Рішення № 83398436, 02.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/116/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2019 Справа № 908/1328/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування», 49089, м. Дніпро, провулок Архітектурний, 5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, к. 207

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

суть спору

30.05.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Асоціація дитячого харчування”, м. Дніпро до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 305 від 31.03.2017 у розмірі 415 104,44 грн.

30.05.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1328/19. Присвоєно справі номер провадження 15/116/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки стосовно оплати отриманого товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі перелічених видаткових накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 415 104,44 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь. В обґрунтування позову посилається на ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173. 193 Господарського кодексу України. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

02.07.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 27.06.2019 про зміну позовних вимог. Обґрунтовуючи клопотання позивач зазначив, що за час від подачі позовної заяви по сьогоднішній день, відповідач частково сплатив позивачу заборгованість, а саме: 31.05.2019 – 230 000,00 грн, 06.06.2019 – 40 000,00 грн, таким чином сума боргу зменшилася на 270 000,00 грн, та має складати 145 104,44 грн. Проте, за час від подачі позовної заяви по сьогоднішній день у відповідача виникли нові борги на загальну суму 88 862,76 грн, за накладними № 5586 від 27.03.2019 на суму 50 241,96 грн та № 5626 від 10.04.2019 на суму 38 620,80 грн. З урахуванням викладеного, просив змінити позовні вимоги, з урахуванням того, що відповідач частково сплатив заборгованість, та в нього виникла нова заборгованість та стягнути з відповідача 233 967,20 грн.

Частина 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України надає право позивачу, крім прав, визначених ст. 42 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Частина 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Тому у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Предметом позовної заяви, поданої позивачем, у вказаній справі є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 415 104,44 грн за порушення умов договору поставки № 305 від 31.03.2017 щодо повної та своєчасної оплати товару поставленого в період з 12.12.2018 по 14.03.2019 (підстава позову), яке підтверджено відповідними первинними документами – накладними на поставку товару за вказаний період.

В свою чергу, подаючи заяву про зміну предмета позову, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 233 967,20 грн (предмет позову) за порушення умов договору поставки № 305 від 31.03.2017 щодо повної та своєчасної оплати товару поставленого в період з 27.03.2019 по 10.04.2019 (підстава позову).

Слід зауважити, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, у своїй сукупності.

Оскільки між сторонами укладений договір не на конкретний товар в одному екземплярі, а стосовно поставки невизначеного кола товарів (поставки партіями), крім того, договір є таким, що продовжується (почав діяти з 2017 року), то і підставою позову є не лише порушення умов договору № 305 від 31.03.2017, як помилково вважає позивач, а порушення умов договору поставки товару, здійсненого у певний період, що підтверджується, у сукупності, договором з накладними на поставку товару за певний період.

З огляду на викладене, оскільки позивачем змінено як предмет (суму заборгованості), так і підставу позову – заявлено до стягнення заборгованість, що виникла за зовсім інший період часу (вимога, викладена у позові стосується періоду поставки з 12.12.2018 по 14.03.2019, а у заяві викладено вимогу про стягнення заборгованості за період з 27.03.2019 по 10.04.2019), що підтверджується зовсім іншими доказами (видаткова накладна № 5586 від 27.03.2019 на суму 50 241,96 грн, видаткова накладна № 5626 від 10.04.2019 на суму 38 620,80 грн), які були подані разом із заявою, подана позивачем заява про зміну предмету позову є за своєю правовою суттю фактично новим позовом до відповідача, з огляду на що, суд не приймає до розгляду заяву в частині стягнення 88 862,76 грн. Клопотання в частині зменшення розміру позовних вимог до 145 104,44 грн прийнято судом до розгляду.

Розглядається позов про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 145 104,44 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву № 271 від 20.06.2019. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем не було доведено, що поставки товару, зазначеного в накладних, були здійснені в рамках укладеного між ТОВ «Асоціація дитячого харчування» та ТОВ «Український Рітейл» договору поставки. Крім того, у наданих позивачем видаткових та товарно-транспортних накладних у графі «Отримав» міститься підпис та печатка відповідача, проте не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис. Таким чином, з видаткових накладних та товарно-транспортних накладних неможливо встановити, хто саме їх підписав, так як прізвища зазначені в них не збігаються з прізвищами працівників, які були уповноважені підписувати зазначені документи. Також не можливо встановити повноваження осіб, які підписали документи.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 02.08.2019.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

31.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 305.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, далі “товар”, на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, асортимент та ціна постачаємого товару зазначається у додатку № 1 “Специфікація”, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку.

Зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України (п. 2.6 договору).

Згідно з п. 3.2 договору, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місці поставки товару у момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів.

У розділі 6 договору сторони врегулювали ціну товару та порядок розрахунків. У відповідності до п. 6.1 договору ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації та може бути змінена виключно по попередньому узгодженню з покупцем. Не більше одного разу у квартал та не більш чим на 5% від поточної ціни.

Відповідно до п. 6.5. договору, вимоги по оплаті товару вказуються в додатку № 6 до цього договору.

Пунктом 3 додатку № 6 до договору поставки оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 70 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до п. 11.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

На виконання умов договору, позивач поставляв відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні, а саме: № 5327 від 12.12.2018 на суму 30 198,56 грн, № 5348 від 19.12.2018 на суму 9944,82 грн, № 5364 від 26.12.2018 на суму 41 412,78 грн, № 5420 від 23.01.2019 суму 47 092,32 грн, № 5440 від 30.01.2019 на суму 68 009,04 грн, № 5455 від 06.02.2019 на суму 36 278,28 грн, № 5478 від 13.02.2019 на суму 34 001,28 грн, № 5492 від 20.02.2019 на суму 20 243,88 грн, № 5514 від 27.02.2019 на суму 17 986,68 грн, № 5435 від 06.03.2019 на суму 25 383,24 грн, № 5449 від 13.03.2019 на суму 28 663,92 грн, № 5555 від 14.03.2019 на суму 55 889,64 грн.

У накладних міститься посилання на договір № 305 від 31.03.2017 та у графі «отримав» міститься підпис представника відповідача, який скріплений круглою печаткою відповідача – юридичної особи.

Станом на 24.05.2019, поставлений відповідачу товар за вищезазначеними видатковими накладними не оплачений, сума боргу станом складає 415 104,44 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Під час розгляду справи відповідачем частково сплачено вартість отриманого товару, на суму 270 000,00 грн. про що позивачем зазначено у клопотанні про зміну позовних вимог, та яке в частині зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.

З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки № 305 від 31.02.2017 у сумі 145 104,44 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача щодо неналежного оформлення видаткових та товарно-транспортних накладних, поданих позивачем, суд зазначає наступне.

Умовами договору поставки № 305 від 31.03.2017 (п. 2.6договору) сторони визначили, що зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Умовами договору № 305 від 31.03.2017 сторони визначили порядок приймання товару. Згідно з п. 3.2 приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місці поставки товару у момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів.

Відповідно до п. 2.17 підписанням цього договору постачальник підтверджує наявність у особи, яка здійснює фактичну передачу товару покупцю, усіх необхідних повноважень, пов`язаних з передачею-прийманням товару покупцю, у т.ч. права підпису будь-яких актів чи інших документів, пов`язаних з передачею-прийманням товару покупцю, а також право отримання від покупця яких-небудь повідомлень та/чи претензій, які відносяться до даного договору та/чи його виконання.

Відповідно до п. 2.18 постачальник зобов`язався зазначити у всіх документах, пов`язаних з поставкою (у тому числі у товарній накладній, рахунках-фактурах та інших супровідних документах), своє найменування, номер та дату договору, номер та дату замовлення. У податковій накладній постачальник повинен зазначити номер та дату договору.

Згідно з п. 3.3 договору, якщо при передачі товару покупцю виявиться невідповідність товару вимогам даного договору, покупець має право відмовитися від отримання даного товару, оформивши акт розбіжностей та зробивши відповідну відмітку у накладній.

Якщо при прийманні товару виявиться невідповідність супровідних документів поставленому товару, умовам договору чи вимогам законодавства (кількість, ціна, інші обов`язкові реквізити первинних документів), покупець вправі відмовитися від приймання товару оформивши акт розбіжностей або відстрочити дату розрахунку з постачальником (п. 3.5 договору).

Згідно з п. 3.7 договору разом із товаром постачальник зобов`язаний пред`явити такі супровідні документи: товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України.

Статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд відзначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив укладення договору поставки № 305 від 31.03.2017 та не заперечував фактичної поставки позивачем відповідачу товару за переліченими у позові видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару. Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у супровідних документах, відсутності супровідних документів на товар, тощо.

Суд враховує, що у видаткових накладних міститься посилання на договір поставки № 305 від 31.03.2017, на усіх видаткових накладних міститься відбиток круглої печатки юридичної особи – відповідача, наявності якої відповідач не заперечив. У накладних зазначене прізвище особи, яка приймала товар, а також номери актів розбіжностей, які складалися у зв`язку з невідповідністю кількості товару, що приймався. Неістотні недоліки у видаткових накладних, про які зазначив відповідач, не роблять дані накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Крім того, недоліки у видаткових та товарно-транспортних накладних щодо не зазначення посади особи, що приймала товар, допущені саме з боку відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що поставка товару згідно з переліченими вище видатковими накладними здійснювалася позивачем саме на умовах договору поставки № 305 від 31.03.201, товар приймався відповідачем без заперечень та частково оплачувався.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, к. 207; ідентифікаційний код юридичної особи 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» (49089, м. Дніпро, провулок Архітектурний, 5; ідентифікаційний код юридичної особи 30394678) заборгованість у розмірі 145 104,44 грн (сто сорок п`ять тисяч сто чотири гривні 44 коп.), судовий збір у сумі 2176,57 грн (дві тисячі сто сімдесят шість гривень 57 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов