Рішення № 83401397, 30.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5213/19

Провадження № 2/522/5246/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Полегенького В.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментних платежів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , згідно якої просив стягуватиз ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошової сумі в розмірі 2500,0 гривен щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду до повноліття.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірваний у 2006 році. Дитина проживає с позивачем та знаходиться на його утримані. Відповідач з 2013 року не займається матеріальним забезпеченням та вихованням дитини, не надає жодних коштів на розвиток та щоденні витрати, харчування та одяг, лікування дитини.

У судове засідання позивач з`явився, просив суд позовну заяву задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася про день, місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Від адвоката надійшла заява про відкладення засідання, яке не оформлено належним чином (без оригінального підпису), тому повернуто заявнику.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою звернення до суду стали посилання позивача на те, що відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку по утриманню дитини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис від 18.08.2006 року № 9 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеської області. Шлюб між сторонами розірваний у 2006 році. Дитина проживає с позивачем та знаходиться на його утримані. Відповідач з 2013 року не займається матеріальним забезпеченням та вихованням дитини, не надає жодних коштів на розвиток та щоденні витрати, харчування та одяг, лікування дитини, у зв`язку із чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Відповідачка офіційно не працює, отримує дохід неофіційно, тому позивач просить суд визначити аліменти у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Право на життя та охорону здоров`я встановлене ст.6 Закону України “Про охорону дитинства”. Згідно викладеного в ній: “Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров`я. Держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя”.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає забезпечення належних умов для охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності.

Ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідач офіційно не працює, отримує дохід неофіційно та має нерегулярний заробіток. Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, судом враховуються вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, обставини справи, а тому суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі по 2500,0 грн., але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 27.03.2019 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вищевикладеного та керуючись: ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,- ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментних платежів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошової сумі в розмірі 2500,0 гривен щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 27.03.2019 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.08.2019 року.

Суддя: Науменко А.В.

30.07.2019