Постанова № 8339956, 22.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Справа № 2а-27070/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

суддів Твердохліба Р.С., Шембелян В.С.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу

головного управління ПФУ в Луганській області

Літвінов Р.О. (довіреність від 23.09.2009 б/н)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області

до сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський»

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове

державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року

у розмірі 97414,17 грн., з яких 67880,62 грн. недоїмка, 14451,50 грн. фінансові санкції, 15082,05 грн. пеня,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2009 року управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 114748,13 грн., з яких 79159,95 грн. недоїмка, 18303,83 грн. фінансові санкції, 17284,35 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив «Слобожанський» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. В порушення норм чинного законодавства свій обов'язок по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 114748,13 грн., з яких 79159,95 грн. недоїмка, 18303,83 грн. фінансові санкції, 17284,35 грн. пеня, не виконав, у звязку з чим йому було надіслано вимоги про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів та пені) на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку їх не оскаржив.

У звязку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 114748,13 грн., з яких 79159,95 грн. недоїмка, 18303,83 грн. фінансові санкції, 17284,35 грн. пеня.

10 лютого 2010 року через канцелярію суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви від 25 січня 2010 року № 933/09-10, згідно з якими позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 97414,17 грн., з яких 67880,62 грн. недоїмка, 14451,50 грн. фінансові санкції, 15082,05 грн. пеня (арк. справи 120).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та у доповненнях до позовної заяви.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. В клопотанні від 22 лютого 2010 року № 1005 простить розглядати справу за його відсутності (арк. справи 151).

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав суду заперечення проти позову від 27 січня 2010 року № 983 (арк. справи 82-83). Зокрема, в запереченнях проти позову відповідач зазначив, що у позивача відсутнє право на звернення до адміністративного суду з цим позовом і дана справа не може розглядатись в адміністративному суді, оскільки компетенція адміністративного суду не поширюється на даний спір. Відповідачем сплачувались суми страхових внесків за спірний період, що підтверджується копіями доданих до заперечень проти позову платіжних доручень, і цим спростовується твердження позивача щодо наявності заборгованості. Також, відповідачем сплачувалися в рамках виконавчих проваджень, що знаходяться у відділі державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції, грошові кошти на погашення недоїмки перед позивачем. У запереченнях проти позову відповідач просить суд не застосовувати при вирішенні цього спору незаконні рішення позивача, якими обґрунтовується частина позовних вимог, оскільки відповідач вважає, що вони винесені в порушення вимог податкового законодавства. Відповідач вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені не відповідають пункту 2 частини , частині 13 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки штраф може лише накладатися, а не стягуватися виконавчими органами Пенсійного фонду України. Зазначені рішення, на думку відповідача, не відповідають Конституції України, Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» та Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив «Слобожанський» відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, що підтверджується заявою керівника про реєстрацію платником страхових внесків (арк. справи 14).

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив «Слобожанський» повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум- у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум- у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з вересня 2008 року по вересень 2009 року включно подавав до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, в яких визначав свої зобовязання із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (арк. справи 17-42).

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по вересень 2009 року станом на дату судового розгляду справи у розмірі 67880,62 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та розрахунком суми боргу (арк. справи 122, 123-134).

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу були надіслані вимоги про сплату боргу (арк. справи 63-67).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку їх не оскаржив.

Крім цього, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, рішеннями управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 28 серпня 2008 року № 169, від 20 березня 2009 року № 50, від 13 травня 2009 року № 121, від 18 серпня 2009 року № 166, до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та нараховано пеню (арк. справи 43-50).

Зазначені рішення відповідачем отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку відповідачем не оскаржувались.

В порушення частини 13 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми пені та штрафів протягом десяти робочих днів з дня одержання вищезазначених рішень відповідач повністю не сплатив, станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 18303,83 грн. за фінансовими санкціями, 17284,35 грн. за пенею, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та розрахунком суми боргу (арк. справи 122, 123-134).

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 114748,13 грн., з яких 79159,95 грн. недоїмка, 18303,83 грн. фінансові санкції, 17284,35 грн. пеня, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Доводи заперечень відповідача проти позову відхиляються судом за необґрунтованістю з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

За положеннями пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України субєкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.

З аналізу зазначених вище процесуальних норм випливає, що до адміністративної юрисдикції також відносяться спори, позивачем у яких є субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява.

Крім того, пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 розділу II Положення про управління Пенсійного фонду управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій; та мають право, серед іншого, застосовувати фінансові санкції, адміністративні стягнення, передбачені законом, та стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

З наведеного випливає, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.

За змістом статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» саме територіальним органам Пенсійного фонду надано право приймати рішення про стягнення простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.

Спір, що виник між сторонами, відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд повинен здійснюватися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи і структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно із статтею 18 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

При визначені суми заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року, що заявлена до стягнення в цій справі, позивачем враховані часткова сплата заборгованості та постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року у справі № 2а-7725/09/1270 та від 16 червня 2009 року у справі № 2а-20380/09/1270 про стягнення з сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, про що свідчить розрахунок суми боргу до позовної заяви (арк. справи 5, 122).

Судом також не приймаються до уваги платіжні доручення № 284 від 29 вересня 2008 року, № 285 від 29 вересня 2008 року, № 286 від 29 вересня 2008 року, № 287 від 29 вересня 2008 року, № 271 від 30 червня 2009 року, № 272 від 30 червня 2009 року, № 274 від 30 червня 2009 року, № 275 від 30 червня 2009 року, № 276 від 30 червня 2009 року, оскільки з них вбачається, що за ними відбулося перерахування недоїмки згідно виконавчих проваджень № 186(4) від 20 лютого 2008 року, № 233(4) від 27 березня 2008 року, № 260(4) від 30 червня 2009 року з примусового погашення вимог про сплату боргу від 05 лютого 2008 року № Ю-935, від 05 березня 2008 року № Ю-946, від 05 травня 2008 року № Ю-972, від 04 квітня 2008 року № Ю-960 (арк. справи 137-148).

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтями. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» (ідентифікаційний код 30733635, місцезнаходження: 92342, Луганська область, Новопсковський район, с. Осинове, вул. Леніна, буд. 214-Б) на користь управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792583, місцезнаходження: 92303, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Айдарська, буд. 13) прострочену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 67880,62 грн. (шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень шістдесят дві копійки), фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 14451,50 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста пятдесят одна гривня пятдесят копійок) та пеню у розмірі 15082,05 грн. (пятнадцять тисяч вісімдесят дві гривні пять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 01 березня 2010 року.

Головуючий суддя Т.І. Чернявська

Суддя Р.С. Твердохліб

Суддя В.С. Шембелян