
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1242/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 16.04.2019 р. № Б-2272/0-1651/0/17-19 щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельну ділянки площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення (державна власність) на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області прийняти рішення про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташована за межами населеного пункту Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він 03.04.2019 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення (державна власність) на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства.
На думку позивача, ним до заяви додано усі необхідні документи. Натомість ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Позивач не погоджується з даною відмовою та вважає її незаконною, а тому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та відповідно зобов`язати управління прийняти рішення про надання йому такого дозволу.
11.06.2019 (вх.№ 9782) представником відповідача до суду подано клопотання про закриття провадження в порядку п.1 ч.1 ст.157 КАС України, вважаючи, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, в якому зазначено, що 17 грудня 2018 року Управління прийняло рішення про відмову у задоволенні заяви позивача. Підставою відмови вказало перебування земельної ділянки у користуванні іншої особи. Оскільки бажана позивачем земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_2 . Тому, представник відповідача вважає, що спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання про задоволення вказаного вище клопотання, суд зазначає, що відповідач відмовляючи позивачу в задоволені його заяви про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення (державна власність) на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства послався на ст.118 Земельного кодексу України, зазначивши лише її зміст. Також, зазначивши, що з метою раціонального використання земельних ділянок, наказом «Про визначення площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у II кварталі 2019 року» Головним управлінням затверджено площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області. Враховуючи невідповідність місця розташування земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у задоволенні заяви.
Натомість у клопотанні про закриття провадження представник відповідача посилається на докази, які не були покладені в основу оскаржуваної відмови.
Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відмовляє в його задоволені, оскільки між позивачем та відповідачем відсутній спір про право.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 03.04.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення (державна власність) на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства (а.с.9).
До вказаної заяви позивачем додані: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорта громадянина та ідентифікаційного коду (а.с.10-13).
Листом від 16.04.2019 № Б-2272/0-1651/0-17-19 відповідач повідомив позивача, що з метою раціонального використання земельних ділянок, наказом «Про визначення площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у II кварталі 2019 року» Головним управлінням затверджено площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області. Враховуючи невідповідність місця розташування земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у задоволенні заяви (а.с.14).
Позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи її протиправною, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.
Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.
Натомість, відповідач листом від 16.04.2019 №Б-2272/0-1651/0/17-19 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки посилаючись на те, що з метою раціонального використання земельних ділянок, наказом «Про визначення площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у II кварталі 2019 року» Головним управлінням затверджено площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області. Враховуючи невідповідність місця розташування земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у задоволенні заяви.
З огляду на викладене, суд зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 16.04.2019 №Б-2272/0-1651/0/17-19 відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені частиною 7 статті 118 ЗК України
При цьому, чинним законодавством не передбачено права територіального управління Держгеокадастру відступати від положень даної статті.
Таким чином, суд дійшов висновку про невмотивованість та протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровограді області. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташована за межами населеного пункту Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов наступного висновку, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Оскільки заява позивача від 03.04.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, які визнані судом протиправними.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 16.04.2019 № Б-2272/0-1651/0/17-19 щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельну ділянки площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення (державна власність) на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення (державна власність) на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області код (ЄДРПОУ 39767636).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула
Судове рішення № 83399755, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 340/1242/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: