Ухвала суду № 83404585, 01.08.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/50/19

Єдиний унікальний № 235/4299/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

суддів Карабан І.І., Корнєєвої І.В.,

при секретарі Соловйовій М.О.

за участю прокурора 1-го відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Лупікова С.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дорофієнка В.В.

потерпілого ОСОБА_2 та його захисника Яушева В.В. в режимі відео конференції з Кіровського районного суду м.Кіровограда

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рогатин Івано-Франківської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, військовослужбовця військової частини польова пошта В 1603, солдата на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , з 05.05.2016 року перебуває під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)»,

обвинуваченого за ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України –

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, судовий розгляд якого було відкладено на 11.00год. 01.08.2019 року.

Прокурор в судовому засіданні від 01.08.2019 року заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6), який закінчується 03.08.2019 року, терміном на 60 діб, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суспільний резонанс даного провадження, з метою запобігання ризиків передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Дорофієнко В.В. заперечували проти заявленого клопотання, мотивуючи відсутністю ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилався прокурор, просили врахувати наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, загальний термін його перебування під вартою з 05.05.2016 року. Просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на інший більш м`який, а саме на домашній арешт в певний період доби..

Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який слід задовольнити з таких підстав.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Конвенція по суті відсилає до національного законодавства і проголошує зобов`язання держави дотримуватися його матеріальних і процесуальних норм, але вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало цілям статті 5 з метою захисту особи від свавілля (п. 82 рішення ЄСПЛ у справі «Білоусов проти України» від 07.11.2013 р.).

При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні.

При цьому, вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, суд враховує правову позицію ЄПСЛ у рішенні від 12.01.2012р. справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження строків тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатись достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Ухвалою слідчого судді від 05.05.2016 року обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість скоєних злочинів, особи обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків та з метою запобігання ризиків, передбачених ч.1, 4,5 ст.177 КПК України.

Разом з тим, у контексті вказаних вище стандартів Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що в зазначеному кримінальному провадженні загальний термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на цей час становить 6 років 5 місяці 20 днів, надав суду покази, що свідчить про його сприяння судовому розгляду; в кримінальному провадженні допитані потерпілий та всі свідки, що виключає ризик впливу обвинуваченого на них. Стороною обвинувачення не доведено існування на цей час ризиків, передбачених 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зазначено винятково вагомих причин для тримання обвинуваченого під вартою протягом досить тривалого строку, клопотання про подальше тримання обвинуваченого під вартою на даний час, не можна вважати належно обґрунтованими. З огляду на рішення Європейського суду, ризик втечі зменшується зі спливанням часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії §10), вагомість наявних доказів може бути важливим фактором, що свідчить про наявність в минулому і зараз серйозних ознак вини, само по собі не може служити виправданням тривалого тримання під вартою (Дереджі проти Туреччини, §38), відсутність роботи або сім`ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Сулаоя против Єстонії, §64), ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Яжинський проти Польщі, §43).

З огляду на вищевикладене, враховуючи тяжкість вчинених обвинуваченим злочинів, один з яких за ч.2 ст.115 КК України відноситься до особливо тяжких, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, колегія суддів вважає необхідним змінити обраний раніше щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби з 20.00год до 07.00год. ранку наступної доби. Запобіжний захід обвинуваченому обрати на термін два місяці з 01.08.2019 року по 01.10.2019 року, з забороною: залишати місце свого мешкання - АДРЕСА_2 .

Оскільки в судовому засіданні доведені обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, що є підставою для обрання запобіжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою, то необхідно покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме зобов`язати ОСОБА_1 : прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця свого мешкання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого мешкання, роботи.

Даний вид запобіжного заходу, на думку колегії суддів, забезпечить дотримання обвинуваченим обов`язків під час судового провадження.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Згідно ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 331, 372 КПК України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому за ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Рогатин Івано-Франківської області, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби з 20.00год до 07.00год. ранку наступної доби терміном на 2 місяця, тобто з 01.08.2019 року по 01.10.2019 року, з забороною: залишати місце свого мешкання - АДРЕСА_2 та зобов`язаннями: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця свого мешкання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого мешкання, роботи.

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити з-під варти негайно в залі судового засідання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та направити до Рогатинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області (вулиця Галицька, Рогатин, Івано-Франківська область, 77001) для виконання в частині обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя

Судді