Ухвала суду № 83383952, 29.07.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 760/5929/19

провадження № 2/753/6739/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного університету телекомунікацій про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного університету телекомунікацій про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року зазначену позовну заяву залишено без руху з підстав не відповідності заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків протягом п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідного зворотнього поштового повідомлення, копію вказаної ухвали суду позивач отримав 19.07.2019 року.

До суду 26.07.2019 року надійшла заява позивача про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 16.07.2019 року, у якій додатком зазначено позовна заява у трьох примірниках.

Разом з тим, 29.07.2019 року до суду позивачем було повторно подано до суду заяву про усунення недоліків до якої приєднано позовну заяву з додатками у двох примірниках.

Також, 30.07.2019 року позивачем подано звернення до суду, у якому позивач просив суд розглянути уточнену позовну заяву, яка надійшла до суду саме 26.07.2019 року, однак згідно довідки, складеної працівниками суду вбачається, що до заяви від 26.07.2019 року було приєднано позовну заяву з додатками, яка не відноситься до вказаної справи, оскільки в ній було зазначено інший склад учасників та предмет позову та у зв`язку з чим її було передано до цивільної канцелярії суду на автоматичний розподіл справ.

З викладеного вбачається, що станом на 26.07.2019 року позивачем взагалі не було усунуто недоліки, викладені в ухвалі суду від 16.07.2019 року.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом ч. 1 ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. За змістом ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відтак, оскільки позивач ОСОБА_2 ухвалу суду від 16.07.2019 року одержав особисто 19.07.2019 року, а заяву про усунення недоліків подав до суду лише 26.07.2019 року (що вбачаєтьмя із штампелю поштового відправлення), яку саме позивач просив суд розглядати, вбачається, що вказану заяву позивачем подано до суду поза межами строків, встановлених ухвалою суду від 16.07.2019 року, а тому підстави для застосування положень. ч. 3 ст. 185 ЦПК України щодо повернення позовної заяви.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з праві людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушення права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.

Від позивача до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків не надходило.

Крім того, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного університету телекомунікацій про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - вважати неподаною і повернути позивачу.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: