Рішення № 83398473, 31.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/90/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019 Справа № 908/1291/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" (69093, м. Запоріжжя, вул. Карла Маркса, буд. 113, код ЄДРПОУ 33471243)

про стягнення 92 004,00 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

27.05.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" №18/3940 від 17.05.2019 (вх. №1396/08-07/19 від 27.05.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" про стягнення 92 004,00 грн., з яких: 59 604,00 грн. пені за період з 01.07.2018 по 19.07.2018 включно та 20 % штрафу в сумі 32 400,00 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 справу №908/1291/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1291/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, присвоєно справі номер провадження - 5/90/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.07.2019.

15.07.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" на адресу суду надійшла письмова заява про зменшення розміру штрафних санкцій № 18/06-1 від 18.06.2019 (вх. № 08-08/14376/19 від 15.07.2019), згідно якої відповідач просить суд застосувати положення ст. 233 ГКУ та ч. 3 ст. 551 ЦКУ та зменшити розмір штрафних санкції за позовом ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до ТОВ "Епіцентр-ВМ" на 90 %, визначивши суму штрафних санкцій, що підлягає стягненню з ТОВ "Епіцентр-ВМ" у розмірі 10% від заявленої суми, що у грошовому вираженні становить 9 200,40 грн.

Ухвалою від 15.07.2019 судом оголошено перерву, запропоновано відповідачу здійснити відповідні процесуальні дії.

22.07.2019 до Господарського суду Запорізької області від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла письмова відповідь на заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій № 18/5480 від 18.07.2019 (вх. № 08-08/15009/19 від 22.07.2019) відповідно до якої позивач заперечив проти задоволення заяви про зменшення розміру штрафних санкцій та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

31.07.2019 судом прийнято рішення.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 31.05.2018 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" укладено договір № 447/13/121Е про закупівлю товару, відповідно до умов якого ТОВ «Епіцентр-ВМ» зобов`язується поставити ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" товар, зазначений в п. 1.2. договору, а ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" прийняти та оплатити такий товар. На виконання вимог п. 5.1. договору, ТОВ «Епіцентр-ВМ» зобов`язано здійснити поставку товару в строк до 30.06.2018. В порушення своїх зобов`язань ТОВ «Епіцентр» здійснило несвоєчасну поставку товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними, у зв`язку з чим на підставі п. 7.2. договору позивач нарахував відповідачу 59 604,00 грн. пені за період з 01.07.2018 по 19.07.2018 включно та 20 % штрафу в сумі 32 400,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Договір про закупівлю товару № 447/13/121Е від 31.05.2018, ст. ст. 173, 193, 215, 231, 651 ГК України. Просить суд позов задовольнити.

Запропонований ухвалою від 14.06.2019 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами передбаченими ст. 42 ГПК України не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2018 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ДП «СХІДГЗК, покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" (ТОВ «Епіцентр, постачальник, відповідач) укладено договір про закупівлю товару № 447/13/121Е (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2. договору, постачальник зобов`язується поставити Двигуни та їх частини, код 3431 (Двигуни та їх частини) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

Специфікацією № 1 до договору № 447/13/121Е про закупівлю товару визначено найменування продукції, яка буде постачатися та суму з ПДВ, а саме:

- Двигун Д-243.91 першої комплектації з навісним обладнанням вир-ва (ММЗ) Білорусь, одиниця виміру - 1 шт., сума з ПДВ - 125 100,00 грн.;

- Редуктор моста заднього 53-2402010-11 (6х37) ГАЗ-53, одиниця виміру - 1 шт., сума з ПДВ - 24 000,00 грн.;

- Радіатор водяний 70У.1301.010 МТЗ 80/82, одиниця виміру - 1 шт., сума з ПДВ - 6 900,00 грн.;

- Радіатор масляний (латуний) 245.1013.1000 МТЗ-80, одиниця виміру - 1 шт., сума з ПДВ - 6 000,00 грн.

Розділом 2 договору визначено, що постачальник повинен поставити покупцеві новий, не бувший у використанні, Товар якість якого відповідає умовам діючих стандартів, ТУ, тощо та підтверджується письмовим документом, який надає підприємство - виготовлювач або правомочний орган.

Пунктом 3.1. встановлено, що сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 162 000,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі грн. 00 коп.), у тому числі податок на додану вартість 20% - 27 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1. договору, товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату отриманого товару по факту його поставки протягом сорока календарних днів (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.3. договору, при поставці товару постачальник надає копію або оригінал паспорту або сертифікату на продукцію заводу виробника, рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи.

Згідно з п. 5.4. договору, датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця.

Покупець зобов`язаний приймати поставлений товар по якості ц відповідності до діючих інструкцій про приймання продукції № П-7 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по якості від 25.04.66р.) та по кількості у відповідності до діючих інструкцій про приймання продукції № П-6(Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по кількості від 15.06.65р.) з доповненнями та змінами (п. 6.1.2. договору).

Пунктом 6.1.3. договору передбачено, що покупець зобов`язаний перед прийняттям товару здійснити його огляд та в разі невідповідності товару найменуванню, зазначеному в Специфікації № 1 відмовитися вій його одержання.

Пунктами 6.3.1. - 6.3.3. визначено, що постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим цим договором; у випадку виникнення невідповідності товару по якості вимогам, зазначеним в документації на товар, при прийманні його на складі покупця, постачальник зобов`язаний за свій рахунок замінити неякісний товар на якісний, того ж асортименту та кількості, в термін, який не перевищує терміну поставки. Виклик представника постачальника для складання та підписання акту про фактичну якість товару обов`язковий. Повернення неякісного товару постачальнику відбувається за рахунок постачальника.

Постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку повідомивши про це покупця в двадцятиденний термін у разі необґрунтованої відмови покупця прийняти товар належної якості та кількості, або сплатити прийнятий товар (п. 6.4.3. договору).

Пунктом 11.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 11.2. договору, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що Сторони підписують додаткову угоду.

Доказів припинення дії договору про закупівлю товару № 447/13/121Е від 31.05.2018 сторонами не надано.

Враховуючи умови п. 5.1. договору, кінцевим терміном поставки товару є 30.06.2018.

В матеріалах справи міститься Акт № 13 обстеження дизельного двигуна Д-243С від 03.07.2018 в якому зазначено, що за висновком якого комісією служби МТЗП ДП «СхідГЗК» зроблено висновок, що вказаний двигун з великим процентом імовірності міг бути виготовлений не у виробника, який вказаний в супровідних документах, а саме Мінським моторним заводом, а іншою фірмою. По результатам проведеного обстеження та на підставі висновків по обстеженню комісія не може підтвердити, що поставлений двигун був новий. Комісія рекомендує виставити претензії постачальнику дизельного двигуна та разом з його представникам скласти спільний акт по некомплектності двигуна та необхідності заміни або проведені гарантійного ремонту двигуну у разі виявлення відхилень у роботі останнього після монтажу на машину МПТ-ЗДШ.

В порушення умов договору про закупівлю товару № 447/13/121Е від 31.05.2018, відповідач здійснив поставку товару несвоєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 99 від 20.07.2018 на суму 12 900,00 грн., № 108 від 03.08.2018 на суму 24 000,00 грн. та № 136 від 26.09.2018 на суму 125 100,00 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі затримки товару у строки, передбачені цим договором, покупець має право на стягнення з постачальника штрафу у розмірі 20% від суми непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару та пені у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення.

29.08.2018 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 18/7193 в якій зазначено, що ТОВ «Епіцентр-ВМ» здійснило поставку товару з порушенням строку встановленого договором про закупівлю товару № 447/13/121-Е від 31.05.2018, у зв`язку з чим на підставі п. 7.2. вимагало терміново сплатити пеню за період з 30.06.2018 по 23.07.2018 у розмірі 5 948,00 грн. та штраф 20% в сумі 32 400,00 грн. (а.с. 21-22)

Вказана претензія отримана 14.09.2018 повноважним представником ТОВ «Епіцентр-ВМ» - Шеневичем, що підтверджується підписом зазначеної особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Проте, вказана претензія залишилась ТОВ «Епіцентр-ВМ» без відповіді та задоволення, однак залишок товару на суму 125 000,00 грн. поставлений відповідачем на адресу позивача 26.09.2019.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару № 447/13/121Е від 31.05.2018 в частині своєчасної поставки товару, на підставі п. п. 7.2., 73 договору позивачем нараховану відповідачу пеню у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого Товару у розмірі 59 604,00 грн. та 20 % штрафу в сумі 32 400,00 грн.

В матеріалах справи міститься заява ТОВ "Епіцентр-ВМ" № 18/06-1 від 18.06.2019 (вх. № 08-08/14376/19 від 15.07.2019) про зменшення розміру штрафних санкцій, згідно якої відповідач просить суд застосувати положення ст. 233 ГКУ та ч. 3 ст. 551 ЦКУ та зменшити розмір штрафних санкції за позовом ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до ТОВ "Епіцентр-ВМ" на 90 %, визначивши суму штрафних санкцій, що підлягає стягненню з ТОВ "Епіцентр-ВМ" у розмірі 10% від заявленої суми, що у грошовому вираженні становить 9 200,40 грн. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що ТОВ «Епіцентр-ВМ» здійснило поставку товару «дизельний двигун Д-243С» вчасно, а саме, до 30.06.2018, як це передбачено умовами договору про закупівлю товару № 447/13/121-Е від 31.05.2018. Однак, комісією ДП «СхідГЗК» були виявлені певні недоліки товару та складено Акт обстеження № 13, у зв`язку з чим відповідачем були прийняті до уваги всі зауваження позивача та усунуто недоліки даного товару, що й зумовило затримку кінцевої поставки. Крім цього, відповідач вважає що стягнення штрафних санкції у таких розмірах (0,5% пені, 20% штрафу) є невиправдано високими та несправедливими, адже відповідальність за аналогічні порушення умов договору позивачем були в значно нижчими.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1291/19 та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом першим статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Згідно з п. 7.2. договору, у разі затримки товару у строки, передбачені цим договором, покупець має право на стягнення з постачальника штрафу у розмірі 20% від суми непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару та пені у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасної поставки товару, загальна сума пені, що заявлена до стягнення становить 59 604,00 грн. та нарахована у відповідності до п. 7.2. договору за загальний період з 01.07.2018 по 25.09.2018 включно. Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" судом встановлено, що сума пені пред`явлена позивачем обґрунтовано, перевірена судом, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню в заявленій сумі 59 604,00 грн.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу за договором про закупівлю товару № 447/13/121Е від 31.05.2018 на загальну суму 32 400,00 грн., наданого позивачем, приходить до висновку, що він є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Розглянувши вищевказану заяву ТОВ «Епіцентр-ВМ» про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 % та матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч. 1). Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2).

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочки виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у системному розумінні якої, а також національному закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Предметом позовних вимог по справі № 908/1291/19 не є стягнення збитків, про які зазначає відповідач посилаючись на ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, а є стягнення штрафних санкцій відповідно до п. 7.2. договору внаслідок невиконання умов договору, який обома сторонами підписаний та погоджений.

Крім цього, у заяві № 18/06-1 від 18.06.2019 відповідач зазначає, що здійснив поставку товару вчасно, а саме до 30.06.2018, як це передбачено умовами договору № 447/13/121Е від 31.05.2018. Однак, усунення відповідачем виявлених комісією недоліків при прийнятті товару зумовило затримку кінцевої поставки. Проте, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження викладеного.

Разом з тим суд зазначає, що у зв`язку з тим, що строк прострочення відповідачем поставки товару за договором № 447/13/121Е від 31.05.2018 є незначним, можливі збитки кредитора (позивача у справі) належним чином захищені шляхом визначення в договорі неустойки як у вигляді пені, так і у вигляді штрафу. Вартість несвоєчасно поставленого товару складає 162 000,00 грн., в той час як сума нарахованої неустойки складає 92 004,00 грн., що становить 56,8% від загальної вартості поставленого товару, що є надмірним розміром у порівнянні зі збитками кредитора (позивача у справі), який у позовній заяві не зазначав про те, що у зв`язку з такою затримкою поставки товару у нього виникли якісь збитки.

З огляду на викладене, приймаючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 447/13/121Е від 31.05.2018, враховуючи відсутність збитків кредитора, суд вважає за можливе на підставі ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій на 50% кожний, а саме: штраф - до 16 200,00 грн., пеню - до 29 802,00 грн.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням зменшення розміру неустойки на 50%.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" (69093, м. Запоріжжя, вул. Карла Маркса, буд. 113, код ЄДРПОУ 33471243) на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) пеню за період з 01.07.2018 по 19.07.2018 включно у розмірі 29 802 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дві) грн. 00 коп., штраф у розмірі 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.