Рішення № 83400148, 02.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2342/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної державної адміністрації, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 17.06.2019,

- визнати протиправною бездіяльність щодо не перенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, згідно вимог пункту 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення від 17.06.2019,

- визнати протиправною бездіяльність щодо не надання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 25.06.2019 за вих. №Ф-05-12/1553 згідно вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян",

- зобов`язати повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.06.2019 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом,

- зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Підставою для звернення до суду вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин бездіяльністю Полтавської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду звернення позивача від 17.06.2019.

За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

22.07.2019 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність порушень прав позивача, оскільки облдержадміністрація не мала жодних законних підстав ініціювати складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно секретаря Полтавської міської ради Уповноваженим Верховної Ради України, адже не є суб`єктом звернення відповідно до статті 17 Закону України "Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та статтею 22 вказаного Закону не визначено співпрацю з Уповноваженим щодо ініціювання складання протоколів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

17.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Полтавської обласної державної адміністрації із зверненням (номер реєстрації Ф-05-12/1553 від 18.06.2019), у якій просив в межах повноважень ініціювати невідкладно складання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини протоколу про адміністративне правопорушення відносно секретаря Полтавської міської ради Шамоти Олександра Сергійовича, у зв`язку з порушенням п.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян".

Листом від 25.06.2019 за вих. №Ф-05-12/1553 Полтавська обласна державна адміністрація проінформувала ОСОБА_1 , що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій. Питання, викладені у зверненні ОСОБА_1 не відносяться до повноважень облдержадміністрації, визначних Законом.

Посилаючись на неналежний розгляд та безпідставність щодо не забезпечення належного розгляду Полтавською обласною державною адміністрацією звернення ОСОБА_1 від 17.06.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Полтавської обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, згідно вимог пункту 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення від 17.06.2019, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року (далі - Закон №393/96-ВР).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За визначеннями, наведеними у статті 3 Закону №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Вимоги до звернення встановлені статтею 5 Закону №393/96-ВР.

Відповідно до частини першої цієї статті звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У своєму зверненні від 17.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 10.06.2019 року у справі № 440/1557/19 позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо надіслання звернення ОСОБА_1 від 15 жовтня 2018 року № ФИ-8628183 для розгляду до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві рада. Зобов`язано виконавчий комітет Полтавської міської ради розглянути лист Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 8 квітня 2019 року за вих. №01.2-13/2756 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом.

У зв`язку з чим просив Полтавську обласну державну адміністрацію у межах повноважень ініціювати невідкладно складання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини протоколу про адміністративне правопорушення відносно секретаря Полтавської міської ради Шамоти Олександра Сергійовича, у зв`язку з порушенням п.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян".

Частинами першою та третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду /частина перша/. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями /частина третя/.

З такого правового регулювання можна зробити висновок, що звернення, яке адресовано органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких не належить вирішення порушених у зверненні питань, не підлягає розгляду по суті та в термін не більше п`яти днів має бути надіслано (передано) за належністю органу чи посадовій особі, до повноважень яких належить вирішення таких питань.

Згідно ст. 15 Закону України "Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб. Подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Положенням про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20 червня 2012 р. № 4/8-12 визначено, що Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Секретаріат) є постійно діючим органом, що утворюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) відповідно до статті 10 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” для забезпечення діяльності Уповноваженого.

Згідно з пунктом 6 Положення уповноважені посадові особи Секретаріату відповідно до норм адміністративного законодавства та з передбачених законодавством підстав мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Статтею 20 Закону України "Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" визначено, що втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється.

Тобто, станом на сьогоднішній день, Конституцією України передбачено конституційний орган для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, наділений правом, через уповноважених осіб секретаріату Уповноваженого або представників Уповноваженого, складати адміністративні протоколи за порушення Закону України "Про звернення громадян", до винних осіб відповідальність за яке передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно статей 16 та 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників та розглядає їх відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а також за зверненнями народних депутатів України чи за власною ініціативою.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження облдержадміністрації визначені Законом України "Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до статті 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.

У відповідності до положень ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв`язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Таким чином, Полтавська обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями на ініціювання питання про складання Уповноваженим Верховної Ради з прав людини протоколу про адміністративні правопорушення.

Також, як зазначалося судом вище, Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників, народних депутатів України та за власної ініціативи.

Суд зазначає, що відповідно до законодавства України, не визначено органу державної влади, органу місцевого самоврядування, об`єднання громадян, підприємства, установи, організацій, який може ініціювати звернення до Уповноваженого з питання притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення Закону України "Про звернення громадян", оскільки тільки Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, за результатами розгляду звернень громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників, народних депутатів України та за власної ініціативи, може здійснювати контроль за дотриманням Закону України "Про звернення громадян" тому, що тільки його уповноважені мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення щодо незаконної відмови у прийнятті та розгляді звернення та інші порушення Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Полтавської ОДА, що виразилась у не надісланні нею за належністю відповідному органу чи посадовій особі звернення позивача від 17.06.2019 з відповідним повідомленням ОСОБА_1 згідно ст. 7 Закону України "Про звернення громадян".

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов в цій частині таким, що не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Полтавської ОДА повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.06.2019 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище та підтверджується письмовими доказами, Полтавська ОДА під час розгляду звернення позивача від 17.06.2019 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законодавством України, як це передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, і жодним чином не порушила прав позивача.

У зв`язку з відсутністю у Полтавської ОДА повноважень для розгляду порушених позивачем у зверненні від 17.06.2019 питань, суд вважає позовні вимоги останньої в частині визнання протиправною бездіяльності Полтавської ОДА щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 17.06.2019 та зобов`язання Полтавської ОДА вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом, такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Полтавської ОДА щодо не надання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 25.06.2019 за вих. № Ф-05-12/1553 згідно вимог ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", суд зазначає наступне.

Згідно з частинами третьою та четвертою ст. 15 Закону України “Про звернення громадян”, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки; рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), реалізують свої повноваження, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду звернень громадян та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов`язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу державної влади та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення у разі відмови в задоволенні вимог.

Як зазначалося судом вище, листом від 25.06.2019 за вих. № Ф-05-12/1553 Полтавською ОДА повідомило позивача про відсутність повноважень на вирішення порушених позивачем питань у зазначеному зверненні. З тексту відповіді вбачається, що відповідачем взагалі не розглядалися питання порушені у зверненні, лист відповідача не містить відомостей про прийняті рішення за вимогами позивача, тобто відповідь Полтавської ОДА взагалі не містить відповідей на поставлені позивачем у зверненні від 17.06.2019 питання.

За таких обставин, суд вважає, що Полтавською ОДА звернення ОСОБА_1 від 17.06.2019 розглянуто не було, а відповідь листом від 25.06.2019 за вих. № Ф-05-12/1553 не містить рішень відповідача по суті звернення, тому не є рішенням про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні та відповідно не повинне містити роз`яснення щодо порядку оскарження рішення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку права позивача не були порушені, а відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, у зв`язку із чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача про зобов`язання Полтавської ОДА подати в установлений судом строк звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, підстави для встановлення судового контролю відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної державної адміністрації ( вул. Соборності, 45, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 00022591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва