Рішення № 83398121, 16.04.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2019 р. Справа №903/724/18за позовом: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної Марини Анатолівни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВ ПАК”

про стягнення 117466,67 грн.

Головуючий суддя Шум М.С.,

судді: Дем`як В.А.

Якушева І.О.

секретар с/з Кобись Є.О.

Представники сторін: н/з

Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної Марини Анатолівни просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВ ПАК” на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” частину заборгованості за кредитним договором № 010/12/14 від 02.03.2011 року в сумі 117466,67 грн., що складає частину заборгованості по процентам за період користування кредитом з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року, яка згідно розрахунку заборгованості становить 1911143,84 грн. (із врахування заяви про уточнення позовних вимог від 14.01.2019р.).

Ухвалою суду від 22.03.2019р. постановлено прийняти справу до розгляду по суті 16.04.2019р. в колегіальному складі суду. Визнано явку уповноваженого представника позивача обов`язковою та повторно викликати останніх в судове засідання, також зобов`язано позивача надати суду(для огляду) оригінали всіх без виключення доданих до позовної заяви документів(зокрема кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011р.), а також надати: письмові пояснення щодо відмінностей осіб, які укладали договір(зазначення в преамбулі кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011р. від банку – голови правління ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” ОСОБА_1 , від позичальника ТОВ “ТВ ПАК” - директора Кульбачинського В.П., а в частині реквізитів та підписання – від кредитора ПАТ “ВІЕйБІ Банк” першого заступника голови правління ПАТ “ВІЕйБІ Банк” А.Л. Головка, від позичальника - директора ОСОБА_2 .).

Позивач вимог суду наведених в ухвалі від 22.03.219р. не виконав, пояснень не подано.

Сторони уповноважених представників в судове засідання не направили, проте були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, - встановив:

Позивач звертаючись з позов до суду вказував, що 02 березня 2011 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ТОВ «ТВ ПАК» було укладено договір №010/12/14(а.с.8-12), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати TOB «ТВ кредитні у формі поновлювальної лінії з лімітом 15 750 000,00 грн., а останнє зобов`язується: повернути кредитні кошти та сплатити Банку плату за користування кредитними комісії та можливі штрафні санкції. За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 18% Кредитні кошти надаються строком до 01 березня 2013 року включно. TOB «ТВ ПАК» зобов`язувалось забезпечити сплату процентів, зокрема, зобов`язувалось сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця. Відповідно до умов Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок заборгованості пені здійснюється, починаючи з наступного робочого дня після дати коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов`язання. Сплата пені не звільняє Позичальника від виконання простроченого грошового зобов`язання. У разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, останній зобов`язується на вимогу Банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором Кредитор має право припинити надання кредитних коштів за цим Договором скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового погашення заборговані Позичальника за кредитом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред`явлення вимоги, включаюся проценти за Кредитом (в тому числі, прострочені проценти) пеню,| штрафи та інші платежі відповідно до цього Договору. Кредитор має право вимагати Позичальника дострокового погашення кредиту та виконання інших зобов`язань Договором у випадку порушення позичальником строків виконання грошових зобов`язань передбачених цим договором, більше ніж 5(п`ять) банківських днів.

З квітня 2011 року по травень 2012р. між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та TOB «ТВ ПАК» укладено ряд додаткових угод до Кредитного договору №010/12/14 від 02 березня 2011, щодо збільшення ліміту поновлювальної кредитної лінії(а.с.13-15).

Позивач зазначає, що 12 березня 2012 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та TOB «ТВ ПАК» укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02 березня 2011 року за умовами котрого здійснюється заміна сторони Кредитора за Договором ПАТ «Фінансова ініціатива», які існують на момент укладання Договору про внесення переходять до нового Кредитора — ПАТ «ВіЕйБі Банк»(а.с.16).

28 лютого 2013 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та TOB «ТВ ПАК» було укладено договір про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02 березня 2011 року умовами котрого подовжено кінцевий термін повернення кредиту до 28 лютого 2014 включно.

31 липня 2013 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та TOB «ТВ ПАК» було укладено договір внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02 березня 2011 року за умовами го змінено процентну ставку за користування кредитними коштами: з 29 березня 2012 по ЗО червня 2013 року - 18 %річних, з 01 липня 2013 року - 25 % річних.

Банк стверджує, що свої зобов`язання за Кредитним договором №010/12/14 від 02.03.2011р. виконав в повному обсязі, надавши TOB «ТВ ПАК» у користування кредитні кошти шляхом перерахування на поточний рахунок, що підтверджується, розрахунком заборгованості.

В подальшому Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», у відповідності до п.6, 7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого правочини неплатоспроможного є нікчємними з підстав, якщо банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у томі числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішнім документам банку - визнано нікчемними договори про внесення змін до кредитного договору про що направлено Відповідачу повідомлення.

Зокрема, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіною М.А. було визнано нікчемними:

- Договір від 17.02.2014 року про внесення змін д Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року;

- Договір від 27.02.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року. '

- Договір від 17.03.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 30.04.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 15.05.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 16.06.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 15.07.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 15.08.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 09.09.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 15.09.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

- Договір від 15.10.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року.

Позивач зазначає, про наявність у відповідача заборгованості за кредитом; за процентами; пені за несвоєчасне погашення кредиту; пені за несвоєчасне сплату процентів по кредиту; по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; по 3% річних за несвоєчасну сплату процента кредиту; інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

За твердженнями позивача, в порушення умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства України, а саме: ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1054, Цивільного кодексу України, позичальник порушив взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, які просять стягнути з ТОВ «ТВ ПАК» в розмірі сумі 117466,67 грн., що складає частину заборгованості по процентам за період користування кредитом з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року, яка згідно розрахунку заборгованості становить 1911143,84 грн..

Згідно п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1-2 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України,(яка була чинна на 02 березня 2011 року.) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (ч.1 ст.181 ГК України).

Кредитний договір №010/12/14 від 02 березня 2011 року(наявний у матеріалах справи, не підписаний директором TOB «ТВ Пак», на ньому не проставлені печатки TOB «ТВ ПАК» та позивача.

В преамбулі кредитного договору № 010/12/14 від 02 березня 2011 року, заначено сторони: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», голова Правління ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ Пак», директор ОСОБА_3 . А в статті 16 «Реквізити та підписи сторін» згаданого кредитного договору зазначено такі сторони: ПАТ «ВіЕйБі Банк», перший заступник Голови Правління ОСОБА_4 та TOB «ТВ Пак», директор ОСОБА_2

Дана обставина (невідповідність), а також подальший аналіз умов копії доданого кредитного договору свідчить про те, що він не є єдиним, суцільним документом (різні, непов`язані між собою, розділи, статті, пункти, шрифт, умови) і не вбачається можливим встановити його зміст.

Окрім того, позивач при обґрунтуванні позовних вимог, не вказує чіткі пункти кредитного договору, які були погодженні сторонами, обмежившись посиланням на існування таких умов договору в цілому.

Як зазначалося вище, з метою повного та всебічного розгляду спору, ухвалою суду від 22.03.2019р. зобов`язано позивача надати суду(для огляду) оригінали всіх без виключення доданих до позовної заяви документів(зокрема кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011р.), а також надати: письмові пояснення щодо відмінностей осіб, які укладали договір(зазначення в преамбулі кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011р. від банку – голови правління ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” ОСОБА_1 , від позичальника ТОВ “ТВ ПАК” - директора Кульбачинського ОСОБА_5 , а в частині реквізитів та підписання – від кредитора ПАТ “ВІЕйБІ Банк” першого заступника голови правління ПАТ “ВІЕйБІ Банк” А.Л. Головка, від позичальника - директора ОСОБА_2 .).

Проте, оригіналів документів чи пояснень щодо вказаних вище розбіжностей, позивачем суду не подано.

Згідно абз.2 ч.6 ст.91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Натомість від позивача надійшли пояснення(вх.№01-57/3063/19 від 18.03.2019р.) в яких, зазначено, що надати суду для огляду оригінал кредитного договору № 010/12/14 від 02.03.2011 року не має можливості в зв`язку з тим, що 17.11.2014 року на вимогу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за супровідним листом № 06-893/1БТ від 17.11.2014 р. до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області передано 211 оригіналів кредитних договорів в число яких входив кредитний договір № 010/12/14 від 02.03.2011 року. До даного пояснення надається копія витягу з супровідного листа № 06-893/1БТ від 17.11.2014 р., в якому в п.27 вказано кредитний договір № 010/12/14 від 12.03.2012 року укладений з ТОВ «ТВ ПАК» з усіма додатковими угодами та іншими супровідними договорами та документами.

Суд критично оцінює дане твердження, оскільки до матеріалів справи додано саме копія договору кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року, а у зазначено вище супровідному листі зазначено про кредитний договір №010/12/14 від 12.03.2012р.,останню дату проставлено в договорі про внесення змін до кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року, а не самому основному кредитному договорі.

Окрім цього, згадана копія супровідного листа не відповідає вимогам ст.91 ГПК України, щодо подання суду письмових доказів, оскільки не засвідчена належним чином.

Згідно п.1, 2, 4 ст.91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Також позивач у зазначених вище поясненнях зазначає, що в додатках до позовної заяви надано копію Договору про внесення змін до Кредитного договору № 010/12/14 від 02.03.2011 року від 12.03.2012 року, саме на який і посилається відповідач, вказуючи на відсутність зазначених підписів та відбитків печаток. Даний договір є трьохстороннім (ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», ПАТ «ВіЕйБі Банк» та TOB «ТВ ПАК»), складається з 7 пунктів. В пункті № 1 викладено нову редакцію преамбули, тексту та реквізитів Кредитного договору № 010/12/14 від « 02» березня 2011 року що не є закінченням тексту самого договору. Після пункту № 1 викладено ще шість пунктів, та вже вкінці договору після пункту № 7 вказаний договір завірений підписами представників та відбитками печаток всіх сторін договору.

Дане твердження позивача суд також оцінює критично, з огляду на те, що зміни в основний кредитний договір можуть бути внесені укладанням окремого документу, проте такі зміни викладаються в новому договорі, а не вносяться у текст первинного документу. Суд звертає увагу на те, що в кредитному договорі №010/12/14 від « 02» березня 2011р. зазначено різні особи, які укладали договір(зазначення в преамбулі кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011р. від банку – голови правління ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” Циктора А ОСОБА_6 І ОСОБА_6 , від позичальника ТОВ “ТВ ПАК” - директора Кульбачинського ОСОБА_5 , а в частині реквізитів та підписання – від кредитора ПАТ “ВІЕйБІ Банк” першого заступника голови правління ПАТ “ВІЕйБІ Банк” А.Л. Головка, від позичальника - директора ОСОБА_2 ), також наявні дублювання номерів розділів та частин договору із різним змістом останніх.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна лише перша сторінка договору від 12.03.2012р.(а.с.16) про внесення змін до кредитного договору №010/12/14 від 02.03.2011 року, тобто без тої частини договору в котрій відображено підписання останнього, що унеможливлює встановлення його повного змісту.

Згідно ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що копія кредитного договору №010/12/14 від « 02» березня 2011р. була засвідчена «Згідно з оригіналом» представником позивача Домбровським ОСОБА_7 24.09.2018р., проте сам позивач в поясненнях(вх.№01-57/3063/19 від 18.03.2019р.) вказує, що оригінал кредитного договору та всі додатки до нього 17.11.2014 року на вимогу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за супровідним листом № 06-893/1БТ від 17.11.2014р. передано до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, що фактично унеможливлювало засвідчення копій документу у 2018 р. за матеріальної відсутності оригіналу в ПАТ “ВІЕйБІ Банк”.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову зокрема щодо стягнення відсотків за користування кредитом, оскільки вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність основної заборгованості, та у зв`язку з цим періодів прострочення оплат, що зумовлено суперечностями, які наявні у поданій до суду копії кредитного договору №010/12/14 від « 02» березня 2011р..

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим прийшов висновку, що право чи інтерес позивача не порушені, тому відмовляє в позові з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Заяву відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності(заявлено у відзиві на позов), суд залишає без розгляду, оскільки дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

24.04.2019

Головуючий суддя М.С. Шум

суддя В.М. Дем`як

суддя І.О. Якушева