Рішення № 83390814, 29.07.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1193/19

Номер провадження 2/580/454/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Чхайло О. В.,

за участю секретаря судового засідання – Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.08.2018 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу гаража цегляного під літ. «А-1» з погребом цегляним під літ. «п/д», 1990 року побудови, загальною площею 33,5 м2 та гаража цегляного під літ. «А-1», 1990 року побудови, загальною площею 32,2 м2, що розташовані по АДРЕСА_1 . За придбане майно він сплатив відповідачеві грошові кошти у розмірі 23000 грн. за один гараж та 19000 грн. за інший, а всього 45000,00 грн. Одночасно між сторонами було досягнуто угоди про наступне (протягом десяти днів) нотаріальне посвідчення такої угоди. В той же час відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оформлення в нотаріальній формі договору купівлі-продажу майна і до цього часу такий договір не укладено. Тому позивач просив визнати за ним право власності на вищевказане нерухоме майно.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. В наданих заявах просили справу розглянути без їх участі. При цьому позивач вказав, що свої вимоги підтримує в повному обсязі, відповідач проти задоволення позову не заперечив.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 30.08.2018 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 гараж цегляний під літ. «А-1» з погребом цегляним під літ. «п/д», 1990 року побудови, загальною площею 33,5 м2 та гараж цегляний під літ. «А-1», 1990 року побудови, загальною площею 32,2 м2, що розташовані по АДРЕСА_1 , сплативши відповідачеві грошові кошти у розмірі 23000 грн. за один гараж та 19000 грн. за інший, а всього 45000,00 грн.

Суд вважає, що за таких обставин між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується письмовими доказами (а.с. 11, 23).

При укладенні даного договору відповідач зобов`язався посвідчити його нотаріально протягом десяти днів.

Однак, право власності ОСОБА_1 на придбане майно до цього часу належним чином не оформлене, оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

У відповідності зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки сторони договору купівлі-продажу домовилися щодо його усіх істотних умов, позивач зі свого боку виконав взяті на себе зобов`язання, сплативши вартість придбаного майна та прийняв його у своє володіння і обидві сторони вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, що підтверджується зібраними доказами, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 182, 220, 317, 328, 334, 392 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на гараж цегляний під літ. «А-1» з погребом цегляним під літ. «п/д», 1990 року побудови, загальною площею 33,5 м2, розташований по АДРЕСА_1 , та право власності на гараж цегляний під літ. «А-1», 1990 року побудови, загальною площею 32,2 м2, розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.