Рішення № 83389159, 10.07.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1167/19

Провадження № 2/488/1049/19 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.07.2019 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання - Кулаві А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою в Корабельний районний суд міста Миколаєва до відповідача Миколаївської міської ради про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,0 кв. м., житловою площею 43,4 кв.м., яка в цілому складається з трьох житлових кімнат.

В обґрунтування заявлених вимог пояснила те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її рідна сестра - ОСОБА_3 . Факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_3 , про народження ОСОБА_4 , про шлюб ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 , яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 63,0 кв.м. та житловою площею 43,4 кв.м.

Зазначене майно належало покійній на підставі договору купівлі-продажу № 1015/1 від 07.09.1999 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 Миколаївською філією «Української біржі нерухомості». Право власності на квартиру було зареєстроване за ОСОБА_3 , 14.09.1999 року КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується відповідним реєстраційним штампом на примірнику договору купівлі-продажу.

З 15.10.1999 року по момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у вказаній квартирі.

Після смерті ОСОБА_3 залишився спадкоємець першої черги, її син - ОСОБА_2 . Факт родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 та свідоцтвом про розірвання шлюбу ОСОБА_3

ОСОБА_2 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , з 20.05.2005 року проживав в квртирі разом з матір”ю до моменту її смерті.

На підставі заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 року П`ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встигнувши отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 помер.

Після смерті племінника ОСОБА_1 у встановлений законом строк для прийняття спадщини звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук О.В., із заявою про прийняття спадщини.

Крім позивачки інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, про що свідчить неподання будь-якими іншими особами заяв про прийняття спадщини протягом встановленого законом шестимісячного строку.

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук О.В. від 31.01.2019 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на спадкове майно (квартиру АДРЕСА_2 ) неможливо прийняти для оформлення спадщини, оскільки він укладений на товарній біржі, не посвідчений нотаріально, а отже відповідно до ст. 220 ЦК України є нікчемним.

Як зазначено в п. 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі того, що дане питання не можливо вирішити в позасудовому порядку, позивач звернулась до суду.

В судове засідання сторони не з”явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи у порядку встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України.

Позивач надала до суду заяву про слухання справи за відсутності її та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила про задоволення позову. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач — Миколаївська міська рада, повідомлена своєчасно та належним чином свого представника в судове засідання не направила, про причини не прибуття в судове засідання суд не повідомила.

Також відповідач Миколаївська міська рада не скористалася своїм правом надіслати не пізніше 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, відзив на позовну заяву і всі письмові та електроні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, тому з урахуванням ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами в справі.

Поштова кореспонденція (ухвала суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою) направлялась відповідачу - Миколаївській міській раді, за її юридичною адресою та вручена належним чином з позначкою про вручення від 11.04.2019 року, також відповідачу направлялялася судова повістката, яка також була вручена відповідачу 27.05.2019 року.

Крім того, ухвалу суду від 21.03.2019 року про відкриття провадження у даній справі було відразу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення відповідачу.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з”явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, взявши до уваги заяви сторін по справі знаходить позов таким, що підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла рідна сестра позивача - ОСОБА_3 . Факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_3 , про народження ОСОБА_4 , про шлюб ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 , яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 63,0 кв.м. та житловою площею 43,4 кв.м.

Зазначене майно належало покійній на підставі договору купівлі-продажу № 1015/1 від 07.09.1999 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 Миколаївською філією «Української біржі нерухомості». Право власності на квартиру було зареєстроване за ОСОБА_3 , 14.09.1999 року КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується відповідним реєстраційним штампом на примірнику договору купівлі-продажу.

З 15.10.1999 року по момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у вказаній квартирі.

Після смерті ОСОБА_3 залишився спадкоємець першої черги, її син - ОСОБА_2 . Факт родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 та свідоцтвом про розірвання шлюбу ОСОБА_3

ОСОБА_2 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , з 20.05.2005 року проживав в квртирі разом з матір”ю до моменту її смерті.

На підставі заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 року П`ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встигнувши отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 помер.

Після смерті племінника ОСОБА_1 у встановлений законом строк для прийняття спадщини звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук О.В., із заявою про прийняття спадщини.

Судом достовірно встановлено, що крім позивачки інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, про що свідчить неподання будь-якими іншими особами заяв про прийняття спадщини протягом встановленого законом шестимісячного строку.

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук О.В. від 31.01.2019 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на спадкове майно (квартиру АДРЕСА_2 ) неможливо прийняти для оформлення спадщини, оскільки він укладений на товарній біржі, не посвідчений нотаріально, а отже відповідно до ст. 220 ЦК України є нікчемним.

Як зазначено в п. 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, в контексті спадкових правовідносин, принципове значення мають права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. З ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов; 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Станом на момент укладення ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 та реєстрації права власності на квартиру в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні визначався нормами Інструкції «Про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98 № 121 (ділі за текстом - Інструкція).

Як зазначено в п. п. 1.5., 1.6. Інструкції, державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації; державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності.

На підставі п. 1.9. Інструкції до об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться, зокрема, квартири багатоквартирних будинків.

Згідно з п. п. 2.5., 2.7. Інструкції поточна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна (реєстрація переходу права власності від одних власників до інших), як і первинна реєстрація, провадиться на підставі правовстановлювальних документів, передбачених додатком 1 до цієї Інструкції.

В п. 9 Додатку № 1 до Інструкції, зазначено, що державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі договорів купівлі-продажу, міни, зареєстрованих біржею.

Таким чином, у зв`язку з тим, що право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, таке право було чинним на момент смерті ОСОБА_3 , а отже увійшло до складу спадщини.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

В силу положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця

За правилами ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За наведених обставин ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець першої черги, який станом на момент смерті постійно проживав разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 , вважається таким що прийняв спадщину після смерті матері у вигляді квартири АДРЕСА_2 .

Як зазначено в ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

При цьому, ч. З ст. 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, незважаючи на те, що ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері на належне їй майно - квартиру АДРЕСА_2 , зазначене майно вважалося таким, що належить ОСОБА_2 з моменту прийняття спадщини, а отже права ОСОБА_2 на зазначену квартиру увійшли до складу спадщини після його смерті.

В силу ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У зв`язку з відсутністю спадкоємців попередніх черг ОСОБА_1 , як тітка покійного ОСОБА_2 набула право на спадкування майна, що залишилось після його смерті, та у встановленому ст. 1269 ЦК України порядку, шляхом подання до нотаріуса відповідної заяви прийняла спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_2 .

В силу наведених вище приписів ч. 5 ст. 1268, ч. З ст. 1296 ЦК України спадщина після смерті ОСОБА_2 у вигляді квартири АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 з моменту її прийняття, незважаючи на неможливість отримання відповідного свідоцтва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а такж у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За наведених вище обставин вимога про визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_2 є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Передбачена ст. 220 ЦК України можливість визнання договору дійсним, в якості ефективного способу захисту прав позивачки у судовому засіданні не розглядалась, оскільки квартира вибула з власності продавців, право власності ОСОБА_3 на квартиру було зареєстроване у встановленому чинним законодавством порядку, а отже спору з продавцями про належність ОСОБА_3 квартири на праві власності не існує і рішення суду жодним чином не може вплинути на їхні права та обов ’язки.

Крім того, розшук та повідомлення продавців про дату час та місце розгляду справи є майже неможливіш, оскільки місце знаходження, паспортні дані, РНОКПП продавців невідомі, з моменту укладення договору минуло 20 років і деяких з продавців так само, як і ОСОБА_3 , може не бути серед живих, що унеможливлює з ясування обставин укладення договору.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, ст. 1217 ЦПК України.

Статтею 30 ЦПК України визначено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , реєстрація: АДРЕСА_3 ) право власності у порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,0 кв. м., житловою площею 43,4 кв.м., яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач — ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , реєстрація: АДРЕСА_4 );

Відповідач - Миколаївська міська рада (адреса: вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027, код ЄДРПОУ: 26565573).

Суддя Яна Анатоліївна Чернявська