нерезидентами для особистого користування зареєстрованого в уповноважених органах іноземної держави транспортного засобу у митному режимі «тимчасове ввезення» здійснюється без справляння митних платежів (на відміну ввезення такого транспортного засобу громадянином-резидентом) та з певними обмеженнями: використання на митній території України виключно тою особами, яка ввезла такий транспортний засіб в Україну для особистих потреб.

Кваліфікувавши дії позивача за ст. 485 МК України, Митниця розцінила їх як такі, що спрямовані на використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, з огляду на вищенаведені положення, відповідач, ані у протоколі про порушення митних правил, ані в подальшому у постанові в справі про порушення митних правил від 31.07.2018 року, відповідно до вимог ст. 9 КУпАП не навів жодного доказу протиправності дій ОСОБА_1 : не конкретизував та не зазначив, в яких саме діях останнього вбачалось використання товару (автомобіля), стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Разом з тим, суд зауважує, що об`єктивною стороною вказаного правопорушення є дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів в цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів. Склад вказаного порушення обумовлює наявність особливої мети ухилення від сплати митних платежів та вини у формі прямого умислу.

За визначенням, наведеним у п. 39 ч. 1 ст. 4 МК України, платник податків - особа, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов`язок зі сплати митних платежів.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

При цьому за положеннями ч. 1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Водночас, за приписами п. 3 ч. 3 ст. 293 МК України крім осіб, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, особами, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, є: у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, - особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

Таким чином, наявність особливої мети ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, як складової правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, можливе лише в діях особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, яка є декларантом та платником вказаних митних платежів, яким надано пільги з їх сплати.

Отже, в порушення ст. 489 МК України митницею не виконано покладені на неї обов`язки, не використано надані права у точній відповідності із законом, та не здобуто доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові про порушення митних правил.

Крім того, ч. 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого.

Ознаки складу порушення митних правил характеризують: об`єкт порушення митних правил; об`єктивну сторону порушення митних правил; суб`єкт порушення митних правил; суб`єктивну сторону порушення митних правил.

Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Якщо хоч би один з них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною нормою Митного кодексу, то зазначене діяння не є порушенням митних правил.

Об`єктом порушень митних правил є суспільні відносини, які охороняються законом і яким у результаті посягання завдається чи може бути завдано шкоду, а також те, на що спрямовано посягання.

Крім того, відповідно до ст. 544 Митного кодексу України серед основних завдань, покладених на органи доходів і зборів, є забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи, забезпечення виконання зобов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій території України.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Питання тимчасового ввезення транспортних засобів врегульовано Конвенцією про тимчасове ввезення та Додатками до неї, ратифікованої Законом України від 24.03.2004 № 1661-ІV «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення».

Відповідно до ст. 1 Конвенції, кожна із Договірних Сторін зобов`язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції.

Відповідно до статті 7 Додатка C до Конвенції встановлено що a) транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення; b) транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

З матеріалів справи про порушення митних правил, наданих до суду відповідачем не вбачається фактичних підстав винуватості ОСОБА_1 в порушенні митних правил, умислу та інших підстав неправомірного використання транспортного засобу позивачем на території України, а крім того особа відносно якої вирішено питання про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не була своєчасно повідомлена про місце та час розгляду справи відносно нього.

Згідно ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення, обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Частиною ч. 1 ст. 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наведене свідчить про відсутність законних підстав для прийняття відповідачем постанови в справі про порушення митних правил № 0122/70000/18 від 31.07.2018 року щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 720678,27 гривень за порушення приписів ст. 485 МК України, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова скасуванню, а справа закриттю, оскільки на час розгляду справи сплив строк накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 1 ст. 467 МК України та ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 90, 242-246, 286 КАС України, ст. 531 МК України, ст.ст. 38, 247 КУпАП, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Донецькій митниці ДФС (м. Маріуполь Донецької області, пр. Луніна, б. 1, ЄДРПОУ 394996499) про скасування постанови – задовольнити.

Постанову заступника начальника Донецькій митниці ДФС – начальника Управління ПМП та МВ Тарнавського Юрія Михайловича № 0122/70000/18 від 31 липня 2018 р. про визнання винуватим ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у розмірі 720 678,27 гривень – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України – закрити за спливом строків накладення адміністративного стягнення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02.08.2019 р.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.