Рішення № 83398454, 30.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/50/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 Справа № 908/684/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 50/57)

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 39820689)

до відповідача-2: фермерського господарства "ДОМ-ЛЕНД" (02094, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 1-а, кв. 227; адреса представника: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про:

1. визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";

2. визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду";

3. визнання недійсним договору оренди землі від 22.10.2014;

4. зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 58 га, кадастровий номер 2325281600:04:001 :0026, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області

за участю представників:

прокурор - Тронь Г.М., посвідчення №035881 від 05.10.2015;

від відповідача-1 - Артюхіна К.Ю., довіреність № 0-8-0.62-39/62-19 від 15.01.2019;

від відповідача-2 - Тивоненко Р.Д., ордер ЗП №106910 від 11.03.2019;

від третьої особи - Деркач П.О., посвідчення ЗП №001777 від 27.09.2018.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та фермерського господарства "ДОМ-ЛЕНД" про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою"; визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду"; визнання недійсним договору оренди землі від 22.10.2014; зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 58 га, кадастровий номер 2325281600:04:001: 0026, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області.

В обґрунтування своєї правової позиції прокурор посилається на порушення відповідачем-1 процедури надання земельної ділянки в оренду відповідачу-2. Накази відповідача-1 про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, їх затвердження та надання в оренду ОСОБА_1 суперечать вимогам ст. ст. 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", видані з порушенням ст. 123, ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України та, на думку прокурора, підлягають визнанню судом незаконними та скасуванню. Крім того, зазначив, що порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними угод укладених в порушення чинного законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 21.03.2019 позовну заяву залишено без руху, надано прокурору строк для усунення виявлених недоліків.

22.03.2019 від відповідача-2 надійшли клопотання про залишення позовної заяви без руху та про повернення позовної заяви прокурору.

29.03.2019 від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/50/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.05.2019.

26.04.2019 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 просить у задоволені позовних вимог суд відмовити. Посилається на те, що законодавство не містить обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути надані громадянину в оренду для ведення фермерського господарства. Після отримання земельних ділянок було створено та зареєстровано фермерське господарство. При зверненні з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 надав всі документи, визначені статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство». Вимог щодо подання інших документів, зокрема щодо наявної матеріально-технічної бази, законодавством не передбачено. Також зауважив, що відповідачі не укладали між собою оспорюваний договір, оскільки земельна ділянка надавалась громадянину ОСОБА_1 . Вважає, що прокурор безпідставно звернувся з позовною заявою в даній справі в порядку господарського судочинства, тому просить повернути позовну заяву прокурору.

06.05.2019 від відповідача-1 в системі "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просить суд відмовити у задоволені позову. Посилається на те, що відповідно до норм законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено проведення земельних торгів при наданні земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства і не обмежено кількість земельних ділянок, які можуть надаватися в оренду для цієї мети. Вказує на те, що при зверненні з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 надав всі передбачені законодавством документи для розгляду даного клопотання, тому підстав для відмови в задоволенні цього клопотання не було.

07.05.2019 від відповідача-1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов та подано відзив на позовну заяву, ідентичний тому, що був поданий відповідачем-1 через систему "Електронний суд".

В судовому засіданні 07.05.2019 представник відповідача-2 підтримав подане клопотання про залишення позовної заяви без руху. В обґрунтування зазначив, що прокурором не вірно визначено та сплачено розмір судового збору.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 07.05.2019 також підтримав заявлене клопотання про повернення позовної заяви позивачу. В обґрунтування зазначив, що позивачем у спірних правовідносинах має виступати ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, прокурором не доведено, що захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, а також прокурором не надано доказів повідомлення ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про подання до суду позову. У зв`язку з викладеним вважає, що прокурором не доведена наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор проти задоволення даного клопотання заперечив та зазначив, що першими вимогами позовної заяви є визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду". Оскільки прокурор просить суд скасувати накази саме ГУ Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, то позивачем у справі останній виступати не може. Також прокурор зазначив, що захищає насамперед інтереси держави.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про повернення позовної заяви позивачу, суд відмовив у його задоволенні, оскільки питання повернення даної позовної заяви прокурору судом досліджувалося під час прийняття ухвали суду про відкриття провадження у справі та судом не встановлено відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

В судовому засіданні 07.05.2019 представник відповідача-2 підтримав заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування зазначив, що прокурором пропущено строк для звернення з позовом до суду та порушено правила об`єднання позовних вимог. Вважає, що вимоги про визнання незаконними та скасування наказів повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, суд відмовив в його задоволенні та зазначає, що пропущення строку для звернення з позовом до суду не є підставою для залишення позову без розгляду, а є підставою для відмови у позові. Оцінка дотримання (пропуску) позивачем строку звернення до суду з позовною заявою надається судом виключно під час розгляду справи по суті.

Щодо доводів відповідача-2 про порушення правил об`єднання позовних вимог, відповідно до яких вимоги про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держземагенства у Запорізькій області повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про відкладення вирішення даного клопотання. Зазначене клопотання буде вирішено судом на стадії підготовчого провадження під час прийняття відповідного рішення в порядку ст. 185 ГПК України.

Клопотання відповідача-1 про поновлення пропущеного процесуального строку подання відзиву на позовну заяву судом задоволено, а відзив на позовну заяву долучено до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 07.05.2019 суд на підставі ст. 50 ГПК України дійшов висновку про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1 , оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов`язки, а відповідно до наказу №8-265/15-14-СГ від 22.08.2014 саме ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду та наказом №8-381/15-14-СГ від 19.09.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 58,0000 га сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області та надано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 2325281600:04:001:0026 .

Ухвалою від 07.05.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1 , відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 30.05.2019.

08.05.2019 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 22.05.2019 у зв`язку з відрядженням судді Федорової О.В. (з 30.05.2019 по 01.06.2019) продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання з розгляду справи №908/684/19 за правилами загального позовного провадження призначено на 10.06.2019.

28.05.2019 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з находженням поза межами України у відрядженні.

28.05.2019 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача.

28.05.2019 від третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви, відповідно до яких просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

07.06.2019 від прокуратури на виконання вимог ухвали суду надано документи для долучення до матеріалів справи та письмові пояснення.

Ухвалою від 10.06.2019 відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 26.06.2019.

25.06.2019 електронною поштою від прокуратури надійшла відповідь на відзив без електронного цифрового підпису.

Ухвалою від 26.06.2019 закрито підготовче провадження, справу №908/684/19 призначено до судового розгляду по суті на 26.07.2019.

В судовому засіданні 26.07.2019 оголошено перерву до 30.07.2019.

В судовому засіданні 30.07.2019 були присутні прокурор, представники сторін та третьої особи, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Оберіг».

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів 1, 2 та третьої особи проти задоволення позову заперечили.

В судовому засіданні 30.07.2019 суд прийняв рішення, проголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.2014 громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа у справі) звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 15 років, розташовану на території Кіровської сільської ради Токмакського району Запорізької області за межами населеного пункту, за рахунок земель державної власності для ведення фермерського господарства розміром 58,0 га. До заяви додано довідку з державної статистичної звітності форми 6-зем, викопіювання з планово-картографічного матеріалу, копію паспорту, довідку про стаж роботи в сільському господарстві, копію трудової книжки, обґрунтування розмірів земельної ділянки.

Відповідно до довідки від 19.06.2014 №83, виданої приватним сільськогосподарським підприємством «ДОМ», що веде товарне сільськогосподарське виробництво, ОСОБА_1 працює на даному підприємстві з 01.07.2009, а з 08.11.2010 призначений директором. Загальний стаж роботи на підприємстві становить п`ять років, з них директором - три роки вісім місяців. Зазначені відомості відповідають даним, що зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1

Довідкою з державної статистичної звітності форми 6-зем від 18.06.2014 №233 підтверджено, що витребувана земельна ділянка орієнтовною площею 58,00 га належить до земель резерву державної власності, має сільськогосподарське призначення, вид угідь - рілля. Обмеження, обтяження щодо земельної ділянки відсутні, кадастровий номер земельної ділянки не визначений.

Розглянувши клопотання громадянина ОСОБА_1 , Головним управління Держземагенства у Запорізькій області видано наказ від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно з яким:

- надано громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення для передачі в оренду земельної ділянки, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - рілля). Орієнтовний розмір земельної ділянки - 58,00 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (01.02);

- визначено строк подання на затвердження до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - не пізніше ніж у шестимісячний термін після прийняття даного наказу;

- зобов`язано начальника відділу Держземагенства у Токмацькому районі при наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку: розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет погодження, реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

В межах встановленого строку громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із клопотанням від 18.09.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 58,00 га, кадастровий номер: 2325281600:04:001:0026 на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області та передачу в оренду вказаної земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду»:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 58,00 га сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області;

- надано в оренду громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 58,00 га ріллі (кадастровий номер: 2325281600:04:001:0026 ) строком на 15 років для ведення фермерського господарства, розташовану на території Кіровської сільської ради Токмакського району Запорізької області за межами населеного пункту;

- встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки;

- громадянину ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки та приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням з дотриманням вимог статей 96, 103 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

22.10.2014 Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі відповідно до п. п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 58,00 га (рілля) для ведення фермерського господарства (кадастровий номер: 2325281600:04:001: 0026) (далі за текстом - земельна ділянка), яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Договір укладено на 15 років (п. 6 договору).

Пунктом 38 договору визначено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди в порядку, встановленому чинним законодавством.

На виконання договору орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки зареєстровано 04.11.2014, номер запису: 7569371.

В подальшому сторони внесли зміни до договору в частині нормативної грошової оцінки землі додатковим договором про внесення змін до договору оренди землі (№58/57-17-ДО від 07.08.2017).

Токмацькою місцевою прокуратурою під час вирішення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин надано оцінку наказам Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та зроблено висновок про надання земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства всупереч положенням статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» та ч. ч. 2, 3 ст.134 Земельного кодексу України поза процедурою земельних торгів.

За висновком прокуратури, при наданні земельної ділянки в оренду Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області не було надано належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у клопотанні заявника, щодо дійсності наміру створити фермерське господарство, оскільки раніше заявнику вже були надані земельні ділянки в оренду для створення фермерського господарства і на момент звернення із клопотанням про отримання в оренду спірної земельної ділянки фермерське господарство так і не було створено. Також не було надано оцінку наявності у заявника матеріально-технічної бази, необхідної для створення фермерського господарства.

Враховуючи викладене, заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду"; визнання недійсним договору оренди землі від 22.10.2014; зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 58 га, кадастровий номер 2325281600:04:001 :0026, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області.

Прокурор визначив відповідачем-1 за позовом Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки прокурор просить скасувати накази Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. У зв`язку з цим прокурор захищає інтереси держави як позивач.

Відповідачем-2 за позовом визначено фермерське господарство "ДОМ-ЛЕНД", яке створено громадянином ОСОБА_1 .

Правовідносини сторін є господарськими та виникли у сфері земельних правовідносин при наданні земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства.

Доводи відповідача-2 про те, що вимоги про визнання незаконними та скасування наказів повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, суд визнав безпідставними з огляду на таке.

Згідно з ч. п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

До загальних засад цивільного законодавства відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України належить свобода договору та судовий захист цивільного права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно з п. п. 2, 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Цивільного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Отже, позови про визнання недійсними цивільних правочинів та про оскарження актів органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, які стали підставою для виникнення у особи цивільних прав та обов`язків, можуть бути предметом оскарження в господарському суді.

Виходячи з норм ст. 116 Земельного кодексу України, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу в користування земельної ділянки державної або комунальної власності є необхідною передумовою виникнення права користування такою земельною ділянкою.

Оскільки оскаржувані накази Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та визнання незаконним та від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" стали підставою для виникнення у ОСОБА_1 цивільних прав та обов`язків щодо оренди земельної ділянки, вказані накази можуть бути предметом розгляду господарського суду.

Щодо доводів ОСОБА_1 та фермерського господарства "ДОМ-ЛЕНД" про те, що стороною спірного договору оренди землі є фізична особа ОСОБА_1 , а не відповідач-2 - фермерське господарство "ДОМ-ЛЕНД", суд зазначає, що виходячи зі змісту статей 1, 8, 12 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство», обов`язки орендаря земельної ділянки після реєстрації фермерського господарства здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. У зв`язку з цим фермерське господарство "ДОМ-ЛЕНД" є належним відповідачем за вимогою про визнання спірного договору оренди землі недійсним.

Суд зазначає, що вирішуючи спір про оскарження рішень органу державної влади, суд, по-перше, перевіряє, чи прийнято таке рішення в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та чи відповідає зміст цих рішень приписам законодавства. По-друге, суд встановлює, чи порушуються цим рішенням суб`єктивні цивільні права й охоронювані законом особи, яка звернулася до суду за захистом, що є необхідною передумовою звернення особи до господарського суду за захистом відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та Положення

про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Запорізької області, а також є правонаступником прав та обов`язків Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, яким видані спірні накази.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 7 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 надав документи, які є необхідними та достатніми відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» (клопотання про надання земельної ділянки в оренду, обґрунтування розмірів земельної ділянки, а також документи, що підтверджують особу заявника та досягнення ним 18-річного віку, досвід роботи у сільському господарстві) (том 1 а.с. 18-24, том 3 а.с. 73-74).

Доводи прокурора про те, що заявник не обґрунтував необхідний розмір земельної ділянки спростовуються наявним у матеріалах справи письмовим обґрунтуванням розмірів земельної ділянки до заяви від 14.07.2014, в якому ОСОБА_1 повідомив, що має намір займатися вирощуванням та виготовленням сільськогосподарської продукції (зернові культури, технічні культури, овочі, лікувальні трави тощо). З цією метою заявник планує взяти на умовах довгострокової оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Запорізької області орієнтовною площею 58,00 га, використовуючи власні сили членів своєї родини та додатково залучених найманих працівників. Заявник повідомив, що має необхідний сільськогосподарський досвід, отриманий ним за роки роботи на діючому сільськогосподарському підприємстві на посаді директора більш як 5 років. Також повідомив, що в подальшому, з урахуванням позитивного розвитку фермерського господарства, планує його розширення за рахунок набуття права оренди на інші земельні ділянки відповідно до чинного законодавства.

Надання інших документів, у тому числі доказів наявності у заявника матеріально-технічної бази для ведення фермерського господарства, законодавством не передбачено, а тому у відповідача-1 були відсутні правові підстави вимагати надання цих документів та відмовляти в наданні земельної ділянки в оренду в разі їх неподання.

На думку прокурора, відсутність у заявника намірів створювати фермерське господарство підтверджується тим, що на момент розгляду питання про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 не створив фермерське господарство на підставі раніше отриманих в оренду земельних ділянок. З цього приводу суд зауважує, що законодавство не містить обмежень щодо строків створення фермерського господарства після отримання земельної ділянки в оренду для цієї мети, а визначає тільки те, що отримання земельної ділянки є підставою для реєстрації фермерського господарства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Суд зауважує, що оцінка правомірності оскаржуваних наказів здійснюється судом на момент їх видання, а реєстрація фермерського господарства відбувається вже після отримання земельної ділянки в оренду. Враховуючи викладене, відсутність реєстрації фермерського господарства на момент розгляду питання про надання земельної ділянки в оренду, не може бути підставою для визнання спірних наказів неправомірними.

Крім того, після отримання спірної земельної ділянки в оренду громадянин ОСОБА_1 створив фермерське господарство "ДОМ-ЛЕНД". Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дану юридичну особу зареєстровано 21.03.2016.

Отже, мета отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства заявником реалізована.

Щодо доводів прокурора про те, що отримання громадянином в оренду декількох земельних ділянок для ведення фермерського господарства суперечить вимогам законодавства та встановленому порядку надання земельних ділянок через земельні торги, який застосовується для фермерського господарства як юридичної особи, суд зазначає, що законодавство чітко не визначає, що в оренду громадянину для мети ведення фермерського господарства може бути надана тільки одна земельна ділянка.

У ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» було визначено що земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Наведене в ч. 7 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» поняття єдиного масиву земельної ділянки, за висновком суду, не передбачає, що в оренду може надаватися тільки одна земельна ділянка, оскільки в даній нормі йдеться про надання земельних ділянок, тобто декількох земельних ділянок. У цьому разі законодавство визначає про необхідність надання їх єдиним масивом, без розриву їх на окремі ділянки, з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Суд зазначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати особам, які застосовують закон, адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб.

За висновком суду, норми земельного законодавства та практика його застосування на момент видання спірних наказів чітко не вказували на можливість надання в оренду тільки однієї земельної ділянки для мети ведення фермерського господарства. Обмеження щодо кількості та розмірів надання земельної ділянки громадянам для мети ведення фермерського господарства були встановлені тільки для надання земельних ділянок безоплатно у власність (ч. ч. 5, 6 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 121 Земельного кодексу України).

Законодавство не визначає таких правових підстав для відмови в наданні земельної ділянки в оренду, як наявність у заявника в оренді інших земельних ділянок.

Вимога про отримання земельної ділянки в оренду в порядку земельних торгів не застосовується при наданні земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства громадянам. Фермерське господарство було створено вже після отримання земельних ділянок, тому норми законодавства щодо отримання земельної ділянки через земельні торги у спірних відносинах не можуть бути застосовані судом.

За таких обставин суд не встановив порушень норм законодавства з боку Головного управління Держземагенства у Запорізькій області при видачі спірних наказів та дійшов висновку, що Головне управління Держземагенства у Запорізькій області правомірно видало наказ від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

ОСОБА_1 виконав вимоги наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області видало наказ від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та надав на затвердження Головного управління Держземагенства у Запорізькій області розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах встановленого шестимісячного строку. У зв`язку з цим Головне управління Держземагенства у Запорізькій області правомірно видало наказ від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Підстави для визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 22.08.2014 №8-265/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" відсутні.

За таких обставин суд визнав правомірними підстави для укладення оспорюваного договору оренди землі від 22.10.2014.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, серед них такі: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. ч. 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оспорюваний договір оренди землі від 22.10.2014 не є нікчемним в силу вимог закону. Підстави для визнання оспорюваного договору недійсним, наведені у позові прокурора, визнані судом необґрунтованими та спростовані. У зв`язку з цим вимога прокурора про визнання оспорюваного договору недійсним із заявлених підстав не підлягає задоволенню.

Оскільки суд не встановив правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 58 га, кадастровий номер 2325281600:04:001 :0026, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні позову повністю.

Відповідач-2 подав заяву про застосування позовної давності до позовних вимог і відмову в позові з цих підстав.

Враховуючи те, що суд відмовив в задоволенні позову прокурора по суті, заява відповідача-2 про застосування строку позовної даності не підлягає розгляду судом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 7684,00 грн. покласти на прокурора.

У відзиві відповідач-2 виклав попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу в розмірі 22000,00 грн., проте не заявив про їх стягнення та не надав доказів фактичного понесення цих витрат. У зв`язку з цим суд не вирішує питання про розподіл цих витрат.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 7684,00 грн. покласти на прокурора.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.08.2019.

Суддя О.В.Федорова