
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2019 року справа № 580/1645/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат, в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача (пункт 69 протоколу №40 від 29.03.2019) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 30.04.1986 по 01.06.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби. 15.03.2005 позивачу встановлено третю групу інвалідності, а 03.07.2018 - другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013. Проте, відповідно до пункту 69 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги №40 від 29.03.2019, за результатами розгляду заяви позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з тих підстав, що на час встановлення первинної інвалідності в 1993 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги та що зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою суду від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 11.06.2019 без виклику учасників справи.
Відповідач 03.06.2019 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 27.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат 30.05.2019 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 27.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак пояснень щодо позову не надав.
Дослідивши подані письмові докази суд встановив наступне.
Згідно копії військового квитка НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 з 21.05.1985 по 22.05.1987 проходив строкову військову службу.
Згідно довідки №84 від 29.04.1986 військової частини 42288 позивач з 30.04.1986 по 01.06.1986 під час проходження строкової військової служби приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 17.05.2005 та вкладки НОМЕР_4 від 17.05.2005 позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно висновку обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії №41 від 15.11.2004 захворювання позивача пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №058620 позивачу 15.03.2005 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №125334 від 03.07.2018 позивачу 02.07.2018 встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви та документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене пунктом 69 протоколу №40 від 29.03.2019, про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що на час встановлення позивачу інвалідності в 2005 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. Також згідно абзацу 2 частини 4 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Зміна позивачу групи інвалідності відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Вважаючи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон № 2011-XII).
Згідно частини 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, яка діяла на час первинного встановлення позивачу інвалідності) військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Згідно частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, яка діяла на час первинного встановлення позивачу інвалідності) умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов`язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону №2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про Умови державного обов`язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов`язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум» №488 від 19.08.1992.
Таким чином, на час первинного встановлення позивачу інвалідності 15.03.2005 стаття 16 Закону №2011-ХІІ передбачала виплату військовозобов`язаним, призваним на збори, страхових сум по державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» №328-V від 03.11.2006, який набрав чинності 01.01.2007, стаття 16 Закону №2011-ХІІ викладена в новій редакції.
Так, згідно частини 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2007) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов`язків військової служби сім`ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2007) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» №499 від 28.05.2008.
Пунктом 2 постанови №499 від 28.05.2008 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Пунктом 3 постанови №499 від 28.05.2008 постановлено завершити виплату страхових сум за страховими випадками, що сталися до 1 січня 2007 р., відповідно до Умов державного обов`язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов`язаних, призваних на збори, і порядку виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488.
Таким чином, згідно вказаних приписів, на час встановлення позивачу інвалідності 15.03.2005 Законом №2011-ХІІ не було передбачено виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ, а право на таку виплату мають особи, інвалідність яким встановлено після 01.01.2007.
Натомість позивач мав право на виплату страхових сум відповідно до частини 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №488 від 19.08.1992, виплата по яким завершена з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008.
Оскільки інвалідність позивачу встановлено 15.03.2005, тобто до 01.01.2007, позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ, тому рішення відповідача про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги є законним та скасуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03167, код ЄДРПОУ 07735288) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя А.В. Руденко
Судове рішення № 83387843, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/1645/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: