Постанова № 8340051, 16.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2010 року Справа № 2а-588/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

прокурора-заявника: Гриненка С.В. (посвідчення № 548),

позивача: Шохи С.Є. (довіреність №10/132-24),

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення суми економічних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2010 року перший заступник прокурора Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно - енергетичних ресурсів у сумі 80421 грн. 66 коп.

У обґрунтування позову зазначено, що при проведенні перевірки виконання припису на відокремленому підрозділі «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська» Державного підприємства «Донбасантрацит» виявлене нераціональне використання електроенергії на суму 40210,83 грн.

Постановою від 30.11.2009 № 15-12/204-1 територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області на підставі ст.11 Закону України «Про енергозбереження» до відповідача застосовано економічні санкції у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 80421,66 грн.

Постанову від 30.11.2009 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем не оскаржено.

У судовому засіданні прокурор-заявник підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, стягнути з відповідача економічні санкції у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 80421,66 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обовязки сторін.

Заслухавши пояснення прокурора-заявника та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язки по представництву інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб.

У відповідності зі ст.9 Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94 (далі Закон № 74/94) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.

Державна інспекція з енергозбереження, тобто позивач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 № 1039.

Розділом V Закону № 74/94, який має назву «Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону», передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України (стаття 26).

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874 (далі Порядок проведення перевірок).

Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, позивачем в особі структурної одиниці Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області - було проведено перевірку виконання припису на відокремленому підрозділі «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська» Державного підприємства «Донбасантрацит», в ході якої було виявлено нераціональне використання електроенергії на суму 40210,83 грн., що підтверджено актом перевірки № 15-12/204 складеним 30.11.2009.

Відповідно до п.«е» ст.11 Закону № 74/94 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п.«є» ч.2 ст.27 Закону № 74/94).

Відповідно до абз.2 розд.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» за перевитрати паливно - енергетичних ресурсів внаслідок неефективного їх використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується у подвійному розмірі.

Таким чином, на виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки позивачем винесено постанову № 15-12/201 -1 від 30.11.2009 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати у розмірі 80421,66 грн.

При цьому слід зазначити, що п.п.16, 17, 18 Порядку проведення перевірок передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування; у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку; рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, постанова №15-12/204-1 від 30.11.2009 відповідачем не оскаржена.

Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» від 30.06.1999 визначено, що грошові стягнення за правопорушення в повному обсязі зараховуються до Державного бюджету України (п.2 ст.4). Тому ненадходження сум штрафів спричиняє шкоду держбюджету та інтересам держави.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 80421,66 грн., документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення суми економічних санкцій задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» суму підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів до Державного бюджету України, одержувач: Державний бюджет м. Красний Луч, 21081200, рахунок 31213202700039, код ЗКПО 24046797, МФО 804013, банк одержувача ГУ ДК України в Луганській області, призначення платежу: «Штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів» у розмірі 80421, 66 грн. (вісімдесят тисяч чотириста двадцять одна гривня шістдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 19 лютого 2010 року.

Суддя: К.О.Пляшкова