Ухвала суду № 83398985, 02.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

02 серпня 2019 рокуЛуцькСправа № 140/1787/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання неправомірними дій та стягнення коштів на відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) звернулося з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі – УМВС України у Волинській області) про визнання неправомірними дій щодо видачі довідок для перерахунку пенсій та стягнення коштів на відшкодування шкоди в розмірі 823 012,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2018 року УМВС України у Волинській області було надано ГУ ПФУ у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), для здійснення відповідного перерахунку пенсій з 01 січня 2016 року. Перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року на підставі довідок відповідача проведено 14-ти пенсіонерам.

Отримавши у березні 2018 року довідки про розмір грошового забезпечення, ГУ ПФУ проводило перерахунок пенсій та здійснювало щомісячно виплату пенсій.

20 березня 2019 року на адресу ГУ ПФУ у Волинській області відповідачем надіслано 14 нових довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) на заміну довідок, поданих у березні 2018 року.

Таким чином, на думку позивача відповідач фактично визнав довідки, видані ним у 2018 році, недостовірними.

Проаналізувавши ГУ ПФУ у Волинській області отримані в березні 2019 року довідки та співставивши їх з довідками, що були надіслані відповідачем у березні 2018 року, ГУ ПФУ встановило, що суми до виплати грошового забезпечення у довідках, виданих в 2019 році, є меншими, ніж суми грошового забезпечення, вказані у довідках 2018 року. Після обчислення пенсій з урахуванням грошового забезпечення за новими довідками розмір пенсійних виплат 14 пенсіонерів, на ім`я яких видано довідки, зменшився.

Оскільки позивачем виплачувались пенсії зазначеним 14 пенсіонерам за період з 01 січня 2018 року по березень 2019 року, та частково з січня 2016 року, обчислені від неправомірно завищеного відповідачем розміру грошового забезпечення, що спричинило переплату пенсійних виплат на загальну суму 823 012,89 грн., яку і просить стягнути ГУ ПФУ з УМВС України у Волинській області.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з врахуванням наступного.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 3 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Судом встановлено, що підставою для стягнення з відповідача на користь позивача шкоди є вчинення на думку позивача неправомірних дій на думку позивача УМВС України у Волинській області щодо видачі довідок для перерахунку пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Розмежування юрисдикцій прийнято вирішувати за допомогою критеріїв, тобто передбачених законом умов, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі №910/17448/16 та від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 визнала помилковим застосування ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Тобто, під час визначення предметної юрисдикції даної справи суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, а також суб`єктного складу сторін спірних правовідносин.

Як вбачається з вимог ГУ ПФУ у Волинській області фактично заявлено позов про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій УМВС України у Волинській області, при видачі нових довідок про перерахунок пенсій, а вимога до відповідача про визнання протиправними дій щодо видачі цих довідок для перерахунку пенсії в даних обставинах не є позовною вимогою в розумінні 5 КАС України тобто спором у сфері публічно-правових відносин, беручи до уваги відсутність звернення позивача з заявою до відповідача та відсутність відповідної відмови відповідача, яка підлягає оскарженню.

Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, помилковим є посилання позивача, що даний спір повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства на ту обставину, що позивач і відповідач є суб`єктами владних повноважень, оскільки як зазначено вище, позивачем заявлено позов про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій УМВС України у Волинській області і вимога про визнання неправомірними дій УМВС України у Волинській області не є окремою вимогою про вирішення публічно-правового спору, а є пов`язаною з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди, яка вирішується в порядку цивільного законодавства. Також ГУ ПФУ у Волинській області в позові посилається на норми цивільного законодавства та вказує, що фактами, з якими матеріальний закон пов`язує настання цивільно-правової відповідальності органу державної влади за заподіяння майнової шкоди, є наявність шкоди; протиправність діяння; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Отже, оскільки відповідальність за завдання шкоди внаслідок неправомірних дій органу державної влади встановлена цивільним законодавством, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Беручи до уваги суб`єктивний склад спірних правовідносин, а також те, що позивачем та відповідачем за даним позовом є юридичні особи, даний спір не може розглядатися місцевим загальними судами, а відтак підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що питання про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин - віднесені до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, суд вбачає наявні підстави для закриття провадження у справі.

Також відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №613 від 27.05.2019 вбачається, що позивач при поданні даної позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 12 345,19 грн.

Оскільки, суд закриває провадження у справі, тому згідно з частини другої статті 238 КАС України позивачу слід повернути сплачену суму судового збору в розмірі 12 345,19 грн.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання неправомірними дій та стягнення коштів на відшкодування шкоди закрити.

Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 12 345,19 грн. (дванадцять тисяч триста сорок п`ять гривень 19 копійок), сплаченого відповідно до платіжного доручення №613 від 27.05.2019.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції господарського суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич