Рішення № 83396276, 22.07.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2019 Справа №607/14613/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Гончаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.06.2019р. серії ДП18 №492968.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 03.06.2019р. серії ДП18 №492968.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 03 червня 2019 року інспектором поліції була винесена постанова серії ДП18 №492968 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Зокрема, йому ставиться у винну те, що 03 червня 2019 року на ділянці дороги 530 км траси Київ-Чоп, він рухався автомобілем зі швидкістю 84 км/год. в населеному пункті Гамаліївка, що перевищив швидкість максимально допустиму на 34 км, замір здійснювався приладом TRUCAM ТС000705, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.

З даною постановою не згідний, оскільки викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами. Вказав, що правопорушення зафіксоване приладом TRUCAM ТС000705, при цьому в постанові поліцейського відсутнє посилання на докази, яким правопорушення підтверджується (фото-відео-фіксація). Вважає, що оскаржувана постанова складена у невідповідності до вимог КУпАП, а саме: відсутні обов`язкові реквізити - відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, не з`ясовані обставини щодо вини особи та наявності обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, притягнення до відповідальності за порушення вимог правил дорожнього руху. Також відзначає, що поліцейським невірно вказаний пункт Правил дорожнього руху, який нібито він порушив. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, без з`ясування дійсних обставин справи, а тому просить скасувати оскаржувану постанову.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.06.2019 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив, хоча був повідомлений про дату судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного, з огляду на наступне:

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №492968 від 03.06.2019р., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 03 червня 2019 року на ділянці дороги 530 км траси Київ-Чоп, ОСОБА_1 рухався автомобілем зі швидкістю 84 км/год. в населеному пункті Гамаліївка, чим перевищив максимально допустиму швидкість на 34 км/год., замір здійснювався приладом TRUCAM ТС000705, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 12.4 ПДР України «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.».

Так, положеннями диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не обґрунтована належними доказами.

Зокрема, відповідачем не подано суду відзиву на позов та жодним відеоматеріалів з реєстратора та нагрудних камер працівників поліції, фото/відео фіксації порушення саме автомобілем позивача «SKODA SUPER В» номерний знак НОМЕР_1 , із зафіксованою швидкістю його руху, а також координати населеного пункту, де вчинено адмінправопорушення, а тому встановити, що саме вказаний у постанові автомобіль рухався у населеному пункті, в межах якого обмежено швидкість руху не більше 50 км/год., виходячи із фабули постанови, із перевищенням дозволеної швидкості більше ніж на 34 км/год. У постанові від 03.06.2019р. відсутні посилання на докази, яким правопорушення підтверджується (фото-віде – фіксація) і чи вони взагалі існують, що є обов`язковим.

Сама по собі постанова без наявності інших належних, допустимих та достовірних доказів не підтверджує факт вчинення правопорушення.

Крім цього суд вважає, що інспектором поліції не вірно вказаний в постанові від 03.06.2019р. пункт Правил дорожнього руху, який нібито порушив ОСОБА_1 (п. 12.4 ПДР України) і за порушення якого настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки даний пункт Правил лише вказує, що рух транспортних засобів у населених пунктах дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., а пункт 12.9 (б) ПДР України якраз і встановлює водію заборону перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пункті 12.4 ПДР України, за порушення якого настає адміністративна відповідність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що вимоги ст. 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП належним чином не виконані, оскільки не з`ясовано всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП не підтверджена достатніми, допустити доказами, не відповідає вимогам КУпАП, суд приходить до висновку щодо скасування постанови серії ДП18 №492968 від 03.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 55 Конституції України, статтями 122, 247, 251, 258, 280, 285, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9, 14, 73, 74, 77, 78, 90, 242-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.06.2019р. серії ДП18 №492968 – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.06.2019р. серії ДП18 №492968 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмий апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , с. Біла АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, м.Львів, вул.Перфецького, 19, код 40108646.

Повний текст рішення складено 22 липня 2019 року.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський