Рішення № 83400456, 31.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

31.07.2019 р. справа №520/6471/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 27.06.2019 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 01.07.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 17.07.2019 р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, позивач), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання протиправними дій з приводу відмови у перерахунку пенсії з 22.01.2019р. з урахуванням надбавки за спеціальне звання радника податкової та митної справи 1 рангу та 50% надбавки за вислугу років (стаж державної служби 36 років); 2) скасувати рішення від 12.06.2019р. №129/03.18-20; 3) зобов`язати провести перерахунок і виплату пенсії з 22.01.2019р. на підставі довідок Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 09.01.2019р. №15/Д/20-40-05-02-11 та від 09.01.2019р. №16/Д/20-40-05-02-11 з урахуванням надбавки за спеціальне звання радника податкової і митної служби та 50% надбавки за вислугу років за стаж державної служби 36 років.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що райУПФУ протиправно відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за спеціальне звання та 50% надбавки за вислугу років відповідно до довідок, наданих ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідач, Чугуївське ОУПФУ Харківської області (далі за текстом - райУПФУ), з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що позивачу виплачувалась не надбавка за ранг, а надбавка за спеціальне звання, врахування розміру якої до розміру заробітку для призначення пенсії законом не передбачено.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник до призначення пенсії за віком проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України та в органах державної податкової служби до 26.11.2018р. (у період 10.02.1984р.-17.03.2004р. в органах внутрішніх справ України та податковій міліції, у період 15.09.2004р.-26.11.2018р. в органах державної податкової служби).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019р. по справі №520/1339/19 райУПФУ було зобов`язано зарахувати до стажу державної служби заявника період роботи в органах державної податкової служби 15.09.2004р.-26.11.2018р. та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 22.01.2019 року.

У цілях практичної реалізації наміру домогтись включення до складу заробітної плати (з розміру якої обчислюється пенсія) додаткових складових (надбавки за спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу та надбавки за вислугу років 50%), заявник 07.06.2019р. звернувся до тероргану ПФУ з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок ГУ ДФС у Харківській області від 09.01.2019р. №15/Д/20-40-05-02-11 та від 09.01.2019р. №16/Д/20-40-05-02-11.

За результатами розгляду цього звернення владним суб`єктом було вчинено відмову у перерахунку розміру первісно призначеної пенсії, котру оформлено рішенням від 12.06.2019р. №129/03.18-20.

При цьому, єдиними мотивами, покладеними терУПФУ в основу спірного рішення, є судження про те, що позивачу виплачувалась не надбавка за ранг державного службовця, а надбавка за спеціальне звання, а також та обставина, що стаж роботи позивача на державній службі складає 16 років, що відповідає надбавці за вислугу років у розмірі 48%, а не 50%.

Отже, спір склався з приводу обчислення розміру заробітку працівника у цілях обрахунку розміру пенсії при її первісному призначенні як колишньому державному службовцю.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб`єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин, підлягають застосуванню наступні норми права.

Правовідносини з приводу соціального захисту громадян у формі пенсійного забезпечення унормовані приписами як загальних норм права, до яких належать ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних норм права, до яких у даному випадку відносяться положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII.

Так, згідно з ч.1 ст.90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом із тим, п.10 розділу ХІ Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

А положеннями п.12 розділу ХІ Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII у редакції Закону України від 28.12.2014р. №76-VIII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За спеціальним правилом ч.18 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII у редакції Закону України від 04.07.2013 р. №404-VII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Звідси слідує, що базовою величиною для обчислення пенсії державного службовця є усі без виключення структурні складові елементи заробітної плати працівника (винагороди за працю), з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - ЄСВ).

Порядок призначення пенсій згідно з Законом України "Про державну службу" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі за текстом - Порядок №622).

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.

Постановами КМУ від 25.07.2012р. №680 «Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» та від 20.04.2016р. №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» спеціальні звання державних службовців – працівників органів Державної податкової служби України, Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України були прирівняні до категорій посад державних службовців за Законом України «Про державну службу».

Так, зокрема, спеціальне звання радник податкової та митної справи І рангу служби було прирівняно до 4 рангу державного службовця.

Отже, у силу дії прямої норми закону пенсія державного службовця повинна обчислюватись з усіх без виключення складових структури винагороди за виконану роботу, за умови утримання ЄСВ.

Положення Порядку №622 об"єктивно не здатні змінити приписів закону, позаяк є нормою права меншої юридичної сили.

При цьому, правило прирівняності спеціальних спеціальних звань до рангів державних службовців зумовлює і тотожність та ідентичність правової природи грошових платежів за цими підставами.

Згідно з довідкою ГУ ДФС у Харківській області від 09.01.2019 р. №15/Д/20-40-05-02-11 до складу заробітної плати заявника входять: оклад за посадою - 6.600,00грн., надбавка за ранг (спеціальне звання - радник податкової та митної справи І рангу) - 700,00 грн.; надбавка за вислугу років (за стаж державної служби 36 років у розмірі 50%) - 3.300,00 грн.

Оскільки з цієї суми було утримано ЄСВ, то ці платежі мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії.

Стосовно надбавки за вислугу років суд зазначає, що правовідносини з приводу обчислення стажу державної служби до 30.04.2016р. були регламентовані положеннями ст.35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ, постановою КМУ від 03.05.1994р. №283, постановою КМУ від 20.06.2012р. №559, а з 01.05.2016 року унормовані приписами ст.46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII та постановою КМУ від 25.03.2016р. №229.

При цьому, за визначенням ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.16 Закону України «Про міліцію», ст.ст.15, 24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 342, 353 Податкового кодексу України, характером роботи, обсягом повноважень та призначенням професійної діяльності строкова військова служба за призовом у лавах Збройних Сил України чи лавах Збройних Сил СРСР, служба в органах внутрішніх справ України, служба у підрозділах та органах податкової міліції, служба в органах Державної податкової служби України, служба в органах Міністерства доходів і зборів України, служба в органах Державної фіскальної служби України однозначно та поза усяким сумнівом входить до стажу державної служби.

Аналогічні за змістом норми права включені до ст.35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ та до ст.46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII.

Відтак, увесь період професійної діяльності заявника формально може підпадати під ознаки проходження державної служби за умови підтвердження належним чином засвідченими копіями документів.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Згідно з п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п.2 ч.2 КАС України у силу ч.2 ст.77 КАС України покладено саме на владного суб`єкта.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що в абсолютному вигляді указане правило тягаря доказування може бути застосовано до випадку оскарження рішення владного суб`єкта, котрим для приватної особи створено новий обов`язок або створено перешкоди у реалізації вже існуючого права (інтересу).

Натомість у випадку, коли приватна особа у судовому порядку звертається до владного суб`єкта з метою набуття нового (раніше не існуючого) права у сфері публічно-правових відносин, на думку суду, відсутні підстави для абсолютизації цього правила, адже суб`єктивне право приватної особи у галузі публічно-правових відносин не може виникати виключно з помилки (свідомої чи неумисної), незаконного рішення або протиправного діяння владного суб`єкта (окрім права на стягнення збитків та права на компенсацію шкоди).

У спірних правовідносинах має місце другий із позначених випадків.

Однак, усупереч вимогам ч.2 ст.79 та ч.4 ст.161 КАС України заявник не долучив до позову жодних документів про військову службу, службу в органах внутрішніх справ, службу у податковій міліції, службу в органах Державної податкової служби України та службу в органах Державної фіскальної служби України.

Доказів подання заявником таких документів до райУПФУ або наявності таких документів у розпорядженні райУПФУ станом на момент вирішення по суті заяви з приводу перерахунку розміру пенсії матеріали судової справи не містять.

Відсутність цих документів об`єктивно унеможливлює судову перевірку фактичної обґрунтованості мотивів райУПФУ, покладених в основу вчиненої відмови у перерахунку пенсії.

Обрані ж владним суб`єктом юридичні мотиви слід визнати неспроможними з наведених вище міркувань.

За таких обставин, райУПФУ належить обтяжити обов`язком повторно вирішити по суті звернення заявника з приводу перерахунку розміру пенсії і у разі подання заявником документів про присвоєння спеціального звання, а також документів про службу (рівно як і у разі наявності цих документів у пенсійній справі) – включити до бази обчислення пенсії платежі за спеціальним званням та надбавку за вислугу років у розмірі 50%.

Решту вимог позову належить відхилити, але виключно з підстави недоведеності у межах розгляду саме цієї справи.

Суд повторює, що заявник формально може мати право на включення до бази обчислення розміру пенсії державного службовця виплат за спеціальним званням та виплат за надбавкою за вислугу років у розмірі 50% за умови підтвердженності документами обставин призначення спеціального звання та проходження служби в армії, міліції, податковій міліції, контролюючих органах.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 12.06.2019р. №129/03.18-20.

Зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - 04.08.1956р.) від 07.06.2019р. про перерахунок пенсії у порядку ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII у редакції Закону України від 28.12.2014р. №76-VIII за усіма показниками довідок Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області від 09.01.2019р. №15/Д/20-40-05-02-11 та від 09.01.2019р. №16/Д/20-40-05-02-11.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.

.