Рішення № 83398465, 30.07.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/476/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21,м.Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Івано-Франківської епархії Української Православної Церкви вул. Виноградна, буд.10, с. Крихівці, м. Івано-Франківськ,76493

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради, вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76000

про зобов"язання звільнити та повернути нежитлові приміщення

за участю:

Від позивача: Тарнавська І.Я., (довіреність № 73/01-20/14 в від 16.01.19 )- представник;

Від відповідача: Мізунський М.М., (довіреність № 066/19 від 04.03.19 )-представник;

від ІІІ особи: Устинський А.В.- довіреність № 25/48-31/35в від 10.01.2019 -представник

вс т а н о в и в

до господарського суду Івано-Франківської області звернувся Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради із позовною заявою від 10.05.18 № 392/11.1-03/14в про зобов"язання звільнити та повернути нежитлові приміщення. Ухвалою суду від 13.05.19р. позовну заяву залишено без руху, відповідно до ст. 174 ГПК України. 17.05.19р. позивачем подано заяву (вх.№8519/19 ) про усунення недоліків, щодо подання позовної заяви. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 327, 509,526,530,764,785 Цивільного кодексу України ст.ст. 17,27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п..5.4.2 Положення про оренду об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 7 червня 2005 року

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2019 задоволено клопотання відповідача про вступ Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради в якості ІІІ особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2019 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.07.2019.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд зобов"язати Івано-Франківську Єпархію Української Православної Церкви звільнити нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 площею 19,1 кв.м. та вул. АДРЕСА_1 , 6 АДРЕСА_3 площею 283,0 кв.м., у зв"язку з закінченням дії договору оренди. Крім того, позивач вказує, що відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», письмово повідомив відповідача у встановлені законом строки про намір використовувати орендоване майно для власних потреб після закінчення строку дії договору. Оскільки відповідач не звільнив та не повернув державне майно, що є предметом договору оренди, позивач звернувся з такою вимогою до суду.

Відповідач подав 07.06.2019 відзив на позов (вх.9945/19), у якому проти позову заперечує, зазначає, що позивачем не доведено наявності доказів початку будівництва нового будинку. Також вважає бездоказовими твердження позивача про укладення спірного договору з порушенням компетенції зі сторони Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та призначення приміщення, як дошкільного закладу.

09.07.2019 на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради надійшли письмові пояснення від 09.07.2019 №751/48-16/14в (вх.11942/19 від 09.08.2019) у яких третя особа правову позицію позивача підтримує, просить суд позов задовольнити. Крім того, 23.09.2019 ( вх. 12841/19 ) від Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради надійшло клопотання про долучення доказів, яке оглянуто судом та долучено до матеріалів справи .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

20 грудня 2006 року укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 (далі Договір) між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавцем) та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви.

Договір оренди укладений на підставі рішення міськвиконкому від 20.12.2006 за №534 (п.2.3 Договору) для використання під молитовний будинок і канцелярію єпархіального управління. Передання вказаних приміщень відбулось за актами приймання передачі від 20.12.2006 .

Повноваження Виконкому Івано-Франківської міської ради як орендодавця, що визначено у самому договорі, визначено ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» та п.5.2 «Положення про оренду об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська» від 07 червня 2005 року.

Відповідно до п.16. ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97р. 280/97-ВР (зі змінами, в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Відповідно до п.5.4.2 Положення про оренду об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 7 червня 2005 року (далі Положення) мінімальний термін, на який може укладатися договір оренди конкретного об"єкта оренди, визначається за погодженням сторін. Максимальний термін, на який може укладатися договір оренди з дозволу виконавчого комітету міської ради, не повинен перевищувати 3 років. Дозвіл на збільшення терміну оренди, що перевищує 3 роки, може надати тільки сесія міської ради.

Договір оренди від імені орендодавця підписується міським головою або його заступником (п.5.2 Положення). У даному випадку спірний договір підписано заступником міського голови.

Згідно п.1.1.Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: АДРЕСА_2 площею 19,1 кв.м. та АДРЕСА_2 площею 283,0 кв.м., які перебувають на балансі житлово-експлуатаційної організації №4.

Приміщення передаються в оренду під молитовний будинок та канцелярію єпархіального управління (п.1.3.Договору).

Розділом 6 спірного договору сторони визначили строк дії та умови зміни чи припинення договору оренди.

Пунктом 6.1 Договору оренди передбачено, що цей договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: АДРЕСА_2 та Чорновола АДРЕСА_2 .

Пунктом 6.2 передбачено , що умови Договору оренди зберігають силу протягом всього строку дії цього Договору та у випадках, коли після його укладення законодавством встановлюються правила, що погіршують становище Орендаря, якщо інше прямо не буде встановлено законами України.

Відповідно до п. 6.3 зміни та доповнення, що вносяться до цього Договору, розглядаються сторонами в місячний термін з дня отримання письмового повідомлення. Всі зміни та доповнення до Договору оренди за погодженням сторін оформляються відповідними письмовими Угодами, підписаними уповноваженими особами сторін. Одностороннє внесення змін до Договору оренди не допускається. Зміни та доповнення до Договору оренди можуть бути внесені на вимогу однієї із сторін за рішенням суду чи господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та п.3.6 цього Договору.

Пунктом 6.8.2 Договору, а також ч. З ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно п.4 рішення Виконавчого комітету Івано-Франкіської міської ради від 22.08.2018 року №929, Орендодавець вирішив припинити з 19.12.2018р договір оренди № ДО-2971 від 20.12.2006р. нежитлових приміщень площею 19,1кв.м, розташованих на першому поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , та нежитлових приміщень площею 283,0 кв. м розташованих в будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , укладений між виконавчим комітетом міської ради та Івано-Франківської єпархією Української Православної Церкви, у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди та необхідністю використання приміщень для потреб власника - територіальної громади м.Івано-Франківська, а саме для будівництва дошкільного навчального закладу.

В результаті прийняття зазначеного рішення, 07.09.2018 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на адресу Орендаря - Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви було надіслано повідомлення про припинення договору оренди нежитлових приміщень №870/01-15/25в у якому було зазначено про необхідність використання майна для потреб територіальної громади міста та про не продовження терміну дії договору, який закінчується 19.12.2018 року. Вказане повідомлення, згідно з копією квитанції про поштове відправлення, рекомендованого повідомлення про вручення та даних про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» було надіслано виконавчим комітетом та отримано Орендарем 11.09.2018 року.

Позивачем 29.12.2018 року, повторно було надіслано відповідачу повідомлення про припинення договору оренди нежитлових приміщень №1153/01-15/25в у якому вказувалося на факт припинення Договору та на необхідність звільнення нежитлових приміщень не пізніше, як до 08.01.2019 року. Згідно з копією квитанції про поштове відправлення, опису вкладення у цінний лист, та даних про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта», повідомлення було надіслано виконавчим комітетом та отримано Орендарем 05.01.2019 року.

Таким чином, позивач вказує, що у встановленому законом порядку Договір припинив свою дію 19.12.2018 року у зв`язку із закінченням терміну на який його було укладено.

22 лютого 2007 року та 28 травня 2008 року укладені угоди №УО-2971-1 та №УО-2971-2 про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 від 20 грудня 2006 року які стосуються розмірів орендної плати.

Слід зазначити, що пунктом 6.4.7. Договору встановлено, що розірвання Договору орендодавцем може мати місце в односторонньому порядку згідно ст.782 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Правові підстави для розірвання договору оренди відсутні, що встановлено у Постанові Вищого господарського суду України від 06.02.2017 у справі № 909/932/17.

Судом встановлено, що мають місце орендні відносини комунального майна, і повинні застосовуватись положення спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції Закону №98/95-ВР від 14.03.95р зі змінами (далі Закон №98/95-ВР) (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), та ЦК України, якими встановлені загальні положення про оренду майно.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону №98/95-ВР орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Абзацом 3 ст.5 цього ж Закону (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) визначено органи, яким надано право бути орендодавцями комунального майна: органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до п.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.13р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зі змінами (далі постанова пленуму №12) господарські суди, вирішуючи питання щодо права орендодавця самостійно, без відповідного рішення ради, передавати в оренду майно, належне до комунальної власності, мають виходити з кола його повноважень, передбачених положеннями про таких орендодавців, затвердженими у встановленому порядку радою. При цьому слід також враховувати, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об`єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

В пункті 4.4. Положення зазначено, що рішення про надання об"єкта оренди в оренду конкретному претенденту на оренду приймається виконавчим комітетом міської ради у порядку визначеному регламентом. Копія затвердженого рішення виконавчого комітету міської ради подається в контрольну комісію. Рішення виконавчого комітету міської ради про надання об"єктів в оренду є підставою для укладення договору оренди.

Відповідно до статті 6 ЦК Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 291 ГК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно статті 202 ГК України, ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Особа на підтвердження виконання зобов`язання за договором найму (оренди) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов`язання відповідно до ст. 16, ч. 2 ст. 795 ЦК (постанова Верховного Суду України від 20 березня 2012 р. у справі N 3-19гс12).

20 грудня 2006 року укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 (далі Договір) між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавцем) та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто правило, за яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 180 Господарського кодексу України (далі ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Предмет договору визначається самостійно сторонами, при цьому сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає його засадам.

Відповідно до пункту 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Пунктом 6.1 Договору оренди передбачено, що цей договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: АДРЕСА_4 та Чорновола АДРЕСА_2 . (розділ - строк дії та умови зміни чи припинення Договору оренди)

Отже, договір був укладений з відкладальною обставиною, якою є початок будівництва нового будинку.

В силу приписів статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Подія є явищем об`єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб`єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Поряд з цим, частиною першою статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України відкладальна обставина має змінювати права та обов`язки сторін.

З аналізу наведеної норми випливає, що відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.08.14 у справі № 910/1606/14; постанові того ж суду від 05.11.13 № 910/9276/13).

Отже, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Доказів щодо початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 позивач не подав.

Слід зазначити, що подана суду копія Договору № 10-17/01-пр про закупівлю робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об"єкту :"Будівництво дошкільного навчального закладу на вул. Чорновола у м.Івано-Франківську, не є доказом початку будівництва, так як підставою для початку організації будівельного процесу є отримання дозвільної документації.

Отже, подія - будівництво будинку, який буде будуватися за адресою: АДРЕСА_2 Б є скасувальною обставиною.

Відповідно до п. 6.4. Договору, у якому йдеться про те, що припинення цього Договору оренди може мати місце у випадках: закінчення строку, на який цей договір укладено, отже саме з настанням події - початку будівництва нового будинку, за адресою: АДРЕСА_5 , припиняються взаємні права та обов`язки сторін Договору.

Враховуючи те, що майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК), то погодившись на умови договору , які передбачають що договір діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: АДРЕСА_4 та Чорновола АДРЕСА_2 сторони зобов`язані їх дотримуватися.

Щодо посилань позивач на застосування норм «Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська» від 07.06.2005 р. для врегулювання правовідносин, що вже виникли.

Згідно з частиною другою ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 1 п. а) ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (надалі - Закон №280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з частиною п`ятою ст. 60 Закону №280/97-ВР, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п.5.4.2 Положення про оренду об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 7 червня 2005 року (далі Положення мінімальний термін, на який може укладатися договір оренди конкретного об"єкта оренди, визначається за погодженням сторін. Максимальний термін, на який може укладатися договір оренди з дозволу виконавчого комітету міської ради, не повинен перевищувати 3 років. Дозвіл на збільшення терміну оренди, що перевищує 3 роки, може надати тільки сесія міської ради.

Правовідносини, що стосуються оренди державного та комунального майна, врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 3 статті 251 ЦК України строк та термін у цивільних правовідносинах можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 4 Цивільного кодексу України визначає обсяг поняття «цивільне законодавство України» - основу цивільного законодавства України становить Конституція України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, акти Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти інших органів державної влади.

«Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська» затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.06.2005 р. є актом органу місцевого самоврядування.

Вказане Положення є обов`язковим для виконання виключно в межах міста Івано-Франківська, відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Проте, згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України, цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Оскільки Положення не забезпечує однаковості регулювання орендних правовідносин на всій території України, його норми не можуть застосовуватися для регулювання правовідносин після досягнення сторонами згоди з приводу усіх істотних умов Договору та його підписання. Це узгоджується і з положеннями ч. З ст. 763 Цивільного кодексу України про те, що максимальний строк дії договору найму може встановлюватися виключно законами України, адже такий нормативно-правовий акт є обов`язковим для виконання на всій території України.

Позивач стверджує про те, що строк дії Договору, не може вважатися таким, що перевищує максимсільно можливий строк на який виконавчий комітет може надавати відповідний дозвіл, а саме З (три) роки».

Однак, згідно положень ч. З ст. 763 Цивільного кодексу України, законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на позивача

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21,м.Івано-Франківськ до Івано-Франківської Єпархії Української Православної Церкви вул. Виноградна, буд.10, с. Крихівці,м. Івано-Франківськ про зобов"язання звільнити та повернути нежитлові приміщення - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.08.2019

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.