Ухвала суду № 83382695, 31.07.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

Cправа № 700/127/19

Провадження № 1-кс/700/299/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2019 р. Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

слідчого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка клопотання слідчого СВ Лисянського відділення поліції Звенигородського ВП ГУНП у Черкаській області лейтенанта поліції Приходько Т.В.про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів,-

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання слідчого про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250200000026 від 06 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.02.2019 до Лисянського ВП надійшла заява від депутата районної ради ОСОБА_1 про те, що службові особи сільської ради с. Вотилівка Лисянського району Черкаської області, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, надали у власність земельні ділянки загальною площею 128 га. своїм близьким родичам.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що низка громадян на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у власність отримали земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вотилівської сільської ради Лисянського району а саме:

ОСОБА_2 кадастровий номер НОМЕР_1 ;

ОСОБА_3 кадастровий номер НОМЕР_2 ;

ОСОБА_4 кадастровий номер НОМЕР_3 ;

ОСОБА_5 кадастровий номер НОМЕР_4 ;

ОСОБА_6 кадастровий номер НОМЕР_5 ;

ОСОБА_7 кадастровий номер НОМЕР_6 ;

ОСОБА_8 кадастровий номер НОМЕР_7 ;

ОСОБА_9 кадастровий номер НОМЕР_8 ;

ОСОБА_10 кадастровий номер НОМЕР_9 ;

ОСОБА_11 кадастровий номер НОМЕР_10 ;

ОСОБА_12 кадастровий номер НОМЕР_11 ;

ОСОБА_13 кадастровий номер НОМЕР_12 ;

ОСОБА_14 кадастровий номер НОМЕР_13 ;

ОСОБА_15 кадастровий НОМЕР_14 ;

ОСОБА_16 кадастровий номер НОМЕР_15 ;

ОСОБА_17 кадастровий номер НОМЕР_16 ;

ОСОБА_18 кадастровий номер НОМЕР_17 ;

ОСОБА_19 кадастровий номер НОМЕР_18 ;

ОСОБА_20 кадастровий номер НОМЕР_19 ;

ОСОБА_21 кадастровий номер НОМЕР_20 ;

ОСОБА_22 кадастровий НОМЕР_21 ;

ОСОБА_23 кадастровий номер НОМЕР_22 ;

ОСОБА_24 кадастровий номер НОМЕР_23 ;

ОСОБА_25 кадастровий номер НОМЕР_24 .

ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_43 в установленному законом порядку, маючи накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області не зареєстрували право власності на земельні ділянки.

Під час досудового розслідування виникла необхідність у вилученні оригіналів документів відносно вище перелічених громадян, а саме:

-проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

-Витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки кадастрові номера: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;

НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ;

НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ;

НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ;

НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_25 ;

НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ;

НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ;

НОМЕР_26 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ;

НОМЕР_24 .

Відповідно до матеріалів кримінального провадження відділ Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаській області має такі дані: ідентифікаційний код юридичної особи – 39855376

місцезнаходження юридичної особи – Черкаська обл., Лисянський район, селище міського типу Лисянка, вул. Гетьманський Шлях, буд. 20.

керівник – ОСОБА_44 .

В зв`язку з тим, що дані документи можуть містити ознаки підробки, тому просить розглянути дане клопотання без повідомлення стороні Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та задовольнити його у повному обсязі.

Слідчий у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши надані матеріали клопотання, дослідивши докази у їх сукупності вважаю, що у задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до положень ст.40 КПК України, зокрема, п.1 та п. 5 ч. 2, визначено, що слідчий уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з ч.1 ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Положеннями ч.1 ст.160 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Таким чином, в разі звернення уповноваженої особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, в порядку ст..160 КПК України, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з відповідним клопотанням, яке повинно містити конкретні відомості.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що дотримання вимог ч. 1 ст.160 КПК України, є обов`язком особи, яка звертається з вказаним клопотанням, а не його правом, оскільки положення ст.160 КПК України містять імперативну норму права.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.160 КПК України, у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно з ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Пунктом 1 ч. 5 ст.163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.

В порушення вимог п.2 ч.2 ст.244 КПК України, у клопотанні слідчий вказує лише частину та статтю КК України, тобто слідчим не в повній мірі зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки правовою кваліфікацією кримінального правопорушення визнається кримінально-правова оцінка конкретної небезпечної дії в суспільстві, яка полягає у встановленій відповідності між ознаками абсолютної небезпечно-суспільної дії і ознаками, передбаченого в нормах кримінального закону.

Так, для кваліфікації дій за ч.1 ст.364 КК України обов`язковим елементом складу даного кримінального правопорушення є завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Проте, у клопотанні відсутні дані кваліфікуючі ознаки.

Крім цього, слідчий зовсім не обґрунтував потребу у вилученні оригіналів документів стосовно 42 осіб, що суперечить вимогам п.5 і п.7 ч.2 ст.160 КПК України.

Згідно з ч. 5, 7 ст.163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Проте, в порушення вищезазначених вимог закону, слідчим в клопотанні не була доведена можливість використання як доказів відомостей, що містяться у речах та документах, вказаних у клопотанні, а також не доведена неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей та документів.

Отже, з огляду на те, що слідчим під час звернення до суду з клопотання про тимчасовий доступ до документів, не доведено обставин, передбачених п. 1 ч. 5 ст.163 КПК України та ч.7 ст.163 КПК України, приходжу до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого клопотання.

В той же час, вважаю за необхідне зазначити, про недопустимість зловживання процесуальними правами з боку органів досудового розслідування, оскільки з відповідним клопотанням слідчий звертається до слідчого судді вдруге з тих самих мотивів і підстав, не враховуючи ті недоліки, на які вказав слідчий суддя у попередній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись,ст.ст.131-132, 163-166 КПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Лисянського відділення поліції Звенигородського ВП ГУНП у Черкаській області лейтенанта поліції Приходько Т.В.про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя - Н. В. Бесараб