Рішення № 83404883, 02.08.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6992/19

Провадження № 2/201/2617/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування Наказу №109-ОД «Про реорганізацію кафедр» від 30.05.2019р.,

В С Т А Н О В И Л А:

18.06.2019р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» (далі – ДЗ «ДМА») про визнання незаконним та скасування Наказу №109-ОД «Про реорганізацію кафедр» від 30.05.2019р. (а.с. № 3 – 15).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 21.06.2019р. (а.с. № 83) позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до положень ч.1 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 23.05.2019р. Вченою радою Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» ухвалено рішення про реорганізацію кафедри психіатрії, загальної і медичної психології та кафедри психіатрії ФПО шляхом їх об`єднання у кафедру «Психіатрії, наркології і медичної психології». На виконання вказаного рішення Вченої ради по Державному закладу «ДМА МОЗ» 30.05.2019р. винесено Наказ №109-ОД «Про реорганізацію кафедр».

Пунктом 5 вказаного Наказу відділу кадрів до 01.08.2019р. доручено: попередити про переведення на новостворені кафедри співробітників реорганізованих кафедр (окрім завідувачів) за їх письмовою згодою із збереженням умов та оплати праці, терміну строкових трудових договорів; завідувачам кафедр, які будуть реорганізовані, вручити персональні повідомлення про зміну умов праці; у випадку скорочення чисельності співробітників отримати попередню згоду профспілкового комітету співробітників академії; внести відповідні зміни до штатного формуляру ДЗ «ДМА», трудових книжок та особових карток працівників реорганізованих кафедр; ознайомити під розписку з цим наказом співробітників кафедр, що реорганізуються, згідно зі списком.

З вищевказаним наказом позивачка не згодна, вважає, що він зачіпає її права та законні інтереси, оскільки істотно переформовує зміст її з відповідачем трудових відносин, та просила визнати незаконним та скасувати повністю Наказ №109-ОД від 30.05.2019р.

05.07.2019р. до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а.с.№87-88), в якому представник відповідача – Васькіна К.В. (діє згідно довіреності від 14.01.2019р. - а.с.№ 95) заперечувала проти задоволення вимог позивачки, посилаючись на те, що трудові права позивачки не порушено. ОСОБА_1 звернулась до суду без порушеного права. Здійснювати реорганізацію в закладі, це право роботодавця. 23.05.2019р. відбулось засідання Вченої ради та затверджено рішення про об`єднання кафедри внутрішньої медицини 2 і кафедри фтизіатрії, об`єднання кафедри психіатрії, загальної та медичної психології і кафедри психіатрії ФПО та роз`єднано кафедру неврології та офтальмології на дві кафедри. Відповідно до законодавства та Статуту ДЗ «ДМА», рішення стосовно внесення змін до організаційної структури закладу прийнято без порушення закону в межах визначених повноважень. Також, представник відповідача зазначала, що звертаючись до суду з позовом про оскарження наказу про реорганізацію кафедр, позивачка обрала неналежний спосіб захисту, оскільки цивільне та трудове законодавство не передбачає право суду перевіряти доцільність реорганізації структурних підрозділів чи скорочення штату, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників. До того ж, реорганізація кафедри свідчить про зміну внутрішньої (організаційної) структури ДЗ «ДМА». Представник відповідача також зазначила, що навчальним закладом доведено зміст Наказу №109-ОД від 30.05.2019р. «Про реорганізацію кафедр» до всіх співробітників реорганізованих кафедр, в тому числі і позивачки, та дотримано обов`язок, щодо персонального повідомлення осіб, у яких відбудуться зміни умов праці у зв`язку з реорганізацією. Крім того, вказаним особам, в тому числі позивачці, запропоновані вакантні посади з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду та ін. Враховуючи викладене, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

19.07.2019р. до суду надійшла відповідь на відзив відповідача (а.с. № 108-110), в якій представник позивачки - ОСОБА_2 (діє на підставі ордеру від 03.07.2019р. – а.с. № 105) не погодилась із доводами представника відповідача, адже підставою для розгляду питання щодо реорганізації кафедри стала службова записка завідувача кафедри психіатрії ФПО професора Юр`євої Л.М., в якій зазначалось про зменшення кількості лікарів---інтернів, лікарів-психіатрів і наркологів, що навчаються за фахом «Психіатрія» та «Наркологія», про зменшення планового навантаження кафедри на 2019-2020 навчальний рік із збереженням такої тенденції у подальші роки. З метою раціонального використання науково-педагогічного потенціалу кафедри психіатрії ФПО та загальної та медичної психології Вченою радою було прийнято рішення про об`єднання вказаних кафедр. А про те, що кафедру необхідно підпорядкувати іншому факультету – факультету післядипломної освіти – питання не розглядалося, а тому вважає, що оспорюваний наказ є таким, що не відповідає дійсним обставинам та має бути скасований.

04.07.2019р. до суду надійшла заява про забезпечення позову (а.с. № 100-101), в якій представник позивачки просила зупинити дію Наказу №109-ОД від 30.05.2019р., виданого Державним закладом «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» та заборонити відповідачу, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію Наказу №109-ОД від 30.05.2019р.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.07.2019р. (а.с. № 106) відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку з тим, що у даному трудовому спорі зупинення дії Наказу №109-ОД від 30.05.2019р. та заборона вчиняти будь-які дії, направлені на його реалізацію, до прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, є втручанням в діяльність Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України», що є неможливим з урахуванням роз`яснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову. При прийнятті рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення позову, суддею прийнято до уваги також те, що Наказ №109–ОД від 30.05.2019р. «Про реорганізацію кафедр» стосується реорганізації трьох кафедр навчального закладу.

З урахуванням категорії справи (трудовий спір) та на підставі положень ст.ст. 274, 279 ЦПК України, враховуючи наданий представником відповідача відзив, надану представником позивачки відповідь на відзив, по справі не вбачається підстав для задоволення клопотання представника позивачки від 19.07.2019р. (а.с. № 112) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши позиції сторін, оцінивши зібрані докази у справі за правилами ст. 89 ЦПК України, вважаю, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

При розгляді справи встановлено наступні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивачка займає посаду завідувача кафедри психіатрії, загальної та медичної психології у Державному закладі «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» за Контрактом з науково-педагогічним працівником від 27.06.2017р. № 39, строк дії Контракту з 01.09.2017р. до 31.08.2022р. (а.с. № 71-75).

23.05.2019р. Вченою радою Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» ухвалено рішення про реорганізацію кафедри психіатрії, загальної і медичної психології та кафедри психіатрії ФПО шляхом їх об`єднання у кафедру «Психіатрії, наркології і медичної психології» (а.с.№18).

На виконання вказаного рішення Вченої ради по Державному закладу «ДМА МОЗ» 30.05.2019р. винесено Наказ №109-ОД «Про реорганізацію кафедр» (а.с.№16-17).

Пунктом 5 вказаного Наказу відділу кадрів до 01.08.2019р. доручено: попередити про переведення на новостворені кафедри співробітників реорганізованих кафедр (окрім завідувачів) за їх письмовою згодою із збереженням умов та оплати праці, терміну строкових трудових договорів; завідувачам кафедр, які будуть реорганізовані, вручити персональні повідомлення про зміну умов праці; у випадку скорочення чисельності співробітників отримати попередню згоду профспілкового комітету співробітників академії; внести відповідні зміни до штатного формуляру ДЗ «ДМА», трудових книжок та особових карток працівників реорганізованих кафедр; ознайомити під розписку з цим наказом співробітників кафедр, що реорганізуються, згідно зі списком.

Згідно Наказу ДЗ «ДМА» № 109-ОД від 30.05.2019р. з метою виконання ст. 33 Закону України «Про вищу освіту», оптимізації кадрового забезпечення на кафедрі академії, удосконалення викладання навчальних дисциплін, навчальної, наукової і виховної роботи та у зв`язку з виробничою необхідністю, з 01.09.2019р. прийнято рішення реорганізувати шляхом об`єднання кафедру психіатрії, загальної та медичної психології і кафедру психіатрії.

Підставою звернення позивачки до суду є захист її права за трудовим спором, що виник, на її думку, в силу зміни в організації виробництва та праці, а саме об`єднання двох кафедр, в зв`язку з чим посада завідувача кафедри скорочена.

Згідно п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зміни в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно ч. 1,3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

З огляду на вищезазначене відповідачем трудові права позивачки порушені не були.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачений вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» входить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України.

Згідно ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. За приписами ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів.

Розділом VI пунктом 1 Статуту ДЗ «ДМА» передбачено, що безпосереднє управління діяльністю Академії здійснює ректор (а.с. № 20-59).

Розділом VI пунктом 1 підпунктом 19 Статуту зазначено, що ректор академії в межах наданих йому повноважень самостійно вирішує усі питання управління (керівництва) діяльністю Академії за винятком тих, які законодавством віднесені до компетенції МОЗ України, Вченої Ради, Наглядової ради та конференції трудового колективу Академії.

Відповідно до Статуту Вчена рада Академії є колегіальним органом управління Академії (Розділ V пункт 1 Статуту), до компетенції якої, в тому числі входить ухвалення за поданням ректора Академії рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів (Розділ V пункт 1 підпункт 6 Статуту).

23.05.2019р. відбулось засідання Вченої ради та затверджено рішення про об`єднання кафедри внутрішньої медицини 2 і кафедри фтизіатрії, об`єднання кафедри психіатрії, загальної та медичної психології і кафедри психіатрії ФПО та роз`єднано кафедру неврології та офтальмології на дві кафедри, про що свідчить протокол засідання №2.

З огляду на приписи законодавства та наведені положення Статуту рішення стосовно внесення змін до організаційної структури закладу прийнято без порушення закону в межах визначених повноважень.

Звертаючись до суду з позовом про оскарження наказу про реорганізацію кафедр, позивачка обрала неналежний спосіб захисту, оскільки цивільне та трудове законодавство не передбачає право суду перевіряти доцільність реорганізації структурних підрозділів чи скорочення штату, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників.

При розгляді справи не може залишитися поза увагою той факт, що Наказ №109–ОД від 30.05.2019р. «Про реорганізацію кафедр» стосується реорганізації трьох кафедр навчального закладу.

За вищезазначеного, в основу рішення не можуть бути покладені доводи представника позивачки, які нею викладені у відповіді на відзив від 19.07.2019р., як не спроможні та такі, що не основані на вимогах закону.

Враховуючи викладене, вважаю, що трудові права позивачки не порушено, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 768грн.40коп. (а.с. № 2) покладаються на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 62, 64, 65 ГК України, Статутом ДЗ «ДМА», ст.ст 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.1 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суддя,

В И Р І Ш И Л А:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування Наказу №109-ОД від 30.05.2019р. «Про реорганізацію кафедр» – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.