Рішення № 83398757, 02.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2019Справа № 910/7130/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"доАкціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 130562,88 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 130562,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, здійснюючи перевезення власних вагонів позивача №№52573805, 53503413, 53527883, 53553335, 56175524, 56332075, 51297248, 62604483, 62078555, 62293683, 50059294, 52238276, 52797347, 53519567, 60725116, 61016408, 61605713, 62006986, 62601810, 63252910 не виконав покладеного на нього обов`язку забезпечити збереженість майна та допустив пошкодження (розукомплектування) вказаних залізничних вагонів, у зв`язку з чим вказані вагони були направлені на технічне обслуговування, а позивач поніс збитки, пов`язані з придбанням деталей та технічним обслуговуванням, які не були відшкодовані відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7130/19; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

08.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив про те, що позивач не є відправником або одержувачем вантажу, а є власником (орендарем) порожніх приватних власних вагонів, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що засвідчують передачу вантажовідправником або вантажоодержувачем, які зазначені у накладних, права на пред`явлення позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а отже власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на пред`явлення позовних вимог за пошкодження вагонів як вантажу.

Також заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що комерційний акт складається у випадку розкрадання саме вантажу, а не рухомого складу (вагону), працівниками залізниці зафіксований факт несанкціонованого втручання у діяльність залізничного транспорту, а саме крадіжка деталей з вагонів невстановленими особами, однак з боку позивача не було здійснено жодних заходів щодо співпраці з правоохоронними органами, а саме не здійснено жодних заходів та не надано жодних доказів щодо подачі заяви до правоохоронних органів про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" потерпілою стороною та залучення до провадження представника потерпілої особи, а отже факту втрати або псування вантажу не було, що підтверджується відсутністю відповідних комерційних актів.

Крім того відповідач зазначає, що виявивши розукомплектовані власні вагони, повідомивши про це їх власника та виконавши ремонт даних вагонів, тим самим забезпечив цілісність майна позивача, тобто здійснив випуск вагонів позивача на колії загального користування у технічно справному стані та не допустив постановку в склад потяга власних вагонів з несправними повітророзподільниками, а тому відсутні підстави стверджувати, що розукомплектування власних вантажних вагонів сталося саме через протиправну поведінку або вину працівників відповідача.

Також відповідач зауважив, що пошкодження (розукомплектування) вагонів відбулось внаслідок крадіжки обладнання, а не втрати або псування вагонів з вини відповідача, а оскільки позивач не вчинив дій, спрямованих на визнання його потерпілою особою у межах кримінальної справи, Акціонерне товариство "Українська залізниця" вважає, що підстави для покладення на неї відповідальності у вигляді відшкодування збитків відсутні.

11.07.2019 до канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов заперечив та зазначив, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" не надало жодних доказів, які б підтверджували невідповідність технічного стану вагонів при прийнятті їх до перевезення, а отже вказані вагони були прийняті залізницею до перевезення без заперечень та зауважень, що є підтвердженням їх технічно справного стану. За твердженнями позивача пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення із експлуатації вагону, а тому складання відповідачем актів форми ВУ-23М є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені та є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого.

Крім того позивач наголосив, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" обґрунтовані не тією обставиною, що вагони були розкомплектовані невстановленими особами, а наявністю обставин, які свідчать, що відповідач не забезпечив схоронність (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями і завдав своїми діями чи бездіяльністю шкоду майну позивача, яку останній і просить відшкодувати у вигляді збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач можливістю подання заперечень на відповідь на відзив відповідно до ст.167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

У грудні місяці 2018 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", саме: №№52573805, 53503413, 53527883, 53553335, 56175524, 56332075, 51297248, 62604483, 62078555, 62293683, 50059294, 52238276, 52797347, 53519567, 60725116, 61016408, 61605713, 62006986, 62601810, 63252910 за залізничними накладними №№42175638, 46866547, 46941761, 46866661, 53308219, 46641460, 46976460, 46976460, 53460812, 53321352, 42535559, 46835740, 47019021, 42535567, 42499244, 42665562, 42484386, 47114988, 42499327, 42499350 відповідно.

В подальшому, на станції Роковата (код станції 457905) та станції Кривий Ріг (код станції 467201) було виявлено пошкодження (розкомплектування) вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності головної та магістральної частини повітророзподільника, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М №8909 від 14.12.2018, №8775 від 07.12.2018, №8823 від 10.12.2018, №8776 від 03.01.2019, №8957 від 16.12.2018, №8910 від 14.12.2018, №8850 від 11.12.2018, №8851 від 11.12.2018, №9167 від 25.12.2018, №8942 від 15.12.2018, №3839 від 31.12.2018, №3607 від 09.12.2018, №3824 від 01.01.2019, №3892 від 15.12.2018, №3860 від 14.12.2018, №3584 від 08.12.2018, №3861 від 31.12.2018, №3965 від 17.12.2018, №3859 від 14.12.2018, №3857 від 31.12.2018.

Структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" були складені акти про пошкодження вагонів (форма ВУ-25М) від 14.12.2018, 07.12.2018, 10.12.2018, 07.12.2018, 16.12.2018, 14.12.2018, 11.12.2018, 11.12.2018, 25.12.2018, 15.12.2018, 15.12.2018, 08.12.2018, 03.12.2018, 15.12.2018, 14.12.2018, 08.12.2018, 14.12.2018, 17.12.2018, 14.12.2018, 14.12.2018.

Відповідно до повідомлень (форма ВУ-36М) №0791 від 31.12.2018, №0795 від 01.01.2019, №0795 від 01.01.2019, №0800 від 03.01.2019, №0782 від 27.12.2018, №0863 від 25.01.2019, №0795 від 01.01.2019, №0795 від 01.01.2019, №0782 від 27.12.2018, №0791 від 31.12.2018, №5090 від 01.01.2019, №5095 від 02.01.2019, №5090 від 01.01.2019, №5090 від 01.01.2019 встановлено, що вагони №№52573805, 53503413, 53527883, 53553335, 56175524, 56332075, 51297248, 62604483, 62078555, 62293683, 50059294, 52238276, 52797347, 53519567, 60725116, 61016408, 61605713, 62006986, 62601810, 63252910 відремонтовані та їх визнано придатними до експлуатації.

З метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 21.12.2012 письмово звернулось до начальника станції Кривий Ріг структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою за вих.№5771/ДВ від 20.12.2018 та до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою за вих.№5772/ДВ від 20.12.2018, що підтверджується відповідними описами вкладень у цінний лист та фіскальними чеками відділення зв`язку від 21.12.2018.

29.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулось зі скаргою за вих.№290/ДВ від 23.01.2019 до начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії начальника станції Кривий Ріг структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" внаслідок того, що вказаною особою не надано відповіді на заяву позивача за вих.№5771/ДВ від 20.12.2018 про оформлення комерційних актів форми ГУ-22.

На вказану скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" отримало відповідь від начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за вих.№72 від 04.02.2019, в якій було зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкоджень порожніх вагонів чинним нормативними документами, зокрема, ст.129 Статуту залізниць України та п.2 розділу 28 Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, не передбачено.

Також з метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 08.01.2019 письмово звернулось з заявою за вих.№5890/ДВ від 28.12.2018 до начальника станції Роковата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою за вих.№5891/ДВ від 28.12.2018, що підтверджується відповідними описами вкладень у цінний лист та фіскальними чеками відділення зв`язку від 08.01.2019.

Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулось зі скаргою за вих.№291/ДВ від 23.01.2019 до начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії начальника станції Роковата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" внаслідок того, що вказаною особою було відмовлено позивачу в оформлення комерційних актів форми ГУ-22.

На вказану скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" отримало відповідь від начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за вих.№76 від 04.02.2019, в якій було зазначено, що складання комерційних актів з приводу пошкоджень порожніх вагонів чинним нормативними документами, зокрема, ст.129 Статуту залізниць України та п.2 розділу 28 Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, не передбачено.

Внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" передало структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки останні використовуються у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс".

Відповідно до договору поставки №710/16 від 01.11.2016, специфікацій №17 від 02.10.2017 та №20 від 02.01.2018 до цього договору, позивачем у Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський ВРЗ" було придбано:

1. головну частину 270.023-1 у кількості 19 шт на загальну суму 98287,84 грн;

2. магістральну частину 483.010-01 у кількості 3 шт на загальну суму 16887,13 грн.

Позивачем було оплачено дану продукцію згідно платіжного доручення №1140 від 19.02.2018.

Крім того на підставі договору поставки №235/16 від 13.04.2016 та специфікації від 17.04.2018 позивачем придбані у Публічного акціонерного товариства "Харківський метизний завод" гайки М12 ГОСТ 5915:2008 у кількості 0,73 кг на загальну суму 26,98 грн.

На підставі рахунку Публічного акціонерного товариства "Харківський метизний завод" №1004 від 12.04.2018, згідно платіжного доручення №3973 від 18.05.2018 позивачем оплачено вказані запчастини.

Також згідно договору поставки №558/14 від 11.12.2014 та специфікації від 27.12.2017 до нього позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛІК-РТІ" прокладки 270.326 ТУУ 600152135.047-97 у кількості 18 шт на загальну суму 268,92 грн, оплата за які була здійснена позивачем згідно платіжного доручення №778 від 05.02.2018 на підставі виставленого рахунку №50 від 17.01.2018.

Крім того на вагони були встановлені шпильки М12x70, які виготовляються у вагонному депо Дніпродзержинськ Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" для встановлення на власні вагони, передача стороннім організаціям відбувається тільки з метою встановлення їх на власний (орендований) рухомий склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс".

Для виготовлення шпильки М12х70 на підставі договору поставки №77/15-ПР-М від 09.02.2015 та специфікації від 17.09.2018 позивачем у Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" було придбано арматуру 12 мм А240 ДСТУ 3760:2006, ГОСТ 7566-94, яку оплачено згідно платіжного доручення №7507 від 27.09.2018 на підставі виставленого рахунку-фактури №Дн000007960 від 17.09.2018.

Отже на вагони були встановлені шпильки М12x70 у кількості 80 шт (4,8 кг) на загальну суму 4,95 грн.

Таким чином позивачем, внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів, були понесені витрати на придбання запасних частин на загальну суму 115475,82 грн.

Відповідно до п.21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 за №165/3458, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" як замовником та Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" (найменування змінене на Акціонерне товариство "Укрзалізниця") в особі начальника структурного підрозділу "Службі вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" як виконавцем укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-18129/НЮдч. Відповідно до умов цього договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати протягом терміну дії цього договору технічне обслуговування з відчепленням під час експлуатації вагонів, які знаходяться у власності замовника, орендованих вагонів або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 ГІОЦ УЗ, на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за реквізитами, обумовленими переліком (п.1.1), виконання технічного обслуговування з відчепленням підтверджується шляхом оформлення повідомлення форми ВУ-23М (з подальшою передачею до ГІОЦ УЗ повідомлення 1353 з кодом робіт 4 в полі 5 - вид ремонту або обслуговування), оформлення повідомлення форми ВУ-36М (з подальшою передачею до ГІОЦ УЗ повідомлення 1354) та оформлення листка обліку комплектації вантажного вагону ВУ-35Р-М (з подальшою передачею до ГІОЦ УЗ повідомлення 4635. Послуги надаються на підставі складеної дефектної відомості ВУ-22 (п.2.4), договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє з 01.01.2018 по 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.10.1).

Додатковою угодою №1 ПР/В-18129/НЮдч-Д1 від 22.02.2018 до договору сторонами погоджено перелік одержувачів платежів за договором та перелік МПОВ виконавця, де здійснюється фактичне надання послуг за цим договором, зокрема, ВЧДЕ Батуринська.

Деталі, придбані Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, були передані структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та були встановлені на вагони позивача відповідно до актів №52 від 31.12.2018, №53 від 31.12.2018, №2 від 16.01.2019, №16 від 28.02.2019, №51 від 31.12.2018, №3 від 16.01.2019, №5 від 24.01.2019, №10 від 12.02.2019 (акти використання запчастин, які постачає Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" для технічного обслуговування напіввагонів власником (орендарем) яких є позивач згідно договору №ПР/В-18129/НЮдч від 01.02.2018).

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розкомплектуванням вагонів, останні були відправлені до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, за наслідком виконання яких позивачем були понесені витрати по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони на загальну суму 15087,06 грн, що підтверджується актами наданих послуг №69 від 31.12.2018, №2 від 16.01.2019, №16 від 28.02.2019, №67 від 31.12.2018, №3 від 16.01.2019, №5 від 24.01.2019, №10 від 12.02.2019, які підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками означеного структурного підрозділу та позивача.

На підставі рахунку структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" №128/253 від 31.12.2018 позивачем було оплачено за виконані структурним підрозділом роботи на суму 9552,58 грн, що підтверджується платіжним дорученням №387 від 17.01.2019, на підставі рахунку №61/253 від 16.01.2019 позивачем було оплачено 7732,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням №628 від 28.01.2019, на підставі рахунку №161/253 від 28.02.2019 позивачем було оплачено 3658,14 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2054 від 18.03.2019.

Спір у справі виник внаслідок того, що внаслідок незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) позивача при перевезенні залізничним транспортом, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу суму збитків, понесених останнім в результаті заміни розукомплектованих деталей на загальну суму 130562,88 грн (придбані деталі - 115475,82 грн + технічне обслуговування на суму 15087,06 грн.).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п.5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" за залізничними накладними №№42175638, 46866547, 46941761, 46866661, 53308219, 46641460, 46976460, 46976460, 53460812, 53321352, 42535559, 46835740, 47019021, 42535567, 42499244, 42665562, 42484386, 47114988, 42499327, 42499350.

Згідно з ст.8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п.3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п.4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.

Як встановлено судом, на станції Роковата (код станції 457905) та станції Кривий Ріг (код станції 467201) було виявлено пошкодження (розкомплектування) вагонів позивача, які полягали у відсутності головної і магістральної частини повітророзподільника.

Відповідно до п.6.2.7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001), забороняється ставити в склад потягу вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз`єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно п.6.2.1 зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для поставлення такого вагону в склад потягу.

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п.4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096 обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з п.п.20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розукомплектуванням вагонів №№52573805, 53503413, 53527883, 53553335, 56175524, 56332075, 51297248, 62604483, 62078555, 62293683, 50059294, 52238276, 52797347, 53519567, 60725116, 61016408, 61605713, 62006986, 62601810, 63252910, їх було відправлено до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів із форми ВУ-36М.

Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів позивачем було придбано та надано структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" необхідні деталі на загальну суму 115475,82 грн, а також здійснено оплату технічного обслуговування на суму 15087,06 грн.

Відповідно до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п.14 цих Правил.

З наявних у матеріалах справи договорів поставки, специфікацій до них, договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-18129/НЮдч від 01.02.2018 та платіжних доручень позивача вбачається, що останнім було придбано та оплачено вартість необхідних деталей для ремонту розукомплектованих вагонів, а також технічне обслуговування вагонів (встановлення деталей на вагони) на загальну суму 130562,88 грн (115475,82 грн вартість встановлених деталей + 15087,06 грн вартість технічного обслуговування).

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 130562,88 грн.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як зазначено у п.11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Відповідно до ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п.2 ст.126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що оскільки при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей на загальну суму 130562,88 грн, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто у розмірі 130562,88 грн.

В свою чергу, заперечення відповідача, що його вина у розукомплектуванні вагонів відсутня, оскільки працівниками зафіксований факт не пошкодження вагонів, а крадіжки, що підтверджується актами про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, судом відхиляються, оскільки, складені відповідачем акти про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, за відсутності встановлених правоохоронними органами відповідних обставин у межах кримінального провадження, не можуть вважатися такими, що підтверджують здійснення крадіжки деталей вагонів третіми особами. При цьому, в силу п.20 Правил складання актів (п.129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України.

Разом з тим поданими документами підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов`язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена ст.110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Відтак, твердження відповідача про те, що відбулася крадіжка деталей вагонів, а не їх пошкодження є безпідставними.

В контексті заявлених позовних вимог та правовідносин сторін, що склалися, суд вважає і безпідставними посилання відповідача на відсутність у позивача права на пред`явлення позову за пошкодження вантажу, у вигляді порожніх власних вагонів з огляду на наступне.

Заявлені позивачем вимоги стосуються відшкодування майнової шкоди, яка завдана майну (порожнім вантажним вагонам власності/оренди позивача) внаслідок бездіяльності залізниці щодо забезпечення схоронності такого майна при здійсненні перевезення, тобто правовідносини, що склалися між сторонами з цього приводу не випливають з договірних відносин щодо перевезення вантажу, позивач не є вантажовідправником або вантажоодержувачем в розумінні ст.6 Статуту залізниць України, а є особою, якій завдано збитки, обов`язок з відшкодування яких виникає з не договірних відносин сторін.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1958,44 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"(03150, м.Київ, вул.Антоновича, 46-46а, ідентифікаційний код 30600592) збитки у розмірі 130562 (сто тридцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 88 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1958 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 44 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М. Смирнова