Рішення № 83398964, 01.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2067/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Матящук Л.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Порхуна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 31 травня 2019 року №UA205110/2019/000511/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що придбав у компанії AKONTO Zbanski Edward (Біла Подляшка, Польша) легковий автомобіль, що був у користуванні, марки - FORD, модель - С-МАХ, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1560 см3, торгівельна марка - “FORD”, вартістю 22700,00 польських злотих. З метою митного оформлення даного автомобіля подав митному органу необхідні документи, які підтверджують його митну вартість в розмірі 22700,00 польських злотих. Проте відповідач, вважаючи, що декларант подав документи, які не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, запропонував надати декларанту додаткові документи, що підтверджують його митну вартість. Декларант 31.05.2019 року повідомив орган доходів і зборів про відсутність додатково затребуваних документів. У зв`язку з цим рішенням Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 31.05.2019 року №UA205110/2019/000511/2 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару, а митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі – МК України) на підставі цінової інформації ЄАШС ДФС в сумі 11300,00 євро. У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2050110/2019/00511.

Позивач вважає рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначає, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Позивач вважає, що подав через уповноважену особу документи, які містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка була фактично сплачена. Обраний декларантом метод визначення митної вартості за ціною договору повністю відповідає умовам його застосування, що передбачені ч.1 ст.58 МК України. Подані відомості щодо сплаченої ціни автомобіля, який імпортується в Україну потверджені документально, визначені кількісно, достовірні, у митній вартості враховані усі її складові, що є обов`язковими при обчисленні у відношенні цього товару. Жодних розбіжностей або ознак підробки подані декларантом документи не містять. Об`єктивність відомостей про ціну товару додатково підтверджена експортною декларацією. А тому вимоги органу доходів і зборів про надання додаткових документів суперечить положенням ч.3 ст.53 МК України. Потреба у проведенні експертного дослідження для надання висновку про вартісні і якісні характеристики автомобіля є необгрунтованою за наявності документально підтвердженої ціни товару, яка була сплачена. З наданих документів слідує, що продавцем автомобіля виступала юридична особа, а покупцем - фізична особа. Форма оплати за товар шляхом внесення покупцем готівкових коштів в касу підприємства-продавця є цілком прийнятною допустимою за цих умов.

Крім того, позивач вказує, що оскаржуване рішення всупереч положенням ч.2 ст.55 МК України не містить інформації щодо ідентичного або подібного товару та обґрунтування числового значення скоригованої органом доходів і зборів митної вартості відповідно до обраного методу.

На підставі вищенаведеного просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення.

Ухвалою від 03 липня 2019 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) (а.с.1).

В поданому до суду відзиві на позов від 22.07.2019 року вих. №1389/03-70-10/14 (а.с.34-45) представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Вказує на те, що під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією від 22.05.2019 року №UA205090/2019/064562 документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN- кодами: WF0HXXGCBHFC14272, валюта - EUR, вартість - 7800 євро”.

З огляду на вказане, відповідний запит щодо визначення митної вартості транспортного засобу було направлено до спеціалізованого підрозділу, а саме Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС.

За результатом опрацювання запиту та документів поданих до митного оформлення встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до рахунка-фактури від 20.05.2019 року №213/2019 продавцем товару (власником) є AKONTO EDWARD ZBANSKI, хоча в той же час, згідно технічного паспорта від 20.02.2015 року №A047926RM15 вказано власника даного транспортного засобу: НОМЕР_2 CAPITAL SERVICES.

Декларантом митну вартість транспортного засобу відповідно до графи 43 митної декларації (МД) заявлено за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) на рівні 153639,39 грн., що дорівнює 22700 PLN (польських злотих).

При цьому, фактурна вартість даного транспортного засобу відповідно до рахунка-фактури від 20.05.2019 року №213/2019 також дорівнює 22700 PLN.

Представник вважає, що вказане свідчить про те, що при визначенні числового значення заявленої митної вартості товару, декларантом не було додано жодних понесених витрат на доставку транспортного засобу до кордону України, зокрема, витрат на транспортування та страхування.

Доведення складових числового значення митної вартості є обов`язковим при заявленні такої митної вартості за 1 методом (за ціною договору), оскільки вказане прямо передбачено ч.10 ст.58 МК України.

Представник відповідача зазначає, що з огляду на вказане, а також із врахуванням згенерованих АСАУР ризиків декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Звертає увагу на те, що у відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом направлено

У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом направлено повідомлення від 31.05.2019 року №б/н, в якому митний орган повідомлено про відсутність будь-яких інших витребуваних документів.

У зв`язку з цим декларанта було повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також про те, що митна вартість товару буде визначена за резервним методом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та в декларанта. Відтак, митна вартість була визначена на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС.

Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000511/2 від 31.05.2019 року, а митну вартість визначено на рівні 7800 євро.

Крім того, представник відповідача звертає увагу на те, що вказаний транспортний засіб оформлено у вільний обіг 31.05.2019 року згідно МД №UA205090/2019/068601 без надання гарантій, передбачених ч.1 ст.55 МК України. У зазначеній митній декларації декларант самостійно обрав резервний метод визначення митної вартості, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості “6” та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Вказане свідчить про те, що декларант, фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у оскарженому рішенні №UA205110/2019/000511/2 від 31.05.2019, вказавши її у новій митній декларації №UA205090/2019/068601 від 31.05.2019 року, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації. На підтвердження таких висновків представник відповідача посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.10.2018 року у справі №816/2396/17 .(адміністративне провадження №К/9901/61818/18).

На підставі вищенаведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у судове засідання не прибув, однак у заяві від 19 липня 2019 роки просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.32).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що на придбаний позивачем автомобіль декларант (брокер) подав нову декларацію №UA205090/2019/068601 від 31.05.2019 року, де помилково вкзав у графі 43 шостий метод визначення митної вартості.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що 22 травня 2019 року декларантом подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію №UA205090/2019/064562 (а.с.48-49) з метою декларування товару “Легковий автомобіль марки – FORD, модель - С-МАХ, 1 штука, бувший у використанні, календарний рік виготовлення – 2015, модель рік виготовлення – 2015, тип двигуна – дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1560 см3, номер кузова - НОМЕР_1 , потужність двигуна – 85 НОМЕР_3 , тип кузова – універсал, колір – сірий, загальна кількість мість, включаючи місце водія – 7, призначений для використання по дорогах загального користування, категорія ТЗ – М1, колісна формула – 4х2”. Декларантом в графі 42 (МД) №UA205090/2019/064562 вказано ціну товару в сумі 22700,00 польських злотих та зазначено в графі 12 митну вартість в сумі 153639,39 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) VAT №213/2019 від 20.05.2019 року; квитанцію про підтвердження платежу №213/2019 від 20.05.2019 року; експортну декларацію №19PL301010E0420490 від 20.05.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №А047926RM15 від 20.02.2015 року; акт огляду від 21.05.2019 року (а.с.18-25, 54-55).

31 травня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000511/2 про коригування митної вартості (а.с.16-17, 40-41) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00511 (а.с.52-53).

Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення митним органом було визначено митну вартість товару “Легковий автомобіль марки – FORD, модель - С-МАХ, 1 штука, бувший у використанні, календарний рік виготовлення – 2015, модель рік виготовлення – 2015, тип двигуна – дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1560 см3, номер кузова - НОМЕР_1 , потужність двигуна – 85 НОМЕР_3 , тип кузова – універсал, колір – сірий, загальна кількість мість, включаючи місце водія – 7, призначений для використання по дорогах загального користування, категорія ТЗ – М1, колісна формула – 4х2” за ціною 33586,80 польських злотих (замість 22700,00 польських злотих, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 22700,00 польських злотих. Також встановлено, що в технічному паспорті № НОМЕР_4 від 20.02.2015 зазначений власник транспортного засобу - СЕ CAPITAL SERVICES, в рахунку-фактурі № 213/2019 від 20.05.2019 вказаний - AKONTO EDWARD ZBANSKI. Згідно даної фактури вартість становить 22700 польських злотих.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: WFOHXXGCBHFC14272, валюта - EUR, вартість - 7800,00” та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 року “Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні” та згідно ст.53 та ст.54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також вказано, що відповідно до ст..254 МК України декларант повинен надати переклад документів, поданих до митного оформлення.

Декларант відмовився від надання інших документів, про що повідомив листом б/н від 31.05.2019 року (а.с.56).

У зв`язку з вищевикладеним та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно переліком та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 року “Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку”, та спрацюванням системи ризиків АСАУР: “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: WFOHXXGCBHFC14272, валюта - EUR, вартість - 7800,00”. Митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості відповідачем встановлено в розмірі 7800,00 євро. Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та обов`язків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі МК - України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини четвертої статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15, від 20 лютого 2018 у справі №809/1884/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже встановлено судом, декларант надав наявні у нього документи для підтвердження митної вартості, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) VAT №213/2019 від 20.05.2019 року; квитанцію про підтвердження платежу №213/2019 від 20.05.2019 року, експортну декларацію №19PL301010E0420490 від 20.05.2019 року (а.с.18-21, 22), у яких вказана ціна імпортованого товару 22700 польських злотих.

Однак митний орган встановив розбіжність у документах, зокрема у зв`язку з тим, що в технічному паспорті № НОМЕР_4 від 20.02.2015 зазначений власник транспортного засобу - НОМЕР_2 CAPITAL SERVICES (а.с.25), а в рахунку-фактурі № 213/2019 від 20.05.2019 вказаний - AKONTO EDWARD ZBANSKI (а.с.18).. Водночас відповідач звернув увагу на те, що фактурна вартість товару становить 22700 польських злотих, що відповідає задекларованій митній вартості у графі 43 МД №UA205090/2019/064562, та свідчить про те, що при визначенні числового значення заявленої митної вартості товару декларантом не було додано жодних понесених витрат на доставку транспортного засобу до кордону України, зокрема, витрат на транспортування та страхування.

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати витрати на страхування цих товарів.

У зв`язку з вищенаведеним митним органом у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України було здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, вказаних в оскаржуваному рішенні. Однак декларантом позивача – брокером ОСОБА_3 листом від 31.05.2019 року відмовлено відповідачу у наданні додаткових документів (а.с.56).

При цьому, суд звертає увагу на те, що декларантом не надано пояснень щодо складових митної вартості, а також щодо встановлених митницею розбіжностей у поданих документах.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, митний орган мав право для витребування від декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Відтак, оскільки надані на вимогу митного органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості та містили розбіжності, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості.

Вказане рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000511/2 від 31.05.019 року прийняте на підставі інформації наявної в ЄАІС ДФС щодо митної вартості аналогічних товарів. Відтак, митну вартість встановлено на рівні 7800,00 євро, що еквівалентно 233375,40 грн. та 33586,80 польських злотих відповідно до встановленого курсу валют.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Згідно із частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів: 1) визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи 2) приймає письмове рішення про її коригування, а також 3) випускає у вільний обіг товари, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, а у разі незгоди - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 310 розділу X Митного кодексу України передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов`язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Згідно із частиною сьомою статті 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, а згідно з пунктом 4 частини одинадцятої статті 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є виконання зобов`язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.

З аналізу наведених норм слідує, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи із рішенням про збільшення митної вартості товару, окрім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату “донарахованої” різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів.

Частинами восьмою - дев`ятою статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як установлено судом позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 31.05.2019 року подав до митного органу оновлену митну декларацію №UA205090/2019/068601 для розмитнення вищенаведеного транспортного засобу (а.с.50-51).

На переконання суду, дослідження відомостей із відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.

При цьому, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію .

Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України №651 від 30 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651).

Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митних декларацій" Порядку №651 графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Із змісту наведених положень слідує, що у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.

Порядок №651 також передбачає, що у графі 45 "Коригування" зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.

Графа 47 "Нарахування платежів" заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.

При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме:

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету;

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Графа В "Подробиці розрахунків" заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).

Відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" №1011 від 20 вересня 2012 року, код виду надходжень "121" позначає надходження "мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами", код виду надходжень "185" позначає надходження "акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами" та код виду надходжень "128" позначає надходження "податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами".

Спосіб сплати вказаних митних платежів також позначається відповідним кодом розрахунку згідно Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20 вересня 2012 року.

Так, сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку "01" (безготівкова форма сплати), "02" (готівкова форма сплати), "15", "72", "91" або "92", а різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку "55".

Враховуючи наведені правила заповнення митної декларації, орган доходів і зборів при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом 1) проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 "Код МВВ" митної декларації та 2) надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 "Нарахування платежів" та В "Подробиці розрахунків" митної декларації.

Як було установлено, 22 травня 2019 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав на Волинську митницю ДФС митну декларацію №UA205090/2019/064562 на транспортний засіб (а.с.48-49).

За результатами дослідження вказаної декларації, судом установлено:

1) у графі 12 “Відомість про вартість” зазначено – 153639,39 грн.;

2) у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - "1";

3) у графі 45 "Коригування" зазначено – 153639,39 грн.;

4) у графі 47 "Нарахування платежів" містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "02".

Однак, 31 травня 2019 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав нову митну декларацію на цей же товар №UA205090/2019/068601 (а.с.50-51), за результатами дослідження якої судом установлено:

1) у графі 12 “Відомість про вартість” зазначено – 233375,40 грн.;

2) у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - "6" (тобто резервний);

3) у графі 45 "Коригування" зазначено 233375,40 грн.;

4) у графі 47 "Нарахування платежів" містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "02".

Окрім цього, нова митна декларація №UA205090/2019/068601 від 31.05.2019 року не містить:

1) у правому підрозділі графи 43 "Код МВВ" порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів;

2) в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України;

3) у графі В "Подробиці розрахунків" відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;

4) спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку "55" згідно Класифікатора способів розрахунків.

Проаналізувавши зміст цієї декларації, можна дійти висновку, що декларант самостійно обрав резервний (6) метод визначення митної вартості, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості "6" та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Таким чином, позивач або уповноважена ним особа не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Також позивач (уповноважена особа) не скористався правом подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, що декларується, відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.

А відтак, ОСОБА_2 фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, зазначених органом доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості товару № UA205110/2019/000511/2 від 31.05.2019 року, вказавши їх у новій митній декларації №UA205090/2019/068601 від 31.05.2019 року, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості вичерпався з моменту подання позивачем нової митної декларації.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17, які в силу частини п`ятої статті 242 КАС України враховано судом при розгляді даної справи.

Твердження представника позивача про помилкове зазначення представником декларанта ОСОБА_3 у митній декларації №UA205090/2019/068601 від 31.05.2019 року у графі 43 номера методу визначення митної вартості суд до уваги не бере, оскільки декларантом не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Крім того, не надано суду доказів звернення позивача до митного органу про помилковість заповнення зазначеної митної декларації.

З огляду на те, що спір між сторонами вичерпано унаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів в оскаржуваному рішенні, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2019 року №UA205110/2019/000511/2 слід відмовити.

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000511/2 від 31.05.2019 року відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду буде складено 05 серпня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук