Ухвала суду № 83400509, 01.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2057/19

УХВАЛА

іменем України

01 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради , Спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ст. № 8 м. Хмельницького про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

На виконання ухвали від 24.07.2019 про усунення недоліків позову, позивач надав позов від 29.07.2019, в якому просить: 1) визнати дії Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради стосовно приховування факту булінгу неналежного дослідження обставин, що виражені у поверховому дослідженні скарги матері, неналежному опитуванні дитини, нездійсненні належного розслідування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 - неправомірними; 2) визнати дії директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 стосовно приховування факту булінгу неналежного дослідження обставин, що виражені у поверховому дослідженні скарги матері, неналежному опитуванні дитини, нездійсненні належного розслідування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 - неправомірними; 3) визнати дії вчительки ОСОБА_3 , що полягають у психологічному тиску на дитину і директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8, що полягають у неналежному дослідженні обставин булінгу дитини, дискримінаційними по відношенню до ОСОБА_2 учениці 3-Б класу.

В обґрунтування позовної заяви вказує, що 10 квітня 2019 звернулась до директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 із заявою на дії класного керівника 3-Б класу ОСОБА_3 стосовно доньки ОСОБА_4 , що відобразилося у систематичному, психологічному (боулінгу) цькуванні дівчинки перед усім класом (дискримінації), що спричинило цькування дитини однокласниками. Причиною цькування стало політична позиція матері ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в класі стосовно купленого батьками класу-принтера. Вказує, що в результаті агресивних дій вчительки позивач вимушена була перевести дівчинку до іншого класу. Також зазначає, що у відповідь на заяву позивача директор школи приховав факт булінгу та перекрутив ситуацію так ніби-то у позивача був особистісний конфлікт із вчителькою. Зазначає, що 21 травня 2019 звернулась із заявою до поліції про факт булінгу вчителькою стосовно доньки та вимогою притягнути до адміністративної відповідальності вчительку ОСОБА_7 та директора школи за ст. 173-4 КУпАП України, однак від 21.06.2019 отримала відмову у якій зазначено, що у даному випадку відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, однак із пояснень вчительки видно, що вона скаржиться на неодноразові звернення до директора школи стосовно заниження оцінок доньці та психологічного тиску на дитину. Вважає, що своїми неправомірними діями (приховування факту булінгу стосовно дитини) відповідачі є відповідальними за факт дискримінації стосовно ОСОБА_2 (цькування) вчителькою ОСОБА_7 за майновою ознакою, чітке психологічне переслідування дитини через політичні та майнові переконання її матері ОСОБА_8 .

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єктами публічно-правового спору є особи, між якими виникли розбіжності з приводу реалізації їх прав та обов`язків у публічно-правових відносинах.

Об`єктом публічно-правового спору є права, свободи та інтереси, реалізації або задоволенню яких перешкоджає суб`єкт владних повноважень.

Предметом публічно-правового спору є рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а також дії чи бездіяльність суб`єктів публічно-правових відносин, які не є суб`єктами владних повноважень, але є суб`єктами публічно-правового спору.

Специфіка публічно-правового спору визначається у його суб`єктному складі, підставах виникнення, межах повноважень адміністративного суду.

Для публічно-правового спору є обов`язковим наявність зв`язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов`язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Захисту адміністративним судом підлягають фактично порушені права особи у публічно-правових відносинах з суб`єктом владних повноважень і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ст. № 8 м. Хмельницького та директор Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 у межах спірних правовідносин пов`язаних із навчанням дитини позивача в загальноосвітньому навчальному закладі в тому числі щодо булінгу не виступають як суб`єкт владних повноважень, оскільки між ними і позивачем жодних публічно-правових відносин не виникало і не могло виникнути.

Наведені обставини виключають можливість розгляду позовних вимог щодо визнання дій директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 стосовно приховування факту булінгу неналежного дослідження обставин, що виражені у поверховому дослідженні скарги матері, неналежному опитуванні дитини, нездійсненні належного розслідування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 - неправомірними та щодо визнання дій вчительки ОСОБА_3 , що полягають у психологічному тиску на дитину і директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8, що полягають у неналежному дослідженні обставин булінгу дитини, дискримінаційними по відношенню до ОСОБА_2 учениці 3-Б класу у порядку, передбаченому КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24-25 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …”. Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання дій директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 стосовно приховування факту булінгу неналежного дослідження обставин, що виражені у поверховому дослідженні скарги матері, неналежному опитуванні дитини, нездійсненні належного розслідування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 - неправомірними та про визнання дій вчительки ОСОБА_3 , що полягають у психологічному тиску на дитину і директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8, що полягають у неналежному дослідженні обставин булінгу дитини, дискримінаційними по відношенню до ОСОБА_2 учениці 3-Б класу, не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а підлягають розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Цей висновок суду фактично підтверджує позивач, адже у позові не визначає відповідачами директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 та вчительку ОСОБА_3 , яких стосуються 2-а і 3-я вимоги позову. На це звертав увагу суд в ухвалі від 24.07.2019, але позивач це проігнорував, подавши фактично аналогічний позов позову від 17.07.2019 за змістом з незначно зміненими позовними вимогами.

Крім цього, потрібно враховувати, що посада директора і вчителя не є ні державною ні публічною службою, що також позивач не враховує, і на що, також вказував суд в ухвалі від 24.07.2019.

Отже, фактично позивач сформував одну вимогу до відповідача - Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради, а саме визнати неправомірними дії Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради стосовно приховування факту булінгу неналежного дослідження обставин, що виражені у поверховому дослідженні скарги матері, неналежному опитуванні дитини, нездійсненні належного розслідування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 .

Також, потрібно враховувати, що згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання дій директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 стосовно приховування факту булінгу неналежного дослідження обставин, що виражені у поверховому дослідженні скарги матері, неналежному опитуванні дитини, нездійсненні належного розслідування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 - неправомірними (2-а вимога позову) та про визнання дій вчительки ОСОБА_3 , що полягають у психологічному тиску на дитину і директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8, що полягають у неналежному дослідженні обставин булінгу дитини, дискримінаційними по відношенню до ОСОБА_2 учениці 3-Б класу (3-я вимога позову), слід відмовити.

Роз`яснити позивачу, що виходячи з приватно-правового характеру зазначених позовних вимог і осіб, яких вважає відповідачами, які не є посадовими особами суб`єкта владних повноважень, вона може звернутись з такими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду з урахуванням встановлених Цивільним процесуальним кодексом України правил територіальної підсудності. Тобто, ці вимоги не можуть вирішуватися у порядку адміністративного судочинства з підстав викладених у цій ухвалі

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути сплачений судовий збір в сумі 768,40 гривень.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради , спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ст. № 8 м. Хмельницького про визнання дій неправомірними - в частині позовних вимог про визнання дій директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 стосовно приховування факту булінгу неналежного дослідження обставин, що виражені у поверховому дослідженні скарги матері, неналежному опитуванні дитини, нездійсненні належного розслідування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 - неправомірними та про визнання дій вчительки ОСОБА_3 , що полягають у психологічному тиску на дитину і директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8, що полягають у неналежному дослідженні обставин булінгу дитини, дискримінаційними по відношенню до ОСОБА_2 учениці 3-Б класу - відмовити.

Повернути ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень сплаченого судового збору згідно з квитанцією №63 від 04.07.2019.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повне судове рішення складене 01 серпня 2019 року

Головуючий суддяА.І. Петричкович