Рішення № 8340173, 24.02.2010, Бродівський районний суд Львівської області

справа №2-436/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2010 року Бродівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Бунда А.О.

при секретарі Музичка Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Бродиагробуд», треті особи: голова наглядової ради ЗАТ «Бродиагробуд» ОСОБА_2; ОСОБА_3 про введення до штатного розпису посади директора, поновлення на посаді директора ЗАТ «Бродиагробуд», стягнення суми відшкодування за затримку видачі розрахункових коштів, сум відшкодування за вимушений прогул, сум компенсації за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з даним позовом, де свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.02.2003 р. він був прийнятий на роботу в ЗАТ «Бродиагробуд» на посаду старшого інженера-будівельника (наказ по товариству № 8 К від 03.02.2003р). Згідно наказу по товариству № 19 К від 15.03.2004р., він був переведений на посаду головного інженера, а згідно наказу № 65 К від 14.09.2005р. - на посаду директора. Крім цього він, згідно розпорядження № 20 від 25.12.2007р. був призначений членом правління, першим заступником голови правління. Розпорядженням № 8 від 24.09.2008р. він був призначений виконуючим обов'язки голови правління, на час перебування голови правління у довготривалій відпустці і до якого часу у розпорядженні не вказано.

Таким чином, на момент його звільнення - 30.10.2008р, у товаристві він займав чотири посади: директора, виконавчого директора, першого заступника голови правління та виконував обов'язки голови правління. Вважає що фактично до 24.09.2008р він працював на посаді та отримував заробітну плату виконавчого директора товариства, а з 24.09.2008р і до моменту звільнення виконував обов'язки голови правління товариства.

Відповідач, звільняючи його з займаної посади видав три різних за змістом , але під одним номером та однією і тою ж датою, розпорядження №16 від 30.10.2008р., а саме :

1)Розпорядження №16 від 30 жовтня 2008р за підписом бувшого голови правління В ОСОБА_4, про звільнення з посади на підставі п.7.4. контракту. В даному пункті Контракту зазначено, що виконавчий директор може бути звільнений з посади, а цей Контракт розірвано з ініціативи Роботодавця до закінчення терміну його дії тільки у випадку систематичного невиконання виконавчим директором без поважних причин обов'язків покладених на нього цим Контрактом та зниження прибутковості товариства нижче 5%; у випадку одноразового грубого порушення керівником трудового законодавства, або обов'язків, що передбачені Контрактом та посадовою інструкцією внаслідок чого для товариства настали значні негативні наслідки (зазнало збитків, сплачені штрафи, постраждала ділова репутація фірми);з інших підстав звільнення працівників, що передбачені в Кодексі законів про працю. В даному розпорядженні відповідачем не вказана конкретна стаття КЗпП України, як підстава його звільнення. Згідно балансу за III квартал ЗАТ «Бродиагробуд» збитків не має, цим самим не підтверджено негативні наслідки.

2)Розпорядженням №16 від 30.10.2008р, за підписом голови Наглядової ради ЗАТ «Бродиагробуд» ОСОБА_2, в якому зазначено, що позивача звільнено з посади виконавчого директора по п.З ст.40 КЗпП України. До звільнення, він не мав ні дисциплінарних, ні громадських стягнень. При звільненні працівника по п.З ст.40 КЗпП України, обов'язкова попередня згода, чи не згода профспілкового органу товариства. Відповідач з поданням про дачу згоди на його звільнення до профкому товариства не звертався, таким чином його звільнення проведено без згоди профспілкового органу ЗАТ «Бродиагробуд».

3)Розпорядженням № 16 від 30.10.2008р., згідно запису № 15 від 30.10.2008 р у його трудовій книжці, він звільнений з роботи (не вказано з якої посади ), по п.8.ст.36 КЗпП України, в зв'язку з розірванням Контракту, але підстави такого розірвання не конкретизовано.

Таким чином, звільнення його з роботи вважає необгрунтованим і незаконним як з підстав які передбачені вище так і зі слідуючого:

Відповідачем порушено п.3 ст.7.3,п.6 ст.7.15 Статуту товариства, згідно яких обрання та відкликання членів правління товариства належить до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів товариства та Наглядової ради. Рішення Загальних зборів акціонерного товариства та рішення Наглядової ради про його вивільнення відсутні. 3 огляду на наведене трудовий договір був розірваний з ним без належних на то підстав, у зв'язку з чим його звільнення є незаконним, в порушення вимог статті 47 КЗпП України відповідач не ознайомив його з розпорядженнями про звільнення, не видав йому копію такого розпорядження, а в порушення ст. ст.116,117 КЗпП України, на момент заявлення позову, йому не виплачено належних розрахункових коштів.

Внаслідок незаконного звільнення йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному:

в постійному та цілеспрямованому психологічному тиску на нього зі сторони голови правління, що знайшло своє відображення в тексті розпорядженні № 16 від 30.10. 2008р, підписаного головою правління товариства ОСОБА_3, яке було доведено до відома усього управлінського персоналу. Вважає, що своїми діями голова правління дискредитує його як керівника, ганьбить його честь,принижує гідність, та заподіює тяжкі душевні переживання і цими діями завдає йому моральних страждань, так як підлягає сумніву його ділова репутація як керівника та спеціаліста, адже за весь час роботи у товаристві він не мав жодних дисциплінарних стягнень за неналежне чи недобросовісне виконання своїх посадових обов'язків, і він не може реалізувати себе на високому прожитковому рівні, так як незаконним звільненням заподіяно непоправну шкоду діловій репутації. Завдану йому моральну шкоду оцінює в 30 000 грн., так як незаконне звільнення його з займаної посади завдало йому додаткових моральних страждань, порушило його встановлені протягом тривалого часу сімейні устої - на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, тож актуального характеру для нього набуло питання матеріального забезпечення сім'ї, і в даний кризовий час його переслідує почуття безвиході за його майбутнє та майбутнє його сім'ї. Посилаючись на норми трудового законодавства просить поновити його на посаді виконавчого директора ЗАТ «Бродиагробуд»; стягнути середньомісячний заробіток в розмірі 2453 грн.; стягнути 30 000 грн. моральної шкоди; стягнути 2453 грн. за несвоєчасну видачу належних йому розрахункових коштів, а всього 34 906 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просить зобов’язати відповідача ввести до штатного розпису посаду директора товариства з 27.12.2008 року з якої його незаконно звільнено; поновити його на посаді директора ЗАТ «Бродиагробуд» з 31.10.2008 року; провести виплату станом на 23.02.2010 р.: суми відшкодування за затримку видачі розрахункових коштів в розмірі 5788.15 грн., суми відшкодування за вимушений прогул в розмірі 39 854.80 грн., суми компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5072.10 грн.; суми моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений уточнений позов з підстав наведених у позовній заяві і пояснив, що відповідач порушив процедуру звільнення, він виконував у товаристві ЗАТ «Бродиагробуд» обов’язки директора. Ця посада була технічною, оскільки він виконував технічну роботу. Керівництво товариством здійснював голова правління і саме голова правління здійснював контроль за виконання зобов’язань взятих на себе товариством. Перебуваючи на посаді директора стягнень на нього не накладалось, з доганою, яку документально підтверджує відповідач, його ніхто не ознайомлював і немає доказів про її оголошення. В даний час відповідач долучає ряд документів, які він вважає, оформлені після його звільнення. Відповідач посилаючись на те, що в результаті виконання ним своїх обов’язків товариство стало збитковим, разом з тим призначає позивача виконуючим обов’язки голови правління на час довготривалої відпустки. Вважає, що у відповідача не було підстав для звільнення його з роботи за неналежне невиконання посадових обов‘язків. Крім цього відповідач допустив порушення трудового законодавства при звільненні його з роботи. Звільнення з роботи завдано шкоди його діловій репутації, тому для налагодження нормальних життєвих зв’язків був потрібен тривалий час. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених в позовній заяві та пояснила, що в штатному розписі товариства була посада директора, позивач дійсно писав заяву про переведення його на посаду виконавчого директора, однак він переведений був згідно наказу на посаду саме директора, тому відповідач незаконно звільнив його з посади виконавчого директора, оскільки наказу про прийняття позивача на посаду виконавчого директора не було. На момент звільнення у позивача була посада директора. Контракт від 15.06.06 р. укладений з позивачем не можна розцінювати як такий, що характеризує трудові відносини. Переведення з безстрокового договору на строковий договір відбувається зі згоди працівника, що в даному випадку зроблено не було. Оскільки позивач працював по безстроковому договору на посаді директора, а його звільнено з посади виконавчого директора по контракту, то таке звільнення є незаконним. Працюючи на посаді директора він не відповідав за економічні показники товариства та бухгалтерський облік, укладення договорів не пов’язано з економічними показниками. Крім цього керівництво товариством здійснює голова правління, який повинен давати згоду на укладення договорів і здійснювати контроль за діяльністю товариства. Проведеною перевіркою ДПІ не зафіксовано збитків товариства, жодний документ не доводить вину позивача у низьких економічних показниках. Тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що з позивачем 14.09.2005 р. було укладено контракт, який відповідає чинному законодавству, а 15.06.2006 р. переукладено контракт, який підписаний ОСОБА_1 на кожному його аркуші. Це дає підставу стверджувати, що позивач погодився із умовами контракту і його не оскаржував. Тому вважає, що позивач працював у товаристві на умовах контракту, виконував роботу передбачувану контрактом, використовував відпустку відповідно до контракту терміном 45 днів, а не звичайну терміном 35 днів. Крім цього він мав право підпису на всіх фінансових документах. Оскільки він порушив виконання умов контракту, що проявилось у зниженні рентабельності товариства нижче 5%, тому у відповідача були всі підстави для звільнення позивача з роботи на підставі п.7.4 передбаченого контрактом. Вважає позов безпідставним та просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа - ОСОБА_2 - голова наглядової ради ЗАТ «Бродиагробуд» позову не визнав та пояснив, що повноважень на звільнення в нього немає. Тому розпорядження про звільнення позивача з роботи він не видавав, тільки констатував розпорядження голови правління.

В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_3 - голова правління ЗАТ «Бродиагробуд» пояснив, що позивач був звільнений ним з роботи, тому що не виконував покладених на нього функцій і був звільнений за невиконання трудових обов’язків. В штатному розкладі на день звільнення позивача була посада директора, однак позивач працював в товаристві відповідно до контракту на посаді виконавчого директора, тому розпорядженням від 30.10.2008 року він був звільнений з посади виконавчого директора у зв’язку з розірванням з ним контракту. Працюючи в товаристві позивач своєю діяльністю призвів до збитковості товариства, це проявилось в укладенні договорів, внаслідок виконання яких товариство понесло збитки. Він як голова правління неодноразово попереджав ОСОБА_1 про неправомірність укладення договорів з фізичною особою ОСОБА_5, ТзОВ «Вест-Ойл-Груп», однак позивач не відреагував, уклав договори, як наслідок зниження рентабельності товариства. Вважає звільнення ОСОБА_1 законним та таким, що відповідає нормам трудового законодавства. Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача і третіх осіб, з’ясувавши обставини по справі і перевіривши їх доказами, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

судом встановлено, що позивача було прийнято на роботу в ЗАТ «Бродиагробуд» і укладено з ним безстроковий трудовий договір 03.02.2003 року, а з 14.09.2005 року, відповідно до наказу № 65 к від 14.09.2005 року - переведено на посаду директора (т.1 а.с. 7,56).

Відповідно до запису в трудовій книжці позивача його було звільнено з роботи (на підставі розпорядження № 16 від 30.10.2008 року) з 31.10.2008 року, в зв’язку з розірванням контракту п.8 ст.36 КЗпП України.

З поданих суду штатних розписів ЗАТ «Бродиагробуд» (т.1 а.с.107-111) в товаристві відсутня посада виконавчого директора, на час звільнення ОСОБА_1 працював на посаді директора, яка була в штатному розписі товариства.

Відповідно до ст.9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Оскільки позивач працював у ЗАТ «Бродиагробуд» по безстроковому договору на посаді директора з 14.09.2005 року і станом на дату звільнення продовжував працювати на посаді директора, яка була в штатному розкладі товариства, то та обставина, що з позивачем 15.06.2006 р. (т.1 а.с. 112-117) укладався контракт про прийняття на посаду виконавчого директора ЗАТ «Бродиагробуд», ( якої не було в штатному розкладі) - не могла породити для позивача будь-яких негативних правових наслідків.

Відповідно до ст.24 ч.3 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Додаткове оформлення контрактів з працівниками ,які працюють по безстроковому трудовому договору, чинним трудовим законодавством не передбачено, тому суд вважає, що укладення з позивачем контракту від 14.09.2005 р. після переведення його на роботу на посаду директора відповідно до наказу №65 к від 14.09.2005 р., погіршує становище працівника і у відповідності до ст.9 КЗпП є недійсним.

Крім цього в записі в трудовій книжці позивача під № 15 (т.1 а.с.7 зворот) не вказано з якої посади його було звільнено з роботи, однак, попередній запис здійснено про переведення позивача на посаду директора, тому дана обставина дає підставу суду для висновку про звільнення позивача саме з посади директора.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що оскільки позивач працював на посаді директора по безстроковому договору, то звільнення його з роботи з покликанням на п.8 ст.36 КЗпП України, є незаконним, так як п.8 ст.36 КЗпП України передбачає підставу для припинення трудового договору - підстави,передбачені контрактом. А так як позивач не міг вважатися таким, що працював у ЗАТ «Бродиагробуд» на посаді виконавчого директора по контракту (даної посади не було в штатному розкладі товариства і позивач не міг одночасно працювати на двох посадах), то однозначним є висновок про незаконність звільнення позивача з займаної посади та про наявність законних підстав для поновлення його на попередній роботі.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про неналежне виконання позивачем обов’язків, що призвело до зниження прибутковості товариства нижче 5%, а відтак порушення умов контракту від 15.06.2006 р. та докази на підтвердження цього, оскільки позивач працював на умовах трудового договору укладеного на невизначений термін. А тому порушення чи не порушення умов контракту від 15.06.2006 р. не має правового значення для вирішення спору по суті.

Так як суд прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення позивача на роботі, то у відповідності до ст.235 КЗпП суд одночасно приймає рішення про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки відповідача (т.1 а.с. 106) середньомісячна заробітна плата позивача за два місяці, що передували звільненню, становила 2580.96 грн. (2591.82 грн. + 2569.90 грн. : 2).

Суд при розрахунку виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу враховує те, що рішенням суду від 30.04.2009 р. позивача було поновлено на роботі, в цій частині рішення допущено до негайного виконання, про що відповідачем видано розпорядження №7 від 30.04.09 р. про поновлення на роботі з 30.04.2009 р. (Т.2 а.с.92) тому, позивачу слід виплатити середньомісячний заробіток за 6 місяців, тобто з моменту звільнення з 01.11.2008 року по 30.04.2009 року включно в сумі 15485.16 грн. виходячи з середньомісячної заробітної плати в сумі 2580.96 грн. х 6 місяців – час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що в день звільнення - 31.10.2008 року розрахунку проведено не було і відповідачем не спростовано тверджень позивача про проведення розрахунку при звільненні лише 06.01.2009 року.

Тому у відповідності до ст.117 ч.2 КЗпП на відповідача слід покласти відповідальність за затримку розрахунку при звільненні і стягнути середньомісячний заробіток за період з 01.11.2008 року по 06.01.2009 року, з розрахунку середньомісячної заробітної плати 2580.96 грн. В сумарному обчисленні ця сума становить 5661.28 грн. (2580.96 грн. х 2 місяці(листопад-грудень 2008 року) = 5161.72 грн. + 499.56 грн. за 6 днів січня 2009 року (2580.96 грн. : 31 день х 6 днів).

Так як судом встановлено, що позивач працював у товаристві на посаді директора, то суд вважає, що він мав право на отримання щорічної відпустки тривалістю 35 днів.

Згідно матеріалів справи (т.1 а.с.9) позивач використав відпустку за період роботи з 03.02.2005 р по 03.02.2006 року тривалістю 12 календарних днів. Отже позивачем не використано відпустку загальною тривалістю 119 календарних днів, за період:

з 03.02.2005 по 03.02.2006 року - 23 дні (35 днів мінус 12 днів);

з 03.02.2006 року по 03.02.2007 року - 35 днів;

з 03.02.2007 року по 03.02.2008 року - 35 днів;

з 03.02.2008 року по 31.10.2008 року - 26 днів (35 днів : 12 місяців х 9 місяців).

Згідно розрахунку відповідача (т.1 а.с.75) середня заробітна плата позивача за один день становила 87.45 грн. Тому,при не використанні позивачем відпустки за 119 календарних днів, належна йому грошова компенсація за невикористану відпустку становитиме: 3235.65 грн. (87.45 грн. х 119 днів = 10406.55 грн. – 7170.90 грн. (т.1а.с. 75),які були виплачені позивачу 06.01.2009 року).

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково виходячи із засад виваженості розумності та справедливості. Суд вважає, що незаконність звільнення позивача дійсно призвело до моральних страждань, втрати позивачем нормальних життєвих зв’язків, оскільки він втратив роботу, то це вимагало від нього додаткових зусиль для організації ним свого життя, тому достатнім для отримання позивачем моральної сатисфакції буде визначення розміру моральної шкоди виходячи з мінімальній заробітній платі станом на 30.04.2009 р. - за 6 місяців (з 01.11.2008 р. по 30.04.2009 р. включно) в сумі 3750 грн.(625 грн. х 6 міс).

Щодо позовної вимоги про введення до штатного розкладу посади директора товариства з 27.12.2008 р., то суд вважає, що вона до задоволення не підлягає у зв’язку з тим, що визначення питання про кількісний і якісний склад штату товариства є внутрішньою справою товариства і суд не вправі вирішувати питання про введення до штатного розкладу товариства посад та ще й з дати,яка наступила в період після звільнення позивача з роботи.

На підставі ст.ст.9,21,24,116,117,235,237,2371 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215,218,367 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Закритого акціонерного товариства «Бродиагробуд» з 31 жовтня 2008 р.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бродиагробуд» код за ЄДРПОУ 03585047 в користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01.11.2008 р. по 30.04.2009 р. в розмірі 15 485.16 грн., середньомісячний заробіток за час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 5 661.28 грн., грошову компенсацію за час невикористаної щорічної відпустки в розмірі 3235.65 грн., а всього 24 382.09 грн., вказана сума визначена без утримання податків та обов’язкових платежів.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бродиагробуд» код за ЄДРПОУ 03585047 в користь ОСОБА_1 3750 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 2580.96 грн. допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бродиагробуд» код за ЄДРПОУ 03585047 в користь держави 252.33 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча: