Рішення № 83400727, 01.08.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/656/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові Головне управління ДФС у Чернівецької області (позивач) просить суд: постановити рішення про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНКОПП НОМЕР_1 ), податкового боргу на загальну суму 10000,00 грн. – до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість по платежу адміністративні штрафи та санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 10000,00 грн. Вказана заборгованість є узгодженою, проте в добровільному порядку не сплачена.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року відповідачу у разі заперечення проти позову запропоновано надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України.

Вказана ухвала направлена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58001 0808313 6. Однак своїм правом не скористався.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих поясненнях, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Відповідач не з`явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58001 0808313 6. (а. с. 43).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали, письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

На підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 14.12.2017 року № 364/ФП працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена фактична перевірка відповідача з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами фактичної перевірки відповідача складено Акт від 21.12.2017 року № 97/24-13-40-01-06/3175712375 “Про результати проведення фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами».

У ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем:

- статті 111 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями);

- п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). (а. с. 17-18, 30-31).

Відповідач відмовився підписати Акт перевірки від 21.12.2017 року № 97/24-13-40-01-06/ НОМЕР_1 , про що складено акт №254/24-13-40/317571237 про відмову від підпису. (а.с. 20).

Вказаний Акт перевірки направлений відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58029 0287493 0 про його отримання. (а. с. 19).

12.01.2018 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача № 000004, яким застосовано до ОСОБА_1 фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за порушення вимог статті 111 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями). (а. с. 15, 29).

На підставі Акту перевірки позивача від 21.12.2017 року № 97/24-13-40-01-06/ НОМЕР_1 позивачем, з урахуванням виявлених порушень, винесено Податкове повідомлення-рішення форми “ПС” № 000004 від 12.01.2018 року, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 10000,00 грн., вказане рішення відповідача отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58029 0286579 6. (а. с. 14, 16, 27).

ГУ ДФС в Чернівецькій області, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику Податкову вимогу форми “Ф” № 1349-54 від 02.03.2018 року, відповідно до якого податковий борг відповідача складає 11361,00 грн. (а. с. 13, 28).

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 станом на 18.02.2019 року сума 10000,00 грн. (а. с. 9, 34).

На час розгляду справи, заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашено.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі – ПК України).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно п. п. 14.1. 175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі – Закон № 481/95-BP).

Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95-BP рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Як видно з матеріалів справи, заборгованість виникла у відповідача на підставі податкового повідомлення-рішення форми “ПС” № 000004 від 12.01.2018 року, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 10000,00 грн, вказане рішення відповідача отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58029 0286579 6. (а. с. 14, 16, 27).

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи видно, що прийняті відповідачем рішення, відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Згідно п. 87.1.1 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу.

Як встановлено з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по платежу адміністративні штрафи та санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 10000,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, ГУ ДФС в Чернівецькій області, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику корінець податкової вимоги форми “Ф” № 1349-54 від 02.03.2018 року, відповідно до якого податковий борг відповідача складає 11361,00 грн. (а. с. 13, 28).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг на загальну суму 10000,00 грн. виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до повного погашення вказаного податкового боргу.

Крім того, суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час, як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження № К/9901/53274/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог. На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку. Крім того, суд зазначає, що відповідачем вищевказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку, не оскаржувались. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНКОПП НОМЕР_1 ), податкового боргу на загальну суму 10000,00 грн. – до місцевого бюджету, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 73-77, 90, 139, 194, 205, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНКОПП НОМЕР_1 ), податкового боргу на загальну суму 10000,00 грн. (десять тисяч грн.) – до місцевого бюджету.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - Головне управління ДФС у Чернівецької області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 39392513 ).

Відповідач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНКОПП НОМЕР_1 ).

Суддя Дембіцький П.Д.