Рішення № 83400301, 30.07.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1528/19

30 липня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А.В.

за участю: секретаря судового засідання Косюк О.П., позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника відповідача - Друзюка Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) до Тернопільської міської ради (далі - відповідач, або ТМР) в якому просять:

- визнати протиправними дії Тернопільської міської ради щодо ненадання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Тернопільську міську раду повторно розглянути клопотання від 25.02.2019 та 26.02.2019 про надання дозволів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0, 10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачі з метою реалізації їхніх прав як учасники бойових дій протягом 2018-2019 років неодноразово зверталися до Тернопільської міської ради із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. За результатами розгляду їх клопотань уповноваженим відділом земельних ресурсів жодних невідповідностей не виявлено, внаслідок чого підготовлено проект рішення Тернопільської міської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , які були винесені на розгляд сесії Тернопільської міської ради. Проте, 08.08.2018, 05.10.2018, 22.11.2019 та 05.04.2019 під час сесії Тернопільської міської ради за результатами розгляду питання про надання їм дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок, рішення не прийнято через те, що депутати будучи присутніми на сесії не голосували.

Вважають, що дії Тернопільської міської ради щодо ненадання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачам грубо суперечать нормам чинного законодавства і носять відверто протиправний характер, що і стало причиною звернення до суду.

Ухвалою суду від 02.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Відповідач 22.07.2019 подав відзив на позовну заяву (аркуш справи 137-140) в якому зазначено, що Тернопільська міська рада не може в будь-який спосіб схиляти депутатів до прийняття або неприйняття того чи іншого рішення. При поіменному голосуванні депутати не виходять за межі своїх повноважень і при розгляді даного питання діяли в межах норм визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України та відповідно до вимог Регламенту Тернопільської міської ради. Крім того зазначено, що результат голосування в даному випадку не є відмовою у надані дозволу на розробку проекту землеустрою і тому позивачі можуть звернутися з відповідною заявою - повторно. Крім того, зазначено, що проаналізувавши матеріали справи, вбачається, що позивачами не надано доказів відповідності розташування земельних ділянок, котрі відводяться вимогам Плану зонування міста Тернополя, а також необхідності отримання відповідних заключень КП "Тернопільводоканал" з приводу можливості відведення зазначених земельних ділянок. Дані земельні ділянки відповідно до Плану зонування території м.Тернополя розташовані в межах зони охоронюваного ландшафту. Тому, станом на сьогодні немає можливості відведення вказаних земельних ділянок для обслуговування (будівництва) житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Як випливає із матеріалів справи, позивачі як учасники бойових дій, неодноразово зверталися до Тернопільської міської ради із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджуються їхніми заявами (аркуш справи 18, 31, 48, 60, 72, 85).

Постійною комісією Тернопільської міської ради з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі підготовлено проект рішення Тернопільської міської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: м. АДРЕСА_1 вул. Новий Світ.

08.08.2018 (26-та сесія 7-го скликання, проект №150), 05.10.2018 (28-ма сесія 7-го скликання, проект №142), 22.11.2018 (30-та сесія 7-го скликання, проект №116), 22.02.2019 (32-га сесія 7-го скликання, проект №49) та 05.04.2019 (33-тя сесія 7-го скликання, проект №97) розглядалися проекти рішення "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га за адресою: м АДРЕСА_1 , вул. Новий Світ (гр. ОСОБА_1 та інші)", без жодних зауважень та відповідали вимогам зазначеним в Регламенті, що підтверджувалось відповідачем у судовому засіданні, але за результатами розгляду рішення не прийнято.

Згідно із витягу з протоколу 26 сесії 7-го скликання Тернопільської міської ради від 08.08.2018 та поіменного голосування, встановлено результати голосування: За - 4, проти - 0, утрималось - 2, не голосувало - 31. Рішення не прийнято, у зв`язку із недостатньою кількістю голосів під час голосування (аркуш справи 98).

Згідно із витягу з протоколу 28 сесії 7-го скликання Тернопільської міської ради від 05.10.2018 та поіменного голосування, встановлено результати голосування: За - 2, проти - 0, утрималось - 5, не голосувало - 29. Рішення не прийнято, у зв`язку із недостатньою кількістю голосів під час голосування (аркуш справи 99).

Згідно із витягу з протоколу 30 сесії 7-го скликання Тернопільської міської ради від 22.11.2018 та поіменного голосування, встановлено результати голосування: За - 1, проти - 0, утрималось - 4, не голосувало - 30. Рішення не прийнято, у зв`язку із недостатньою кількістю голосів під час голосування (аркуш справи 100).

Згідно із витягу з протоколу 32 сесії 7-го скликання Тернопільської міської ради від 22.02.2019 та поіменного голосування, встановлено результати голосування: За - 1, проти - 0, утрималось - 7, не голосувало - 31. Рішення не прийнято, у зв`язку із недостатньою кількістю голосів під час голосування (аркуш справи 101).

Згідно із витягу з протоколу 33 сесії 7-го скликання Тернопільської міської ради від 05.04.2019 та поіменного голосування, встановлено результати голосування: За - 1, проти - 0, утрималось - 4, не голосувало - 33. Рішення не прийнято, у зв`язку із недостатньою кількістю голосів під час голосування (аркуш справи 102).

Листом від 24.04.2019 виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив, що 05.04.2019 за результатами голосування міської ради, будь-якого рішення з даного питання не прийнято (аркуш справи 41, 58, 70, 83, 96).

На думку позивачів, їх клопотання про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га за адресою: АДРЕСА_2 .Тернопіль, вул. АДРЕСА_1 , відповідач розглянув у спосіб, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернулися з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, громадяни, які зацікавлені у реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, у тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку у межах населеного пункту, звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою, яку орган місцевого самоврядування зобов`язаний розглянути у місячний строк.

Судом встановлено, та не заперечувалось відповідачем, що позивачі 25.02.2019 та 26.02.2019 зверталися до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Таким чином, беручи до уваги положення частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, розглянути зазначені заяви, відповідач повинен був надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, не пізніше 27.03.2019.

Водночас, станом на момент розгляду даної адміністративної справи по суті Тернопільська міська рада заяви позивачів від 25.02.2019 та 26.02.2019, у порядок і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, не розглянуті та рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок або відмову у його наданні не приймала.

Так, приписами частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 2 статті 59 цього ж закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У частині 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Тобто, вирішення питань, віднесених до компетенції міської ради, здійснюється шляхом прийняття рішень ненормативного характеру.

Відтак, питання про надання позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Тернопільська міська рада зобов`язана була розглянути на пленарному засіданні, ухваливши рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні.

Суд зауважує, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами, наданими у відповідь на звернення-клопотання заявника.

Проте, як свідчать матеріали справи, Тернопільська міська рада повідомила позивачів про розгляд їхніх заяв листами від 24 квітня 2019 року. Натомість, жодного рішення за результатами розгляду прийнято не було.

Разом з тим, листи відповідача не є, на переконання суду, доказом розгляду вказаних заяв відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки, як зазначалося вище, вимогами законодавства з цього питання передбачено прийняття рішення ради, а не надання відповіді листом.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17 та від 20 вересня 2018 року у справі № 804/5597/15.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд критично оцінює доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, щодо ненадання позивачами доказів відповідності розташування земельних ділянок, котрі відводяться вимогам Плану зонування міста Тернополя, а також необхідності отримання відповідних заключень КП "Тернопільводоканал" з приводу можливості відведення зазначених земельних ділянок. Дані земельні ділянки відповідно до Плану зонування території м.Тернополя розташовані в межах зони охоронюваного ландшафту. Тому, станом на сьогодні немає можливості відведення вказаних земельних ділянок для обслуговування (будівництва) житлового будинку, господарських будівель і споруд, виходячи з наступного.

Питання щодо можливості відведення земельних ділянок належить до компетенції Постійних комісії міської ради відповідно до Положення про постійні комісії Тернопільської міської ради від 11.11.2015р. №7/1/9.

Відповідно до п. 30.14. Регламенту Тернопільської місткої ради усі проекти рішень для оприлюднення на офіційному сайті міської ради, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", подаються секретарю міської ради, не пізніше, як за 21 робочий день до їх розгляду на сесії міської ради. Секретар міської ради через управління організаційно-виконавчої роботи і відділ зв`язків з громадськістю та засобами масової інформації оприлюднює на офіційному сайті міської ради поданий проект рішення протягом доби після подання.

Як видно із сайту Тернопільської міської ради в розділі "проекти рішень сесії" в грудні 2018 року та квітні 2018 року розміщені проекти рішень "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою вул. Новий Світ (гр. ОСОБА_1 та інші)" (аркуш справи 149-152).

Таким чином, судом встановлено той факт, що вказаний проект рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою: м АДРЕСА_1 . Новий Світ, Постійної комісії Тернопільської міської ради був підтриманий, зауважень щодо невідповідності даного проекту вимогам чинного законодавства не було. На розгляд пленарного засідання проект рішення виносився із всіма додатками, висновками постійний комісії, без жодних зауважень та відповідав вимогам зазначеним в Регламенті. При цьому дана обставина не спростована жодним чином представником відповідача у судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що міська рада діяла у відповідності з 29.6 Регламенту Тернопільської міської ради затвердженого від 24.11.2015 №7/2/152, якими визначено що при проведенні відкритого поіменного голосування за допомогою системи електронного голосування "Віче" формується список з результатами з результатами голосування в стандартному режимі "За", "Проти", "Утримались", "Не голосували", як безпідставні та необґрунтовані.

Одним із видів адміністративної послуги є надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Разом з тим, підстави відмови у наданні адміністративної послуги, а саме відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки чітко зазначені у ст.186-1 ЗК.

Положеннями ст. 118 ЗК України визначено обов`язок органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні.

Суд враховує той факт, що за результатами голосування на 33 сесії 7 скликання Тернопільської міської ради, на якій розглядався проект рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 . Новий АДРЕСА_1 та ставився на обговорення, жодного рішення з даного питання міською радою прийнято не було.

Враховуючи наведені вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги те, що відповідачем не представлено суду належних та достовірних доказів правомірності своїх дій, що полягають у неприйнятті на засіданні 33 сесії 7 скликання Тернопільської міської ради, жодного із передбачених Законом рішень за результатами розгляду проекту рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою вул АДРЕСА_1 не прийнято, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є саме: визнати протиправними дії Тернопільської міської ради, що виразилися у неналежному розгляді на 33 сесії 7 скликання, що відбулась 05 квітня 2019 року, проекту рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою вул.Новий Світ (гр. ОСОБА_1 та інші)" та зобов`язати Тернопільську міську раду на своєму черговому засіданні розглянути клопотання від 25.02.2019 та 26.02.2019 (реєстраційні номери: 402696, 402681, 402683, 402678, 412760, 412761) про надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0, 10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Слід зазначити, що зобов`язання надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки протиправні дії відповідача полягають у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, належним способом захисту прав позивачів є зобов`язання прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року, справа №1640/2594/18, провадження №К/9901/67463/18.

Враховуючи викладене, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є саме: зобов`язання прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Приймаючи до уваги обставини справи, неодноразове неприйняття рішення відповідачем за заявами позивачів, суд для ефективного захисту прав позивачів у даній справі застосовує повноваження, надане суду щодо судового контролю за виконанням судового рішення, яке встановлено статтею 382 КАСУ, а саме: зобов`язати Тернопільську міську раду подати у місячний строк, після набрання рішення суду законної сили звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Тернопільської міської ради, що виразилися у неналежному розгляді на 33 сесії 7 скликання, що відбулась 05 квітня 2019 року, проекту рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою вул АДРЕСА_4 Новий Світ (гр. ОСОБА_1 та інші)".

3. Зобов`язати Тернопільську міську раду (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 34334305) на своєму черговому засіданні розглянути клопотання від 25.02.2019 та 26.02.2019 (реєстраційні номери: 402696, 402681, 402683, 402678, 412760, 412761) про надання дозволу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_9 , НОМЕР_5 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0, 10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів земелеустрою.

4. Встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі, шляхом зобов`язання Тернопільської міської ради подати у місячний строк, після набрання рішення суду законної сили, звіту про виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 серпня 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.