Рішення № 83401843, 02.08.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 499/787/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Дорошко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за первісним позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Агро Фактор»

про зміну сторони у зобов`язанні,

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Агро Фактор»

про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Іванівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Агро Фактор» про зміну сторони у зобов`язанні в якому просила визнати ОСОБА_2 боржником за Кредитним договором № ШЮІ-СП-301106-1 від 30.11.2006 р. та іпотекодавцем за Договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. 30.11.2006 р. за реєстр. № 9150.

Позов обґрунтовано тим, що 06.07.2018 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області право власності на садовий будинок, розташований на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку визнано за ОСОБА_2 . Зважаючи на той факт, що предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстр. № 9150, є єдиним забезпеченням за Кредитним договором № ШЮІ-СП-301106-1 від 30.11.2006 р., то заміна іпотекодавця за іпотечним договором має своїм наслідком й заміну боржника за відповідним договором кредиту.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Агро Фактор» про визнання недійсним договору.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.04.2018 року та рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.07.2018 року встановлено той факт, що фактичним власником будівлі та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з 2005 року, тобто за рік до укладання спірного договору іпотеки, є ОСОБА_2 , а тому ОСОБА_1 не мала жодного права укладати цей договір. З зазначених підстав просила визнати договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстр. № 9150.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 28.03.2019 року справу передано для розгляду за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.05.2019 року справу прийнято до провадження.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила провести судовий розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, в задоволені зустрічних позовних вимог просила відмовити.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій підтвердила викладені в зустрічній позовній заяві факти, просила його задовольнити, позов ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі, справу просила розглянути за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Агрофактор» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позови не подавав.

Ознайомившись з позовами та заявами сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає первісний позов таким, що задоволенню не підлягає, а зустрічний позов вважає таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Таїровської селищної Ради Овідіопольського району Одеської області від 19.06.2003 р. № 162-XXIV ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 0,022 га для дачного будівництва.

В березні 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було досягнуто домовленість відповідно до якої, ОСОБА_1 передавала ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,022 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить останній на підставі вищезазначеного рішення селищної Ради.

Станом на дату досягнення домовленості право власності ОСОБА_1 не було зареєстровано в Овідіопольському районному відділі земельних ресурсів, тобто їй не було видано державний акт на землю, вона не мала можливості відчужити належну їй земельну ділянку ОСОБА_2

Документи щодо видачі державного акту на землю були на стадії підготовки та були оформлені на ім`я ОСОБА_1 , було прийнято рішення оформити договір оренди земельної ділянки.

17 березня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на строк користування 49 (сорок дев`ять) років.

07 квітня 2004 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» було укладено Договір підряду № 01-042004-п, відповідно до умов якого ОСОБА_2 доручає, а ТОВ «Юлія» забезпечує виконання робіт з будівництва приватного (дачного) будинку на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 надала згоду на укладання зазначеного договору підряду.

В період з 07 квітня 2004 р. по 22 квітня 2005 року ТОВ «Юлія» було побудовано дачний будинок площею 176,9 кв.м. на земельній ділянці, що перебувала довгостроковому користуванні ОСОБА_2 відповідно до Договору оренди землі від 17 березня 2004 р.

22 квітня 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Юлія» було складено акт приймання – передачі будівельних робіт.

У зв`язку із тим, що будівництво будинку потягло за собою значні витрати остання не мала можливості зареєструвати право власності на свій дачний будинок у відповідних реєстрах.

Проте весь цей час ОСОБА_2 кожного літа відпочивала у зазначеному будинку.

17 травня 2005 року актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта дачний будинок прийнято в експлуатацію.

Незважаючи не той факт, що будинок було побудовано повністю за кошти ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до Іллічівського міського суду з позовом про визнання за нею права власності на самочинно збудовану будівлю.

03 червня 2005 року Іллічівським міським судом Одеської області було ухвалено рішення по цивільній справі № 2-1084/2005 за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної Ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності самочинно збудовану будівлю.

Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі: визнано за ОСОБА_1 право власності на дачний будинок, розташований на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому на підставі зазначеного рішення, порушуючи право ОСОБА_2 як фактичного власника садового будинку, ОСОБА_1 передала побудований за її кошти будинок в іпотеку.

30 листопада 2006 року між ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № ШЮІ-СП-301106-1. Відповідно до п.1.1 Банк на умовах передбачених цим Договором, надає Позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 277530 долларів США на поточні потреби зі сплатою 14% річних, за користування кредитом.

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору, 30 листопада 2006 року між ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства» та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстр. № 9150, відповідно до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах якого, визначених цим Договором Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає належне Іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме: дачний будинок, загальною площею 176,6 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на приватній земельній ділянці площею 0,0220 га, та земельну ділянку площею 2,0220 га розташовану на території АДРЕСА_2 селищної ради, АДРЕСА_1 .

12 листопада 2014 року між ПАТ «БГ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого банк передав права вимоги по кредитному договору.

05 червня 2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло» на підставі договору про відступлення права вимоги передало права вимоги по даному кредитному договору до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Солід», за договором про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Онищенко М.О за реєстровим № 1007.

14 липня 2015 року між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Солід» та ТОВ «Факторинговою компанією «Агро Фактор» укладено договір про відступлення права вимоги, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Онищенко М.О за реєстровим № 1205.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.04.2018 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.06.2005 року визнано нечинним, провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної Ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності самочинно збудовану будівлю закрито.

В цій ухвалі встановлено той факт, що садовий будинок, розташований на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 було побудовано за кошти ОСОБА_2 , а тому його власником з 2005 року є ОСОБА_2 .

Той факт, що будинок було прийнято в експлуатацію 17.05.2005 р., підтверджує те, що ОСОБА_2 є власником будинку з цієї дати, а рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.06.2005 року право власності було помилково визнано за ОСОБА_1 , а не за реальним власником – ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю чи споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

А тому фактичним власником земельної ділянки з 2005 року також є ОСОБА_2 .

06.07.2018 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області право власності на садовий будинок, розташований на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку було остаточно визнано за ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майно за умови, що це нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про іпотеку» якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами) на якій вони розташовані.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.04.2018 року та рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.07.2018 року встановлено той факт, що фактичним власником будівлі та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з 2005 року , тобто за рік до укладання спірного договору іпотеки, є ОСОБА_2 , а тому ОСОБА_1 не мала жодного права укладати цей договір.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3 та задовольняє їх у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 , вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

При цьому законодавець жодним чином не пов`язує зміну іпотекодавця за договором іпотеки зі зміною боржника за основним зобов`язанням.

Посилання ОСОБА_1 на аналогію закону, а саме застосування ст.24 Закону України «Про іпотеку» на відносини, що регулюються Главою 71 ЦК України не заслуговують на увагу суду, як такі що не ґрунтуються на вимогах Закону.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.5, 6 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.203, 215 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Агро Фактор» про зміну сторони у зобов`язанні – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Агро Фактор» про визнання недійсним договору – задовольнити.

Визнати недійсним Договір іпотеки укладений між ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстр. № 9150.

Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку земельної ділянки площею 0,022 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек у зв`язку із укладенням Договору № 2 про внесення змін та доповнень, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстр. № 418, реєстраційний номер обтяження 7702694 (спеціальний розділ).

Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку садового будинку площею 176,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек у зв`язку із укладенням Договору № 2 про внесення змін та доповнень, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстр. № 418, реєстраційний номер обтяження 7702693 (спеціальний розділ).

Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку, площею 0,022 га, кадастровий № НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що було зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у зв`язку із укладенням Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. 30.11.2006 р. за реєстр. № 9150, реєстраційний номер обтяження 4149286.

Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону на нерухоме майно, а саме на будинок дачний з господарськими будівлями, площею 176,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що було зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у зв`язку із укладенням Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. 30.11.2006 р. за реєстр. № 9150, реєстраційний номер обтяження 4149225.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.08.2019 року.

Суддя А.І.Бочаров