Ухвала суду № 83389527, 01.08.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/789/19

Провадження № 1-кп/500/355/19

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

01 серпня 2019 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

У складі: головуючого – судді Волкова Ю.Р.,

за участю: секретаря судового засідання Щербак І.П.,

учасники судового провадження:

прокурор Петрова М.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Чемоширянова Л.В.,

провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160150003130, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, середня освіта, пенсіонер, не одруженого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , судимого:

- 05 квітня 2016 року Ізмаїльським міськрайоним судом Одеської області за ч. 2 ст. 125 КК України засуджений до покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 червня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 серпня 2019 року.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, а саме те, що обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на досудовому розслідуванні.

Обвинувачений ОСОБА_1 , посилаючись на стан здоров`я, та його захисник заперечують проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просять змінити його на більш м`який у вигляді домашнього арешту.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частинами 3, 5 ст. 199 КПК, якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331 КПК, передбачено, що суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейського суду з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_1 , а також того, що прокурор не довів усі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, та не доказав того що неможливо обрати більш м`який запобіжний захід відносно обвинуваченого, враховуючи також стан здоров`я обвинуваченого, те, що всі свідки допитані, суд дійшов висновку, з врахуванням всіх обставин справи, нових обставин, які давали б суду підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, немає, а тому суд обирає обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Керуючись ст. ст. 176 – 178, 181, 183, 199, 201, 202, 331, 370 – 372 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 про обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту строком дії до 01 жовтня 2019 року з забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 21:00 години до 07:00 години ранку наступної доби, а також із зобов`язанням ОСОБА_1 з`являтися до суду за першою вимогою.

Копію ухвали направити до Ізмаїльської установи виконання покарань № 22, начальнику Ізмаїльського відділення поліції ГУНП в Одеській області для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику – до відома.

ОСОБА_1 звільнити з під варти в залі суду.

Ухвала щодо зміни запобіжного заходу припиняє свою дію відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – 01 жовтня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя