Рішення № 83396503, 01.08.2019, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/1/19

2/458/282/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Кріль Л.М.

за участю секретаря: Козловської С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Турці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турківської міської ради Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Турківського районного суду Львівської області з позовом до Турківської міської ради Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що користується автомобілем марки «Volkswagen – T5», номерний знак НОМЕР_1 , що належить його батьку – ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 08.09.2018 року приблизно о 21 год. 25 хв. у м.Турка по вул.А.Шептицького, керуючи автомобілем марки «Volkswagen – T5», номерний знак НОМЕР_1 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, наїхавши правим заднім колесом, на його думку, на привідчинений або ненадійно зафіксований каналізаційний люк, внаслідок чого автомобілю було завдано механічні пошкодження та відповідно спричинені збитки, які, з врахуванням заміни деталей та проведення відновлювальних ремонтних робіт, складають 28305,00 гривень.

08.09.2018 року поліцейський Турківського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області Дудурич П. ОСОБА_3 . склав щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, при розгляді якого 05.12.2018 року Турківським районним судом Львівської області у адміністративній справі №458/1040/18 винесено постанову, якою провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок наїзду, на думку позивача, на привідчинений чи неналежним чином зафіксований каналізаційний люк на автодорозі у м.Турка по вул.А.Шептицького Львівської області, який завдав удару по кузову автомобіля, були спричинені механічні пошкодження кузова та деталей автомобіля, у зв`язку з чим СПД ФО ОСОБА_4 проводилися такі роботи (надані послуги), а саме: замінено: дверку розсувну т5, ролік нижній розсувних дверей, середній ролік розсувних дверей, ручку розсувних дверей внутрішню, замок розсувних дверей, шкло правих розсувних дверей, шкло кузовне заднє праве, датчик зовнішній, проведено поклейку вікон, рихтування передніх правих дверей, покраску передніх дверей, зварювальні роботи порогу правого, покраску правого порогу, д/м дверей, регулювання, рихтування середньої стійки вікна, покраску стійки вікна, поріг правий частина кузовна, а всього на загальну суму 28305,00 гривень.

Замінені деталі автомобіля є такими, що були у використанні. Це пов`язано із браком у позивача коштів, необхідних для придбання оригінальних деталей до цієї марки автомобіля, які в рази дорожчі за ті, які він змушений був встановити, та нагальною потребою у використанні вказаного автомобіля.

Заподіяні матеріальні збитки, пов`язані з вказаною дорожньо-транспортною пригодою та як наслідок – проведенням заміни деталей автомобіля та відновлювальних ремонтних робіт, негативно відіб`ються на подальшій вартості автомобіля, оскільки автомобіль при його продажі буде вважатися таким, що потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду.

Позивач вважає, що автомобіль марки «Volkswagen – T5», номерний знак НОМЕР_1 , яким він управляв, отримав пошкодження в результаті неналежного утримання вулично-дорожньої мережі, балансоутримувачем якої є Турківська міська рада Львівської області, згідно відповіді №1222 від 26.09.2018 року на його заяву, яка зобов`язана відшкодувати йому вартість відновлювального ремонту вказаного пошкодженого автомобіля.

Вважає, що такими протиправними діями відповідача, йому завдано не тільки матеріальну, але й моральну шкоду, оскільки дорожньо-транспортна пригода, що сталась внаслідок порушення відповідачем правил належного утримання вулично-дорожньої мережі, має для нього значний психотравмуючий характер. Пошкодження транспортного засобу призвело до душевних страждань та перебування у пригніченому стані, до втрати спокою, самопочуття та погіршення психологічного стану, погіршення відносин з батьками, виникненням недовіри з їх сторони щодо нього. Він змушений витрачати свій час на поновлення його порушених прав, що вимагає від нього додаткових зусиль. У зв`язку з цим оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача в межах розгляду даного спору.

Моторне (транспортне) страхове бюро України відмовило позивачу у відшкодуванні шкоди, оскільки даний випадок не відноситься до жодного з перелічених ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як доказ того, що позовні вимоги є цілком законними та справедливими, позивач стверджує, що 08.09.2018 року перед каналізаційним люком, що завдав пошкодження автомобілю, були відсутні попереджувальні знаки, передбачені Правилами дорожнього руху України, з приводу наявності небезпеки наїзду на незакріплений чи привідчинений каналізаційний люк або обмеження руху по даній ділянці автомобільної дороги, на якій знаходився вказаний люк.

Згідно відповіді Турківської міської ради Львівської області №1190 від 19.09.2018 року на відрізку дороги, де відбулася вказана ДТП, освітлення - відсутнє. Як доказ того, що Турківська міська рада Львівської області, як відповідач у справі, намагатиметься суд ввести в оману та уникнути цивільно-правової відповідальності перед позивачем, позивач наводить той факт, що згідно відповіді №1222 від 26.09.2018 року на його заяву від 10.09.2018 року Турківська міська рада Львівської області повідомила, що на жодного із посадових осіб Турківської міської ради не покладено обов`язки контролю експлуатаційного стану елементів дорожніх об`єктів, у зв`язку з обмеженістю штатних одиниць у міській раді відділу будівництва та експлуатації доріг. В той же час, у відповіді Турківської міської ради Львівської області №1189 від 19.09.2018 року на його запит вказано, що система ливневої каналізації міста регулярно оглядається обхідником водопровідно-каналізаційної мережі та візуальний огляд люків ливневої каналізації здійснювався зранку 07.09.2018 року.

Позивач просить стягнути з Турківської міської ради Львівської області на свою користь 28305,00 грн. витрат, пов`язаних із заміною деталей та відновлювальним ремонтом транспортного засобу, 5000 грн. відшкодування моральної шкоди та 704,80 грн. за сплачений судовий збір при поданні до суду позовної заяви.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 18.04.2019 року постановлено цивільну справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Оскільки, відповідно до вимог ст.279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Турківської міської ради Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення №458/1040/18 щодо ОСОБА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.09.2018 року приблизно о 21 год. 25 хв. у м.Турка по вул.А.Шептицького ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen – T5», номерний знак НОМЕР_1 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, наїхавши правим заднім колесом на привідчинений або ненадійно зафіксований каналізаційний люк, внаслідок чого автомобілю було завдано механічні пошкодження та відповідно спричинені збитки.

Постановою Турківського районного суду Львівської області від 05.12.2018 року провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за відсутн істю складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «Volkswagen – T5», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , були спричинені механічні пошкодження кузова та деталей автомобіля, у зв`язку з чим СПД ФО ОСОБА_4 проводилися такі роботи (надані послуги), а саме: замінено: дверку розсувну т5, ролік нижній розсувних дверей, середній ролік розсувних дверей, ручку розсувних дверей внутрішня, замок розсувних дверей, шкло правих розсувних дверей, шкло кузовне заднє праве, датчик зовнішній, проведено поклейку вікон, рихтування передніх правих дверей, покраску передніх дверей, зварювальні роботи порогу правого, покраску правого порогу, д/м дверей, регулювання, рихтування середньої стійки вікна, покраску стійки вікна, поріг правий частина кузовна, загальна вартість яких становить 28305,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі продукції від 25.09.2018 року від виконавця: СПД ФО ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) – замовнику: ОСОБА_1 ; рахунком-фактурою №11150 від 25.09.2018 року та видатковою накладною №11150 від 25.09.2018 року.

Балансоутримувачем автодороги у м.Турка по вул.А.Шептицького Львівської області є відповідач - Турківська міська рада Львівської області, що підтверджується наданою позивачу довідкою №1222 від 26.09.2018 року, виданою виконавчим комітетом Турківської міської ради Львівської області.

Враховуючи те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Турківського районного суду Львівської області від 05.12.2018 року, то суд приходить до висновку, що є причинно-наслідковий зв`язок між заподіяними позивачу збитками у вигляді спричинених механічних пошкоджень вказаного автомобіля та бездіяльністю відповідача Турківської міської ради Львівської області, яка полягала в неналежному постійному контролі за експлуатаційним станом усіх елементів дорожніх об`єктів та негайному усуненні виявлених пошкоджень чи інших перешкод в дорожньому русі, що призвело до неналежного утримання ділянки дороги, де відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: неналежної фіксації каналізаційного люку, оскільки саме відповідач, як балансоутримувач вказаної автодороги, несе відповідальність за створення безпечних умов руху на автодорозі, де була скоєна вищевказана дорожньо-транспортна пригода, у м.Турка по вул.А.Шептицького Львівської області.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до ч.3 ст.14, ч.1 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно із ст.9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила) визначено, що ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору", а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Користувачами дорожніх об`єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг (п.4 Правил).

У п.11 Правил встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

Указані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів (п.1 зазначених Правил).

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Встановлюючи склад деліктної відповідальності, суд вважає доведеним факт наявності вини відповідача у вчиненні досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб, яким користувався позивач, оскільки саме на відповідача законодавчо покладено обов`язки постійного контролю експлуатаційного стану усіх елементів дорожніх об`єктів та негайного усунення виявлених пошкоджень чи інших перешкод в дорожньому русі, однак порушуючи встановлені обов`язки, відповідачем не здійснено контроль ділянки дороги у м.Турка по вул.А.Шептицького, у місці виникнення вказаної дорожньо-транспортної пригоди, щодо виявлення неналежно закріпленого каналізаційного люка, внаслідок чого 08.09.2018 року автомобіль, яким користувався позивач, зазнав механічних пошкоджень. При цьому відповідачем не було надано суду доказів виявлення аварійного стану люка каналізаційного колодязя та невідкладного позначення його дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинення (обмеження) руху на зазначеній ділянці дороги, а також подальшого ремонту, заміни або фіксації кришки люка.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача Турківської міської ради Львівської області матеріальної шкоди в розмірі 28305,00 грн., яка становить вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, що підтверджується актом прийому-передачі продукції від 25.09.2018 року від виконавця СПД ФО ОСОБА_4 – замовнику ОСОБА_1 ; рахунком-фактурою №11150 від 25.09.2018 року та видатковою накладною №11150 від 25.09.2018 року.

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз`яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з`ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

З урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, яка завдана позивачу бездіяльністю відповідача щодо контролю, виявлення та усунення пошкоджень елементів дорожніх об`єктів, наслідком чого виникло пошкодження транспортного засобу, яким користувався позивач, та яка пов`язана з душевними стражданнями та перебуванням у пригніченому стані, до втрати спокою, самопочуття та погіршення психологічного стану, погіршення відносин з батьками, виникненням недовіри з їх сторони щодо позивача, витрачання його часу на поновлення порушених прав, що вимагало додаткових зусиль, суд прийшов до висновку, що в розрізі даного спору відповідачем має бути відшкодовано на користь позивача моральну шкоду, яку суд визначає в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст.80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в ст.76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.95 Цивільного процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Турківської міської ради Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає частковому задоволенню, а саме: на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача Турківської міської ради Львівської області слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 28305,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує розподіл судових витрат між сторонами, а тому з відповідача Турківської міської ради Львівської області на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 704,80 грн., які останній сплатив в якості судового збору при поданні позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України, ст.ст.12, 13, 83, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Турківської міської ради Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Турківської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 04056026, КОАТУУ 4625510100, адреса: Львівська область, Турківський район, м.Турка, площа Ринок, 26) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , відшкодування витрат, пов`язаних із заміною деталей та відновлювальним ремонтом транспортного засобу «Volkswagen – T5», номерний знак НОМЕР_1 в сумі 28305,00 грн. та моральну шкоду в сумі 3000,00 грн., а всього разом 31305,00 грн.

Стягнути з Турківської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 04056026, КОАТУУ 4625510100, адреса: Львівська область, Турківський район, м.Турка, площа Ринок, 26) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , суму сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання.

Головуючий: