Рішення № 83382828, 24.07.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/875/19

2/703/1102/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кирилюк Н.А.

з секретарем Римським Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

встановив:

ПАТ «СК «Еталон» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

В обґрунтування позову зазначило, що 28 липня 2015 року між ПАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_2 був укладений Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5344826, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією автомобіля «Ford Aerostar» реєстраційний № НОМЕР_1 .

15 грудня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Kia Magentis» реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Відповідача було визнано винним у ДТП.

18 грудня 2015 року позивач отримав від ОСОБА_3 повідомлення про настання страхового випадку, а 18 березня 2016 року – заяву про виплату страхового відшкодування.

На виконання умов договору страхування ПАТ «СК «Еталон» виплатило потерпілому у ДТП 31080 грн. 57 коп. страхового відшкодування.

Оскільки відповідач в порушення пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 ЗУ «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повідомив страховика протягом трьох робочих днів про настання дорожньо-транспортної пригоди, страхова компанія просила стягнути з ОСОБА_1 виплачені як страхове відшкодування кошти в порядку регресу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в направленому на адресу суду клопотання просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідач на розгляд справи також не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і в позові відмовити, виходячи з наступного.

28 липня 2015 року між ПАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АЕ/5344826, згідно з яким застраховані майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу «Ford» реєстраційний № НОМЕР_1 . Строк дії договору було встановлено з 29 липня 2015 року по 28 липня 2016 року включно.

У відповідності з довідкою № 82313763 ВДАІ Смілянського МВ УМВС України від 20 січня 2016 року та постановою Смілянського міськрайонного суду від 2 березня 2016 року по справі № 703/657/16-п, ОСОБА_1 15 грудня 2015 року близько 22 години, керуючи автомобілем «Форд» № НОМЕР_1 , в порушення п. 2.3-б ПДР рухаючись по вул. 60-річчя СРСР в м. Смілі, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Кіа» № НОМЕР_2 , після чого допустив зіткнення з автомобілем «Сканія» № НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але справу щодо нього закрито за збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

18 грудня 2015 року ОСОБА_3 , як потерпілий у зазначеній ДТП, звернувся до ПАТ «СК «Еталон» з повідомленням про настання випадку. Цей факт не заперечується позивачем.

В цей же день представником страхової компанії було оглянуто належний ОСОБА_3 автомобіль «Кіа» реєстраційний № НОМЕР_4 , про що складено відповідний акт.

Згідно з ремонтною калькуляцією № 9625 від 3 лютого 2016 року розмір завданих автомобілю «Кіа» збитків становив 66626 грн. 37 коп.

18 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про відшкодування страхового відшкодування та зазначив реквізити, на які необхідно перерахувати ці кошти.

У відповідності із страховим актом № 712-9625 з урахуванням франшизи та коефіцієнту зносу транспортного засобу на день страхового випадку сума страхового відшкодування складала 31080 грн. 57 коп.

ПАТ «СК «Еталон» перерахувало на рахунок потерпілої особи зазначену суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 526 від 2 серпня 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Так, відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Суд зазначає, що із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» змін до статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розширено перелік обов`язків учасників ДТП, у зв`язку з чим обов`язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте вказані зміни, що стосуються нумерації зазначеного підпункту, до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов`язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Наведеними правовими нормами встановлено обов`язок учасників дорожньо-транспортної пригоди вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, Моторне транспортне страхове бюро України про настання дорожньо-транспортної пригоди

Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15, від 30 березня 2016 року № 6-186цс16 та постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року справа № 759/19724/15-ц, від 16 травня 2018 року справа № 369/5335/15-ц, від 29 березня 2019 року справа № 495/8394/15-ц, від 24 січня 2019 року справа № 756/5005/16-ц, від 29 травня 2019 року по справі № 642/2779/17.

Таким чином, необґрунтована виплата страхового відшкодування може мати місце у разі, коли повідомлення страховика про страховий випадок призвело до неможливості встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Згідно встановлених судом обставин, ПАТ «СК «Еталон» було повідомлено про ДТП потерпілою особою, що дозволило страховику переконатися у тому, що подія є страховим випадком, здійснити перевірку обставин ДТП та визначити розмір заподіяної потерпілій особі шкоди, що не свідчить про здійснення ним необґрунтованих виплат, а відтак заподіяної страховику шкоди. Сам по собі факт неповідомлення у цій справі відповідачем страховика про настання страхового випадку, за умови наявності у останнього фактичної можливості щодо встановлення як самого факту настання страхового випадку, так і його обставин за допомогою інших джерел, не призвела до необґрунтованих виплат зі сторони позивача

Ураховуючи наведене, посилання позивача на норми статей 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як підставу для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є помилковим.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Еталон» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, код ЄДРПОУ 20080515) в позові до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 1 серпня 2019 року.

Головуючий: Н. А. Кирилюк