Рішення № 83400390, 01.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 р. № 520/5634/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144,м. Харків,61121) Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м.Харків, вул. Валентинівська, 22Б, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд :

- скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, оформленого протоколом № 89 від 25.07.2018 року, протоколом №3 від 19.09.2018 року, протоколом №96 від 19.09.2018 року відносно ОСОБА_1 та наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 19.09.2018 року № 76 відносно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.06.2018 року громадянину України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .; фактичне місце перебування: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

- зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б, код ЄДРПОУ 22682655) поновити нарахування та виплату пенсії громадянину України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце перебування: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з виплатою усієї заборгованості за період її несплати, починаючи з 01.06.2018 року;

- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць;

- судові витрати покласти на Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б, код ЄДРПОУ 22682655).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.06.2018 року йому безпідставно припинена виплата пенсії. На запит адвоката пенсійний фонд надав відповідь №8176/30-1301 від 29.03.2019 року, в якій зазначив, що виплата пенсії провадилась на підставі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 21.09.2017 року №0000338937, відкритою за адресою: АДРЕСА_4 . У червні 2018 року виплату пенсії ОСОБА_1 припинено на підставі інформації, отриманої з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на неконтрольованій території України. Пенсійний фонд повідомив, що ОСОБА_1 включено до списку ВПО №7, який надіслано управлінням до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення 22.06.2018 року для розгляду питання щодо призначення (відновлення) пенсій для розгляду Комісії. Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова №89 від 25.07.2018 року, не було підтверджено факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат ВПО №96 від 19.09.2018 року довідку ОСОБА_1 про взяття на облік ВПО від 21.09.2017 року №0000338937 було скасовано. З питання отримання рішення комісії рекомендовано звернутися до УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, проти позову заперечував, через канцелярію надано письмовий відзив, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у межах вимог чинного законодавства.

Від відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова, через канцелярію суду надійшов письмовий відзив, в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що управлінням щомісячно та в повному обсязі вживаються заходи, направлені на виплату нарахованих, але невиплачених сум пенсій. Так, відповідач вказав, що на звітню дату кожного місяця відповідач обчислює заборгованість за поточний місяць по внутрішньо переміщеним особам та щомісячно обчислює загальну заборгованість по нарахованим, але не виплаченим пенсіям та надає цю інформацію до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова.

З 01.06.2018 року виплату пенсії позивачу безпідставно припинено.

На запит адвоката пенсійний фонд надав відповідь №8176/30-1301 від 29.03.2019 року, в якій зазначив, що виплата пенсії провадилась на підставі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 21.09.2017 року №0000338937, відкритою за адресою: АДРЕСА_4 .

У червні 2018 року виплату пенсії ОСОБА_1 припинено на підставі інформації, отриманої з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на неконтрольованій території України. Пенсійний фонд повідомив, що ОСОБА_1 включено до списку ВПО №7, який надіслано управлінням до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення 22.06.2018 року для розгляду питання щодо призначення (відновлення) пенсій для розгляду Комісії. Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова №89 від 25.07.2018 року, не було підтверджено факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат ВПО №96 від 19.09.2018 року довідку ОСОБА_1 про взяття на облік ВПО від 21.09.2017 року №0000338937 було скасовано.

З питання отримання рішення комісії рекомендовано звернутися до УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради.

На запит адвоката до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надано відповідь №03-4955 від 08.05.2019 року, що на засіданні комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова 25.07.2018 року (протокол №89) на підставі подання управління Пенсійного фонду України в Московському район м. Харкова від 22.06.2018 року, акту обстеження від 09.07.2018 року розглянуто питання про припинення соціальних виплат ОСОБА_1 .

За інформацією Державної прикордонної служби України, яка надійшла 10.09.2018 року, ОСОБА_1 був відсутній за фактичним місцем проживання понад 60 днів, то на виконання п.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» робоча група щодо прийняття рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова 19.09.2018 року протоколом №3 погодилась з тим, що видана довідка ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підлягає скасуванню, тому наказом начальника управління від 19.09.2018 року №76 довідка була скасована та на засіданні комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району: Харкова 19.09.2018 року (протокол №96) прийнято рішення про припинення позивачу всіх видів соціальних допомог.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо скасування довідки та припинення виплати пенсії, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у зразковій справі 805/402/18, суд зазначає наступне.

З 22.11.2014 набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, відповідно до статті 7 цього Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Згідно п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Судом встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_1 припинено на підставі інформації, отриманої з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на неконтрольованій території України. Пенсійний фонд повідомив, що ОСОБА_1 включено до списку ВПО №7, який надіслано управлінням до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення 22.06.2018 року для розгляду питання щодо призначення (відновлення) пенсій для розгляду Комісії. Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова №89 від 25.07.2018 року, не було підтверджено факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат ВПО №96 від 19.09.2018 року довідку ОСОБА_1 про взяття на облік ВПО від 21.09.2017 року №0000338937 було скасовано. З питання отримання рішення комісії рекомендовано звернутися до УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачами до суду не надано належних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено норми чинного законодавства України, з огляду на що у суду наявні підстави вважати оскаржуване рішення управління праці та соціального захисту є таким, що порушує права позивача.

За приписами пункту 71 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що для належного захисту порушених справа позивача достатнім буде визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 76 від 19.09.2018р. "Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" ОСОБА_1 та рішення, оформлене протоколом № 96 від 19.09.19р. про припинення ОСОБА_1 виплат всіх видів соціальних допомог.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2018 р., суд зазначає наступне.

Питання виплати пенсій врегульовано ст. 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч.1 статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 49 України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Матеріалами справи підтверджено, що виплата пенсії позивачу припинена з травня 2018 року. Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, визначених ст.49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”

Суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин практику Європейського Суду з прав людини, як джерела права відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" Європейський суд з прав людини визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я" (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за ст. 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Як зазначено в п. 333 цього рішення Європейського суду з прав людини: "Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимоги ст.19 Конституції України та частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки з 01.06.2018 року позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Аналогічна правової позиції висловлена Верховним Судом в постановах від 22.03.2018 у справі №243/6391/17, від 17 липня 2018 року у справі № 415/2945/17.

Суд також акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова відновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.03.2018 року для повного усунення порушень прав позивача.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Конституційне поняття “Закон України”, на відміну від поняття “законодавство України”, не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Водночас суд зазначає, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд додатково зазначає, що судовий збір стягненню не підлягає, оскільки позивач в даній адміністративній справі був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частково задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144,м. Харків,61121) Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м.Харків, вул. Валентинівська, 22Б, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 76 від 19.09.2018р. "Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" ОСОБА_1 та рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, оформлене протоколом № 96 від 19.09.19р. про припинення ОСОБА_1 виплат всіх видів соціальних допомог.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з виплатою усієї заборгованості за період її несплати, починаючи з 01.06.2018 року.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.