Рішення № 83403021, 02.08.2019, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/397/19

Провадження № 2/156/246/19

рядок статзвіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2019 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Мушкета О. О.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 156/397/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованоті, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 18 травня 2016 року було укладено кредитний договір №б/н відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме надв відповідачу можливість розпоряджатися коштами на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надав банку своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 17 березня 2019 року має заборгованість в розмірі 22115,97 грн., яка складається з: 11541,72 грн. – заборгованість за тілом кредита, 3637,57 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4757,35 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 650 грн. – пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1029,33 грн. – штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22115,97 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судові засідання неодноразово не з`являвся, однак від нього 27 травня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву згідно якого, не погоджується із сумою заборгованості та вказує, що кредит отримав в розмірі 4000 грн., однак у розрахунку заборгованості вказується тіло кредиту в розмірі 11541,72 грн. Про збільшення кредитного ліміту він згоди не надавав. Позивачем не вказано які суми та за який період були сплачені по тілу кредиту, по відсотках, по штрафних санкціях за кредитним договором. Існує невідповідність розрахунку кредитної заборгованості. ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний був не менше ніж за 7 днів до ведення змін тарифів поінформувати про це його. Крім того, формування штрафу в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості є подвійною відповідальністю за одне і теж порушення, оскільки позивач також нарахував пеню в розмірі 4757,35 грн. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позову повністю.

01 липня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій вказується, що ОСОБА_1 отримав кредити у сумі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином?між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення вказаного договору не суперечить чинному законодавству. Позивачем надано копію-анкету від 18 травня 2016 року з якої вбачається: персональні дані особи, яка отримала кредит, адреса проживання та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Зазначену заяву відповідачем підписано особисто. Згідно виписки карткового рахунку, відповідач користувався кредитними коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів та отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача – баланс станом на дату укладення договору, всі операції за картковим рахунком. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Разом з тим, відповідач ніколи не звертався до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того, активно користувався карткою, що говорить про прийняття ним діючих умов банківського обслуговування. Принцип свободи договору дає право позивачу передбачати в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов`язання – у виглді штрафу, і за несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання – у вигляді пені. Застосування банком в кредитному договрі штрафу та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний.

На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до договору б/н від 18 травня 2016 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», де зазначено, що позичальник дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і він дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 «Умов та Правил надання банківських послуг».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку, які викладені на сайті банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме, - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору, відповідач доручає банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настані термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу.

Згідно п. 2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах,що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 каленадних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

В добровільному порядку борг перед банком відповідачем не погашається.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами ст. 536 ЦК України.

Згідно умов кредитного договору відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати відсотки за користування кредитом та проводити погашення кредиту, проте взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав.

Відповідно до ст. ст.1050, 1054 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідач зобов`язався відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умовами та правилами надання банківських послуг» погасити заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивачем належно встановлено суму заборгованості відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Надано розрахунок заборгованості за договором від 18 травня 2016 року та виписку по картковому рахунку за період з 01 травня 2016 року по 05 червня 2019 року. Обставини, які вказані відповідачем у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відповідач в обгрунтування своїх вимог не спростував розміру заборгованості вказаної у позовній заяві.

Суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості, з яким суд погоджується, що позичальник свої зобов`язання не виконував належним чином, в результаті чого станом на 17 березня 2019 року рахується заборгованість перед банком в розмірі 20586 грн. 64 коп., яка складається з наступного: 4078,22 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 3637,57 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4757,35 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 650 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів, суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 кредитного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Поряд з тим, згідно з пунктами 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 1029,33 грн. задоволенню не підлягають із вищезазначених підстав.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за простроченим тілом кредиту, нараховану пеню за прострочене зобов`язання та нараховану пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення штрафів.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість на суму 20586 грн. 64 коп., яка складається з наступного: 4078,22 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 3637,57 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4757,35 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 650 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог частково.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст.617 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено у сумі 1529,33 грн. (20586,64х100: 22115,97= 93 %) - задоволено позов. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн.(1921х 93:100= 1786,53 грн.)

На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265,273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 травня 2016 року в розмірі 20586 (двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн. 64 коп., яка складається з наступного: 4078,22 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 3637,57 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4757,35 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 650 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору розмірі 1786 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 53 коп.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Мушкет