Рішення № 83400263, 02.07.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 р. Справа № 480/1473/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представників позивача: Красійова М.В., Петрищева О.О.,

представника відповідача: Школьного В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватної фірми "Комагросервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем за результатами планової виїзної перевірки винесено податкові повідомлення-рішення про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, донараховано податок на прибуток приватних підприємств, застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних з ПДВ та за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних, збільшено зобов`язання з ПДВ. Податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 18.04.2019 було частково скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000071402 в частині заниження операційних доходів на суму простроченої кредиторської заборгованості по відносинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

За результатами розгляду скарги відповідачем 10.04.2019 винесено податкове повідомлення-рішення про збільшено податкових зобов`язань позивача з податку на прибуток, застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Зазначенні рішення вважає необґрунтованими та протиправними. Відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем операційних доходів за три квартали 2018 року на суму простроченої кредиторської заборгованості у розмірі 1045967 грн., завищення собівартості продукції на суму 408520 грн. у зв`язку з не підтвердженням факту реалізації товарів податковими накладними.

Відповідно до акту перевірки у бухгалтерському обліку підприємства на момент її проведення обліковувалась кредиторська заборгованість, яка не була погашена та не змінювалась протягом 1095 днів. З акту неможливо встановити на підставі яких саме документів відповідач дійшов висновку, що заборгованість є простроченою. Загальний строк позовної давності у відповідності до вимог ст. 257 ЦК України становить три роки. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строків починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Позивачем письмові договори з постачальниками не укладались та строк оплати поставленого товару письмово не визначався. Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання строк виконання якого не встановлений або визначений моментом представлення вимоги боржник повинен виконати у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Позивачу вимоги від контрагентів не надходили, а тому відлік строку виконання зобов`язань та позовної давності не розпочався.

Відповідно до умов договору між позивачем та ФОП Кравченко ОСОБА_3 оплата має бути проведена протягом 10 днів з моменту отримання вимоги постачальника про оплату. Вимога постачальника по цьому договору позивачу також не надходила.

Висновки відповідача про наявність простроченої кредиторської заборгованості по відносинах позивача з ПП “Консалтингове агентство СОФТлайн” не відповідає дійсності, оскільки оплата проведена позивачем 04.03.2014 та 25.03.2014, що підтверджується платіжними дорученнями. На момент проведення перевірки кредиторська заборгованість позивача не була безнадійною або такою, що не підлягає погашенню. Підстави для для врахування її у складі доходів та збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток відсутні.

Також безпідставним вважає висновок відповідача про заниження позивачем собівартості реалізованої продукції у зв`язку з не підтвердженням факту реалізації податковими накладними.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг формується за рахунок витрат, здійснюваних платником податку для провадження господарської діяльності, факт проведення яких підтверджений документально. В акті перевірки відповідачем не зазначено про відсутність чи наявність первинних документів про реалізацію товарів, їх дослідження та оцінку. Висновки про завищення показників у рядку 2050 “Собівартість реалізованої продукції (товарів послуг)” на суму 408520 грн. ґрунтуються виключно на відсутності податкових накладних. Податкова накладна не є первинним бухгалтерським документом, складається виключно для обліку податку на додану вартість. Наявність чи відсутність податкової накладної з ПДВ не впливає на відображення у бухгалтерському обліку руху активів та на визначення розміру податку на прибуток.

Позивачем було придбано борошно, консерви, крупи, кукурудзяні палички, приправи та ін. у ТОВ “Сумський Олімп”. У бухгалтерському обліку списання товарів помилково відображено проводкою Дт 702- Кт 281, але така помилка не тягне зменшення витрат у розмірі вартості списаного товару. У такому випадку відсутність податкових накладних про реалізацію товарів не позбавляє позивача права включити вартість списаних товарів до складу витрат. Рішення відповідача про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на 416586 грн. є безпідставним.

Товари були придбані позивачем на загальну суму 490224 грн., у тому числі ПДВ 81704 грн. Відповідно до вимог закону позивачем нараховано податкове зобов`язання у розмірі 36400 грн. на суму списаного товару, ат ому сума не нарахованого податку становить не 798604, як зазначає відповідач, а 45304 грн. Інші 34000 грн. стосуються зменшення податкового кредиту, а не збільшення зобов`язань позивача. При списанні товарів у межах природного убутку при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов`язання платником ПДВ не нараховуються. Норми природного убутку товарів відповідачем враховані не були та податкове зобов`язання визначено не вірно. Відповідно, не вірно були визначені і штрафні санкції.

У червні 2017 року ПФ “Комагросервіс” повернуло товар ТОВ “Комплектбуд-ДА”. У такому випадку продавець зобов`язаний скласти розрахунок коригування та направити покупцю на реєстрацію, а покупець повинен зареєструвати йог оу ЄРПН та включити до декларації з ПДВ. Реєстрація розрахунку коригування проведена позивачем після отримання їх від постачальника без порушення встановлених для цього строків.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2019 № 000147402 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 25460 грн. 25 коп.; від 24.01.2019 № 0000151402 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 416586 грн.; № 0000041402 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на 118956 грн.; № 0000051402 про застосування штрафних санкцій в розмірі 22652 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку реєстрації; № 0000061402 про застосування штрафних санкцій у розмірі 945 грн. 58 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав пояснив, що у ході перевірки відповідача виявлено ряд порушень податкового законодавства. Так, у порушення вимог Податкового кодексу позивачем не відображено у складі доходів, не нараховано та не сплачено податок на прибуток з безнадійної кредиторської заборгованості на загальну суму 1045967 грн. На момент перевірки вона не була позивачем погашена та знаходилась без руху протягом терміну позовної давності.

Крім того, встановлено, що ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , перед якими позивач має заборгованість, припинені як суб`єкти підприємницької діяльності з 30.12.2016 та з 27.02.2018 відповідно.

В ході перевірки позивачем ніяких пояснень щодо наявної кредиторської заборгованості та доказів переривання строків позовної давності не надавалось. Відповідно до ст. 134 п. 134 ПК України та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку дохід підлягає збільшенню на суму, яка не підлягає покрашенню на дату балансу, за 3 квартал 2018 року на суму безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 10455967 грн.

У ході перевірки також встановлено завищення задекларованих позивачем показників собівартості серпні 2018 підприємством проведено списання товарів по рахунку 702 на зазначену вище суму. Списання крупи, кукурудзяних паличок відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків Д-т 702 К-т 281. Відповідно до відомостей з ЄРПН реалізація зазначених товарів позивачем не здійснювалась. Позивачем під час перевірки не надано ніякого акту списання товарів його відображено лише у бухгалтерському обліку. Доказів помилкового списання та фактичної наявності товарів на складі позивачем у ході перевірки не надано. Списання товарів відноситься до господарської діяльності лише у випадку виявлення браку у межах встановлених норм. Таке порушення призвело до завищення показників собівартості реалізованих товарів,робі, послуг у рядку 2050 звіту. У випадку списання товарів підприємство мало здійснити коригування податкового кредиту шляхом нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на вартість товарів (“умовний продаж”) Позивачем податкове зобов`язання нараховане лише частково, на суму 36400 грн. Податкові зобов`язання занижено на суму 45304 грн.

У порушення вимог ПК України позивачем завищено податковий кредит на уму 34000 грн. у зв`язку з подвійним включенням суми ПДВ по податковій накладній № 182 від 06.11.2017 та № 154 від 15.11.2017 до складу податкового кредиту в деклараціях за листопад та грудень 2017 року.

В ході перевірки встановлено факт не проведення позивачем реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН на суму 9450,62 грн.. Проведення списання товарів без декларування податкових зобов`язань та реєстрації податкових накладних у момент виникнення такого зобов`язання на суму 45304 грн. У зв`язку з такими порушеннями застосовано штрафні санкції.

Вважає вимоги необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача свої вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем за наслідками документальної планової виїзної перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 24.01.2019 № 0000151402 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 416586 грн.; № 0000041402 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на 118956 грн.; № 0000051402 про застосування штрафних санкцій в розмірі 22652 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку реєстрації; № 0000061402 про застосування штрафних санкцій у розмірі 945 грн. 58 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість. За наслідками розгляду скарги позивача відповідачем винесено 10.04.2019 податкове повідомлення-рішення № 000147402 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 25460 грн. 25 коп. (а.с. 59-67).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено і висновок про заниження позивачем доходів за 3 квартал 2018 року на 1045967 грн. внаслідок не відображення у складі доходу кредиторської заборгованості яка є не була погашена протягом терміну позовної давності 1095 днів. З посиланням на вимоги п. 5 “Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов`язання” (П(С) БО) відповідач робить висновок про те, що зазначені зобов`язання не підлягають погашенню, а їх сума має бути включена до складу доходу звітного періоду. Позивач наявності кредиторської заборгованості не заперечує, але не вважає її безнадійною.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що суб`єктами господарювання ОСОБА_1 , ТОВ “Кедр Експресс Хаус”, ТОВ “Блісс Трейд”ПП “Консалтингове агенство СОФТлайн”, підприємством “Атена” Київської міської організації інвалідів “Відлуння війни”, ТОВ “Хмельницький завод сухого знежиреного молока “Молочни1 Візит”, ТОВ “Фірма “Каапрі” ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 здійснювалось постачання товарів або надання послуг позивачу. За відомостями, наведеними відповідачем у акті перевірки по усіх зазначених контрагентах у бухгалтерському обліку позивача значиться кредиторська заборгованість, що не була ним погашена у строк більше 1095 днів, повернення товарів також не здійснювалось. Відповідно до наданих позивачем копій акту звірки та платіжних доручень ним сплачені кошти у сумі 6030 грн. на користь ТОВ “СОФТлайн” у березні 2014 року (а.с. 70-72). Крім того, при розгляді скарги позивача на податкові повідомлення-рішення ДФС України прийнято рішення про необґрунтованість висновків відповідача щодо закінчення строків позовної давності по договорах купівлі-продажу із позивачем та ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з цим податкове повідомлення-рішення від 24.01.2019 № 0000071402 в частині заниження інших операційних доходів на суму простроченої кредиторської заборгованості по ФОП ОСОБА_1 . У розмірі 558278,60 грн. та ФОП ОСОБА_2 у розмірі 366463 грн. скасоване (а.с. 47-56).

Відповідно до ст. 14 п. 14.1 п.п 14.1.11 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. ст. 134 п. 134.1 пп. 134.1.1 ПК України (у редакції на момент виникнення правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Ні Податковий кодекс України, ні П ОСОБА_6 С)БО не визначають тривалість строків позовної давності, порядок їх обрахунку та момент закінчення. Відповідачем прийнято до уваги лише закінчення трирічного строку з моменту постачання товарів контрагентами на користь позивача. Такі висновки суд вважає безпідставними.

Як було зазначено, висновки відповідача, що стосуються ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 . Визнані необґрунтованими ДФС України. Висновки про наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ “СОФТлайн” спростовані наданими позивачем доказами. Позивач заперечує отримання товарів від інших контрагентів за письмовими договорами. Відповідач посилається на такі договори в акті перевірки, але будь-які докази існування таких суду не надав. Суд вважає, що ця обставина відповідачем не доведена та виходить з того, що відносини позивача та його контрагентів письмовими договорами не оформлювались.

Відповідно до ст. 712 ч.ч. 1, 2 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 692 ч.ч. 1-3 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 256 ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 260 ч. 1 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до ст. 254 ч. 1 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ст. 261 ч.ч. 1, 5 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У зв`язку з тим, що письмові догори з постачальниками не укладались, строк та порядок оплати у них не визначався, суд вважає необхідним керуватися нормами ст. 530 ЦК України відповідно до вимог частини другої якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не подано ніяких доказів звернення кредиторів до позивача з вимогою провести оплату отриманих товарів та не виконання таких вимог позивачем. Порушення у зв`язку з цим прав постачальників на отримання оплати за договором купівлі-продажу та початку перебігу строку у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності висновків про порушення строків позовної давності за зобов`язаннями у яких позивач виступає покупцем, а відповідно виникнення у нього обов`язку відображення кредиторської заборгованості у складі доходу визначення податкових зобов`язань.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на факти припинення реєстрації фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як на підставу вважати кредиторську заборгованість позивача перед ними безнадійною. Реєстрація фізичної особи як суб`єкта підприємницької діяльності без утворення юридичної особи свідчить про набуття такою особою додаткових прав на здійснення певного виду діяльності та виникнення у зв`язку з цим обов`язків. При цьому права, що така фізична особа мала до такої реєстрації, не змінюються та не припиняються. Припинення реєстрації свідчить лише про неможливість здійснення підприємницької діяльності та не припиняє права вимагати виконання зобов`язань боржником.

Відповідачем зроблено висновок про завищенням позивачем показників собівартості реалізованої продукції за третій квартал 2018 року на загальну суму 408520 грн. у зв`язку з не підтвердженням факту її реалізації. Відповідно до акту перевірки у ході її проведення встановлено придбання позивачем у ТОВ “Сумський олімп” у січні-березні 2018 року круп, борошна, консервів, кукурудзяних паличок. Операції оформлені податковими накладними № 421 від 15.03.2018 та № 531 від 19.03.2018. у серпні 2018 року проведено списання зазначених товарів, що у бухгалтерському обліку оформлено проводкою Д-т “Дохід від реалізації товарів” к-т “Товари на складі”. Відповідно до відомостей з ЄРПН реалізація таких товарів позивачем не здійснювалась, що за висновком відповідач свідчить про завищення собівартості продукції, завищення від`ємного значення з значення об`єкта оподаткування на 416586 грн. списані товари відповідач вважає використаними не у господарській діяльності у зв`язку з чим позивачем завищено суму податкового кредиту на 81704 грн., коригування не проведено.

В порушення вимог законодавства ПФ “Комагросервіс” не складені та не зареєстровані у встановлені строки розрахунки коригування , що є підставою для застосування штрафних санкцій.

З бухгалтерської довідки від 27.10.2018 вбачається, що списання зазначених вище товарів було оформлено помилковою проводкою Фактично ж необхідно було відобразити проводку Кт949 Кт281. Відповідно до акту списання № 1 товари були списані через їх непридатний до споживання стан у зв`язку з чим вони підлягають вилученню з бухгалтерського обліку переведенню на позабалансовий облік з передачею для утилізації (а.с. 73-75). Відповідачем ці документи до уваги не прийняті, висновок про вчинення порушень зроблено лише на підставі відсутності у ЄРПН відомостей про зареєстровані податкові накладні за операціями продажу. Суд погоджується, що списання товарів не є операцією з їх реалізації, а тому відсутність у ЄРПН відомостей про зареєстровані податкові накладні не є доказом вчинення порушень. При цьому у акт перевірки та у відзиві на позов самим відповідачем зазначається, що позивачем у зв`язку зі списанням товарів нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на суму 36400 грн. Відповідачем в ході перевірки не досліджено та у акті перевірки не відображено чи можуть причини списання товарів позивачем бути віднесеними до природного убутку та відповідно застосовані правила списання товарів у межах такого убутку. Відповідачем не доведено правомірності висновків про наявність підстав для збільшення зобов`язань позивача з ПДВ та застосування штрафних санкцій на підставі ст. 120-1 п.п. 120-1.2 ПК України за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України.

Судом встановлено, що ТОВ “Комплектбуд-ДА” 30.06.2017 складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 07.03.2017 № 27 та № 31. Розрахунок отримано від контрагента у електронному вигляді через ДФС 18.07.2018, що підтверджується відповідними квитанціями. Реєстрація розрахунків коригування у ЄРПН проведена позивачем 19.07.2018 (а.с. 76-85). Суд не може погодитись з висновок відповідача про порушення позивачем строків реєстрації розрахунків коригування та наявність у зв`язку з цим підстав для застосовування штрафних санкцій, що передбачені ст. 120-1 п.п 120-1.1 ПК України.

Відповідно до ст. 120-1 п. 12-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу.

Відповідно до ст. 192 п. 192.1 ПК України (у редакції на момент виникнення правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до ст. 201 ПК України (у редакції чинній на момент отримання позивачем розрахунків коригування) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, фактично позивачем були порушені строки реєстрації розрахунків коригування та реєстрація здійснена лише 19.07.2017. Разом з тим, яку було зазначено вище, розрахунки були отримані позивачем лише 18.07.2017, тобто, враховуючи дату їх складення, за межами встановленого законом строку для їх реєстрації у ЄРПН. У зв`язку з цим позивач не мав ніякої об`єктивної можливості здійснити реєстрацію вчасно. Як було зазначено вище, підставою для застосування штрафу, передбаченого ст. 120-1 п. 120-1.1 ПК України є порушення встановлених строків реєстрації саме платником податків до якого такі санкції застосовуються. У випадку, що розглядається, вина ПФ “Комагросервіс” у порушенні строків реєстрації розрахунків коригування та підстави для застосування штрафу у відповідності до вимог ст. 120-1п. 120-1.1 ПК України відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2019 № 000147402 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 25460 грн. 25 коп.; від 24.01.2019 № 0000151402 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 416586 грн.; № 0000041402 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на 118956 грн.; № 0000051402 про застосування штрафних санкцій в розмірі 22652 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку реєстрації; № 0000061402 про застосування штрафних санкцій у розмірі 945 грн. 58 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь приватної фірми "Комагросервіс" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом у розмірі 8896 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватної фірми "Комагросервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2019 № 000147402 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 25460 грн. 25 коп.; від 24.01.2019 № 0000151402 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 416586 грн.; № 0000041402 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на 118956 грн.; № 0000051402 про застосування штрафних санкцій в розмірі 22652 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку реєстрації; № 0000061402 про застосування штрафних санкцій у розмірі 945 грн. 58 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість.

Стягнути на користь приватної фірми "Комагросервіс" ( 40030, м. Суми, вул. Антонова 2/27 Код ЄДРПОУ 21128566) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області ( 40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом у розмірі 8896 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 15.07.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко