Ухвала суду № 83404708, 02.08.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

справа № 235/2567/19

провадження № 1-кп/235/502/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року м. Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

у складі:головуючого-судді Корнєєвої І.В.

суддів Коваленка В.О.

Стоілової Т.В.

при секретарі Дмитрієвій М.В.

за участі:прокурора Туренка Д.О.

захисника Ільющенка Ю.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2019 р. за № 12019050410000098 по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень ,передбачених ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою , посилаючись на наявність ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам:переховуватись від суду, під загрозою реального покарання у виді позбавлення волі, яке загрожує обвинувачену у разі визнання його винуватим;- незаконно впливати на свідків, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 які є його знайомими;-вчинити інше кримінальне правопорушення. Оцінюючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, прокурор вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора,зазначивши , що він не вважає себе небезпечним для суспільства , просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою за місцем проживання АДРЕСА_2 .

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим , що зазначені у клопотанні прокурором ризики є необґрунтованими , ОСОБА_1 добровільно з`явився до поліції, докази ухилення ОСОБА_1 від суду відсутні, відсутні також заяви від свідків про вчинення на них тиску з боку обвинуваченого , відсутні докази того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення , бо обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачений знаходиться під вартою понад 6 місяців . Просить змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання АДРЕСА_2 ,

Заслухавши пояснення учасників процесу , суд приходить до наступних висновків .

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2019 р. обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком до 09.06.2019 р.

Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні не зникли. Судом досліджено питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та жодною із сторін кримінального провадження не зазначено про існування таких доказів.

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Колегією суддів при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115,ч.1 ст. 263 КК України , як відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються: ч.1 ст. 115 - як особливо тяжкий злочин , ч.1 ст. 263 – як тяжкий злочин , санкція ст.115 ч.1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого – обвинувачений є особою молодого віку,стан здоров`я задовільний;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : обвинувачений неодружений ,на утриманні неповнолітніх дітей не має , проживає в м АДРЕСА_3 Покровську з батьками у будинку ,належному батьку ,має постійне місце проживання та наявні соціальні зв`язки .

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює,

6) репутація обвинуваченого: посередня;

7) майновий стан обвинуваченого : нерухоме, кошти на рахунках у банку відсутні, має у власності автомобіль марки «Нива»;

8) обвинувачений не судимий:

9)обвинуваченому у ході досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,

10) обвинуваченому повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не повідомлялось.

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, -не встановлений , цивільний позов не заявлявся.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї: вбачається схильність підозрюваного к вчиненню кримінальних правопорушень .

На думку колегії суддів, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_1 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставиноми його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлені стримуючі фактори, які свідчать, що обвинуваченим ОСОБА_1 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання, - обвинувачений не одружений, утриманців не має, постійного місця роботи не має, нерухомого майна не має .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато,

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні допиту свідків.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий , але обвинуваченому інкриміновано вчинення двох умисних злочинів , один з яких є особливо тяжким,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 р. у справі «Харченко проти України»).

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказаний запобіжний захід застосовується до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, та враховуючи, що ризики, котрі існували при обранні запобіжного заходу, жодним чином не зменшилися і не відпали, колегія суддів вважає ,що продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисних злочинів- особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину , максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 15 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Тобто , для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Суд зазначає, що у даному конкретному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес ,який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого , що саме , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків .

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого до скоєння інкримінованих злочинів , суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Враховуючи , що злочин вчинено з застосуванням насильства, то відповідно до ч.4 ст. 183 КК України колегія суддів приймає рішення не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст.331 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Ільющенка Ю.А. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити .

Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійська Донецької області, громадянина України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 02 серпня 2019 р. до 30 вересня 2019 р.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 205 КПК України

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 02 серпня 2019 р. о 15.40 год.

Головуючий суддя:

Судді :