Рішення № 83398262, 02.08.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2019р. Справа № 904/2171/19За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Амідас», м. Харків

До: Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», м. Дніпро

Про: стягнення 67 233, 21 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Амідас» (позивач) звернувся з позовом до ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» ( відповідач ) про стягнення 67 233, 21 грн. заборгованості ( в т.ч. : 49 032, 00 грн. – основна заборгованість; 3 160, 21 грн. – пеня; 11 853, 25 грн. – інфляційні втрати та 3 187, 75 грн. – 3% річних) за поставлений товар, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору поставки №16163т від 02.12.16р. (укладеного між сторонами).

Ухвалою суду від 03.06.19р. відкрито провадження у справі № 904/2171/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ПрАТ «ПАТ ДТЗ» ( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи, що позивачем на підтвердження здійснення поставки товару не надано суду товарно-транспортні накладні. Також зазначає, що позивачем в порушення п.7.1. договору не надіслано на адресу відповідача рахунку на оплату товару.

ТОВ «Амідас» (відповідач) своїм правом на подання до суду відповіді на відзив не скористався.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

02.12.16р. між ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (замовник) та ТОВ «Амідас» (постачальник ) укладено договір поставки № 16163т , відповідно до умов якого та Специфікації №1 до нього постачальник 29.12.16р. за видатковою накладною №2912//1 від 29.12.16р. здійснив поставку замовнику товару на загальну суму 49 032,00 грн. ( а.с.15) ; а замовник відповідно до пункту 7.1. договору зобов`язався здійснити розрахунки за договором у безготівковому порядку на рахунок постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України – гривні та здійснити оплату поставленого товару на протязі 60 банківських днів з дня поставки та на підставі отриманого від постачальника рухунку.

Згідно з 5.1. договору поставка товару здійснюється партіями, на протязі 5-ти календарних днів з моменту узгодження поставки сторонами; кількість та асортимент товару у кожній партії визначається в заявці замовника.

Представник замовника про прийнятті товару звіряє відповідність кількості і асортименту товару, вказаних в накладній, кількості і асортименту товару, вказаних згідно наданій замовником заявці, розписується за отримання товару та передає постачальнику (при необхідності) доручення на отримання партії товару; у разі якщо кількість товару вказана в накладній, менша ніж кількість вказана в заявці, товар вважається поставленим в кількості , що вказана в накладній; у разі якщо кількість товару , вказана в накладній, більша ніж кількість вказана в заявці, замовник має право відмовитись від лишку товару й прийняти його в кількості, що вказана в заявці. (п.5.9. договору).

В п.10.3. договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором він сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми але не більше облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. (а.с.12-14).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк у повному обсязі не оплатив; у зв`язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем станом на 27.05.19р. рахується заборгованість в розмірі 49 032, 00 грн. (а.с.5)

Окрім того – позивач відповідно до п. 10.3. договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 3 160, 21 грн. – пені; 11 853, 25 грн. – інфляційних втрат та 3 187, 75 грн. – 3% річних. (а.с.6-7). На час винесення рішення у справі відповідач доказів погашення заборгованості ( з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних ) перед позивачем не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 67 233, 21 грн.

Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно до ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). (ст.610 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ).

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів, на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Одночасно заперечення відповідача, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справі доказами. Також суд вважає за необхідне зазначати, що рахунок-фактура (рахунок на оплату) є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує будь-якої господарської операції, розпорядження або дозволу на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений товар.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 231, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7; код ЄДРПОУ 00659101) на користь позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Амідас» ( 61202, м. Харків, пр-т Перемоги, буд. 48, кв. 188; код ЄДРПОУ 36456872): 49 032, 00 грн. – заборгованості за договором; 3 160, 21 грн. – пені; 11 853, 25 грн. – інфляційних втрат ; 3 187, 75 грн. – 3% річних та 1 921, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 02.08.2019 р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.