Рішення № 83403895, 31.07.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1322/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевської І.В.,

за участю секретаря - Олійник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2019 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання (а.с. 2).

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_3 зазначив, що він є сином відповідача ОСОБА_4 . На даний час позивач навчається на 2 курсі Лиманського професійно - технічного училища 11 рівня атестації, форма навчання денна, в зв`язку з чим не має можливості влаштуватися на роботу до закінчення учбового закладу і потребує матеріальної допомоги, несе додаткові витрати на проїзд та учбову літературу. Позивач перебуває на утриманні матері. Батько добровільно допомоги не надає, хоча офіційно працевлаштований, а отже, має можливість надавати матеріальну допомогу. В зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_5 на свою користь аліменти на період навчання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно до закінчення навчання - до 30.06.2020 року.

Позивач ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, справу розглянути без його участі, про що надав відповідну заяву (а.с. 24).

Відповідач ОСОБА_6 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти задоволення позову, просив справу розглянути без його участі (а.с. 25).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про народження (а.с. 6).

На даний час позивач ОСОБА_3 є студентом 2 курсу денної бюджетної форми навчання Лиманського професійно - технічного училища 11 рівня атестації, термін навчання: з 01.09.2017 року по 30.06.2020 року, про що свідчить довідка № 01/440, видана 01.11.2018 року в.о. директора училища Куліш А.І. (а.с. 3).

Згідно довідки № 650 від 09.04.2019 року, наданої виконавчим комітетом Лиманської міської ради Донецької області, позивач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає разом з батьками (а.с. 5).

Таким чином, судом встановлено, що після досягнення позивачем повноліття та продовження навчання позивач перебуває на утриманні матері, відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Постановою від 29.01.2018 року (справа № 622/373/16-ц; провадження № 61-1717 св 18) роз`яснив, що правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами (постанова від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц).

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлюючи розмір аліментів, суд відповідно до ст. ст. 182, 200 СК України враховує як обов`язок матері позивача надавати йому матеріальну допомогу, так і обов`язок відповідача робити те саме.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При винесення рішення відповідно до ст. 265 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши обставини справи, надані суду докази в їх сукупності, суд вважає доведеною ту обставину, що позивач у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги з боку батьків, оскільки форма навчання є денною, що, в свою чергу, виключає можливість власного працевлаштування, також потребує матеріальних витрат на оплату за проїзд кожного дня, бо учбовий заклад розташований в іншому населеному пункті, а також їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання.

Відповідач ОСОБА_6 на тяжкі захворювання не страждає, працює монтером колії Структурного підрозділу "Лиманська дистанція колії" Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця"та має постійний заробіток (а.с. 4).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу.

Тому, враховуючи матеріальне становище позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню. Відповідач має можливість і зобов`язаний виплачувати аліменти у зв`язку з продовженням навчання на утримання сина в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно до припинення навчання - до 30.06.2020 року.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розв`язуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Відповідно до вимог п.3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 15.12.2017 року № 3674-17 та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, позов задоволено повністю, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому вираженні складає 768,40 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 198 - 201 СК України, ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання, задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Іскра Ізюмського району Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в сел. Соснове Лиманського району Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 11.04.2019 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2020 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Іскра Ізюмського району Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави (рахунок одержувача: 31213206005564, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 899998, одержувач: УК м. Лиман/отг м. Лиман/22030101, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)), судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 31.07.2019 року.

Суддя -